Постанова № 7973312, 08.04.2009, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

УКРАЇНА

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

________________

справа № 4-300/2009

ПОСТАНОВА

08 квітня 2009 року Жовтневий районний суд

м. Дніпропетровська

у складі: головуючого - судді Пойди С.М.

при секретарі – Корсуні Я.О.

за участі прокурора – Максименка Ю.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську скаргу ОСОБА_1 на постанову слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 10 березня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно головного бухгалтера кредитної спілки «Дніпровський кредитний центр» ОСОБА_1 за фактом навмисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України, а також дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу № 99096304,

ВСТАНОВИВ:

03 квітня 2009 року ОСОБА_1 до суду подано скаргу на постанову слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 10 березня 2009 року, якою було порушено кримінальну справу відносно головного бухгалтера КС «Дніпровський кредитний центр» ОСОБА_1 за фактом навмисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

У скарзі перед судом ставиться питання щодо скасування вказаної постанови слідчого та винесення процесуального рішення про відмову в порушенні кримінальної справи за цим фактом у зв'язку з відсутністю складу злочину. На обґрунтування вказаних вимог заявник посилається на той факт, що податкове зобов'язання КС «Дніпровський кредитний центр» щодо сплати в доход держави податку на прибуток на момент порушення кримінальної справи не було узгоджено, а тому не могло бути покладено в основу обвинувачення. Крім того, заявник звертає увагу суду на висновки судово-економічної експертизи № 5645 від 11 вересня 2008 року, згідно з якими заниження КС «Дніпровський кредитний центр» прибутку нормативно та документально не підтверджується.

В судовому засіданні заявник підтримала свою скаргу та викладені в ній доводи, просила суд скасувати оскаржену нею постанову та відмовити в порушенні кримінальної справи.

Прокурор в судовому засіданні, заперечуючи проти скарги, просив суд відмовити в її задоволенні, при цьому вказав, що на його думку постанова про порушення кримінальної справи є законною, оскільки слідчим були встановлені достатні дані, що вказують на наявність ознак складу злочину.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вважає, що скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню. При цьому суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що 10 березня 2009 року старшим слідчим з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області ОСОБА_2 за результатами розгляду матеріалів дослідчої перевірки дотримання вимог податкового законодавства КС «Дніпровський кредитний центр» було винесено постанову, якою порушено кримінальну справу відносно головного бухгалтера КС «Дніпровський кредитний центр» ОСОБА_1 за фактом навмисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Як випливає з тексту вказаної постанови, приводом до порушення кримінальної справи стали матеріали дослідчої перевірки, які надано суду прокурором в якості матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, і досліджені судом.

Відповідно до п. 5 ч.1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи може бути безпосереднє виявлення слідчим ознак злочину.

Виходячи із цього, суд вважає, що кримінальна справа, постанова про порушення якої від 10 березня 2009 року оскаржується, була порушена при наявності встановленого законом приводу.

Частина 1 ст.98 КПК України передбачає, що рішення про порушення кримінальної справи вправі прийняти прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя.

Викладене свідчить про те, що оскаржувана постанова від 10 березня 2009 року винесена компетентною особою відповідно до положень ч. 1 ст. 98 КПК України.

Таким чином суд приходить до висновку про відповідність постанови про порушення кримінальної справи вимогам ст. ст. 94 ч. 1, 98 КПК України.

В той же час, постанова про порушення кримінальної справи повинна в повному обсязі відповідати вимогам ст. 94 КПК України, частиною 2 якої визначено, що справу може бути порушено тільки в тих випадках, коли є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.

Суд вважає, що вимог ч.2 ст.94 КПК України при порушенні 10 березня 2009 року кримінальної справи слідчим дотримано не було й виходить з наступного.

У своїй постанові слідчим вказано, як встановлені, наступні дані, а саме, що ОСОБА_1, займаючи посаду головного бухгалтера КС «Дніпровський кредитний центр», в ході здійснення фінансово-господарської діяльності в період часу з 30 травня 2005 року по 31 березня 2007 року в порушення ст. 21 Закону України «Про кредитні союзи», п. 7.11 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», шляхом заниження оподаткованого прибутку підприємства, умисно ухилилась за вказаний період часу від сплати податку на прибуток підприємства в сумі 964 143,82 гривні, що призвело до фактичного не надходження вказаних коштів до бюджету держави в особливо великих розмірах.

Вказуючи ці обставини у постанові про порушення кримінальної справи, слідчий виходила з зібраних в ході дослідчої перевірки документальних даних, серед яких акт державної податкової інспекції в Жовтневому районі м. Дніпропетровська № 985/220/33563449 від 01 серпня 2007 року «Про результати виїзної планової перевірки КС «Дніпровський кредитний центр» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 30 травня 2005 року по 31 березня 2007 року», на підставі якого ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська було видано повідомлення-рішення № 0001142200/01, яким було визначено податкове зобов'язання вказаного суб'єкта підприємницької діяльності.

В той же час, серед матеріалів дослідчої перевірки містяться документальні дані, що свідчать про оскарження КС «Дніпровський кредитний центр» вказаного повідомлення-рішення в судовому порядку, а саме рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17 лютого 2009 року, яким в задоволенні позову було відмовлено. Рішення суду першої інстанції було оскаржено КС «Дніпровський кредитний центр» в апеляційному порядку, при цьому відповідно до ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду справу призначено до розгляду на 18 червня 2009 року. Вказані обставини були відомі слідчому на час порушення кримінальної справи та свідчили про те, що визначене податковим органом зобов'язання не узгоджено до цього часу.

Відповідно до п. 5.2.6 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року, якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може грунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України. Таким чином, вказана перешкода до порушення кримінальної справи, за умови оскарження рішення податкового органу, визначена законодавчо, крім того, підтверджена Постановою Пленуму Верховного Суду України № 15 від 08 жовтня 2004 року, п. 15 якої звернено увагу судів на неможливість покладення в основу обвинувачення оскарженого та відповідно не узгодженого повідомлення-рішення. Порушуючи вказані вимоги закону, слідчим було винесено процесуальне рішення про порушення кримінальної справи за наявності не узгодженого податкового зобов'язання. До такого висновку суд приходить у зв'язку з тим, що в ході дослідчої перевірки, матеріали якої надано суду, не було встановлено та зібрано будь-яких інших доказів, які вказують на наявність ознак складу злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України. За таких обставин, суд приходить до однозначного висновку про незаконність постанови про порушення кримінальної справи з огляду на не дотримання слідчим передбачених як матеріальним (п. 5.2.6 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року), так і процесуальним (ст. 94 ч. 2 КПК України) законом вимог. У зв'язку з цим постанова слідчого про порушення кримінальної справи підлягає скасуванню.

Вирішуючи передбачене ч. 16 ст. 2368 КПК України питання, суд керується також вимогами ч. 15 вказаної норми процесуального права, згідно якої суд не вправі розглядати та вирішувати питання, які розглядаються судом при вирішенні справи по суті, а тому оцінює тільки наявність у слідчого даних, що вказують на ознаки злочину, та перевіряє правильність їх оцінки з огляду на ті документальні дані, які були в наявності у слідчого на момент вирішення питання про порушення кримінальної справи.

Виходячи з викладеного, судом встановлено, що в розпорядженні слідчого перебували висновки первинної та повторної судово-економічної експертизи Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 15023 від 04 березня 2008 року та № 5645 від 11 вересня 2008 року, призначені в судовому порядку, в ході проведення яких експерти, в передбачений законом спосіб попереджені про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України, дійшли до висновку про те, що заниження КС «Дніпровський кредитний центр» прибутку, встановлене податковим органом, документально та нормативно не підтверджується. На підставі наявних документальних даних та аналізу чинного законодавства, експертами було зроблено висновок про правильність відображення податкової звітності вказаним підприємством.

Суд вважає, що висновки експертів відповідають вимогам чинного законодавства у галузі оподаткування, оскільки факт не включення КС «Дніпровський кредитний центр» коштів, отриманих від реалізації застави по кредитним договорам, до валового доходу, повністю відповідає нормам Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», зокрема ст. 7 цього закону.

Вказані висновки підтверджуються також актом органу державної податкової служби ДПІ в Жовтневому районі м. Дніпропетровська від 06 квітня 2009 року, згідно з яким вказано позитивне сальдо з податку на прибуток КС «Дніпровський кредитний центр» станом на вказану дату, що спростовує висновки слідчого про заниження оподаткованого прибутку та наявність податкового зобов'язання.

Крім того, в наявності у слідчого був акт № 113/18-КС Південно-східного територіального управління Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України щодо додержання вимог чинного законодавства у сфері фінансових послуг КС «Дніпровський кредитний центр» від 18 грудня 2006 року, згідно з яким здійснення кредитною спілкою діяльності, не передбаченої законом, виявлено не було.

Вказані обставини свідчать про відсутність будь-яких даних, що вказують на наявність ознак злочину, передбаченого ст. 212 КК України в діях головного бухгалтера КС «Дніпровський кредитний центр» ОСОБА_1, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про необхідність винесення процесуального рішення про відмову в порушенні кримінальної справи відносно вказаної особи.

З огляду на викладене суд вважає необхідним в повному обсязі задовольнити скаргу ОСОБА_1, скасувати постанову про порушення кримінальної справи та відмовити в її порушенні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6 ч. 1 п. 2, 2368 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Скаргу ОСОБА_1 – задовольнити.

Скасувати постанову слідчого з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Дніпропетровській області ОСОБА_2 від 10 березня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно головного бухгалтера кредитної спілки «Дніпровський кредитний центр» ОСОБА_1 за фактом навмисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України.

Відмовити в порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_1 за фактом навмисного ухилення від сплати податків у особливо великих розмірах за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 212 КК України за відсутністю в її діях складу злочину.

Постанову може бути оскаржено в судову палату з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області протягом семи діб від дня її винесення шляхом безпосередньої подачі апеляції в апеляційний суд Дніпропетровської області.

Головуючий С.М. Пойда