Рішення № 79729515, 21.01.2019, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 739/1760/18

Номер провадження 2/739/43/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 січня 2019 року м.Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді Кочура О.О.,

за участі: секретаря - Худорба Р.Г.,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно,

В С Т А Н О В И В:

Позивачі ОСОБА_1, ОСОБА_3 звернулися до суду з позовом до Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання за ними в порядку спадкування за законом права спльної часткової власності на житловий будинок із надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1, у розмірі по 1/2 частки кожному.

Свої позовні вимоги мотивують тим, щоІНФОРМАЦІЯ_3 помер їх батько ОСОБА_4. Вони належним чином прийняли спадщину свого батька до складу спадкової маси входить житловий будинок по АДРЕСА_1 У жовтні 2018 року позивачі звернувся до нотаріуса з метою оформлення спадщини та отримання свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок, однак нотаріус роз'яснила, що видати свідоцтво вона не може у зв'язку з відсутністю у спадкодавця правовстановлюючих документів, які б підтверджували право власності на вказаний вище житловий будинок. З огляду на це вони змушені звернутися до суду за захистом своїх прав.

У судове засідання позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не з'явилися, подали до суду клопотання про розгляд справи без їх участі та без фіксації судового засідання технічними засобами, в якій зазначили, що позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Чайкинської сільської ради у судове засідання не з'явився, при цьому подав заяву з проханням провести судовий розгляд без представника сільської ради в якій зазначив, що не заперечує проти задоволення заяви.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, на підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного пристрою не здійснювалося.

Частиною 3 ст. 200 ЦПК України передбачено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Згідно ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Дослідивши матеріали справи і наявні в них докази, та вирішуючи питання щодо наявності законних підстав для визнання позову відповідачем та, відповідно, для його задоволення, у зв'язку з цим, суд враховує наступне. Як встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Новгород-Сіверський, Чернігівської області помер ОСОБА_4 (а.с. 7).

З наявної у матеріалах справи довідки виконавчого комітету Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області від 13.08.2018 року №253/03-24 вбачається, що згідно погосподарських книг 2016-2020 років, ОСОБА_4 на момент смерті (ІНФОРМАЦІЯ_3) був головой домогосподарства будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.8).

Відповідно до технічного паспорту на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 розташований будинок літера «А-1», веранда літера «а-1», сарай літера «Б-1», погріб літера «п/г-1», загальна вартість даного житлового будинку та надвірних будівель становить 46 438 грн. 00 коп. (а.с. 12-14, 15-26). Водночас право власності на вказаний житловий будинок та надвірні будівлі у порядку, передбаченому законодавством, чинним на день смерті ОСОБА_4, останнім зареєстроване не було.

Згідно частин третьої та четвертої статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

До набрання чинності вказаним законом, державну реєстрацію права власності на житлові будинки та споруди регулював ряд нормативних актів, зокрема такі, як «Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР» від 31 січня 1966 року, що втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», затверджена наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, «Інструкція про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих», затверджена наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5, та інші.

За змістом пункту 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Таким чином довідкою виконкому Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області підтверджується право приватної власності ОСОБА_4 на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1

Як з'ясовано ОСОБА_4 був батьком ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 9,29). Позивачі належним чином прийняла спадщину свого батька ОСОБА_4, про що свідчить повідомлення приватного нотаріуса Шик А.Л. Новгород-Сіверського районного нотаріального округу №1956 від 09.10.2018 року згідно якого, 20.03.2018 року до майна померлого ОСОБА_4 заведена спадкова справа №82/2018 за заявою ОСОБА_1 та за заявою ОСОБА_2, інших спадкоємців по справі немає (а.с.11).

Таким чином, позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відповідно до статей 1218, 1220, 1261, 1269 Цивільного кодексу України, будучи спадкоємцями першої черги за законом, належним чином прийняли спадщину ОСОБА_4.

Відповідно до ст. 1267 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Згідно ст. 356 ЦК України, власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного із них у праві власності є спільною частковою вланістю.

Отже, після смерті ОСОБА_4 спадщина останнього, до складу якої входять усі права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, зокрема й право власності на вказаний вище житловий будинок, з моменту її відкриття перейшла до його спадкоємців за законом, а саме до позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в рівних частинах, тобто кожному з них належить по 1/2 частці спадщини ОСОБА_4. Як вбачається з відповіді приватного нотаріуса Шик А.Л. позивачі не можуть отримати свідоцтво про право на спадщину на вказаний житловий будинок, оскільки відсутні документи, які посвідчували право власності спадкодавця на вказане майно (а.с.10).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

За таких обставин, враховуючи, що позивачі набули у порядку спадкування за законом кожен по 1/2 частці, у праві спільної часткової власності на житловий будинок, який належав їх батьку ОСОБА_4, однак це право не визнається через відсутність на будинок правовстановлюючих документів, суд вважає за необхідне захистити майнові права позивачів, визнавши за ними у порядку спадкування за законом коженому по 1/2 частці, у праві спільної часткової власності на житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідно позов підлягає задоволенню повністю.

Стосовно надвірних будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 суд враховує, що вони призначені для обслуговування вказаного вище житлового будинку, розташованого за цією ж адресою.

Відповідно до статті 186 ЦК України річ, призначена для обслуговування іншої (головної) речі і пов'язана з нею спільним призначенням, є її приналежністю. Приналежність слідує за головною річчю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки надвірні будівлі є приналежностями головної речі - житлового будинку, то визнання права власності на нього є визнанням права власності на відповідні господарські будівлі, тому окреме визнання права власності на такі будівлі законодавством не вимагається.

На підставі викладеного, керуючись статтями 16, 356, 392, 1218, 1220, 1261,1267, 1269 Цивільного кодексу України, «Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР», статтями 76-81, 83,200, 206,247, 258-259, 263-268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Чайкинської сільської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити повністю.

Визнати право спільної часткової власності в порядку спадкування за законом на житловий будинок з надвірними будівлями, розташований за адресою: АДРЕСА_1 у наступних розмірах:

-1/2 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1;

-1/2 частку у праві спільної часткової власності за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду через Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О.О.Кочура