Ухвала суду № 79732794, 30.01.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/3868/18

Провадження № 1-кс/428/2035/2018

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2019 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., за участю секретаря судового засідання Голуб Т.М., прокурора Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1, слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_2, захисника адвоката ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ Сєвєродонецького ВП ГУНП в Луганській області ОСОБА_5, погоджене прокурором Сєвєродонецької місцевої прокуратури ОСОБА_1, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12018130370000562 від 22.02.2018р., відносно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, росіянин, громадянин України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працює, не одружений, зареєстрований та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,

підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.3 ст.185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, органом досудового розслідування встановлено, що 13.01.2018р., більш точний час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4, знаходячись вдома у свого знайомого ОСОБА_6, 22.03.1952р.н., в будинку за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк. с. Боровське, вул. Колгоспна, буд. 34, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном, шляхом зловживання довірою, під приводом поїздки до дому за харчами та подальшого повернення потерпілому, заволодів належним ОСОБА_6 велосипедом марки «Україна», в подальшому продав його незнайомій особі, тим самим спричинивши потерпілому матеріальну шкоду на суму 1 050 грн. 00 коп.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.1 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство).

18.02.2018 р. у першій половині дня, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не виявилось можливим, ОСОБА_4, реалізуючи злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане із проникненням в інше приміщення, таємно для оточуючих, шляхом вільного доступу через відкриті двері проник до літньої кухні за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк. с. Воронове, вул. Польова, буд. 2, звідки скоїв крадіжку належних ОСОБА_7, 23.03.1961р.н., п'яти алюмінієвих мисок, алюмінієвої каструлі ємністю 5 літрів, алюмінієвої каструлі ємністю 3,5 літра, двох алюмінієвих кришок від каструль, алюмінієвого ковша ємністю 1,2 літри, алюмінієвого ковша з ручкою ємністю 1,2 літри, алюмінієвої сковороди з двома ручками, алюмінієвого казана (чавунка) ємністю 10 літрів, після чого з місця вчинення злочину зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, спричинивши потерпілій матеріальну шкоду на суму 623 грн. 19 коп.

Дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викраденні чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням в інше приміщення.

11.04.2018 р. ОСОБА_4 органом досудового розслідування було винесено повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.3 ст.185 КК України, яке було вручено останньому у спосіб, передбачений КПК України для вручення повідомлень, а саме 12.04.2018р. надіслано поштою за місцем проживання, що підтверджується копією відповідної поштової документації.

13.04.2018р. органом досудового розслідування винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_4

12.04.2018р., 20.11.2018р. слідчими суддями Сєвєродонецького міського суду Луганської області були установлені ухвали про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_4 з метою приводу його до Сєвєродонецького міського суду Луганської області для розгляду клопотання про застосування стосовно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 1, ст. 185 ч. 3 КК України, підтверджується зібраними доказами, наявними в матеріалах клопотання та досліджених у судовому засіданні слідчим суддею, а саме:

- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6, 22.03.1952р.н.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_6;

- протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 03.03.2018р.;

- протоколом додаткового допиту потерпілого ОСОБА_6;

- висновком експерта № 19/113/9-544е від 21.03.2018р.;

- протокол огляду місця події від 21.02.2018р.;

- протоколом допиту потерпілої ОСОБА_7, 23.03.1961р.н.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_7;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_11, 13.06.1978р.н.;

- протоколом огляду місця події від 27.02.2018р;

- постановою про визнання речових доказів від 27.02.2018р.;

- протоколом додаткового допиту потерпілої ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_8;

- протоколом додаткового допиту свідка ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_9;

- висновком експерта № 19/113/9/490-80е від 06.04.2018р.;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_12, 01.09.1957р.н., яка пояснила, що її син ОСОБА_4 на теперішній час перебуває за межами м. Сєвєродонецька у зв'язку із переслідуванням співробітниками правоохоронного органу;

- фіскальним чеком про відправку рекомендованого листа ОСОБА_4

Таким чином, матеріали кримінального провадження містять достатні відомості, що підозрюваний ОСОБА_4 вчинив злочин невеликої тяжкості та тяжкий злочин, які, відповідно до ч.1 ст.190 та ч.3 ст.185 КК України, караються обмеженням волі на строк до трьох років та позбавленням волі на строк до шести років відповідно. Згідно матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування, про що свідчить тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання його винним у кримінальних правопорушеннях, в яких він підозрюється, відсутність стійких соціальних зв'язків та постійного місця роботи; та крім того ОСОБА_4 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки йому повідомлено про підозру у вчиненні двох кримінальних правопорушень, об'єднаних в одне кримінальне провадження. Вказане, відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст.184 КПК України, є ризиками, передбаченими п.п. 1,5 ч.1 ст.177 КПК України.

Викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому орган досудового розслідування просить обрати стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просив слідчого суддю клопотання задовольнити та обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді тримання під вартою враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні злочинів та ризиків, які наявні відносно підозрюваного, як на його думку усі ризики об’єктивно підтверджуються матеріалами кримінального правопорушення, так як підозрюваний переховувався від слідства.

Підозрюваний ОСОБА_4, вказав, що він не заперечує обставини, вказаних у повідомленні йому про підозру та клопотанні про обрання запобіжного заходу, але переховуватись він не збирається, буде з’являтись за першою вимогою, він коли від матері дізнався, що його розшукують відразу з’явився до органу досудового розслідування.

Захисник - адвокат ОСОБА_3 заперечував проти задоволення клопотання слідчого та просив суд не обирати запобіжний захід тримання під вартою, та будь який взагалі, так як ризиків, вказаних прокурором, не існує, підозрюваний має місце проживання, переховуватись від слідства та суду не збирається, сам з’явився до слідчого.

Заслухавши в судовому засіданні прокурора, та доповнення слідчого, підозрюваного та його захисника, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов до висновку про задоволення клопотання на підставі наступного.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На момент розгляду клопотання наявна обґрунтована підозра, про яку повідомлено ОСОБА_4 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.190, ч.3 ст.185 КК України, обставини якої підозрюваний не заперечує.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

ОСОБА_4 підозрюється у тому числі у вчиненні тяжкого злочину, за який кримінальним законом передбачено покарання у виді позбавлення волі до шести років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду, що він і робив до цього часу.

Вищевикладене свідчить про те, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, набувши після повідомлення йому про підозру іншого процесуального статусу – підозрюваного, може переховатись від слідчого та суду.

Тобто є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 в подальшому може умисно переховуватися від органу досудового розслідування з метою унеможливлення проведення з ним необхідних процесуальних та слідчих дій, направлених на виконання основного завдання кримінального провадження, визначеного ст. 2 КПК України щодо забезпечення швидкого, повного, неупередженого розслідування і подальшого судового розгляду з тим, щоб кожний хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини.

Згідно з ч. 5 ст. 9 КПК Кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Протоколи до неї є частиною національного законодавства України, відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов’язковість якого надана Верховною ОСОБА_13 України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України N 475/97-ВР від 17.07.1997 Конвенція набула чинності для України 11.09.1997.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23.02.2006 передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання. Так, як зазначено у § 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнова проти Росії» (Smirnova v. Russia N 71362/01 від 21.07.2003) при визначенні ризику переховування обвинуваченого від правосуддя потрібно враховувати особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан і зв’язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування.

Наведені вище обставини дають підстави стверджувати про наявність достатніх ризиків для подальшого ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду підозрюваним ОСОБА_4 та вчинити інше кримінальне правопорушення:

Характер та спосіб вчинених дій, специфіка кримінальних правопорушень, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дають підстави вважати, що він без застосування до нього запобіжного заходу може вчиняти інші аналогічні кримінальні правопорушення, а також кримінальні правопорушення з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Зазначені факти обґрунтовують обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Відповідно до Рекомендації Комітету ОСОБА_13 Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду», важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо підозрюваного.

Враховуючи, що у кримінальному провадженні зібрані докази, які у своїй сукупності свідчать про вчинення ОСОБА_4 інкримінованих йому кримінальних правопорушень, беручи до уваги їх тяжкість та специфіку, а також те, що у разі визнання винним у вчиненні інкримінованих злочинів йому може бути призначене покарання у вигляді реального позбавлення волі на строк до шести років, є підстави вважати, що запобіжним заходом, який здатний забезпечити належну поведінку ОСОБА_4, є тримання під вартою.

Жоден із більш м’яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Приймаючи до уваги вищевикладені обґрунтовані ризики та той факт, що ОСОБА_4 переховується від органів досудового розслідування та знаходився у розшуку, застосування більш м’яких запобіжних заходів не дасть можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним покладених судом обов’язків.

Викладене дає беззаперечні підстави вважати, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити досягнення мети їх застосування, тому стосовно підозрюваного ОСОБА_4 необхідним є обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Даних, які б вказували на неможливість застосування відносно ОСОБА_4 вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

На даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості аналізувати матеріали кримінального провадження та добуті органом досудового розслідування докази з точки зору їх достатності та допустимості, також правильність кваліфікації дій підозрюваного. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об’єктивно зв’язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.

В обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо підозрюваного покладається необхідність запобігання можливим спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочинів невеликої тяжкості та тяжкого, з метою запобігання його можливим спробам переховуватися від органу досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, враховуючи його сімейний стан, вік, стан здоров’я, а у слідчого судді на даний момент немає відомостей щодо неможливості тримання його під вартою у слідчому ізоляторі, не обрання запобіжного заходу зовсім, на думку слідчого судді, неможливо, так як необхідно забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Суд, також зобов’язаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов’язків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В зв’язку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обов’язків судом та має бути більш ніж 20 розмірів мінімального прожиткового мінімуму встановленого у державі для працездатних осіб.

Керуючись ст. ст. 40, 131, 132, 176 – 178, 183, 184, 194 КПК України,

УХВАЛИВ:

Клопотання – задовольнити.

Застосувати стосовно підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 (шістдесят) днів, з 30.01.2019р. до 30.03.2019р.

Ухвала діє протягом 60 днів до 30.03.2019р. та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд встановлює ОСОБА_4, заставу в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 35 240 (тридцять п’ять тисячі двісті сорок) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому КМУ України, одержувач – ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ – 26297948, банк одержувача – Держказначейська служба України м.Київ, МФО – 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду – 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув’язнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у зв’язку з внесенням застави він буде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

В разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обов’язки:

- не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з свідками визначеними слідчим.

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну.

Вказані обов’язки в разі внесення застави покладаються на підозрюваного ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному роз’яснюється положення п.п.8,10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обов’язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у п’ятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В.І. Луганський