Ухвала суду № 79724763, 07.02.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

Справа № 521/21608/18

Провадження № 2-з/521/47/19

У Х В А Л А

про забезпечення позову

07 лютого 2019 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Мазун І.А.

за участю секретаря судового засідання - Кіліян О.В.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Малиновського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «ФАЙНПРОД», треті особи - Одеська митниця державної фіскальної служби України, ОСОБА_4 про порушення прав інтелектуальної власності та заборону вчиняти дії.

06.02.2019р. від представника ОСОБА_1 до суду надійшла заява про забезпечення позову, в якій просить суд до набрання рішенням суду законної сили, зупинити митне оформлення товару: - «Горіх волоський, у шкарлупі», заявленого до митного оформлення до Одеської митниці ДФС України згідно митної декларації UA500020/2018/013852 від 10.12.2018р., Відправник/Експортер/Деларант/ якого є ТОВ «Файнпрод»; - «Горіх волоський, без шкарлупі», заявленого до митного оформлення до Одеської митниці ДФС України згідно митних декларацій від 17.01.2019р. UA500020/2019/000483 та від 18.01.2019р. UA500020/2018/000530 Відправник/Експортер/Декларант/ якого є ТОВ «Файнпрод», а також просить суд до набрання рішення законної сили накласти арешт на: - «Горіх волоський, у шкарлупі», заявленого до митного оформлення до Одеської митниці ДФС України згідно митної декларації UA500020/2018/013852 від 10.12.2018р., Відправник/Експортер/Деларант/ якого є ТОВ «Файнпрод»; - «Горіх волоський, без шкарлупі», заявленого до митного оформлення до Одеської митниці ДФС України згідно митних декларацій від 17.01.2019р. UA500020/2019/000483 та від 18.01.2019р. UA500020/2018/000530 Відправник/Експортер/Декларант/ якого є ТОВ «Файнпрод».

Заява про забезпечення позову розглянута без повідомлення учасників справи.

Дослідивши подане клопотання, матеріали справи та надавши їм належну оцінку, суддя вважає, що клопотання позивача про забезпечення позову не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заява мотивована тим, що не вжиття вказаних заходів забезпечення позову спричинить утруднення та реальну не можливість виконання рішення суду так як рішенням Одеської митниці ДФС від 11.12.2018 року, в порядку ст. 399 Митного кодексу України, призупинено на десять робочих днів митне оформлення вказаних товарів.

Проте, вказана стаття закону передбачає можливість призупинення митного оформлення товарів на 10 днів з можливістю пролонгації такого затримання не більше ніж на десять днів.

Представник позивача вказує на те, що 21.12.2018 року позивач звернувся із клопотанням до Одеської митниці ДФС щодо продовження строку призупинення митного оформлення вказаних товарів, однак навіть у разі задоволення цієї заяви, строк призупинення митного оформлення буде можливий лише до 10.01.2019 року, тобто закінчиться до дати розгляду справи по суті, а відповідно до ст. 399 Митного кодексу України, подальше зупинення митного оформлення можливе лише на підставі відповідної ухвали суду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За положенням ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права, щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Як роз'яснено п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9 розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірими із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів. При цьому ухвалою про забезпечення позову не може вирішуватися спір по суті.

Судом встановлено, що причиною звернення ОСОБА_1 до суду з даним позовом, є його переконання в тому, що відповідачем порушуються його права інтелектуальної власності за патентами на корисні моделі №92463, № 92464, № 104764, № 104765, шляхом використання товарів «Горіх волоський, у шкарлупі» та «Ядра волоських горіхів без шкарлупи у вакуумній упаковці», заявлених відповідачем до митного оформлення Одеської митниці ДФС згідно митних декларацій № UA500020/2018/013852, № UA500020/2019/000530, без відповідного дозволу правовласника, тобто позивача.

Відповідно до положень ст. 432 ЦК України, способами захисту прав інтелектуальної власності може бути, як зупинення пропуску через митний кордон України товарів, імпорт чи експорт яких здійснюється з порушенням права інтелектуальної власності, так і вилучення з цивільного обороту товарів, виготовлених або введених у цивільний оборот з порушенням права інтелектуальної власності та знищення таких товарів.

Заходи забезпечення позову, які просить застосувати представник позивача, передбачені ч.1 ст. 150 ЦПК України, та відповідно до вимог ч.2 ст.150 ЦПК України можуть бути застосовані одночасно.

На переконання суду, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

При цьому, забезпечення позову покликане, не порушуючи принципів змагальності і процесуальної рівноправності сторін, здійснити судом вжиття негайних заходів, які направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 «Про практику застосування судами процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки, безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

Судом встановлено, що відповідно до положень ч.7 ст. 399 Митного кодексу України, орган доходів і зборів, який призупинив митне оформлення товару, обмежений строком в десять робочих днів такого призупинення, яке по закінченню цього строку, у разі відсутності відповідного реагування на таке призупинення правовласника об'єктів права інтелектуальної власності, скасовується, а митне оформлення товару продовжується.

При цьому, відповідно до положень ч.8, 9 ст. 399 Митного кодексу України, за наявності відповідного реагування правовласника, подальше призупинення митного оформлення товарів можливе лише не більше чим на десять робочих днів, а подальше зупинення митного оформлення можливе лише на підставі відповідної ухвали суду.

Тобто, судом встановлено, що орган доходів і зборів має передбачене законом право призупинити митне оформлення спірного товару фактично на строк 20 робочих днів.

Суду не надано підтвердження того, що митним органом прийнято відповідне рішення щодо про призупинення ще на десять робочих днів митного оформлення спірного товару. Крім того, представником позивача не надано доказів де на даний час знаходиться спірний товар.

Таким чином, суд вважає, що негайна необхідність вжиття вказаних заходів забезпечення позову позивачем не доведена, так як їх невжиття, наразі будь-яким чином не вплине не ускладнить чи зробить неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Крім того, з огляду на надані суду сторонами докази на підтвердження своїх вимог та з огляду на те, що судом вжиті необхідні заходи для прискорення розгляду даної справи, зокрема призначено підготовче судове засідання на 14.02.2019 року, суд доходить висновку про передчасність заявленого позивачем забезпечення позову.

Також, суд приймає до уваги те, що характер частини спірного товару (очищений волоський горіх), свідчить про те, що такий товар має ознаки товару який швидко псується, а тому суд, при вирішенні питання про забезпечення даного позову має обов'язково враховувати положення ч. 5 ст. 150 ЦПК України, щодо заборони накладати арешт на товар, який швидко псується.

За таких обставин, суд доходить висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення позову, а тому відмовляє у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 151-153, 353 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви представника ОСОБА_5 - ОСОБА_2 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А.Мазун