
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
11 лютого 2019 року м. Чернігів Справа № 620/4042/18
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Тихоненко О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні відповідача - військова частина 3035 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (далі - Комісія ГУ Нацгвардії України, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні відповідача - військова частина 3035 Національної гвардії України (далі - в/ч 3035) про визнання протиправним та скасування рішення відповідача, яке викладено в протоколі № 21 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 08.08.2018 щодо відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій, зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача від 02.11.2017 та прийняти з даного питання мотивоване рішення.
Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі указу Президента України від 14.01.2015 № 15/2015 «Про часткову мобілізацію» з 17.07.2015 проходив службу по призову та на протязі 2016 року безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Слов'янськ Донецької області, однак відповідачем в порушення вимог чинного законодавства прийнято рішення про відмову позивачу в наданні статусу учасника бойових дій у зв'язку з тим, що вироком Баришівського районного суду Київської області від 01.11.2016, який набрав законної сили 20.12.2016 позивача визнано винним у вчиненні під час проходження військової служби тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого. Зазначає, що дорожньо-транспортна пригода, учасником якої був позивач відбулася 12.02.2016 на трасі, яка не знаходиться на території проведення антитерористичної операції та станом на лютий 2018 року позивач не приймав участі у антитерористичній операції. Оскільки Порядком надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 відсутня підстава згідно якої позивачу відмовлено в наданні статусу учасника бойових дій, оскаржуване рішення є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
12.12.2018 ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами. Ухвалою суду надано термін для подачі до суду відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечень.
Поза межами встановленого строку, 21.01.2019 представником відповідача надіслано відзив, в якому просить відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог та зазначає, що процедура надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, та категорії таких осіб визначає постанова Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 «Про затвердження Порядку надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення». Підставою для відмови (протокол ГУ Нацгвардії України № 21 від 08.08.2018) у наданні статусу учасника бойових дій позивачу слугує непогашена судимість згідно вироку Баришівського районного суду Київської області від 01.11.2016 у справі № 355/785/16-к, який набрав законної сили, за вчинення останнім тяжкого злочину під час проходження військової служби, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України, а тому відповідач діяв виключно на підставі чинного законодавства України, у межах своїх повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, постановами Кабінету Міністрів України, наказами МВС України, при цьому, не порушив права та інтереси позивача.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Молодший сержант ОСОБА_1, з 17.07.2015 проходив службу по призову згідно з указом Президента України від 14.01.2015 №15/2015 «Про часткову мобілізацію» у військовій частині 3035 та був демобілізований 26.10.2016, що підтверджується наказом командира військової частини 3035 національної гвардії України від 26.10.2016 №256 та копію військового квитка (а.с.27-31).
З 11.05.2016 по 22.06.2016, 27.06.2016, з 30.06.2016 по 09.07.2016, з 13.07.2016 по 24.07.2016, з 30.07.2016 по 21.08.2016, з 12.09.2016, по 19.09.2016, з 27.09.2016 по 07.10.2016, з 13.10.2016 по 26.10.2016, ОСОБА_1 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України в районі/районах проведення антитерористичної операції м. Слов'янськ Донецької області, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в анти терористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 26.10.2016 за №1164 (а.с.20).
Вироком Баришівського районного суду Київської області від 01.11.2016 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с.21-25).
Як вбачається з матеріалів справи, позивач після демобілізації неодноразово звертався до ГУ Нацгвардії України щодо надання статусу учасника бойових дій, однак вказане рішення прийнято не було без зазначення причини відмови.
В подальшому, позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду за захистом своїх прав.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 14.03.2018 (справа № 825/270/18) позов ОСОБА_1 задоволено повністю. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної гвардії України, щодо не прийняття рішення за зверненням ОСОБА_1 від 02.11.2017 про надання статусу учасника бойових дій та зобов'язано Головне управління Національної гвардії України прийняти належне у відповідності до чинного законодавства України рішення за зверненням ОСОБА_1 від 02.11.2017 про надання статусу учасника бойових дій.
На виконання вказаного вище судового рішення Комісія ГУ Нацгвардії України повторно розглянула документи ОСОБА_1 про надання статусу учасника бойових дій та протоколом № 21 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 08.08.2018 відмовила ОСОБА_1 в наданні статусу учасника бойових дій, у зв'язку з тим, що вироком Баришівського районного суду Київської області від 01.11.2016 у справі № 355/785/16-к, який набрав законної сили 20.12.2016, позивача визнано винним у вчиненні під час проходження військової служби тяжкого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого (а.с.18).
Листами від 16.08.2018 № 27/23/3-5453 та від 30.08.2018 № 27/23/3-5761 ГУ Нацгвардії України повідомлено позивача про прийняте рішення та надіслано витяг з протоколу від 08.08.2018 № 21 (а.с.47-48).
Надаючи нормативно-правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус ветеранів війни, забезпечує створення належних умов для їх життєзабезпечення, сприяє формуванню в суспільстві шанобливого ставлення до них є Закон України від 22.10.1993 № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон).
Статтею 5 Закону встановлено, що учасниками бойових дій є особи, які брали участь у виконанні бойових завдань по захисту Батьківщини у складі військових підрозділів, з'єднань, об'єднань всіх видів і родів військ Збройних Сил діючої армії (флоту), у партизанських загонах і підпіллі та інших формуваннях як у воєнний, так і у мирний час
Відповідно до п. 19 частини першої статті 6 Закону учасниками бойових дій визнаються військовослужбовці (резервісти, військовозобов'язані) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів.
Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, а також райони антитерористичної операції визначає Кабінет Міністрів України.
Процедуру надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення та категорії таких осіб визначає Порядок надання та позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення чи у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 413 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 2 Порядку статус учасника бойових дій надається, зокрема, військовослужбовцям (резервістам, військовозобов'язаним) Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, військовослужбовцям військових прокуратур, особам рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції ДФС, поліцейським, особам рядового, начальницького складу, військовослужбовцям МВС, Управління державної охорони, Держспецзв'язку, ДСНС, Державної кримінально-виконавчої служби, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення.
Підпунктом 2-1 Порядку передбачено, що статус учасника бойових дій надається особам, зазначеним у пункті 2 цього Порядку, в разі залучення їх до проведення антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях на строк не менше ніж 30 календарних днів, у тому числі за сукупністю днів перебування в районах її проведення.
Відповідно до п. 4 Порядку підставою для надання особам статусу учасника бойових дій є, зокрема, документи про безпосереднє залучення до виконання завдань антитерористичної операції чи здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях в районах її проведення:
для осіб, які брали участь в антитерористичній операції, - витяги з наказів керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ про залучення до проведення антитерористичної операції, витяги з наказів керівника оперативного штабу з управління антитерористичною операцією чи його заступників або керівників секторів (командирів оперативно-тактичних угруповань) про підпорядкування керівнику оперативного штабу з управління антитерористичною операцією в районах її проведення та про прибуття (вибуття) до (з) районів проведення антитерористичної операції, документи про направлення у відрядження до районів проведення антитерористичної операції або інші офіційні документи, видані державними органами, що містять достатні докази про безпосередню участь особи у виконанні завдань антитерористичної операції в районах її проведення.
Згідно п. 5 Порядку рішення про надання та позбавлення статусу учасника бойових дій приймається:
комісіями з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, утвореними в Міноборони, МВС, Мін'юсті, Національній поліції, Національній гвардії, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Держприкордонслужби, Адміністрації Держспецтрансслужби, Генеральній прокуратурі України, Управлінні державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, ДСНС, ДФС (далі - комісія);
міжвідомчою комісією з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій та виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) або інвалідності волонтера і деяких інших категорій осіб відповідно до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", яка утворюється Державною службою у справах ветеранів війни та учасників антитерористичної операції (далі - міжвідомча комісія), - у разі виникнення спірних питань, що потребують міжвідомчого врегулювання.
Для надання статусу учасника бойових дій: особам, зазначеним в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, які брали участь в антитерористичній операції, командири (начальники) військових частин (органів, підрозділів) або інші керівники підприємств, установ та організацій у місячний строк після завершення особами виконання завдань антитерористичної операції в районах її проведення (після видання відповідного наказу керівника Антитерористичного центру при СБУ або особи, яка його заміщує, першого заступника чи заступника керівника Антитерористичного центру при СБУ) зобов'язані подати на розгляд комісії, утвореної міністерством, центральним органом виконавчої влади чи іншим державним органом, у підпорядкуванні яких перебували військові частини (органи, підрозділи), установи та заклади, у складі яких проходили службу особи, довідки за формою згідно з додатком 1 та документи, передбачені пунктом 4 цього Порядку, які є підставою для надання особам статусу учасника бойових дій. У разі коли місце постійної дислокації військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації розташоване безпосередньо в районі проведення антитерористичної операції, документи командирами (начальниками) або іншими керівниками підприємств, установ та організацій подаються на розгляд комісії не раніше ніж через 30 календарних днів після зарахування осіб до списків військової частини (органу, підрозділу) або підприємства, установи та організації чи призначення їх на відповідні посади (ч. 1 пункту 6 Порядку).
Комісії вивчають документи, у разі потреби заслуховують пояснення осіб, стосовно яких вони подані, свідків та в місячний строк із дня надходження документів приймають рішення щодо надання статусу учасника бойових дій. За відсутності підстав комісії повертають їх до військових частин (органів, підрозділів), підприємств, установ та організацій з метою подальшого доопрацювання (ч. 3 пункту 6 Порядку).
Відповідно до п. 8 Порядку у разі неподання командиром (начальником) військової частини (органу, підрозділу) або іншим керівником підприємства, установи та організації до комісії документів, необхідних для надання статусу учасника бойових дій, особи, зазначені в абзацах другому і третьому пункту 2 цього Порядку, можуть самостійно звернутися до відповідної комісії.
Пунктом 8-1 Порядку встановлено, що комісія або міжвідомча комісія позбавляє статусу учасника бойових дій у разі:
наявності обвинувального вироку суду, який набрав законної сили, за вчинення особою умисного тяжкого або особливо тяжкого злочину в період участі в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях;
виявлення факту подання недостовірної інформації про участь в антитерористичній операції чи здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, у забезпеченні їх проведення або подання недостовірних даних про особу;
подання особою заяви про позбавлення її статусу учасника бойових дій.
Як вбачається з матеріалів справи підставою для відмови позивачу у наданні статусу учасника бойових дій є вирок Баришівського районного суду Київської області від 01.11.2016, яким ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України (а.с.18).
Однак, необхідно зазначити, що вказаним вище Порядком не передбачено такої підстави (наявність вироку суду) для відмови особі у наданні статусу учасника бойових дій, як наслідок оскаржуване рішення Комісії Нацгвардії України є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 необхідно задовольнити повністю.
Керуючись статтями 168, 241, 243, 244-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 до Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні на стороні відповідача - військова частина 3035 Національної гвардії України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій, яке викладено в протоколі № 21 засідання комісії з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій від 08.08.2018 щодо відмови у наданні ОСОБА_1 статусу учасника бойових дій.
Зобов'язати Комісію Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 02.11.2017 та прийняти з даного питання мотивоване рішення.
Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга, з урахуванням положень підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1);
Відповідач: Комісія Головного управління Національної гвардії України з питань розгляду матеріалів про визнання учасниками бойових дій (вул. Народного ополчення, 9 А, м. Київ, 03151, код ЄДРПОУ 08803498);
Третя особа: Військова частина 3035 Національної гвардії України (вул. Добровольського, 2, м. Слав'янськ, Донецька область, 84101, код ЄДРПОУ 23313902).
Повний текст рішення складено 11.02.2019.
Суддя О.М. Тихоненко
Судове рішення № 79725803, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 11.02.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 620/4042/18. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: