Рішення № 79725905, 11.02.2019, Пулинський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Червоноармійський районний суд Житомирської області)

Червоноармійський районний суд Житомирської області

Номер провадження 2/292/47/19 Справа № 292/28/19

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 року смт.Пулини

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі: головуючої судді Рябенької Т.С.,

секретаря судового засідання Володіної В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в смт.Пулини цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

У січні 2019 року АТ КБ "ПриватБанк" звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_1, мотивуючи його тим, що згідно договору б/н від 05.03.2012 року відповідач отримав кредит у розмірі 4500,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з "Умовами та правилами надання банківських послуг" та «Тарифами Банку" складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, про що свідчить підпис ОСОБА_1 у заяві.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.2.1.1.2.3, п.2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг, згідно яких відповідач дав свою згоду на прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку. Заявою відповідача підтверджується той факт, що він був повністю проінформований про умови кредитування в АТ КБ "ПриватБанк", які були надані йому для ознайомлення в письмовій формі.

АТ КБ "ПриватБанк" свої зобов"язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

У порушення норм закону та умов договору відповідач зобов"язання за вказаним договором належним чином не виконав, в результаті чого станом на 10.12.2018 року має заборгованість у сумі 12411,62 грн, з них: 1085,31 грн - тіло кредиту, 5700,22 грн - нарахованих відсотків за користування кредитом, 4558,87 грн - нарахованої пені, а також 500,00 грн штрафу (фіксована частина) та 567,22 грн штрафу (процентна складова).

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання своїх зобов"язань і не погашає заборгованість за договором про надання банківських послуг, що є порушенням законних прав та інтересів позивача, тому останній просить суд стягнути з ОСОБА_1 на його користь заборгованість у розмірі 12411,62 грн за кредитним договором б/н від 05.03.2012 року та судові витрати у розмірі 1921,00 грн.

В судове засідання представник позивача не з"явився, надіслав суду письмову заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення по справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання, призначені на 28.01.2019 року та 11.02.2019 року, не з»явився, про місце та час розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення судової повістки, яку відповідач отримав особисто 18.01.2019 року. Будь-яких заяв від нього, а також відзиву на позовну заяву на адресу суду не надходило.

З викладених обставин суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення на підставі ст.280 ЦПК України, оскільки представник позивача не заперечує проти такого вирішення справи. Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у зв»язку з розглядом справи за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Дослідивши письмові докази, що були подані до суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 05.03.2012 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір б/н шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку.

Відповідач ОСОБА_1, підписуючи анкету-заяву фактично погодився на те, що підписана заява разом із запропонованими «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг у АТ КБ «ПриватБанк» (а.с.10). Згідно вищевказаного договору ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 4500 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов»язання за договором та угодою виконав у повному обсязі, а саме - надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. Відповідач зобов»язання своєчасно не виконав та не повернув банку грошові кошти для погашення існуючої заборгованості, останній платіж ним здійснено 25.08.2018 року, що підтверджується розрахунками заборгованості за договором (а.с.5-9). Відповідно до п.п.2.1.1.2.3 Умов та правил надання банківських послуг після отримання банком від клієнта необхідних документів, а також заяви банк проводить перевірку наданих документів і приймає рішення про можливість встановлення кредитного ліміту на кредитну карту. Клієнт дає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити або анулювати) кредитний ліміт. Згідно з п.п.2.1.1.5.5, 2.1.1.5.6 Умов та правил надання банківських послуг відповідач зобов"язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, на перевитрату платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором. У разі невиконання зобов"язань за Договором на вимогу банку виконати зобов"язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту і овердрафту), оплату винагороди банку. Відповідно до змісту п.п.2.1.1.12.10 Умов та правил надання банківських послуг банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов"язань в цілому або у визначеній банком частці в разі невиконання клієнтом та\або довіреною особою клієнта своїх боргових та інших зобов"язань за цим договором. Пунктом 1.1.7.11 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк. Матеріали справи не містять доказів, що між сторонами було розірвано договір у порядку, визначеному цим пунктом. Отже, між сторонами в справі виникли та існують правовідносини щодо виконання цивільно-правових угод, а саме кредитного договору. Так, згідно зі ст.526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного судочинства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Тобто, належним виконанням зобов"язання з боку відповідача є повернення кредиту в строки, у розмірі та у валюті, визначені кредитним договором. Судом встановлено, що відповідачем було порушено умови, за яких ним було взято кредит, а тому вимога банку щодо стягнення з відповідача заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 1085,31 грн підлягає повному задоволенню. Щодо вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по процентам, суд дійшов висновку про її часткове задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до наданого банком розрахунку, 01.09.2015 року банком збільшено процентну ставку з 36,00 % до 43,20%. Як зазначено у постанові Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №489/9289/14-ц, в разі підвищення банком процентної ставки з'ясуванню підлягають визначена договором процедура підвищення процентної ставки (повідомлення позичальника чи підписання додаткової угоди тощо); дії позичальника щодо прийняття пропозиції кредитора тощо. Боржник вважається належно повідомленим про збільшення розміру процентної ставки за користування кредитом в односторонньому порядку в тому разі, якщо банк не лише відправив на адресу такого боржника листа про зміну умов кредитного договору, а й довів факт його вручення адресатові під розписку. Такий висновок наведений також у постанові Верховного Суду України від 11 жовтня 2017 року у справі № 6-1374цс17. Проте матеріали справи не містять жодних доказів направлення та отримання відповідачем повідомлень про зміну відсоткової ставки. Відповідач же згоди на підвищення відсоткової ставки з 36.00 % до 43.20 % річних не надавав. Банком при нарахуванні процентів застосовувались ставки, непередбачені умовами кредитного договору від 05.03.2012 року, а належних доказів повідомлення відповідача про їх зміну матеріали справи не містять. Статтею 1056-1 ЦК України передбачено, що фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитора змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Кредит брався під 36.00 % річних, але банк в односторонньому порядку збільшив відсоткову ставку до 43.20 % річних. Банк просить стягнути заборгованість, де тіло кредиту 1085,31 грн, а відсотки за користування кредитом 5700,22 грн, тобто відсотки майже у 5 раз вищі, ніж отриманий кредит, що для суду є очевидно несправедливим. Суду не надано доказів того, що між позивачем і відповідачем існувало якесь листування, узгодження зміни процентної ставки чи будь-який інший двохсторонній обмін інформацією. А враховуючи, що згідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов"язана довести ті обставини, на які посилається, суд вважає недоведеним факт узгодження між сторонами підняття процентної ставки. Тому суд бере до уваги наданий розрахунок заборгованості за кредитом лише в частині, яка визначає відсоткову ставку розміром 36,00 % на рік. Розраховано заборгованість за процентами за наступною формулою: (А1*36,00%*А2)/360 днів=Х, де А1-це тіло кредиту, А2 - кількість днів прострочення. Згідно наданого банком розрахунку наявні 2638 днів прострочення. Отже, (1085,31 грн.*36,00%*2638 днів)/360 днів=2863,05 грн. Враховуючи вищевикладене, стягненню з відповідача підлягають проценти у розмірі 2863,05 грн. Щодо стягнення неустойки суд дійшов висновку про їх часткове задоволення. Суд зазначає, що цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов»язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов»язку нового додаткового. Покладення на боржника нових додаткових обов»язків як заходу цивільно-правової відповідальності має місце, зокрема, у випадку стягнення неустойки (пені, штрафу). Відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов»язання (ч.2 ст.549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов»язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст.549 ЦК України). Конституційний Суд України в рішенні від 10.11.2011 року №15-рп/2011 зазначає, що держава, встановлюючи законами України засади створення і функціонування грошового та кредитного ринків (п.1 ч.2 ст.92 Конституції України), має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і охоронюваними законом правами та інтересами споживачів їх кредитних послуг. Згідно з положеннями ст.61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення. Отже, з викладеного вбачається, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення, тобто в даній справі порушення строків виконання грошових зобов»язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Тому суд вважає за необхідне стягнути з відповідача лише заборгованість за пенею у розмірі 4558,87 грн та відмовити в задоволенні вимоги про стягнення заборгованості по штрафам в сумі 1067,22 грн. Таким чином, загальна сума заборгованості, яку суд стягує з відповідача на користь позивача, становить 8507,23 грн, яка складається із заборгованості за кредитом в сумі 1085,31 грн, заборгованості за відсотками за користування кредитом в сумі 2863,05 грн та пеню в сумі 4558,87 грн. Згідно ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі (8507,23/12411,62) * 1921 = 1316,70 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 141, 211, 247, 258, 259, 263-265, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 526, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором б/н від 05.03.2012 року у розмірі 8507,23 (вісім тисяч п"ятсот сім) гривень 23 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер платника податків - НОМЕР_1 на користь акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (р/р №29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судовий збір в сумі 1316,70 (одна тисяча триста шістнадцять) гривень 70 копійок. В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю. Заочне рішення може бути переглянуте Червоноармійським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача ОСОБА_1.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги до Житомирського апеляційного суду через Червоноармійський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час оголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.С.Рябенька