Рішення № 79724753, 08.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

08 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/236/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень про скасування постанови про накладення штрафу,-

ВСТАНОВИВ:

16 січня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (далі - позивач) до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі Відділу примусового виконання рішень (далі - відповідач) про скасування постанови від 27.12.2018 про накладення штрафу у виконавчому провадженні № 57865861.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області знаходиться виконавчий лист № 1240/2800/18 виданий 06.12.2018 Луганським окружним адміністративним судом щодо зобов'язання Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Луганської області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсійних виплат за період з 01.05.2018 по 30.06.2018. Після набрання чинності постанови Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 по справі № 1240/2800/18, управлінням ОСОБА_1 доплата пенсії за період з 01.08.2018 по 31.12.2018 в сумі 28164,16 грн на додаткову відомість (8 тип відомості) та буде виплачена після отримання фінансування на цей вид виплати.

Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 57865861 від 06.12.2018 надійшла до управління 10.12.2018.

19.12.2018 на постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження управлінням надано відповідь щодо виконання рішення суду в добровільному порядку.

03.01.2018 на адресу управління надійшла постанова Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції від 27.12.2018 про накладення на управління штрафу на управління у розмірі 5100 грн.

Позивач вважає постанову відповідача протиправною, оскільки на теперішній час нараховані кошти на виконання рішень суду не фінансуються, а заборгованість по виплаті пенсії буде проведена після отримання фінансування на даний вид виплати.

Державним виконавцем не проведено об'єктивну перевірку правильності та повноти виконання судового рішення, чим порушено права позивача у виконавчому провадженні та норми ч. 1 та ч. 2 ст. 75 Закону України "Про виконавче провадження", яка визначає умови, за яких виконавець має право застосувати штраф до боржника, та обов'язок виконавця щодо пересвідчення про невиконання боржником рішення суду зобов'язального характеру і з'ясування причин такого невиконання.

Ухвалою від 17.01.2019 адміністративний позов залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків протягом 5-ти (п'яти) календарних днів з дати отримання -даної ухвали усунути недоліки позовної заяви (арк. спр. 21-23).

Ухвалою від 04.02.2019 відкрито провадження у справі, постановлено розглядати у відкритому судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін(арк.спр.1-2).

06.02.2019 від відповідача надійшов відзив на позов (арк.спр. 59-61), в обґрунтування якого останній послався на таке. На виконання до ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області надійшов виконавчий лист Луганського окружного адміністративного суду від 06.12.2018 № 1240/2800/18 про зобов'язання Старобільського ОУПФУ Луганської області з 01 квітня 2017 року виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії з 01 травня 2018 року по 30 червня 2018 року.

06.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Державним виконавцем направлено вимоги боржнику щодо стану виконання рішення суду та попереджено про наслідки невиконання рішення суду.

На адресу відповідача надійшла відповідь від боржника, з якої встановлено, що рішення суду не виконано.

27.12.2018 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100 грн.

Відповідач вважає, що відсутність фінансування Старобільського ОУПФУ Луганської області не доведена документально, не надано доказів вчинення будь-яких дій на отримання фінансування для виконання судового рішення на момент накладення штрафу на боржника.

Також відсутність коштів у боржника не доводить поважність причин невиконання судового рішення.

Тому відповідач вважає свої дії правомірними та такими, які відповідають нормам Закону України "Про виконавче провадження", а тому жодних законних підстав для задоволення адміністративного позову не існує.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача з посиланням на норми Закону України "Про виконавче провадження" просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином (арк. спр. 33).

Представник відповідача у судове засідання не прибув, у відзиві на позовну заяву просив суд розглядати справу без його участі (арк. спр. 62).

Відповідно до частини першої статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно із частиною дев'ятою статті 205 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи положення статті 205 КАС України, суд вважає за можливе розглянути дану справу в порядку письмового провадження за наявними матеріалами у справі.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що на підставі рішення Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 видано виконавчий лист №812/2800/18 від 06.12.2018 про зобов'язання Старобільське об'єднане Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії з 01.05.2018 по 30.06.2018.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. від 06.12.2018 відкрито виконавче провадження № 57865861 (арк. спр. 14).

Листом від 19.12.2018 за вих. № 16742/03-01 Старобільське об'єднане Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило державного виконавця, що на виконання судового рішення відповідачем після набрання чинності постанови Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 № 1240/2800/18 управлінням ОСОБА_1 нараховано борг за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумі 14082,08 грн. на додаткову відомість січня 2019 року, який буде виплачений після отримання фінансування на даний вид виплати.(арк. спр. 6-8).

Оскільки відповідачем судове рішення не було виконано у повному обсязі, 27.12.2018 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області Галушка М.В. винесено постанову про накладення штрафу на Старобільське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Луганській області за н виконання рішення суду (арк. спр. 16).

Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду.

Відповідно до частини 1 статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. (частина 2 статті 371 КАС України).

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Положеннями статті 2 Закону України "Про виконавче провадження" встановлено, що виконавче провадження здійснюється з дотриманням, зокрема, обов'язковості виконання рішень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України "Про виконавче провадження", підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів - виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" (Закону №1404-VIII) виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону - за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню). (ст. 26 Закону №1404-VIII)

У відповідності до статті 63 Закону №1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. (частина 2 Закону №1404-VIII)

Частиною 1 статті 75 Закону №1404-VIII передбачено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

З аналізу норм чинного законодавства слідує, що безумовною підставою для накладення штрафу є невиконання рішення суду та постанови про відкриття провадження без поважних причин у визначений строк.

Відповідно до частини 1 статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

В частині третій вказаної статті наведений перелік дій, які має право вчиняти державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом тощо.

Приписами абзацу другого пункту 1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.01.2015 за № 41/26486 визначено, що управління Фонду підпорядковуються Фонду та безпосередньо відповідним головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Фонду), що разом з цими управліннями утворюють систему територіальних органів Фонду.

Управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: планує доходи та видатки коштів Фонду в районі (місті), у межах своєї компетенції забезпечує виконання бюджету Фонду; забезпечує ведення бухгалтерського обліку з виконання доходів і видатків, кошторису видатків на утримання управління Фонду та своєчасно складає і в установленому порядку подає затверджену звітність головним управлінням Фонду; забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, щомісячного довічного утримання суддям у відставці, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством (підпункти 3, 5, 8 пункту 4 вказаного Положення).

Суд зауважує, що на виконання рішення суду по справі № 1240/2800/18 позивач мав вжити заходів щодо виконання судового рішення, запросивши відповідне фінансування в головного розпорядника коштів - ПФУ саме на виконання конкретного судового рішення, докази здійснення чого в матеріалах справи та в наданих відповідачем матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Таким чином, позивачем не було вжито всіх можливих та необхідних заходів для виконання судового рішення в повному обсязі.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Старобільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України в Луганській області вимоги виконавчого документа у встановлений законом строк в повному обсязі виконані не були, у зв'язку з чим на позивача (боржника) накладено штраф у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду від 01.11.2018.

У виконавчому листі від 06.12.2018, виданому Луганським окружним адміністративним судом у справі № 1240/2800/18, міститься про зобов'язання Старобільське об'єднане Пенсійного фонду України в Луганській області виплатити ОСОБА_1 заборгованість з виплати пенсії з 01.05.2018 по 30.06.2018 (арк. спр. 65-66).

Листом від 19.12.2018 за вих. № 16742/03-01 Старобільське об'єднане Пенсійного фонду України в Луганській області повідомило державного виконавця, що на виконання судового рішення відповідачем після набрання чинності постанови Луганського окружного адміністративного суду від 01.11.2018 № 1240/2800/18 управлінням ОСОБА_1 нараховано борг за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумі 14082,08 грн. на додаткову відомість січня 2019 року, який буде виплачений після отримання фінансування на даний вид виплати.(арк. спр. 6-8).

Щодо посилання позивача у листі від 19.12.2018 № 16742/03-01 на те, що управлінням було проведено нарахування пенсії за період з 01.05.2018 по 30.06.2018 в сумі 14082,08 грн., ОСОБА_1 на додаткову відомість (8 тип відомості) та буде виплачена після отримання фінансування на даний вид виплати, суд вважає за необхідне вказати наступне.

Нормами статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України закріплено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з частиною 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).

Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 року № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.

Щодо посилання позивача у позовній заяві на те, що управлінням було проведено нарахування пенсії за період з 01.08.2018 по 31.12.2018 в сумі 28164 грн. 16 коп., ОСОБА_1 на додаткову відомість (8 тип відомості) та буде виплачена після отримання фінансування на даний вид виплати (а.с. 3 зв.), суд вважає за необхідне вказати, що за судовим рішення присуджено виплатити ОСОБА_1 заборгованість з пенсії за період з 01.05.2018 по 30.06.2018.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що постанова державного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у Луганській області ВП № 57865861 від 27.12.2018 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн. за невиконання рішення суду прийнята з дотриманням норм Закону України "Про виконавче провадження", а тому, підстави для її скасування відсутні.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 19, 20, 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Старобільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Луганської області (код ЄДРПОУ 41246506, 92704, Луганська область, м. Старобільськ, кв. Дружби, буд. 1а) до управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Луганській області в особі відділу примусового виконання рішень (код 34941884, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Єгорова, буд. 22) про визнання незаконною та скасування постанови про накладення штрафу від 27.12.2018 ВП № 57865861 відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.В. Тихонов