Ухвала суду № 79735583, 11.02.2019, Нововодолазький районний суд Харківської області

справа № 631/308/18

провадження № 2/631/272/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року селище міського типу Нова Водолага

Нововодолазький районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді - Трояновської Т.М.

за участі секретаря судового засідання - М`ячиної Ю.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань приміщення суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - Савіхіна Анастасія Миколаївна, що діє на підставі довіреності № 8332-К-Н-О від 31.08.2017 року, звернулась до Нововодолазького районного суду Харківської області з позовом до ОСОБА_2, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором № б/н від 06.08.2012 року у розмірі 95648,60 грн. та судові витрати по справі.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2018 року головуючим суддею визначено суддю Пархоменко І.О.

Ухвалою від 12.06.2018 року під головуванням судді Пархоменко І.О. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Розпорядженням керівника апарату суду № 955 від 19.09.2018 року призначено повторний автоматизований розподіл судової справи й згідно відповідному протоколу від 19.09.2018 року справу з єдиним унікальним № 631/308/18 (провадження № 2/631/592/18) передано до розгляду судді Трояновській Т.М.

Ухвалою від 19.09.2018 року вказану справу прийнято до провадження суддею Трояновською Т.М., у зв'язку із закінченням відрядження судді Пархоменко І.О.

Представник ПАТ КБ «Приватбанк» в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи був сповіщений завчасно відповідно до вимог статей 128, 130 Цивільного процесуального кодексу України. В наданому до позову клопотанні представник позивача вказує, що підтримує позовні вимоги в цілому, просить стягнути з ОСОБА_2 заборгованість у повному обсязі, зазначає, що розгляд справи може відбутися без представника банку за наявності наданих доказів по справі.

Відповідач у судові засідання, що були призначені на 16.10.2018 року, 15.11.2018 року, та 07.12.2018 року не з'явився. Згідно з даними поштових відділень судові повістки повернулися на адресу суду з відміткою про неможливість вручення - «адресат не проживає». На одному із конвертів та поштовому повідомленні, що надійшли на адресу суду було зазначено, що ОСОБА_2 помер. Для перевірки вказаної інформації 07.12.2018 року за вихідним № 631/308/19/7335/18 було направлено запит до Нововодолазького районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції щодо наявності або відсутності актового запису про смерті ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

23 січня 20019 року за вхідним № 453/19-вх на адресу суду від Харківського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області надійшла копія актового запису про смерть ОСОБА_2.

Так, відповідно до копії актового запису № 17060 від 28.12.2013 року встановлено, що ОСОБА_2, що проживав за адресою: АДРЕСА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2.

З цього приводу суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 46 Цивільного процесуального кодексу України здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Статтею 47 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Виходячи зі змісту наведених статей, необхідно зробити висновок, стороною у справі може бути лише особа, яка має цивільну процесуальну правоздатність і цивільну процесуальну дієздатність.

При цьому відповідно до частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у день її смерті.

Результати аналізу зазначених правових норм дають підстави для висновку про те, що чинним законодавством України не передбачено можливості пред'явлення позову до особи, яка на час звернення до суду померла та правоздатність якої відповідно до вимог частини 4 статті 25 Цивільного кодексу України припинилася.

Із матеріалі справи вбачається, що представник ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 30 березня 2018 року, проте судом встановлено, що останній помер ще ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто більше ніж за чотири роки до звернення позивача до суду.

Таким чином, враховуючи те, що відповідач ОСОБА_2 помер ще до пред'явлення даного позову, суд вважає, що він не набув здатності мати процесуальні права та обов'язки відповідача за цим позовом.

Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (пункт 7 частиною 1 статті 255 Цивільного процесуального кодексу України).

При цьому, у зв'язку зі смертю боржника в кредитних правовідносинах має місце перехід обов'язків боржника до його спадкоємців, а нормами матеріального права визначено порядок пред'явлення вимоги кредитора до спадкоємців та обов'язки останніх.

Питання про задоволення вимог кредитора у разі смерті боржника врегульовані статтею 1281 Цивільного кодексу України, якою встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги.

Виходячи з того, що позов пред'явлено до боржника після його смерті, тобто за життя боржник не набув процесуальних прав і обов'язків учасника цього судового процесу, у зв'язку з чим не набуті за життя процесуальні права і обов'язки не могли перейти до інших осіб, що випливає також і з положень статей 1218, 1219 Цивільного кодексу України.

Крім того, необхідно зазначити, що цивільне судочинство здійснюється виключно в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України, яким не передбачено право особи пред'являти позов до померлої особи, при цьому позивач не позбавлений можливості пред'явити вимоги до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому статтею 1281 Цивільного кодексу України, і отримати в установленому законом порядку інформацію щодо їх кола та обсягу спадкового майна.

За таких обставин враховуючи, що відомості про смерть відповідача ОСОБА_2 було з'ясовано після відкриття провадження у справі, суд приходить до висновку, що провадження в цій справі слід закрити.

На підставі викладеного, керуючись статями 2, 5, 13, 46, 47, 256, 260, 261, 352 - 355 Цивільного процесуального кодексуУкраїни, суд -

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - закрити.

Роз'яснити, що відповідно до ч. 2 ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет із тих самих підстав не допускається.

Роз'яснити позивачу, що він має право звернутися з відповідним позовом до спадкоємців померлого боржника в порядку, передбаченому ст. 1281 Цивільного кодексу України.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду або через Нововодолазький районний суд Харківської області (відповідно до п. 15.5 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України) протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження такої ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідної ухвали суду та з інших поважних причин.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.

Суддя Т.М.Трояновська