Рішення № 79730153, 06.02.2019, Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/824/18

Провадження № 2/361/203/19

06.02.2019

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06 лютого 2019 року Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Селезньової Т.В., при секретарі Коваль А.В., за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, представників відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4. розглянувши в судовому засіданні в місті Бровари цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівничо-городнє товариство «Прилісся», Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про зобов’язання укласти договір, -

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд зобов’язати відповідачів укласти з ним на основі типового договору тристоронній договір про користування електричною енергією до земельної ділянки №299 на території громадської організації Садівничо-городнє товариство «Прилісся» село Богданівка Броварського району Київської області, на рівні 5 кВт з гарантованим рівнем якості, надійності та безпеки.

Позовні вимоги вмотивовано тим, що вказана земельна ділянка належить йому на праві власності, він подав повідомлення про початок будівництва на земельній ділянці, за рішенням суду від 28.12.2017р. його членство в товаристві припинено у зв’язку з добровільним виходом з 24.11.2016р. Він неодноразово звертався до відповідачів з проханням припинити договір на користування електричною енергією від 11.06.2011р., укладений між ним і ГО СГТ «Прилісся», та укласти тристоронній договір про користування електричною енергією на території населеного пункту, але відповідачі його пропозиції ігнорують, на думку позивача незаконно порушуючи його права, зокрема, він 19.10.2017р. звертався до ОСОБА_5 КОЕ, який надав йому відповідь, що тристоронній договір має бути спочатку підписаний позивачем і ГО СГТ «Прилісся», однак ОСОБА_6 відмовляється його підписати. Вважає, що відповідачі зобов’язані укласти з ним вказаний договір. Як на підставу для покладення на відповідачів обов’язку укласти такий договір позивач послався на ч.1 ст.10 закону «Про природні монополії» та п.3.8.1 Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (постанова НКРЕ №15/1 від 13.06.1996р.), та на те, що ОСОБА_5 КОЕ є монополістом у даній сфері і зобов’язаний укласти з ним договір; а також на Статут ОСОБА_6, в якому передбачено, що товариство має право надавати дозвіл на підключення до належної йому електроустановки додаткових субспоживачів (в даному випадку позивача), на Правила користування електричною енергією, затверджені Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. в редакції Постанови №910 від 17.10.2005р., зокрема розділ 12 (пп.12.5,12.6) та на п.1.7, 1.9, і Правила користування електричною енергією для населення, затверджені Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999р. в редакції від 20.09.2016р.. зокрема, п.3 , а також на ч.3 ст.6, ст.ст.530, 626, 627, 628, 630, 13 та 16 ЦК України. В судовому засіданні позивач і його представник позов підтримали, просили його задовольнити з підстав і за обставин, наведених у позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_5 «Київобленерго» (далі КОЕ) подав відзив, в якому позов не визнав, не заперечуючи самої можливості укласти договір, станом на день звернення позивача до нього з такою пропозицією, послався на те, що для підписання такого тристороннього договору має бути спочатку досягнута згода і погоджено всі необхідні умови між власником мереж (ГО СГТ «Прилісся») і споживачем (позивачем), оскільки лише на погоджених між цими двома учасниками договору умовах у подальшому можливе постачання електричної енергії від постачальника споживачу мережами власника мереж, зокрема щодо потужності, точки підключення і меж відповідальності, плати за обслуговування і використання мереж; що постачальник не вправі втручатись у право власності власника мереж; з приводу обставин справи пояснив, що на звернення позивача надав йому бланки договору та додатків, роз’яснив порядок і послідовність дій, заповнення бланків, підписання договору, складення акту і схеми (додатків до договору) споживачем і власником мереж, і лише після того подання договору на підписання постачальнику. Електроенергію садовому товариству постачальник подає на підставі укладеного між ними договору, і подальше постачання електроенергії субспоживачам (зокрема позивачу) за однолінійною схемою через мережі організації можливе лише за її згодою. Послався на положення п.12.6 Правил користування електричною енергією, які мають бути дотримані, а саме, що споживач на території населеного пункту у разі виходу з населеного пункту має право або змінити схему постачання та приєднатись напряму до помереж постачальника електричної енергії, або отримувати електричну енергію через споживача, уклавши тристоронній договір, за згодою такого споживача, ставши субспоживачем через його мережі. Крім того, послався на те, що позивач не надав належних і допустимих доказів на підтвердження того, що його права були порушені діями відповідача і не довів наявності підстав для покладення на відповідача вказаного у позові обов’язку укласти тристоронній договір. Що в даному ви випадку позивач сам не дотримався передбаченого Правилами порядку укладення тристороннього договору. Також відповідач послався на те, що при вирішенні спору не можна брати до уваги Правила користування електричною енергією для населення (ПКЕЕН) та Правила користування електричною енергією (ПКЕЕ), оскільки перші правила не регулюють питання укладення триструнного договору, а другі правила , якими передбачався такий договір, втратили чинність разом з прийняттям нових Правил, які взагалі не передбачають такого договору і не передбачають наявності у споживача на території населеного пункту можливості укладення такого договору. Тому задоволення позову наперед унеможливило б виконання такого судового рішення.

Відповідач ГО СГТ «Прилісся» (далі за текстом: товариство) письмового відзиву не подав, підтримав позицію відповідача ОСОБА_5 КОЕ. Представник садового товариства – голова правління ОСОБА_7 пояснив, що позивач був членом товариства, потім добровільно з нього вибув, тому товариство не зобов’язане забезпечувати його електроенергією на тих самих умовах, як і членів товариства; питання володіння та користування майном товариства віднесене до компетенції загальних зборів, і рішення зборів з даного питання не приймалось, офіційного звернення позивача з даного приводу до товариства не було; позивач усно звертався до нього з вимогою укласти з ним договір постачання електричної енергії за тарифом 1,68грн., в той час, як тариф, за яким оплачують спожиту електроенергію члени товариства, який встановлений зборами членів товариства з 1.03.2017р., - 1,98грн., і на таких умовах товариство не погоджується надавати позивачу електроенергію через його мережі; ніяких договорів з позивачем товариство з цього приводу не укладало і конкретних пропозицій від позивача щодо підписання конкретного договору, складення схеми постачання субспоживачу, тощо, не було; крім того, послався на те, що на даний час постачання позивачу електричної енергії через мережі товариства і тим більше за запропонованою позивачем ціною є невигідним для товариства і порушило б права членів товариства, оскільки у такому б разі поставило їх у менш вигідні умови і у такому б разі зменшилась потужність електричної енергії для товариства і його членів. Послався на основний принцип щодо укладення договорів - добровільність волевиявлення, тому вважає, що відсутні підстави для зобов’язання товариства до укладення вказаного позивачем договору, який не на користь і не в інтересах товариства, до того ж позивач має можливість забезпечити свою ділянку електричною енергією у інший спосіб - безпосередньо від постачальника поза мережами товариства, напряму від постачальника КОЕ.

З наданих доказів встановлено:

Згідно державного акту про право власності на земельну ділянку – позивачу на праві власності належить земельна ділянка №299 площею 0,0559га в Богданівській с/раді, СТ «Прилісся», цільове призначення для ведення садівництва, власник ОСОБА_8 в державному акті є припис нотаріуса про посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки 26.06.2009р. покупець ОСОБА_9, і наступний запис про посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки від 14.10.2010р. між ОСОБА_9 і покупцем ОСОБА_1

Згідно паспортним даним позивач зареєстрований і проживає у місті Києві.

ОСОБА_1 подав до відділу ДАБК повідомлення про початок будівництва на об’єкті чотирьохкімнатного будинку, діл.№299 в СТ Прилісся, замовник - ОСОБА_1, і 28.12.2017р. ДАБК повідомив про внесення в реєстр даного повідомлення про початок будівництва.

Позивач у якості доказу надав суду копію паспорту на обліковий прилад для обліку електричної енергії (лічильник), випуск 5.05.2014р. (зі слів позивача, прилад встановлений на його ділянці).

Рішенням Броварського міськрайонного суду від 28.09.2017р. було частково задоволено позов ОСОБА_1 до СГТ Прилісся, визнано припиненим членство позивача у товаристві у зв’язку з добровільним виходом з нього з 24 листопада 2016року; в частині позовних вимог про визнання укладеним тристороннього договору про користування електричною енергією в садовому будинку на земельній ділянці №299 в СГТ Прилісся між позивачем, СГТ Прилісся та ОСОБА_5 КОЕ, - відмовлено.

З мотивів відмови у цій частині позовних вимог у рішенні зазначено, що підставою відмови є те, для укладення тристороннього договору про постачання електричної енергії всі учасники цього правочину повинні виконати ряд визначених чинним законодавством умов, які на час розгляду справи позивачем повністю не виконані. Також суд розглядав вимогу про припинення членства позивача у даному товаристві. Суд визначив, що після визнання припиненим членства позивача у товаристві позивач як самостійний учасник правовідносин вправі реалізувати своє право на укладення договору, в тому числі тристороннього договору, з виконанням умов, які передують укладенню цього правочину.

19.10.2017р. позивач подав до Броварського РП ОСОБА_5 КОЕ заяву, в якій просив укласти з ним тристоронній договір (щодо вказаної земельної ділянки) про користування електричною енергією на рівні 5кВт гарантованого рівня якості, надійності та безпеки.

На дане звернення позивача ОСОБА_5 КОЕ надав йому відповідь №1705 від 31.10.2017р., в якій роз’яснив нормативні акти, які регулюють дані питання, зокрема, роз’яснив, що електричні мережі, що знаходяться на території ОСОБА_6, є в балансовій належності, експлуатаційній відповідальності товариства - власника, а ОСОБА_5 КОЕ не є власником даних електричних мереж товариства, тому він не може порушувати право власності товариства і втручатись самостійно в роботу цих електромереж; долучив бланк Договору про користування електричною енергією на території населеного пункту з Додатками, та повідомив позивача, що типовий тристоронній договір має бути спочатку заповнений, узгоджений і підписаний позивачем і СГТ «Прилісся», через електричні мережі якого за договором мала б постачатись електрична енергія позивачу; роз’яснив, які документи позивачу слід подати разом з підписаним двома сторонами договором для підписання його третьою стороною – ОСОБА_5 КОЕ.

Позивач не заперечує факту отримання даної відповіді і доданих документів.

Даними документами є:

Типовий договір про користування електричною енергією на території населеного пункту зі змістом умов договору по розділам 1.предмет договору, 2. права сторін, 3.обов’язки сторін, 4.ціна та порядок розрахунків, 5.відповідальність сторін, 6.форс мажорні обставини, 7.порядок розгляду спорів, 8.внесення змін до договору, 9.термін дії договору, 10.інші умови, 11.реквізити сторін. Предмет договору: п.1.1.- постачання електричної енергії постачальником, використання електричної енергії споживачем для потреб електроустановки, яка встановлена на об’єкті споживача, та обслуговування і утримання власником мереж технологічних електричних мереж населеного пункту, до яких приєднана встановлена на об’єкті споживача електроустановка; п.1.2 постачальник постачає електричну енергію споживачу згідно з договором про користування електричною енергією (додаток №1 до договору), що укладається між споживачем і постачальником, п.1.3- власник мереж обслуговує належні йому технологічні електричні мережі, чим забезпечує технічну можливість отримання споживачем електричної енергії; п.1.4- споживач дотримується встановленого режиму споживання електричної енергії та своєчасно сплачує за використану електричну енергію та послуги з обслуговування та утримання технологічних електричних мереж. У даному бланку є незаповненими дата, місце , назва сторін (власника мереж і споживача, заповнено в графі постачальник: ОСОБА_5 КОЕ), а також не заповнено відомості про об’єкт споживача, його місце розташування, потужність електроустановок споживача, п.3.2.3- строк складання балансу електричної енергії , п.9.1- строк дії договору; не заповнений 11 розділ адреси та реквізити сторін, відсутні підписи.

Додатками до бланку тристороннього договору є:

Типовий бланк Акту розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін, який мав би бути наповнений необхідними відомостями та підписаний його учасниками (споживачем, постачальником, власником мереж);

Типовий Договір про користування електричною енергією (додаток №1), який укладається між громадянином (споживачем) з одної сторони і ОСОБА_5 КОЕ (енергопостачальник) з другої сторони, предмет договору: постачання споживачу електричної енергії енергопостачальником у необхідних йому обсягах відповідно до дозволеної потужності в квт, з гарантованим рівнем надійності, безпеки і якості за оплату споживачем (п.1)

Додаток №2 загальна однолінійна схема електропостачання (яка має бути складена і підписана трьома сторонами (постачальником, власником мереж і споживачем), з реєстром документів щодо даної схеми, точок продажу електроенергії власнику мереж, споживачу, класи напруги, категорії надійності, перелік точок продажу електроенергії споживачу, вихідні дані для розрахунку втрат електроенергії, характеристика ділянок/елементів мереж; (не заповнений і не підписаний)

Додаток №4 порядок визначення обсягу електричної енергії, спожитої на технічні цілі та технологічних втрат електричної енергії (який має узгоджуватись, заповнюватись і підписуватись споживачем і власником мереж).

Позивач не надав суду доказів на підтвердження того, що він подавав відповідну заяву (пропозицію щодо укладення договору) ОСОБА_6, і в судовому засіданні позивач не заперечував, що офіційно такої заяви до товариства він не подавав, але звертався неодноразово і усно до голови товариства, який йому відмовив.

Згідно ст.509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від вчинення певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст.11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини.

Згідност.14 ЦК цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Стаття 626 ЦК передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. До договорів, що укладаються більш як двома сторонами (багатосторонні договори), застосовуються загальні положення про договір, якщо це не суперечить багатосторонньому характеру цих договорів. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Стаття 627 ЦК встановлює свободу договору, вільне волевиявлення при укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно ст.628 ЦК зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Стаття 629 ЦК встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.

Згідно статті 630 ЦК договором може бути встановлено, що його окремі умови визначаються відповідно до типових умов договорів певного виду, оприлюднених у встановленому порядку. Якщо у договорі не міститься посилання на типові умови, такі типові умови можуть застосовуватись як звичай ділового обороту, якщо вони відповідають вимогам статті 7 цього Кодексу.

Статтею 633 ЦК передбачено поняття публічного договору, яким є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг). Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Статтею 634 ЦК передбачено договір приєднання, яким є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно статті 635 ЦК попереднім договором є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Договір про наміри (протокол про наміри тощо), якщо в ньому немає волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.

Згідно статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Статтею 639 ЦК передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно ст.641 ЦК пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.

Згідно ст.642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

Згідно ст. 646 ЦК - відповідь про згоду укласти договір на інших, ніж було запропоновано, умовах є відмовою від одержаної пропозиції і водночас новою пропозицією особі, яка зробила попередню пропозицію.

Статтею 648 ЦК передбачено, що зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту. Особливості укладення договору на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування встановлюються актами цивільного законодавства.

Стаття 649 ЦК встановлює порядок вирішення переддоговірних спорів, а саме: Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.

Згідно Статуту ГО СГТ «Прилісся» – вказана організація є юридичною особою, яка здійснює свою діяльність без мети одержання прибутку (п.4), кошти формуються з вступних, членських, добровільних , цільових внесків, пожертв та інших надходжень. Згідно п.18 статті 4 (майно та кошти) обсяги електроенергії, що надаються членам організації, встановлюються та затверджуються загальними зборами, відповідно до наявних потужностей обладнання та технічних умов на приєднання до електричних мереж електроустановок, що надаються постачальником електроенергії. П.19 – тариф використання електроенергії встановлюється загальними зборами на підставі Постанови НКРЕ і з урахуванням внутрішніх затрат. П.20 - Організація відповідно до ПКЕЕ за рішенням загальних зборів, та маючи на своєму балансі або у власності електроустановку достатньої потужності, має право надати дозвіл на підключення до цієї електроустановки додаткових споживачів (субспоживачів). При цьому організація перед субспоживачами має статус та права енергопостачальника. При цьому Правління обов’язково має укласти договір про спільне використання та договір про технічне забезпечення. П.21 електоропостачання не відноситься до послуг, які надаються безпосередньо Організацією.

Статтею 6 Статуту передбачено, що вищим органом управління організації є Загальні збори, до складу загальних зборів входять члени організації. Виконавчим органом є Правління. Згідно п.4 статті 6 – до виключної компетенції загальних зборів віднесено, зокрема, и) прийняття рішення щодо володіння, користування та розпорядження майном та відчуження майна організації. Згідно п.20 статті 6 Статуту голова правління, зокрема: укладає договори, угоди, контракти - лише після затвердження та надання йому таких повноважень загальними зборами, розпоряджається грошовими коштами та майном організації в об’ємі, передбаченому цим статутом, виконує рішення загальних зборів, виконує інші функції, надані голові правління загальними зборами, які не віднесені до виключної компетенції загальних зборів.

Спірні правовідносини станом на час їх виникнення, були врегульовані також такими нормативними правовими актами:

Правилами користування електричною енергією (далі ПКЕЕ №28), які були затверджені Постановою НКРЕ №28 від 31.07.1996р. в редакції Постанови №910 від 17.10.2005р., зокрема:

П.1.7. Правил: У разі використання технологічних електричних мереж електропередавальною організацією відносини між власником цих мереж та електропередавальною організацією, у тому числі їх взаємна відповідальність, регулюються договором про спільне використання технологічних електричних мереж, що укладається між ними на основі типового договору . Основний споживач не має права відмовити електропередавальній організації, яка здійснює ліцензовану діяльність на закріпленій території, в укладенні (переукладенні) договору про спільне використання технологічних електричних мереж, а субспоживачу у разі дотримання ним вимог цих Правил в укладенні (переукладенні) договору про технічне забезпечення електропостачання споживача в передбачених цими Правилами випадках. П. 1.9: Постачальники електричної енергії за регульованим тарифом на закріпленій території не мають права відмовити споживачу або субспоживачу, електроустановки якого розташовані на цій території, в укладенні договору, за умови дотримання вимог законодавства України, зокрема цих Правил та інших нормативно-технічних документів.

Розділ 12 «Особливості постачання електричної енергії для населених пунктів» , п.12.5: У разі виходу із складу населеного пункту або прийняття відповідного рішення органом управління населеного пункту споживач населеного пункту або фізична особа, електроустановки якої приєднані до технологічних електричних мереж населеного пункту (далі - споживач на території населеного пункту), для користування електричною енергією має право: змінити у встановленому порядку схему електропостачання та приєднати належну йому електроустановку до електричних мереж електропередавальної організації; укласти тристоронній договір про користування електричною енергією на території населеного пункту з постачальником електричної енергії та населеним пунктом на основі типового договору та договір про користування електричною енергією відповідно до Правил користування електричною енергією для населення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 1999 року № 1357 (із змінами). У разі укладення тристороннього договору про користування електричною енергією на території населеного пункту постачальник електричної енергії та населений пункт вносять у встановленому законодавством України порядку зміни в укладений між ними договір про постачання електричної енергії щодо визначення обсягу спожитої населеним пунктом електричної енергії та умов припинення або обмеження електропостачання населеного пункту, які пов'язані та витікають з умов тристороннього договору про користування електричною енергією на території населеного пункту. П. 12.6: Точка продажу електричної енергії споживачу на території населеного пункту збігається з точкою продажу електричної енергії населеному пункту. Відносини постачальника електричної енергії та населеного пункту із споживачем на території населеного пункту регулюються законодавством України, у тому числі нормами цих Правил. Договір про користування електричною енергією на території населеного пункту може бути укладений у разі виконання таких умов: 1) особа, яка має намір набути статус споживача на території населеного пункту, та населений пункт не мають боргів за електричну енергію перед населеним пунктом та постачальником електричної енергії відповідно; 2) технічний стан розрахункового засобу обліку, яким обладнана електроустановка особи, яка має намір набути статусу споживача на території населеного пункту, відповідає вимогам нормативно-технічних документів; 3) особою, яка має намір набути статус споживача на території населеного пункту, створені технічні можливості щодо забезпечення безперешкодного доступу представників постачальника електричної енергії, підприємства, що здійснює передачу електричної енергії, до власних електричних установок для контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання відповідно до встановленого цими Правилами порядку. П. 12.8: Споживач на території населеного пункту розраховується з постачальником електричної енергії за тарифом для населення за обсяг електричної енергії, визначений за показами його лічильника згідно з умовами договору про користування електричною енергією. П. 12.9: Споживач на території населеного пункту оплачує населеному пункту вартість послуг з утримання технологічних електричних мереж населеного пункту згідно з умовами тристороннього договору про користування електричною енергією на території населеного пункту. Споживач на території населеного пункту за тарифом для населеного пункту відшкодовує населеному пункту вартість частки обсягу електричної енергії, спожитої на технічні цілі, та електричної енергії, втраченої внаслідок її передачі до електроустановки споживача, згідно з умовами тристороннього договору про користування електричною енергією на території населеного пункту. Частка обсягу електричної енергії, яку має відшкодувати споживач на території населеного пункту, визначається пропорційно обсягу використаної ним електричної енергії.

Правилами користування електричною енергією для населення (далі ПКЕЕН №1357), які були затверджені Постановою КМУ №1357 від 26.07.1999р. в редакції від 20.09.2016р. зокрема:

п.3 Споживання електричної енергії здійснюється на підставі договору про користування електричною енергією між побутовим споживачем і електропостачальником, що розробляється енергопостачальником згідно з Типовим договором про користування електричною енергією і укладається на три роки. Договір про користування електричною енергією (далі - договір) вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо за місяць до закінчення зазначеного строку жодна із сторін не заявила про розірвання договору або про внесення до нього змін. Електропостачальник, що здійснює постачання електричної енергії на закріпленій території, не має права відмовити побутовому споживачу, електроустановки якого розташовані на такій території, в укладенні договору за умови, що нова електроустановка побутового споживача приєднана або потужність для діючої електроустановки побутового споживача збільшена в установленому законодавством порядку.

З аналізу даних нормативних актів та строків їх дії слідує, що станом на час ініціювання позивачем укладення тристороннього договору дійсно існував нормативно визначений спосіб договірного постачання електричної енергії споживачу (субспоживачу) від постачальника КОЕ через власні мережі товариства (споживача), і за таким тристороннім договором кінцевий споживач (субспоживач) мав змогу отримувати електричну енергію, сплачувати за спожиту електроенергію постачальнику КОЕ за тарифами для населення, а ОСОБА_6 (власнику мереж) сплачувати вартість послуг з обслуговування та утримання технологічних електричних мереж населеного пункту (за узгодженим кошторисом між ними). Такий порядок і укладення такого договору передбачалось ПКЕЕ №28, які втратили чинність з 14.03.2018р., а розділ 12, який безпосередньо регулював порядок укладення тристоронніх договорів, втратив чинність з 11.06.2018р.

У розумінні ПКЕЕ №28 термін «населений пункт» є застосовним для відповідача ГО СГТ «Прилісся», на території якого є технологічні електричні мережі, і який є споживачем електричної енергії від постачальника КОЕ за укладеним між ними договором. За даним договором електроенергія постачальником КОЕ подається до точки продажу. Технологічні електричні мережі, які перебувають у розпорядженні товариства, є його власністю, і даними мережами товариство забезпечує постачання електричної енергії товариством і постачає електроенергію членам даного товариства.

З аналізу нормативних актів, що регулюють дані правовідносини та норм цивільного права, слід дійти висновку, що процедура укладення і підписання тристороннього договору Правилами №28 (розділ 12) передбачалась така: по-перше досягнення згоди за істотними умовами між власником мереж і споживачем (субспоживачем для постачальника) з приводу використання мереж, належних власнику, в частині надаваної потужності, зокрема досягнення згоди щодо оплати за користування мережами та обслуговування, зносу, втрат електричної енергії, визначення точок продажу, розмежування відповідальності, визначення однолінійної схеми транзиту електричної енергії через мережі власника, і по-друге: підписання тристороннього договору третьою стороною - постачальником електричної енергії, який надалі постачатиме електричну енергію своєму споживачу (власнику мереж) за укладеним з ним договором, і для якого позивач може бути – у разі укладення тристороннього договору - субспоживачем за однолінійною схемою передачі йому електричної енергії через власні мережі споживача (товариства).

Ні за договором між відповідачами (про постачання товариству електроенергіє її постачальником, ні за нормами застосовного законодавства, що регулюють дані правовідносини, в тому числі чинними на той час Правилами, відповідач КОЕ (постачальник) не мав права втручатись у діяльність свого споживача (ОСОБА_6), у використання останнім його власних мереж, і тим більше не мав права нав’язувати йому іншого субспоживача, і відповідно не мав права сам визначати умови правовідносин між власником мереж і кінцевим споживачем. Тому слушним є посилання відповідача ОСОБА_5 КОЕ на те, що він є третім підписантом такого договору, який мав право і - при дотриманні іншими учасниками договору певних умов – був зобов’язаним підписати тристоронній договір останнім, тобто вже після узгодження всіх умов договору (в частині правовідносин між ними щодо використання власних мереж для транзиту електричної енергії, визначення точок приєднання, встановлення розміру та порядку оплати за використання та технічне утримання мереж, відшкодування втрат, інше) і вже після підписання договору першими двома підписантами (споживачем і власником мереж). Така позиція відповідача КОЕ відповідає і основним принципам цивільного законодавства, яке захищає права власника і його право вільного розсуду у розпорядженні та користуванні своїм майном, і яке регулює договірні правовідносини, що базуються на вільному волевиявленні учасників договору. Саме даною послідовністю захищається право власника, забезпечуються права кінцевого споживача і, зокрема, забезпечується захист інших учасників правовідносин від зловживання антимонопольними правами постачальником електричної енергії на споживчому ринку.

Посилання позивача на порушення відповідачем КОЕ антимонопольного законодавства (яке полягає у відмові укласти з ним договір) є необґрунтованим, оскільки фактично як такої відмови в укладенні тристороннього договору з сторони КОЕ у даному випадку не було, а непідписання ним такого договору перед його підписанням першим і другим учасниками, тобто до виконання встановленої законом процедури і послідовності і без попереднього узгодження між кінцевим споживачем і власником малих мереж умов транзиту електричної енергії через власні мережі, не є такою відмовою чи порушенням антимонопольного законодавства. У даному випадку такі дії відповідача КОЕ є правомірною відмовою втрутитись у господарську діяльність його споживача, з яким він пов'язаний договірними правовідносинами, і обґрунтованим непідписанням ініційованого позивачем тристороннього договору без дотримання встановленої законом процедури його укладення і підписання. І такі дії відповідача узгоджуються з законом.

До того ж суд приймає до уваги, що позивачем не використано інший передбачений законом спосіб отримання електричної енергії від даного постачальника - шляхом укладення прямого двостороннього договору про приєднання, тобто позивачем не використано визначений законом спосіб прямого отримання електричної енергії від постачальника. Тому на даний час відсутні підстави констатувати неможливість позивача отримати електричну енергію від монополіста у даній сфері, і зробити висновок про порушення прав споживача монополістом.

Щодо дій відповідача ГО СГТ «Прилісся», то суд враховує наступне:

Позивач не надав суду доказів проходження ним визначеної законом та Правилами процедури, що стосується укладення договору, в частині досягнення згоди і узгодження з власником мереж (відповідачем 2) всіх необхідних умов – як обов’язкової першої стадії укладення тристороннього договору. Зокрема позивач не надав доказів вчинення ним дій, які б могли судом розглядатись як оферта, зокрема, не надав доказів на підтвердження факту звернення до товариства з пропозицією укласти такий договір, надати йому можливість отримання електричної енергії через власні мережі товариства. Позивач не надав доказів того, на яких саме умовах він пропонував товариству укласти з ним вказаний договір, тому суд не має підстав не приймати до уваги посилання відповідача з цього приводу, що такої конкретної пропозиції від позивача до товариства не надходило, і тому не було підстав для внесення вирішення даного питання на розгляд загальних зборів.

Також відповідач 2 послався на те, що за усним зверненням і виходячи зі змісту позовних вимог, позивач бажав отримати електричну енергію за тарифом для населення, тобто за нижчим тарифом, ніж електрична енергія подається до споживача (до товариства), і за нижчою платою, ніж та, за якою отримують електричну енергію члени товариства (враховуючи тариф для товариства і враховуючи додаткові витрати/втрати на утримання мереж), і що надання електричної енергії позивачу на запропонованих ним умовах було б не вигідним та втратним для товариства, яке в першу чергу створене і функціонує для забезпечення благ, потреб та інтересів своїх членів, а не сторонніх для товариства осіб.

Так, згідно Умов та правил здійснення підприємницької діяльності з постачання електричної енергії за регульованим тарифом (постанова НКРЕ №15/1 від 13.06.1996р.), п.3.8.1, Рішення НКРЕ №220, - встановлені тарифи (тарифна сітка) для населення: 0,90грн. за 1кВт при споживанні до 100 кВт на місяць і 1,68грн. за 1 кВт при споживанні понад 100 кВт на місяць. Споживання ж для споживача (населеного пункту – у розумінні Правил) встановлювалось за тарифом 1,68гр., саме за таким тарифом (за єдиним лічильником) поставлялась електрична енергія ОСОБА_6.

Плата за спожиту електричну енергію споживачами в межах товариства (населеного пункту в розумінні Правил) встановлюється товариством на загальних зборах. Тому слушним є посилання садового товариства на незгоду постачати електричну енергію позивачу за тарифом, нижчим від встановленого для членів товариства. Надіслання позивачем пропозиції (оферти) відповідачу про укладення договору за іншими тарифами – позивач не довів, а його посилання у судовому засіданні на згоду отримувати електричну енергію за тарифом для членів товариства є таким, що не було предметом переддоговірного обговорення учасниками договору, і тому таким, що знаходиться поза межам розгляду даної справи.

При цьому суд враховує, що вихід позивача з товариства не був для нього вимушеним, вчинений за його власною волею, тому при розгляді даної справи суд виходить саме з того, що позивач не є членом товариства і на нього не поширює свою дію Статут товариства та обов’язки правління чи голови товариства, зокрема в частині здійснення товариством своїх функцій щодо забезпечення споживчих потреб.

Позивач посилається на порушення товариством п.20 Статуту щодо обов’язку укласти з ним такий договір. Разом з тим, даним пунктом 20 Статуту передбачено право товариства укладати такі договори з іншими споживачами, але не обов’язок.

Також суд знаходить логічним пояснення представника відповідача 2, що він не уповноважений особисто приймати такі рішення, враховуючи положення Статуту про віднесення даних питань до виключної компетенції зборів, а підстав для внесення даного питання на розгляд загальних зборів не було. Позивачем не надано доказів ініціювання перед товариством даного питання офіційно. Позивачем не доведено і не встановлено у судовому засідання наявність у голови правління повноважень самому вирішувати дані питання, або самому ініціювати укладення даного договору. А як видно з Статуту- питання володіння власним майном (до чого відноситься також використання власних електричних мереж для передачі електричної енергії через них іншому споживачу, який не є членом товариства) - віднесено до виключної компетенції Зборів.

Суд також враховує, що загальні збори є колегіальним органом, і прийняття рішень щодо розпорядження майном товариства віднесено до виключної компетенції колегіального органу. Тому – при встановлених конкретних обставинах - відсутні підстави для покладення на загальні збори членів товариства обов’язку прийняти рішення на користь позивача, і так само відсутні законні підстави для покладення на правління товариства чи на голову правління обов’язку підписати вказаний договір від імені товариства, тим більше на тих умовах, які пропонує позивач, а також враховуючи, що позивачем конкретно і однозначно не були запропоновані умови оплати та розподілу відповідальності, які є істотними для даного виду договору, і по яким має бути обов’язково досягнута згода обох сторін.

Таким чином, з наданих позивачем доказів і з’ясованих обставин справи суд дійшов висновку, що позивач не дотримався процедури, встановленої спеціальними нормативними документами, якими врегульовано правовідносини у сфері енергопостачання, і нормами цивільного законодавства, які регулюють питання щодо укладення договору та вирішення переддоговірних спорів, для укладення договору. Підстав вважати, що обов’язок ініціювати і виконати всі передбачені даною главою ЦК України дії, що передують укладенню договору, має бути покладений на власника мереж або на постачальника - суд не вбачає.

Також суд враховує наступне:

14.03.2018р. вступили в дію Правила роздрібного ринку електричної енергії , затверджені Постановою КМУ №312. (ПРРЕЕ №312) Разом з цим втратили чинність ПКЕЕ №28, якими було передбачено можливість отримання електричної енергії на підставі тристороннього договору; розділ 12 ПКЕЕ (що передбачав і регламентував укладення тристороннього договору) продовжував дію в перехідний період до 11.06.2018р., з 11.06.2018р. Правила і в даній частині припинили свою чинність.

Згідно п.9 типового тристороннього договору (за ПКЕЕ №28) для тристоронніх договорів, які були укладені раніше та/або у перехідний період, встановлювався строк їх дії один рік, для таких договорів було передбачено продовження їх дії на один наступний рік; за збігом якого раніше укладені тристоронні договори припиняють свою дію.

Згідно ПРРЕЕ №312 оператором системи розподілу електроенергії в даному випадку є відповідач КОЕ, а оператором малої системи розподілу (постачальник послуги і споживач) – у даному випадку є відповідач ОСОБА_6.

У зв’язку зі змінами в регулюванні правовідносини в сфері енергопостачання, зокрема для населення, кінцевий споживач може продовжувати отримувати електричну енергію від оператора малої системи розподілу або змінити систему постачання і отримувати електричну енергію від постачальника - оператора системи розподілу. Для реалізації другого способу енергозабезпечення споживач має подати до КОЕ заяву про приєднання до електричних мереж і укласти договір про приєднання до електричних мереж оператора. За першим зазначеним варіантом споживач може скористатись мережами оператора малої системи, і укласти договір безпосередньо з оператором малої системи. Даними правилами виключено вказаний позивачем спосіб забезпечення електричною енергію шляхом укладення тристороннього договору.

Таким чином, на даний час закон не передбачає вказаного позивачем тристороннього договору як способу отримання електричної енергії. Тому дана обставина також є підставою для відмови позивачу у позові та є підставою для відмови у покладенні на відповідачів зобов’язання укласти такий договір.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог і на підставі поданих суду доказів - судом не встановлено на даний час протиправності в діях кожного відповідача, не встановлено такого порушення прав позивача, яке б підлягало судовому захисту, і яке б підлягало захисту у вказаний позивачем спосіб. Суд не вбачає підстав для покладення як на першого так і на другого відповідачів обов’язків укласти з позивачем зазначений ним тристоронній договір про користування електричною енергією до земельної ділянки №299 на території громадської організації Садівничо-городнє товариство «Прилісся», в тому числі і за запропонованою позивачем умовою постачання йому електричної енергії на рівні 5 кВт з гарантованим рівнем якості, надійності та безпеки.

Таким чином, позов в цілому необґрунтований, і в ньому слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 598, 11,14, 6 ЦК України, ст.ст.12, 13, 81, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до Громадської організації «Садівничо-городнє товариство «Прилісся», Приватного акціонерного товариства «Київобленерго» про зобов’язання укласти тристоронній договір про користування електричною енергією до земельної ділянки №299 на території громадської організації Садівничо-городнє товариство «Прилісся» в селі Богданівка Броварського району Київської області, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання учасниками справи апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного рішення. Якщо повне рішення не буде вручене в день його складення, учасник справи має право на поновлення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу буде подано протягом 30 днів з дня отримання копії повного рішення. Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо, або через Броварський міськрайонний суд Київської області відповідно до п.15.5 Перехідних положень ЦПК України.

Повне рішення виготовлено 10.02.2019 р.

Суддя Т.В. Селезньова