Рішення № 79731370, 06.02.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 368/74/19

Рішення 2/368/237/19

Іменем України

"06" лютого 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області

в складі: головуючого – судді Шевченко І.І

при секретарі Назаренко А.І.

з участю відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 сільська рада Кагарлицького району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, -

в с т а н о в и в :

представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 178,50 грн. та на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області судові витрати в розмірі 1762,00 грн., обґрунтовуючи позов наступним.

Державне управління та регулювання у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу здійснюють Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, уповноважені центральні органи виконавчої влади у галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (до яких, серед інших, також належить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері рибного господарства). Дане положення закріплено частиною 1 статті 11 Закону України «Про тваринний світ».

Відповідно до Положення про Державне агентство рибного господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2015 року № 895, Державне агентство рибного господарства України (Держрибагентство) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання та відтворення водних біоресурсів, регулювання рибальства, безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства.

Згідно Положення про Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області, затвердженого наказом Державного агентства рибного господарства України від 15 липня 2016 року № 229, Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області є територіальним органом Державного агентства рибного господарства України, діє у складі Держрибагенства як відокремлений структурний підрозділ і йому підпорядковується.

Повноваження Київського рибоохоронного патруля поширюються на м. Київ та Київську область, територію, та акваторію водних об'єктів в межах районів діяльності, визначених Держрибагентством.

Основним завданням Київського рибоохоронного патруля є реалізація повноважень Держрибагентства у сфері рибного господарства та рибної промисловості, охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в районі діяльності.

Відповідно до статті 10 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство таз охорону водних біоресурсів» посадові особи органів рибоохорони здійснюють державний контроль та управління в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та уповноважені подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Стаття 34 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що користувачі об'єктами тваринного світу в установленому законодавством порядку зобов'язані додержуватися встановлених правил, норм, лімітів і строків використання об'єктів тваринного світу, використовувати тваринний світ у способи, що не допускають порушення цілісності природних угруповань і забезпечують збереження тварин, яких не дозволено використовувати.

Порушення Правил любительського і спортивного рибальства в водоймах України тягне за собою такі негативні наслідки, як зникнення цінних видів риб в рибогосподарських водоймах та порушує право власності Українського народу на природні ресурси. Таким чином, охорона рибних запасів України від незаконного заняття рибним промислом є безпосередніми інтересами держави.

Відповідно до статті 63 Закону України «Про тваринний світ» порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу тягне за собою адміністративну, цивільно-правову чи кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 05.04.2018 року по справі № 368/338/18 встановлено, що 08.02.2018 року близько 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_3 на р. Леглич в с. Воронівка Кагарлицького району Київської області грубо порушив правила любительського і спортивного рибальства, а саме: спільно з гр. ОСОБА_4 здійснював незаконний вилов риби з під криги забороненим знаряддям лову - сіткою з ліски - 1 шт., виловивши цінні види риб, а саме: карась - 19 шт., окунь - 2 шт., загальною вагою 3,5 кг, чим завдав збитки рибному господарству України на суму 357,00 грн. Своїми діями гр. ОСОБА_3 порушив п. 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства, ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 85 ч. 4 КУпАП.

Згідно пункту 3.15. Правил любительського і спортивного рибальства забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання^ промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань, а також способом багріння, спорудження гаток, запруд та спускання води з рибогосподарських водойм.

Також, стаття 52-1 Закону України «Про тваринний світ» передбачає, що для добування об'єктів тваринного світу забороняються виготовлення, збут, застосування, зберігання отруйних принад, колючих, ... давлячих та капканоподібних знарядь лову, електроловильних систем (електровудок), електрогону, петель, самоловів, самострілів, вибухових речовин, пташиного клею та монониткових (волосінних) сіток (крім тих, що призначені для промислового лову), а також інших засобів, заборонених законом.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 05.04.2018 року у справі № 368/338/18 гр. ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного; правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Таким чином, вина ОСОБА_1 є доведеною, проте питання відшкодування збитків, нанесених рибному господарству України судом не вирішено.

Відповідно до статті 40 Кодексу України про адміністративні правопорушення якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.

За приписами статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Згідно розрахунку матеріальної шкоди, ОСОБА_1 спільно з ОСОБА_4 нанесено збитків рибному господарству України на суму 357,00 грн. Розрахунок матеріальної шкоди було проведено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21 листопада 2011 року № 1209 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів».

Відповідно до частини 1 статті 1190 Цивільного кодексу України, особи, спільними діями або бездіяльністю яких було завдано шкоди, несуть солідарну відповідальність перед потерпілим.

Враховуючи те, що вилов риби забороненим знаряддям лову було здійснено ОСОБА_1 та ОСОБА_4 спільно, майнова шкода, заподіяна внаслідок незаконного добування водних біоресурсів буде відшкодовуватися солідарно та для кожного складатиме 178,50 грн.

Слід зазначити, що ОСОБА_4 було добровільно відшкодовано шкоду, завдану внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів у сумі 178 грн. 50 копійок, саме тому дана позовна заява подається лише до ОСОБА_1.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів», шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

На підставі статті 10 Закону України «Про тваринний світ», громадяни відповідно до закону зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними тваринному світу внаслідок порушення вимог законодавства про охорону, використання і відтворення тваринного світу.

Статтею 324 Цивільного кодексу України передбачено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.

Згідно статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Таким чином, шкода, завдана рибному господарству, повинна бути відшкодована відповідній місцевій раді за місцем завдання шкоди.

Також слід зазначити, що Управлінням Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області було вжито заходів досудового врегулювання спору, а саме: Київським рибоохоронним патрулем було направлено Відповідачу лист від 25.09.2018 року № 7-19/6223-18 з проханням добровільно заплатити суму майнової шкоди, заподіяної внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Зазначений лист був отриманий ОСОБА_1 28.09.2018 року, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення. Проте, станом на день подання позовної заяви, майнова шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів в сумі 178,50 грн. відповідачем не була добровільно відшкодована.

Попередній розрахунок суми судових витрат, які понесло Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області у зв'язку з розглядом справи, складає 1762,00 грн. (сума судового збору).

Відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги позивача визнав та не заперечував проти їх задоволення.

Суд, вислухавши відповідача та вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Згідно зі статтею 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини наголошує, що пункт 1 статті 6 гарантує кожному право порушити в суді чи відповідному органі будь-який позов, який стосується його цивільних прав та обов'язків; таким чином, пункт передбачає «право на суд», одним з аспектів якого є право доступу до суду, тобто право порушувати в судах позов для вирішення цивільного спору.

Відповідно до статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність. Вимога справедливості, добросовісності та розумності цивільного законодавства практично виражається у встановлені його нормами рівних умов для участі всіх осіб у цивільних відносинах, закріплені можливості адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.

Згідно з ст.76, ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

В п. 7 постанови Пленуму Верховного Суду №14 від 18.12.2009 р. «Про судове рішення у цивільній справі» роз'яснено, що при розгляді справи про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок, що набрав законної сили, або постанову суду у справі про адміністративне правопорушення, цей вирок або постанова обов'язкові для суду лише з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою. Тому, розглядаючи позов, який випливає з кримінальної справи чи зі справи про адміністративне правопорушення, суд не вправі обговорювати вину відповідача, а може вирішувати питання лише про розмір відшкодування.

Відповідно до вимог ст.13 Конституції України, ст.5 Закону України «Про тваринний світ» об’єкти тваринного світу, які перебуваються у стані природної волі і знаходяться в межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, є об’єктами права власності Українського народу.

Від імені Українського народу права власника об’єктів тваринного світу, які є природним ресурсом загальнодержавного значення, здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Відповідно до статті 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального та спеціального використання.

Відповідач ОСОБА_3 08 лютого 2018 року о 10 годині 00 хвилин в Київській області в с. Воронівка на ставку на р. Леглич грубо порушив правила рибальства, а саме: спільно з громадянином ОСОБА_4 проводив вилов риби з під криги забороненим знаряддям лову сіткою з ліски - 1 шт., при цьому виловили цінних видів риби карась - 19 шт.; окунь - 2 шт. загальною вагою 3,5 кг, тобто своїми діями наніс збитки рибному господарству на загальну суму 357 гривень, чим порушив п. 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» та вчинив правопорушення передбачене ст. 85 ч.4 КУпАП

При затриманні у відповідача ОСОБА_1 та ОСОБА_4 виявлено рибу: карась - 19 шт. та окунь - 2 шт.

Внаслідок незаконного вилову риби, відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 заподіяли рибним запасам України шкоду у розмірі 357 грн. 00 коп., розрахованих, відповідно до Такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209.

Постановою Кагарлицького районного суду Київської області від 05 квітня 2018 року, ОСОБА_1О визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 85 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., з конфіскацією сітки (а. с. 11).

Згідно з положеннями ст. 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

Згідно з ч. 4 ст. 63 Закону України "Про тваринний світ" підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу. Розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного світу, а також за знищення чи погіршення середовища їх існування встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Крім цього, відповідно до ч. 1 ст. 69 Закону України "Про охорону навколишнього середовища" шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Преамбулою до Закону України «Про тваринний світ» встановлено, що тваринний світ є одним з компонентів навколишнього природного середовища, національним багатством України, джерелом духовного та естетичного збагачення і виховання людей, об'єктом наукових досліджень, а також важливою базою для одержання промислової і лікарської сировини, харчових продуктів та інших матеріальних цінностей.

Згідно зі статтею 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об'єктів тваринного світу громадянам дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об'єктах загального користування у межах, встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюється на праві спеціального використання об’єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

За пунктом 4 Тимчасового порядку ведення рибного господарства і здійснення рибальства, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1192 від 28 вересня 1996 року, та пунктом 9 «Порядку здійснення любительського і спортивного рибальства», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1126 від 18 липня 1998 року, рибальство повинно здійснюватись з додержанням норм та лімітів (квот), в місцях, в спосіб та із застосуванням знарядь, які встановлені правилами любительського і спортивного рибальства.

Так, пунктом 3.15 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України № 19 від 15 лютого 1999 року, забороняється лов водних живих ресурсів із застосуванням вибухових і отруйних речовин, електроструму, колючих знарядь лову, вогнепальної та пневматичної зброї (за винятком гарпунних рушниць для підводного полювання), промислових та інших знарядь лову, виготовлених із сіткоснастевих чи інших матеріалів усіх видів і найменувань.

Відповідно до ст.63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов’язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до ст. ст. 47, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» заподіяна державі шкода внаслідок порушення природоохоронного законодавства підлягає відшкодуванню у повному обсязі і стягується до місцевого бюджету, в даному випадку до бюджету Богуславської сільської ради Борівського р-ну Харківської обл.

Згідно з ст. 20 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» шкода, завдана рибного господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської діяльності та іншої діяльності, підлягає за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Відповідно до п. 6.2 «Правил любительського і спортивного рибальства» шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 № 1209.

Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 не відшкодовано шкоди, заподіяної рибному господарству внаслідок порушень правил рибальства.

Також, відповідно до ст. 10 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" посадові особи органів рибоохорони центрального органу виконавчої влади у галузі рибного господарства мають повноваження визначати розмір збитків, завданих рибному господарству, за затвердженими таксами та методиками; подавати позови про відшкодування шкоди, заподіяної суб'єктами господарювання та громадянами, внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів.

Статтею 20 вказаного Закону передбачено, що шкода, завдана рибному господарству внаслідок знищення або погіршення стану водних біоресурсів та середовища їх перебування внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає відшкодуванню за рахунок осіб, які безпосередньо здійснювали або замовляли здійснення такої діяльності.

Згідно п.20 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про судову практику у справах про злочини та інші правопорушення проти довкілля» №17 від 10.12.2004 р. при визначенні розміру шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, залежно від конкретних обставин справи застосовуються такси, затверджені постановами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 6.2 Правил любительського і спортивного рибальства, шкода, заподіяна громадянами України, іноземцями та особами без громадянства незаконним (з порушенням Правил рибальства) виловом, добуванням або знищенням цінних видів риб, водних безхребетних і водних рослин у рибогосподарських водоймах, відшкодовується порушниками відповідно до такс, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.11.2011 року № 1209.

Згідно з ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу, в порядку та розмірах, встановлених законодавством.

Відповідно до п. 6.3 Правил любительського і спортивного рибальства застосування заходів адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних осіб від відшкодування у повному обсязі збитків, заподіяних рибному господарству внаслідок порушення цих Правил рибальства.

Розрахунок здійснено відповідно до нормативно-правових актів, що регулюють дані відносини.

У відповідності до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Доводи відповідача про відсутність підстав для стягнення з нього збитків є необґрунтованими та не доведеними у передбачений законом спосіб.

Збитки заподіяні відповідачем в добровільному порядку не відшкодовані і підлягають стягненню з відповідача.

За таких обставин вимоги позивача є обґрунтованими, і такими, що підлягають задоволенню, а з відповідача ОСОБА_1 слід стягнути шкоду, заподіяну рибному господарству внаслідок порушення правил рибальства у сумі 178 грн. 50 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача належить стягнути судовий збір у розмірі 1762 грн. 00 коп., сплачений позивачем за платіжним дорученням № 702 від 03 грудня 2018 року.

На підставі вищевикладеного та керуючись ЦК України, ст.ст. 4, 76-89, 141, 258, 263-265, 268, 273, 352, 354, 355 ЦПК України суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київської області до ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 сільська рада Кагарлицького району Київської області про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: Київська область, Кагарлицький район, с. Халча, вул.. Перемоги, 3) майнову шкоду, заподіяну внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення водних біоресурсів, в розмірі 178 (сто сімдесят вісім) грн. 50 коп., яку необхідно сплатити на користь ОСОБА_2 сільської ради Кагарлицького району Київської області за реквізитами: р/р 33113331010351, МФО 899998 в Казначейство України (ЕАП), отримувач - Кагар УК/с.Халча/24062100, код отримувача - 37341907, призначення платежу: 24062100, грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1, місце реєстрації: Київська область, Кагарлицький район, с. Халча, вул.. Перемоги, 3) на користь Управління Державного агентства рибного господарства у м. Києві та Київській області (р/р 35212085095064 в Державна казначейська служба України, м. Київ МФО 820172, ЄДРПОУ 40419475) судові витрати в розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.

Ознайомитись з повним текстом судового рішенням, в електронній формі, сторони можуть за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги на рішення можуть бути подані протягом 30 днів з дня його складення через суд першої інстанції до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 11.02.2019 р.

Суддя І.І. Шевченко