Ухвала суду № 79726131, 11.02.2019, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 лютого 2019 р. м. Чернівці справа № 824/120/19-а

Суддя Чернівецького окружного адміністративного суду Левицький В.К., розглянув матеріали за позовом ОСОБА_1 до старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області Чумаченко Анастасії Олегівни про визнання протиправними дій та визнання протиправною оцінки майна.

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- визнати незаконними дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області Чумаченко Анастасії Олегівни по проведенню оцінки нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1;

- визнати протиправною оцінку майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1.

Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.

Статтями 5 та 160 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси і просити про їх захист шляхом пред'явлення позову. Позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, який має відповідати вимогам встановленим ст. 160, 161 КАС України.

Перевіривши позовну заяви на предмет дотримання вимог встановлених ст. 160, 161, 172 КАС України, суд зазначає наступне.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовано ст. 287 КАС України. Так, відповідно до ч. 3 ст. 287 КАС України відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби, а у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця - приватний виконавець.

Як видно з адміністративного позову, позивач в т.ч. просить визнати незаконними дії старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області Чумаченко Анастасії Олегівни по проведенню оцінки нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1.

Однак, у супереч вимогам ч. 3 ст. 287 КАС України представник позивача зазначив відповідачем старшого державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м. Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області.

Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.

Як видно із змісту адміністративного позову, представником позивача в супереч вимогам п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України не вказано ідентифікаційний код юридичної особи (відповідача) в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.

Пунктами 5 та 8 ч. 5 ст. 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують зазначені обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством (ст. 94, ч. 4 ст. 161 КАС України).

Судом встановлено, що в обґрунтування позовних вимог представник позивача посилається на обставини, проте докази на їх підтвердження до суду не надано, а також не зазначено причини неможливості їх подання.

Зокрема, позивачем не додано до позовної заяви наступні докази, на які він посилається в обґрунтування позовних вимог, а саме докази перебування на примусовому виконанні у Першому відділі державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ в Чернівецькій області зведеного виконавчого провадження №57320270 від 28.09.2018 р. по виконанню виконавчих листів №727/4911/15-к, №725/101/17, №727/6853/15-ц, №2-874/11, №725/36/15-ц, №727/9020/14-ц.

Крім того, суд звертає увагу, що в позовній заяві, представником позивача оскаржуються дії щодо проведення оцінки нерухомого майна - квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1.

Однак, представником позивача не надано до суду докази на підтвердження того, що позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а також не зазначено причини неможливості їх подання до суду.

Згідно ч. 1 та 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Частиною 6 ст. 161 КАС України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

У позовній заяві представник позивача вказує, що повідомлення про визначення вартості, оцінки майна боржника позивачем отримано 24.01.2019 р.

Дослідженням штампу вхідної кореспонденції Чернівецького окружного адміністративного суду встановлено, що з вказаним адміністративним позовом представник позивача звернувся до суду тільки 05.02.2019 р., тобто з пропуском десятиденного строку звернення до суду.

Однак, представником позивача не надано до суду заяви про поновлення позивачу пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску, а також докази на підтвердження таких обставин.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 р. № 3674-VI (далі - Закон № 3674-VI).

Згідно ст. 1 цього Закону судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ч. 1 ст. 2 Закону № 3674-VI).

Відповідно до ст. 3 Закону № 3674-VI судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Розміри ставок судового збору визначено ст. 4 цього Закону. Так, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2019 р." з 1 січня 2019 р. розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1921 грн.

Частиною 3 ст. 6 Закону № 3674-VI передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Як видно з позовної заяви, зміст та характер заявлених вимог одночасно майновий (щодо скарження оцінки майна) і немайновий (щодо оскарження дій).

Отже, при поданні позову до суду позивачу, як фізичній особі, необхідно було сплатити судовий збір за одну вимогу майнового характеру у розмірі 1957,15 грн. та за одну вимогу немайновий 786,40 грн., всього на загальну суму 2743,57 грн.

Однак, позивач не сплатила судовий збір за поданий до суду позову, а також не надала документи, які підтверджують підстави звільнення її від сплати судового збору відповідно до закону.

При цьому, суд звертає увагу позивача, що судовий збір повинен бути сплачений на наступні банківські реквізити: отримувач коштів та код платежу Чернівецьке УК/м.Чернівці/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37978173; рахунок отримувача 34317206084013; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача 899998; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу за подання адміністративного позову (із зазначенням позивача, відповідача, предмету спору).

Пунктом 4 ч.1 ст. 171 КАС України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

В поданому до суду позові, позивач в т.ч. заявив вимогу про визнання протиправною оцінку майна, проведену суб'єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1, однак не обґрунтував підсудність вказаної вимоги Чернівецькому окружному адміністративному суду.

Стосовно викладених в позовній заяві клопотань про залучення третіх осіб та витребування з Першого відділу державної виконавчої служби міста Чернівці ГТУЮ у Чернівецькій області звіту про оцінку майна, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Частиною 1 ст. 80 КАС України встановлено, що учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Між тим, представником позивача в адміністративному позові не зазначено та не обґрунтовано, яким чином може вплинути рішення у даній справі на права та інтереси або обов'язки Головного територіальне управління юстиції у Чернівецькій області, державної судової адміністрації України, ПАТ "Дельта Банк", ПАТ КБ "Надра" та ПАТ КБ "Приват Банк".

Крім того, представником позивача не обґрунтовано неможливість самостійно позивачем, як стороною виконавчого провадження, надати звіт про оцінку майна, проведений суб'єктом оціночної діяльності ПП "ТА-Експерт-Сервіс" щодо квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, яка зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 160 та 161 КАС України.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на вищенаведене, суд вважає, що без усунення вказаних вище недоліків, неможливо вирішити питання про відкриття провадження у справі, тому надає позивачеві строк для його усунення.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 169, 241 та 248 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу п'ятиденний строк для усунення недоліків, зазначених в мотивувальній частині ухвали, з дати отримання копії ухвали.

3. Копію ухвали невідкладно направити позивачу.

4. Роз'яснити позивачу, що в разі невиконання вимог ухвали і не усунення недоліків у вказаний строк позовна заява буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

Суддя В.К. Левицький