Рішення № 79726286, 16.01.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

16 січня 2019 року № 826/4670/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Кармазіна О.А., Скочок Т.О., за участю секретаря судового засідання Скидан С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомОСОБА_1до проНачальника ГУ НП в Харківській області генерала поліції 3 рангу ОСОБА_2, Кабінету Міністрів України, Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, Національної поліції України, визнання протиправними дій та бездіяльності за участю:

від позивача - не з'вився;

від відповідача (начальника ГУ НПУ) - не з'явився;

від відповідача (КМУ) - Фартушна В.Л.;

від відповідача (Міністра МВС) - не з'явився;

від відповідача (НПУ) - Грімова Г.М.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:

- визнати протиправними, такими, що порушили ст. 22 Конституції України, дії начальника ГУНП в Харківській області генерала поліції 3 рангу ОСОБА_2, які полягають у тому, що ОСОБА_2 значно зменшив частоту особистих прийомів (більше, ніж удвічі), з щонедільного до 1, 3 тиждень місяця, чим звузив право громадян, у тому числі її право, на особистий прийом, що призвело до скупчення у ГУНП в Харківській області великої кількості громадян у прийомні дні та години, бажаючих попасти на особистий прийом до ОСОБА_2, через що громадяни, у тому числі вона, не мають можливості здійснити своє право на його особистий прийом, годинами товчуться у вестибюлі, витрачаючи час та здоров'я, не маючи змоги ані руки помити, ані пройти до туалету;

- визнати протиправними, такими, що порушили ст.ст. 5, 22 Закону України "Про звернення громадян", дії начальника ГУНП в Харківській області генерала поліції 3 рангу ОСОБА_2, які полягають у тому, що ОСОБА_2 не вирішує питань на своєму особистому прийомі, не викликає на прийом відповідальних за порушення законності підлеглих осіб, не веде книги прийому громадян, а лише приймає письмові звернення, у тому числі це відноситься до питань, з якими вона приходила на його особисті прийоми;

- визнати протиправною бездіяльність Кабінету Міністрів України, Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича, які не спрямували та не координували діяльність Національної поліції України на своєчасне забезпечення реалізації прав і свобод громадян у сфері застосування ст. 22 Конституції України та ст.ст. 5, 22 Закону України "Про звернення громадян" у підконтрольному їй у ГУНП в Харківській області;

- визнати протиправною бездіяльність Національної поліції України, яка не організувала належну роботу підпорядкованого ГУНП в Харківській області на своєчасне забезпечення реалізації прав і свобод громадян у сфері виконання ст. 22 Конституції України та ст.ст. 5, 22 Закону України "Про звернення громадян", допустивши зазначені у позові порушення, зобов'язати її провести належну перевірку щодо зазначених у позові порушень та вчинити дії щодо ліквідації цих порушень.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що до початку роботи ОСОБА_2 на посаді начальника ГУНП в Харківській області прийом громадян здійснювався начальниками ГУНП в Харківській області кожної неділі, тобто, громадяни, у тому числі і позивач, мали право на щонедільний особистий прийом начальника ГУНП в Харківській області, але ОСОБА_2, звузивши їх право на особистий прийом, встановив графік прийому 1 та 3 середи місяця, тобто значно рідше, ніж до нього здійснювалося начальниками ГУНП в Харківській області. Таке звуження права на особистий прийом призвело до того, що ОСОБА_2 прийоми майже не проводить, а приймає письмові звернення. Стверджує, що у дні прийому ОСОБА_2 у вестибюлі ГУНП в Харківській області скупчуються десятки громадян у надії попасти на особистий прийом, люди сидять і стоять годинами, кричать, або намагаються прорватися, а підлеглі ОСОБА_2 знущаються над ними, при цьому у ГУНП в Харківській області немає вбиральні для громадян, де б можна було сходити до туалету та помити руки, при цьому, на прохання громадян провести до туалету, чергові відповідають, щоб останні йшли до парку, а туалет - то режимний об'єкт. Позивач звернула увагу і на те, що раніше прийоми проводились у більш зручний час - з 16 до 18 год., проте ОСОБА_2 встановив години прийому з 15 до 17 год., позбавляючи при цьому працюючих громадян можливості потрапити на особистий прийом. Стверджує, що неодноразово намагалась потрапити на особистий прийом до ОСОБА_2, щоб вирішити питання, які місяцями не вирішуються у Московському відділі поліції ГУНП в Харківській області, але лише один раз їй вдалось потрапити на прийом.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.04.2018 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання на 29.05.2018.

04.05.2018 до суду від представника Міністра внутрішніх справ України Костіної Т.Л. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що відповідач не очолює поліцію та не здійснює керівництво її територіальними органами та/або територіальними (відокремленими) підрозділами. Крім того, звернула увагу, що відповідачем не допущено будь-яких дій чи бездіяльності, що призвели або могли призвести до порушення прав, свобод чи законних інтересів позивача.

08.05.2018 до суду від представника начальника ГУНП в Харківській області Тищенко В.В. надійшов відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що звернення ОСОБА_9 було розглянуто у встановленому чинним законодавством порядку. Зазначила, що Порядком № 930 не передбачено обов'язку начальника ГУНП в Харківській області запрошувати посадових осіб, на яких вказує позивач.

10.05.2018 до суду від представника Національної поліції України Золотухіної Г.О. надійшов відзив на позовну заяву, у якій остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог, мотивуючи відсутністю у діях відповідача порушення прав позивача.

21.05.2018 представником Кабінету Міністрів України Фартушної В.Л. подано до суду відзив на позовну заяву, у якому остання просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог. Пояснила, що до повноважень Кабінету Міністрів України не входить контроль графіку прийомів громадян начальника ГУНП в Харківській області.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 29.05.2018 представника позивача підготовче судове засідання було відкладено на 03.07.2018.

У підготовчому судовому засіданні 03.07.2018 було оголошено перерву до 11.07.2018, у зв'язку з необхідністю представнику позивача підготувати письмову заяву про відвід судді Катющенка В.П. від розгляду даної справи.

04.07.2018 представником позивача подано заяву про відвід судді Катющенка В.П.

09.07.2018 до суду від представника начальника ГУНП в Харківській області Тищенко В.В. надійшли додаткові пояснення, у яких остання звернула увагу, що твердження позивача про неодноразові спроби потрапити на особистий прийом до відповідача є безпідставними, позаяк остання зверталась лише 06.12.2017, що зафіксовано у журналі реєстрації звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому.

Ухвалою суду від 11.07.2018 зупинено провадження в адміністративній справі № 826/4670/18 до вирішення питання про відвід.

Відповідно до ухвали суду від 18.07.2018 відмовлено у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про відвід судді Катющенка В.П. від розгляду адміністративної справи № 826/4670/18.

Ухвалою суду від 13.09.2018 поновлено провадження в адміністративній справі № 826/4670/18 та призначено судове засідання на 09.10.2018.

18.09.2018 та 03.10.2018 до суду надішли заяви про вступ до участі у справі в якості третіх осіб.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 09.10.2018 представника позивача розгляд справи було відкладено на 30.10.2018.

26.10.2018 представником позивача подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи компакт диска та фотознімок.

У підготовчому судовому засіданні 30.10.2018 ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, відмовлено у задоволенні заяв від 18.09.2018 та 03.10.2018 про залучення до участі у справі в якості третіх осіб.

Ухвалою суду від 30.10.2018 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи № 826/4670/18 по суті колегією у складі трьох суддів у судове засідання на 28.11.2018.

Ухвалою суду, постановленою без виходу до нарадчої кімнати у судовому засіданні 28.11.2018, задоволено клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи та відкладено розгляд справи на 16.01.2019.

Позивач у судове засідання 16.01.2019 не прибула, про дату, час та місце судового розгляду справи була повідомлена її представник ОСОБА_11 16.01.2019 до суду від представника позивача - ОСОБА_11 надійшла заява, у якій остання повідомила суд, що 16.01.2019 об 11:00 остання буде перебуватиме на судовому засіданні по справі № 826/7716/17 у приміщенні Окружного адміністративного суду міста Києва, розташованого на вул. Великій Васильківській, 81-А.

У судовому засіданні 16.01.2019 судом ухвалено про розгляд справи за відсутності позивача на підставі пункту 2 частини третьої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України.

Представник відповідача - Кабінету Міністрів України у судовому засіданні 16.01.2019 заперечувала проти позовних вимог та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Представник відповідача - Національної поліції України у судовому засіданні 16.01.2019 заперечувала проти позову та просила суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник начальника ГУНП в Харківській області у судове засідання 16.01.2019 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином. У відзиві на позовну заяву та додаткових поясненнях просила суд розглянути справу без її участі.

Представник Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича у судове засідання 16.01.2019 не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні 16.01.2019 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Підставою для звернення до суду з даним позовом стало переконання позивача про порушення відповідачами статті 22 Конституції України та статей 5, 22 Закону України "Про звернення громадян".

При цьому, зі змісту позовної заяви вбачається, що основними вимогами є вимоги, заявлені позивачем до начальника ГУНП в Харківській області генерала поліції 3 рангу ОСОБА_2 Вимоги ж, заявлені позивачем до Кабінету Міністрів України, Міністра внутрішніх справ України та Національної поліції України, - є похідними, позаяк стосуються координації та організації діяльності ГУНП в Харківській області в частині забезпечення реалізації прав і свобод громадян у сфері виконання останнім статті 22 Конституції України та статей 5, 22 Закону України "Про звернення громадян". Крім того, суд звертає увагу, що позовна заява взагалі не містить обґрунтування підстав щодо заявлених позивачем вимог до Кабінету Міністрів України, Міністра внутрішніх справ України та Національної поліції України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси

Таким чином, завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах.

Так, статтею 22 Конституції України гарантовано, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України від 02.10.1996 N 393/96-ВР "Про звернення громадян" (далі - Закон N 393/96-ВР) громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частин першої, третьої статті 3 Закону N 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Так, частинами першою - п'ятою статті 5 Закону N 393/96-ВР передбачено, що звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення може бути подано окремою особою (індивідуальне) або групою осіб (колективне).

Особливою формою колективного звернення громадян до Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, органу місцевого самоврядування є електронна петиція, яка подається та розглядається в порядку, передбаченому статтею 23 1 цього Закону.

Звернення може бути усним чи письмовим.

Усне звернення викладається громадянином на особистому прийомі або за допомогою засобів телефонного зв'язку через визначені контактні центри, телефонні "гарячі лінії" та записується (реєструється) посадовою особою.

Згідно зі статтею 22 Закону N 393/96-ВР керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян.

Прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян.

Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднаннях громадян визначається їх керівниками.

Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються. Якщо вирішити порушені в усному зверненні питання безпосередньо на особистому прийомі неможливо, воно розглядається у тому ж порядку, що й письмове звернення. Про результати розгляду громадянину повідомляється письмово або усно, за бажанням громадянина.

Єдиний порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян в апараті МВС, закладах, установах і підприємствах, що належать до сфери управління МВС, а також визначає порядок контролю за його дотриманням встановлений Положенням, затвердженим наказом МВС України від 10 жовтня 2004 р. N 1177, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2004 р. за N 1361/9960.

Згідно пункту 8.1. зазначеного Положення особистий прийом громадян проводиться в усіх апараті МВС, закладах, установах, підприємствах, що належать до сфери управління МВС, а також за місцем роботи та проживання населення тими керівниками та посадовими особами апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, які мають право приймати рішення з питань, що входять до їх компетенції.

Графіки особистого прийому громадян затверджуються керівниками цих апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС (пункт 8.2. Положення).

Пунктом 8.5. наведеного Положення визначено, що для прийому громадян в апараті МВС, закладах, установах, підприємствах, що належать до сфери управління МВС, відводяться спеціальні кімнати (приймальні), які визначаються наказом керівника апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, закріплюються за відповідним підрозділом, відповідальним за роботу зі зверненнями громадян, обладнуються належним інвентарем і забезпечуються юридичною літературою та нормативно-правовими актами. Вхід до приймальні повинен бути вільний, без оформлення перепусток. Біля входу до приймальні на вільному для огляду місці вивішується відповідна вивіска (додаток 10) та інформаційні дошки, на яких розміщують графік особистого прийому громадян із зазначенням прізвищ посадових осіб, які повинні приймати відвідувачів, часу й місця приймання, витяги із Закону України "Про звернення громадян", Указу Президента України від 07 лютого 2008 року N 109 "Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування".

Відповідно до пункту 8.9. зазначеного Положення посадова особа, яка здійснює прийом, для забезпечення кваліфікованого вирішення поставлених відвідувачем питань може залучити до їх розгляду працівників відповідних структурних підрозділів апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, або одержати у цих працівників потрібну консультацію.

Згідно пункту 8.13. вказаного Положення питання, з якими звертаються громадяни, за змогою розв'язуються під час прийому. Особа, яка веде прийом, керується законодавчими та іншими нормативними актами і в межах своєї компетенції має право прийняти одне з таких рішень:

8.13.1. Задовольнити прохання чи вимогу й повідомити відвідувача про порядок і строк виконання прийнятого рішення.

8.13.2. Відмовити в задоволенні прохання чи вимоги, повідомивши заявника про мотиви відмови і порядок оскарження прийнятого рішення.

8.13.3. Прийняти письмову заяву або скаргу (коли питання потребують додаткового вивчення і перевірки) і пояснити відвідувачеві причини неможливості розв'язання питання під час особистого прийому, а також про порядок і строк розгляду його звернення.

8.13.4. Якщо розв'язання питання, з яким звернувся громадянин, не входить до компетенції апарату МВС, закладів, установ, підприємств, що належать до сфери управління МВС, посадова особа, яка здійснює прийом, пояснює йому, до якого органу державної влади або місцевого самоврядування, підприємства, організації, установи слід звернутися за його вирішенням, і за змогою надає в цьому допомогу (дає адресу, номер телефону тощо).

Так, наказами від 21.09.2017, від 03.11.2017 та від 10.11.2017 начальником ГУНП в Харківській області генералом поліції ОСОБА_2 затверджено графіки особистого прийому громадян керівним складом ГУНП в Харківській області, відповідно до яких ОСОБА_2 здійснює особистий прийом громадян у першу та третю середу місяця з 15:00 до 17:00 (том 1 а.с. 87-89).

Як підтверджується матеріалами справи, дійсно до затвердження вказаних графіків ОСОБА_2 прийом громадян проводився щопонеділка з 16:00 до 18:00.

Разом з тим, зі змісту вказаних графіків вбачається, що кожного робочого дня, окрім вівторка, керівним складом ГУНП в Харківській області у період виникнення спірних правовідносин було забезпечено особистий прийом громадян.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання позивача на порушення відповідачами статті 22 Конституції України, позаяк указана норма забороняє звуження та скасування прав осіб при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів.

Суд звертає увагу, що жодним нормативно-правовим актом не встановлено обов'язку керівника органу поліції проводити щоденний та/або конкретну кількість днів у місяць/рік особистий прийом громадян та поза межами робочого часу.

У свою чергу, накази про затвердження графіків особистого прийому громадян керівним складом ГУНП в Харківській області є розпорядчими документами, а не нормативно-правовими актами, як помилково вважає позивач.

З Журналу реєстрації звернень громадян, що надійшли під час особистого прийому (том 1 а.с. 90-136) вбачається, що лише 06.12.2017 ОСОБА_1 перебувала на особистому прийомі громадян у начальника ГУНП в Харківській області та подала письмове звернення.

Відповідно до частини першої статті 20 Закону № 393/96-ВР звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Матеріалами справи підтверджено, що про результати розгляду звернення відповідач повідомив позивача листом від 04.01.2018 № С-3412/119-24/01-2018 (том 1 а.с. 39).

Суд звертає увагу, що відповідачем дотримано строки розгляду звернення позивача, встановлені частиною першою статті 20 Закону № 393/96-ВР.

При цьому, позивач не оскаржує результати розгляду її звернення та повноту наданої відповіді.

Враховуючи викладене у сукупності, суд дійшов висновку, що у межах розгляду письмового звернення позивача, поданого останньою під час особистого прийому, начальником ГУНП в Харківській області генералом поліції 3 рангу ОСОБА_2 дотримано положення статей 5 та 22 Закону України "Про звернення громадян".

Посилання представника ОСОБА_2 у відзиві на позов на наказ Міністерства внутрішніх справ України від 15.11.2017 № 930, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 11.12.2017 за № 1493/31361, яким затверджено Порядок розгляду звернень та організації проведення особистого прийому громадян в органах та підрозділах Національної поліції України, судом до уваги не береться, позаяк вказаний наказ набрав чинності 26.01.2018, тобто після 06.12.2017 (звернення позивача до відповідача) та надання відповіді на вказане звернення, отже на виниклі правовідносини не поширюється.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог, заявлених позивачем до начальника ГУНП в Харківській області ОСОБА_2

Вимоги позивача, заявлені до Кабінету Міністрів України, Міністра внутрішніх справ України та Національної поліції України є похідними, відповідно, задоволенню не підлягають. Крім того, суд зазначає, що позивачем суду не надано жодних доказів на підтвердження її звернення до вказаних органів з будь-якими заявами, скаргами, які б стосувалися встановлення ОСОБА_2 графіка прийому громадян в ГУНП в Харківській області та передували зверненню ОСОБА_1 до суду з даним позовом.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані. Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи наведене та встановлені обставини, суд дійшов висновку про відсутність підстав задоволення позовних вимог.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням п.п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII.

Головуючий суддя В.П. Катющенко

Судді О.А. Кармазін

Т.О. Скочок

Повний текст рішення складено та підписано 04 лютого 2019 року.