Ухвала суду № 79727058, 11.02.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 лютого 2019 року м. Київ № 640/1883/19

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Скочок Т.О., ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами

ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшов позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому позивач просить суд: визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 встановленого, як відсоткове співвідношення до сум грошового забезпечення відповідної посади, при її призначенні з 88 (вісімдесят вісім) відсотків до 70 (сімдесят) відсотків при проведенні перерахунку пенсійного забезпечення - протиправними; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві обчислювати пенсію ОСОБА_1, визначену у відсотках на момент її призначення, виходячи з 88 (вісімдесят вісім) відсотків сум грошового забезпечення посади, з якої звільнено з військової служби, та здійснити відповідні перерахунки і виплати її з урахуванням виплаченого починаючи з 01 січня 2018 року загальною сумою (виключаючи поетапність виплат перерахованої пенсії).

Відповідно до ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів визначені у ст. 160 і 161 цього Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, в силу припису ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми, в якості документального доказу підтвердження факту сплати судового збору, до позовної заяви додається саме оригінал платіжного документу, а не його копія.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VІ (у редакції чинній станом на день звернення позивача із цим позовом до суду, тобто, чинній з 01.01.2019) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону №3674-VІ за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» від 23.11.2018 №2629-VIII передбачено, що з 1 січня 2019 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 1 921,00 гривні.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному позові заявлено позовну вимогу немайнового характеру (основну вимогу), а саме - про визнання протиправними дій відповідача. Щодо іншої позовної вимоги немайнового характеру (про зобов'язання вчинити дії) суд дійшов висновку, що така позовна вимога відповідно до п. 23 ч. 1 ст. 4 КАС України є похідною.

Таким чином, відповідно до вищенаведених норм Законів №3674-VІ і №2246-VIII сума судового збору, яку має сплатити позивач при зверненні до адміністративного суду із цим позовом становить 768,40 грн.

Дослідивши зміст позовної заяви та додатки до неї суд встановив, що позивачем не надано до суду документу про сплату судового збору. Водночас в тексті своєї позовної заяви позивач посилався на норму ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», як на підставу для звільнення його від сплати судового збору за звернення до суду із цим позовом. Також до позовної заяви позивачем додана копія посвідчення серії НОМЕР_2, відповідно до якого ОСОБА_1 є інвалідом 3-ої групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.

З цього приводу суд зазначає наступне. Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього закону отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов'язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов'язаних з розглядом цих питань.

Ознайомившись з позовною заявою суд встановив, що предметом даного спору є виплата пенсії за вислугу років позивачу у розмірі 88% від суми грошового забезпечення відповідної посади, з якої звільнено з військової служби.

Суд зазначає, що наявність статусу ветерана війни не гарантує звільнення від сплати судового збору. Така пільга має місце тільки у випадку коли порушення права ветерана війни та осіб, на яких поширюється дія зазначеного закону, нерозривно пов'язане саме зі статусом ветерана війни або інших осіб, на яких поширюється дія закону, який, як і права такої особи, визначається спеціальним законом, а не усіх прав людини і громадянина, які встановлені Конституцією України та іншими законами.

Враховуючи, що спір у цій справі не пов'язаний із реалізацією статусу ветерана війни, твердження ОСОБА_1 щодо звільнення його від сплати судового збору на підставі наведеної норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» є безпідставним.

Разом з цим, згідно з ч. 1, 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Пунктами 1 і 3 ч. 1 ст. 8 Закону №3674-VI регламентовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Вищий адміністративний суд України у постанові Пленуму від 23.01.2015 №2 «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI «Про судовий збір» зазначив, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного Суду України, викладеною в ухвалах від 28.09.2015 у справі №21-5496а15 та від 18.02.2016 у справі 826/6756/15.

Таким чином, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є правом суду, заява сторони розглядається виходячи з наведених в ній обставин, які підтверджені належними доказами.

З вищевикладеного вбачається, що єдиною підставою для задоволення клопотання є врахування майнового стану сторони, обґрунтування цих обставин, які свідчать про неможливість оплати судового збору, покладається на сторону, яка звертається з заявою.

Позивачем не надано до матеріалів позовної заяви доказів на підтвердження свого незадовільного майнового стану; відсутності будь-яких інших джерел для існування тощо, а тому суд пропонує позивачу сплатити судовий збір або надати відповідні докази майнового стану та підтвердження неможливості сплати судового збору при зверненні до суду.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає вищевказаним вимогам положень ст. 161 КАС України і позивачу належить усунути вищенаведені недоліки у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду разом із супровідним листом: оригіналу документу про сплату ОСОБА_1 судового збору за подання цього позову до Окружного адміністративного суду міста Києва у розмірі 768,40 грн. або документальних доказів на підтвердження незадовільного майнового стану позивача та підтвердження неможливості сплати ним судового збору при зверненні до суду із цим позовом.

Керуючись ст.ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва -

У Х В А Л И В:

1. Залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

3. Попередити позивача про те, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде повернута йому відповідно до ч. 4 ст. 169 КАС України,

4. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили після її підписання суддею відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Т.О. Скочок