Вирок № 79735525, 11.02.2019, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 645/2653/18

Провадження № 1-кп/645/213/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Горпинич О.В.,

секретар судового засідання - Кривеженко М.М.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора - Таран А.В.,

захисника обвинуваченого - адвоката Зеленського С.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Харкові кримінальне провадження № 12018220460000280 від 01.02.2018 року за обвинуваченням:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Луганської області, м. Антрацит, громадянина України, що має середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, не одруженого, на момент затримання не працюючого; раніше судимий:

1)21.01.2008 року Антрацитівським міським судом Луганської області за ч. 2 ст.189 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 2 роки;

2)21.01.2009 року Антрацитівським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 190 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн.;

3)27.04.2009 року Антрацитівським міським судом Луганської області за ч. 2 ст. 186 КК України, ст. 71 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі;

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2, 01 лютого 2019 року о 16 год. 30 хв., маючи умисел направлений на таємне викрадення чужого майна, поєднаний з проникненням у житло, діючи умисно, з корисливих мотивів, прибув до домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2, власником якого є ОСОБА_3. ОСОБА_2, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, з метою реалізації свого злочинного наміру, переліз через паркан даного домоволодіння та шляхом віджиму пластику вікна будинку, відчинив вікно, тим самим незаконно проник до вищезазначеного домоволодіння, де реалізуючи свій злочинний намір, таємно викрав майно що належить ОСОБА_3, а саме: грошові кошти у сумі 6000,00 грн.; фотоапарат «Casio Exilim s/n: 41009035А» вартістю згідно судово-товарознавчої експертизи № 612 від 08.02.2018 року - 1013,00 грн.; чохол марки «Lowerpo» визначити вартість не надалось можливим, оскільки недостатньо даних для повної та категоричної оцінки, а саме майно не ідентифіковано; головку блоку циліндру на автомобіль «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 50402,94 грн.; турбокомпресор у зборі автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 25628,28 грн.; декоративну накладку двигуна автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 588,76 грн.; стартер автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 8770,31 грн.; генератор ТМ «Bosh» автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 12304,51 грн.; шатуни двигуна автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 14025,28 грн.; свічки накалювання ТМ «Beru» автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 295,20 грн.; насос гідро підсилювача керма автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 5187,73 грн.; паливний насос високого тиску автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» вартістю згідно судово-автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року - 7783,44 грн.; форсунки та паливна рейка автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDI» визначити вартість не вдалось можливим. Після чого, ОСОБА_2 з місця скоєння злочину з викраденим майном зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд, тим самим заподіявши потерпілому ОСОБА_3, матеріальний збиток на загальну суму 131 999,45 грн..

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2, посилаючись на щире каяття у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, пояснивши суду що в лютому 2018 року він вирішив заволодіти майном, шляхом проникнення у житло, реалізуючи свій злочинний намір, він знаходячись за адресою: АДРЕСА_2, впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, переліз через паркан домоволодіння та шляхом віджиму вікна будинку, відчинив вікно, та проник до вищезазначеного домоволодіння, де викрав майно: грошові кошти в сумі 6000 грн., фотоапарат «Саsio» та запчастини до автомобіля Mercedes, але повний перелік майна, яке було викрадено ним у потерпілого він не пам'ятає.

Враховуючи той факт, що ОСОБА_2 не зміг вказати все майно, яке було викрадено 01.02.2018 року у потерпілого ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_2, судом встановлено повний порядок з'ясування обставин та дослідження доказів по справі.

Вина ОСОБА_2 у повному обсязі підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами по справі, а саме:

-показаннями потерпілого ОСОБА_3, який в судовому засіданні пояснив, що 01.02.2018 року він о 09 ранку вийшов з дому за адресою: АДРЕСА_2. Приблизно о 12 годині він знаходився біля свого будинку, за вищезазначеною адресою. Коли потерпілий відчиняв брама у своєму домоволодінні, то побачив, що вони зачинені не так, як він їх залишив. Зайшовши у двір він побачив, як з вікна його будинку випригнув раніше не знайомий чоловік, він почав кричати, но даний чоловік його не чув. Після цього, почув як від'їжджає від будинку автомобіль, він побачив автомобіль ДЕУ сірого кольору, який стояв біля його будинку. Він сів за кермо свого автомобіля та поїхав за даним автомобілем, в якому знаходилося 3 чоловіка. Оскільки автомобіль їхав швидко він став його доганяти. Коли він повернувся до дому то побачив, що зникли наступні речі: грошові кошти в сумі 6000 грн., фотоапарат «Casio», запчастини на автомобіль «Mercedes Sprinter 211 CDI»;

-змістом протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 01.02.2018 року від потерпілого ОСОБА_3, який повідомив, що за адресою його мешкання: АДРЕСА_2, невідомі особи викрали 6000 грн., цифровий фотоапарат, запчастини до автомобілю «Mercedes»;

-змістом протоколу огляду місця події від 01.02.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_3, в ході проведення якого було повністю оглянуто домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 та прилегла територія до нього, фототаблицею до протоколу огляду місця події;

-змістом протоколу огляду місця події від 01.02.2018 року, об'єктом огляду є автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1 сірого кольору, який припаркований на узбіччі поблизу території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. Автомобіль був оглянутий в присутності ОСОБА_4. Під час огляду даного автомобіля було виявлено та вилучено чохолмарки «Lowerpo» з фотоапаратом «Casio Exilim s/n: 41009035А», фототаболицею до нього;

-змістом протоколу огляду місця події від 01.02.2018 року, об'єктом огляду є ділянка місцевості, що знаходиться напроти території домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_3. На ділянці огляду знаходиться чоловік, який на пропозицію слідчого назвати свої анкетні дані повідомив, що він ОСОБА_4, проте під час огляду місця події речі та майно не виявлено та не вилучено;

-змістом договорів купівлі - продажу від 24.10.2013 року, згідно яких ОСОБА_3 придбав у співвласників будинок АДРЕСА_2;

-висновками судової товарознавчої експертизи № 612 від 08.02.2018 року, згідно яких ринкова вартість на момент вчинення злочину фотоапарата «Casio EX-ZR100 Exilim (s/n: 41009035А)», придбаного в 2014 році становить 1013 грн., визначення ринкової вартості чохлу марки «Lowerpo» не є можливим, оскільки недостатньо даних для повної та категоричної оцінки, а саме майно не ідентифіковано;

-висновками трасологічної експертизи № 154 від 15.02.2018 року згідно з якими сліди внизу взуття 107х72 мм у файлі з назвою «2018021_213210», 217х107 мм у файлі за назвою «20180201-213634», 63х58 мм у файлі з назвою «20180201-213757», що розміщені на одному оптичному диску, наданому на дослідженні, залишені не кросівками, наданими ОСОБА_5, а іншим взуттям; ілюстративною таблицею до нього;

-висновками судової автотоварознавчої експертизи № 35 від 12.03.2018 року, згідно з висновками якої ринкова вартість головки наступних запчастин автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDі», 2006 року випуску, з урахуванням умов та обмежень, зазначених в дослідницький частині, на момент вчинення злочину, станом на 01.02.2018 року складає: блоку циліндра - 50402 грн. 94 коп.; турбокомпресора - 25628 грн. 28 коп.; декоративної накладки двигуна - 588 грн. 76 коп.; стартера - 8770 грн. 31 коп.; генератора ТМ «Bosh» - 12304 грн. 51 коп.; шатунів двигуна, у кількості 4-х штук - 14025 грн. 28 коп.; свічок накалювання ТМ «Beru» - 295 грн. 20 коп.; гідропідсилювача керма - 5187 грн. 73 коп.; паливного насоса високого тиску - 7783 грн. 44 коп.; визначити вартість форсунок автомобіля «Mercedes Viano», 2004 року випуску та вартість паливної рейки автомобіля «Mercedes Sprinter 211 CDі», 2006 року випуску не виявляється можливим, з причин, зазначених в дослідницькій частині та доданими до висновків цінової інформації з мережі Інтернет;

-змістом протоколу пред'явлення особи для впізнання від 02.02.2018 року за участю потерпілого ОСОБА_3, який впізнав чоловіка під номером 3 (ОСОБА_2.), який 01.02.2018 року випригнув з вікна його домоволодіння, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2 та фототаблицею до нього.

Відповідно до вимог ст. 94 КПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Досліджені і перевірені судом докази у справі, якими обґрунтовується винуватість ОСОБА_2 у вчиненому є узгодженими, співпадають між собою та сумніву у своїй належності та допустимості у суду не викликають.

Згідно зі ст. 86 КПК України доказ є допустимим, якщо він отриманий в порядку, передбаченому цим Кодексом. Статтею 87 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за яких доказ може бути визнаний недопустимим. Достовірність та об'єктивність вищенаведених доказів у суду сумніву не викликає, адже вони отримані без порушення закону, узгоджуються один з одним, відносні, допустимі та достатні, у зв'язку з чим суд вважає можливим прийняти вказані докази. У відповідності до вимог ст.ст. 85, 86 КПК України, суд вважає безпосередньо досліджені докази належними, допустимими, достовірними, і в сукупності достатніми для належної правової оцінки дій обвинувачених та визнання їх винуватості.

Суд, вважає вину ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2, суд кваліфікує за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у житло.

Відповідно до ч. 1 ст. 337 КПК України, судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акту, крім випадків, передбачених цією статтею.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ч. 1 п. 1. ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, згідно ч. 1 п. 1 ст. 67 КК України, суд визнає рецидив злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він раніше неодноразово судимий, на обліку КЗОЗ «Обласний наркологічний диспансер» не перебуває, на обліку у КЗОЗ «Харківський міський психоневрологічний диспансер № 3» не перебуває.

Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з послідуючими її змінами, суд призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.

Судом, враховуються вимоги ч. 2 ст. 61 Конституції України про те, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

При призначенні виду та міри покарання обвинуваченій, суд керується вимогами ст. 65 КК України, а саме: враховується ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до тяжкого злочину, особа винного, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, негативне ставлення ОСОБА_2 до вчиненого, а також вимоги ст. 50 КК України, згідно з якою метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень, призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією цієї статті.

Підставі для застосування ст.ст. 69, 75 КК України, судом не встановлено та не вбачається, оскільки згідно повідомлення Національної поліції ГУ НП в Полтавській області Гребінківський відділ поліції Пирятинського відділення поліції, знаходиться кримінальне провадження № 12018170290000103 від 30.03.2018 року, відомості щодо якого внесені до ЄРДР, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 162 КК України та під час розслідування даного злочину, встановлено, що до нього причетний ОСОБА_2.

Крім того, дане кримінальне провадження № 12018220460000280 від 01.02.2018 року було зупинено у зв'язку з оголошенням ОСОБА_2 16.03.2018 року у розшук та кримінальне провадження відновлено постановою слідчого 05.05.2018 року після встановлення місцезнаходження ОСОБА_2.

Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_2 і попередження вчинення нових злочинів. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.

Вирішуючи питання про розмір відшкодування матеріальної, моральної шкоди, суд враховує, за яких обставин і якими діями вона завдана, яким є ступень вини заподіювача, в якій грошовій сумі потерпілий вказує на пов'язані з ним втрати та з чого при цьому виходять.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Потерпілий ОСОБА_3 заявив цивільний позов на відшкодування матеріальної шкоди на суму 132 000 грн..

Стаття 55 Конституції України визначає, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Відповідно до частини першої та другої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, не визнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересів.

Згідно зі ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтереси особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

У відповідності зі ст.ст. 12, 13 ЦПК України, суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності, у межах заявлених позовних вимог на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно до ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ч. 1 ст. 79 ЦПК України).

Доказування, та як, слідство рішення, не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі викладеного суд задовольняє цивільний позов в частині відшкодування матеріальної шкоди частково на підставі висновків судово - товарознавчих експертиз на суму 131 999 грн. 45 коп..

Питання щодо речових доказів та судових витрат суд вирішує відповідно до ст.ст. 122, 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374, 394, 395 КПК України, -

у х в а л и в:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання за даним вироком рахувати ОСОБА_2 з 03 липня 2018 року.

Зарахувати в строк відбування покарання строк знаходження ОСОБА_2 під вартою з 01 лютого 2018 року по 05 лютого 2018 року, включно.

Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_2, до набрання вироком законної сили, залишити раніше обрану, - тримання під вартою в Харківського слідчому ізоляторі м. Харкова.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на відшкодування матеріальної шкоди 131 999 грн. 45 коп..

Стягнути з ОСОБА_2, користь Держави (УДКС України в Комінтернівському районі м. Харкова, код доходів 24060300, р/р 31419644700005, код банку 37999680, МФО 851011) судові витрати за проведення наступних експертиз:

- судової трасологічної № 154 від 15.02.2018 року в сумі 2145 грн.;

- судової автотоварознавчої № 35 від 12.03.2018 року в сумі 1144 грн.;

Речові докази - кросівки чорного кольору, передані на зберігання ОСОБА_5, після набрання вироком законної сили, вважати повернутими останньому.

Автомобіль «Daewoo Lanos», державний номерний знак НОМЕР_1, переданий на зберігання ОСОБА_6, після набрання вироком законної сили, вважати повернутими останньому.

Речові докази по справі, а саме: фотоапарат «Casio Ex-ZR-100» білого кольору, чохол «Lowerpo» чорного кольору, кишеньковий годинник в металевому корпусі М.С.Ш.П. в коробці з паспортом (4751), ключ чорного кольору від автомобіля «Mercedes» (НОМЕР_2), картки WOG на дизельне пальне номіналом 10 літрів кожна в кількості 15 шт.: 00001109739147; 000011060657145; 000011070713640; 000011070842254; 000011000794293; 000011090725236; 000011090878376; 000011030863253; 000011020910233; 000011020668831; 000011000658588; 000011020781978; 000011060714925; 0615644; 060202694, передані на зберігання ОСОБА_3, після набрання вироком законної сили, вважати повернутими останньому.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Фрунзенський районний суд м. Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку підлягає врученню прокурору та обвинуваченому негайно після його проголошення.

Суддя -