Ухвала суду № 79733831, 11.02.2019, Млинівський районний суд Рівненської області

№566/1576/18

У Х В А Л А

про повернення заяви про забезпечення позову

«11» лютого 2019 року смт. Млинів Рівненської області

Одноособово суддя Млинівського районного суду Рівненської області Бандура А.П., ознайомившись ззаявою ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Млинівського районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Млинівська районна державна нотаріальна контора про визнання права спільної сумісної власності на житловий будинок і надвірні споруди, визнання свідоцтва про право на спадщину за заповітом частково недійсним та визнання права власності на Ѕ частини житлового будинку та надвірних споруд.

11 лютого 2019 року до Млинівського районного суду Рівненської області надійшла заява ОСОБА_1 в якій вона просить суд винести ухвалу про забезпечення позову, заборонивши ОСОБА_2 вчиняти будь-які дії по відчуженні житлового будинку №31 по вулиці Галузниця в с.Довгошиї Млинівського району Рівненської області до вирішення позову по суті.

Суд, дослідивши зміст заяви ОСОБА_3 про забезпечення позову, приходить до висновку, що заява підлягає поверненню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України, забезпечення позову за заявою осіб, які беруть участь у справі, допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо неприйняття заходів забезпечення позову може утруднити його виконання після ухвалення рішення, якщо позовні вимоги будуть задоволені судом.

Згідно вимог ч.5 ст.151 ЦПК України, до заяви про забезпечення позову додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірах.

Відповідно до вимог п.4 ч.2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами станом на 04 грудня 2018 року), судовий збір справляється за подання до суду: заяви про забезпечення доказів або позову - фізичною особою у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 384,20 грн.

Судом встановлено, що в додатках до заяви про забезпечення позову відсутні докази сплати судового збору позивачем при поданні заяви про забезпечення позову.

Частиною 9 ст. 153 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Судом також враховано, що Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.

У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

У зв'язку з наведеним, вказані висновки суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.

Оскільки встановлено, що ОСОБА_1 при зверненні із заявою про забезпечення позову не було долучено документ, що підтверджує сплату судового збору за розгляд такої заяви, а тому суд прийшов до висновку про необхідність повернення заяви про забезпечення позову на підставі ч. 9 ст. 153 ЦПК України у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 151 цього Кодексу.

На підставі наеденого,

керуючись ст.ст. 151, 152, 153 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - повернути заявнику ОСОБА_1.

Ухвала може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя Млинівського райсуду А.П. Бандура