Вирок № 79732655, 07.02.2019, Лубенський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 539/4421/18

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 лютого 2019 року Лубенський міськрайонний суд

Полтавської області

В складі: головуючого судді - Гудкова С. В.

за участю секретаря судових засідань - Шрейтер С.О.,

прокурора - Загребельного О.В.,

захисника - адвоката Беженського А.В.,

потерпілих - ОСОБА_3, ОСОБА_4,

законного представника потерпілої ОСОБА_5 - ОСОБА_6,

представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,

представника потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_8,

обвинуваченого - ОСОБА_9,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни кримінальне провадження №12018170240000716 про обвинувачення :

ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с-ще, Ланна, Карлівського району Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, участі в бойових діях не брав, інвалідом не являється, працюючого водієм в ТОВ «Транссервіс» (Харківська область, Харківський район селище Комунар вул.Озерна,5), раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_9, 09.06.2018 року близько 19 години 40 хв., керуючи технічно справним транспортним засобом - сідловим тягачем МАН 26.410, д.н.з НОМЕР_4, із напівпричепом SPIER SGL 3/90, НОМЕР_2 рухався по автошляху Київ-Харків-Довжанський, в с. Пишне Лубенського району Полтавської області в напрямку до м. Київ. Проїжджаючи 185 км зазначеного автошляху, обвинувачений ОСОБА_9, виконуючи маневр розвороту в напрямку м. Харків, перед зміною напрямку руху, не переконався в безпеці маневру та не надав дорогу автомобілю ВАЗ-21112 д.н.з. НОМЕР_3, з причіпом ПВА-У5 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_10, котрий рухався в зустрічному напрямку. У зв'язку з цим водій ОСОБА_9 допустив зіткнення керованого ним автомобіля із вищевказаним автомобілем ВАЗ - 21112 д.н.з. НОМЕР_3, з причіпом ПВА-У5 д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_10, котрий перевозив в салоні пасажирів, серед яких були ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5

Вказаними діями водій ОСОБА_9 грубо порушив вимоги п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою КМУ № 1306 від 10.10.2011 (надалі Правила дорожнього руху України), хоча мав можливість та повинен був їх виконувати.

Зазначені пункти Правил дорожнього руху України вказують: п. 10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху.

п. 10.4. Перед поворотом праворуч, ліворуч або розворотом водій має завчасно зайняти відповідне крайнє положення на проїзній частині, призначеній для руху в цьому напрямку, крім випадків, коли здійснюється поворот у разі в'їзду на перехрестя, де організовано круговий рух, напрямок руху визначено дорожніми знаками чи дорожньою розміткою або рух можливий лише в одному напрямку, встановленому конфігурацією проїзної частини, дорожніми знаками чи розміткою.

Водій, що виконує поворот ліворуч або розворот поза перехрестям з відповідного крайнього положення на проїзній частині даного напрямку, повинен дати дорогу зустрічним транспортним засобам, а при виконанні цих маневрів не з крайнього лівого положення на проїзній частині - і попутним транспортним засобам.

Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, потерпіла ОСОБА_5 отримала тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому 3,4,5,6, ребер зліва без зміщення, закритого перелому 9-10 ребер зліва зі зміщенням, що ускладнилося запаленням стінок альвеол та паренхіми легень, струс головного мозку, садна обличчя та голови, які утворились від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такий можливо при ДГП в указаний строк і які, згідно висновку експерта № 248 від 20.09.2018 року, за результатами проведеної судово-медичної експертизи відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди потерпіла ОСОБА_3 отримала тілесні ушкодження у вигляді політравма: закрита травма грудної клітки: множинні (чотирнадцять) переломи 1-2-3-4-5-6-7-8-9 ребер зліва по кільком анатомічним лініям зі зміщенням, деформацією грудної клітини, уламковий перелом руків'я грудини, забій лівої легені з розвитком пульмоніту, лівобічний гемоторакс (у лівій плевральній порожнині 0,5 л крові), гематома лівої половини грудної клітини; внутрішньосуглобовий багатоуламковий закритий перелом дистального метадіафізу (нижньої третини) правої стегнової кістки зі зміщенням, обширні гематоми м'яких тканин та садна шкіри правої нижньої кінцівки; обширні гематоми м'яких тканин та садна шкіри лівого стегна, лівого колінного суглобу; травматичний шок тяжкого ступеню (загальний стан важкий, блідість шкірних покривів та слизових оболонок, зниження артеріального тиску до 80/40 мм.рт.ст., зниження гемоглобіну із 138 до 82 г/л, кількості еритроцитів із 4,0х1012/л до 2,5x1012/л, гематокрит до 27), рани м'яких тканин лобної ділянки.

Рани м'яких тканин лобної ділянки утворилися внаслідок дії предметів з загостреним краєм, можливо, уламків скла чи інших предметів з подібною характеристикою.

Всі інші вищезазначені тілесні ушкодження утворилися внаслідок взаємодії з тупими предметами, якими могли бути частини салону автомобіля за обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Всі виявлені тілесні ушкодження за своїми характеристиками є синхронними у часі і відповідають давності й обставинам дорожньо - транспортної пригоди 09.06.2018 року.

Оскільки усі тілесні ушкодження могли утворитися одночасно при дорожньо-транспортній пригоді, то вони можуть бути оцінені у своїй сукупності.

За своїми характеристиками дані тілесні ушкодження кваліфікуються як тяжкі по критерію небезпеки для життя (п.п. 2.1.1а), 2.1.2, 2.1.3 й), л), м), 0) «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених Наказом №6 МОЗ України «про розвиток та вдосконалення судово-медичної служби України»» від 17.01.1995 року, у відповідності до висновку комісійної судово-медичної експертизи №141 від 16.11.2018 року.

Крім того, внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди, потерпілий ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді закритого багато уламкового перелому нижньої третини правої стегнової кістки зі зміщенням, закритого внутрішньо-суглобового перелому правої променевої кістки в типовому місці зі зміщенням, забою головного мозку легкого ступеню, скальпованої рани лобно-тім'яної ділянки голови, закритого перелому кісток носу та перелому передньої та медіальної стінок правої верхньощелепної пазухи, забою м'яких тканин голови, гематоми правого колінного суглобу, осадження носу та лівої щоки, які утворилися від дії тупого (тупих) предмету (предметів) або при ударі об такий можливо при ДТП в указаний строк і які, згідно висновку експерта, за результатами проведеної судово-медичної експертизи № 251 від 21.09.2018 відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, що спричинили тривалий розлад здоров'я.

Згідно висновку експерта № 383 від 06.09.2018 за результатами проведеної автотехнічної експертизи, в описаній вище дорожній обстановці в діях водія сідлового тягача МАН 26.410, д.н.з НОМЕР_4, із напівпричепом SPIER SGL 3/90, НОМЕР_2 ОСОБА_9 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 10.1, 10.4 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору, знаходиться в причинному зв'язку з виникненням даної пригоди та її суспільно небезпечними наслідками.

В умовах даної пригоди водій сідлового тягача МАН 26.410, д.н.з НОМЕР_4, із напівпричепом SPIER SGL 3/90, НОМЕР_2 ОСОБА_9 мав технічну можливість уникнути даної дорожньо-транспортної пригоди, шляхом виконання вимог п.10.1, п.10.4 Правил дорожнього руху України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_9 винним себе у скоєнні кримінального правопорушення при вищевказаних обставинах визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному, пояснивши, що дійсно, 09.06.2018 року він, керуючи транспортним засобом МАН 26.410, д.н.з НОМЕР_4, із напівпричепом SPIER SGL 3/90, НОМЕР_2, виконуючи маневр розвороту, не переконався у безпечності цього маневру, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем ВАЗ21112, днз НОМЕР_3, в якому їхали потерпілі.

Згідно ч.3 ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників кримінального провадження, яким роз'яснено зміст вищезазначеної процесуальної норми, судом не досліджувались докази вини обвинуваченого стосовно фактичних обставин справи.

Зважаючи на послідовність показів обвинуваченого ОСОБА_9 про обставини справи, суд вважає покази достовірними, а його вину встановленою та доведеною.

Дії обвинуваченого ОСОБА_9 слід кваліфікувати за ч.2 ст.286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке та середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_9 суд враховує його щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, повне відшкодування моральної шкоди потерпілим, що визнається судом пом'якшуючими покарання обставинами, відповідно до ст.66 КК України.

Обставин, що в порядку ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого - судом не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому, суд, у відповідності до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке класифікується як тяжкий злочин; особу обвинуваченого, який позитивно характеризується за місцем проживання раніше не судимий, обставини, які пом'якшують його покарання; відношення до вчиненого кримінального правопорушення і приходить до висновку, що необхідним покаранням для виправлення та попередження нових злочинів ОСОБА_9 буде покарання у виді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи вищенаведені обставини, суд вважає, що є підстави для застосування ст.ст.75,76 КК України, оскільки виправлення обвинуваченого ОСОБА_9 можливо без позбавлення його свободи.

Також, враховуючи усі вищенаведені обставини справи, зокрема, те, що обвинувачений працює водієм і його заробіток є єдиним джерелом для існування та утримання сім'ї, суд вважає, що доцільним не застосовувати додаткову міру покарання до обвинуваченого ОСОБА_9 у виді позбавлення прав керування, про що не заперечують у своїх письмових заявах і потерпілі.

По кримінальному провадженні маються витрати за проведення судової автотехнічної експертизи на суму 1144 гривні і дані витрати підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Прокурором в інтересах фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради до обвинуваченого ОСОБА_9 заявлено цивільний позов про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення в сумі 34804 гривні 41 копійки (а.с.40-42). Вказаний позов підлягає повному задоволенню, виходячи з наступних підстав .

Відповідно до частин 1, 3 ст.23 Закону України "Про прокуратуру", представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до пунктів 2, 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 07.07.1995 року "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат" , суддя чи суд при відданні обвинуваченого до суду

зобов'язані перевірити, чи заявлено позов про відшкодування витрат

на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, чи є в

матеріалах справи документи лікувального закладу про причину і

термін перебування потерпілого на стаціонарному лікуванні.

Судам слід мати на увазі, що питання про відшкодування

витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з

"Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони

здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного

діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до

відповідного бюджету і їх використання", затвердженим постановою

Кабінету Міністрів України N 545 ( 545-93-п ) від 16 липня

1993 року.

Як передбачено цим Порядком, сума коштів, що підлягає

відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров'я, в якому

перебував на лікуванні потерпілий, з урахуванням кількості

ліжко-днів, проведених ним у стаціонарі, та щоденної вартості його

лікування.

Термін і обгрунтованість перебування потерпілого від злочину

на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних

лікувального закладу, де він перебував на лікуванні. До справи має

бути приєднана довідка - розрахунок бухгалтерії цього закладу із

записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних

витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають

відшкодуванню у повному обсязі і зараховуються до відповідного

державного бюджету залежно від джерел фінансування закладу охорони

здоров'я або на рахунок юридичної особи, якій належить останній.

Враховуючи вищезазначене та довідку-розрахунок лікувального закладу (а.с.43), суд вважає, що з обвинуваченого слід стягнути на користь фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради витрати на стаціонарне лікування потерпілих від кримінального правопорушення в сумі 34804 гривні 41 копійки.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України , --

З А С У Д И В:

ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України і призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі без позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_9 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 (два) роки.

Відповідно до ст.76 КК України, зобов'язати засудженого ОСОБА_9 повідомляти органи з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись на реєстрацію в ці органи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації .

Стягнути з ОСОБА_9 на користь держави 1144 гривень витрат за проведення судової автотехнічної експертизи .

Позов прокурора в інтересах Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради до ОСОБА_9 - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь Фінансового управління виконавчого комітету Лубенської міської ради рах.31412544700011 УК у Лубенському районі /м.Лубни/ 24060300 код 37710415 МФО 831019, ГУДКСУ у Полтавськй області, 37500, м.Лубни, вул.Г.Тютюнника, 19 а, 34804 гривні 41 копійку витрат на стаціонарне лікування та надання медичної допомоги особам, які потерпілі від злочину.

Скасувати арешт сідлового тягача МАН 26.410 днз НОМЕР_4, напівпричепу SPIER SGL 3/90 днз НОМЕР_2 в частині заборони відчуження, розпорядження та проведення будь-яких ремонтних робіт , скасувати арешт автомобіля ВАЗ-21112, днз НОМЕР_3 та причепу ПВА-У5, днз НОМЕР_1, що були накладені, згідно ухвали слідчого судді Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 19.06.2018 року.

Речові докази по справі:

- сідловий тягач МАН 26.410 днз НОМЕР_4, напівпричеп SPIER SGL 3/90 днз НОМЕР_2, що знаходяться під збергіальною розпискою у ТОВ «Транссервіс» - залишити

останньому, як йому належне майно;

- автомобіль ВАЗ-21112, днз НОМЕР_3 та причіп ПВА-У5, днз НОМЕР_1, який зберігається на майданчику тимчасового тримання транспортних засобів по вул. Київській 2, в м. Лубни Полтавської області - повернути ОСОБА_11.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя Лубенського

міськрайонного суду Гудков С. В.