Рішення № 79723925, 06.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 813/3513/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника позивача Сахмана П.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» про застосування арешту коштів на рахунках,

ВСТАНОВИВ:

Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - Офіс великих платників податків ДФС, позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Корпорація КРТ» (далі - ТОВ «Корпорація КРТ», відповідач) про застосування арешту коштів на рахунках платника податків. Позивач обґрунтовує позовні вимоги такими обставинами (а.с. 4-5):

Офіс великих платників податків ДФС прийняв наказ № 2167 від 29.09.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Стейт Оіл» (код 39436796) за лютий-квітень 2017 року, червень-липень 2017 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг), та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, з 02.10.2017 тривалістю 15 робочих днів. 02.10.2017 посадові особи податкового органу для проведення перевірки здійснили вихід за фактичною адресою ТОВ «Корпорація КРТ»: м. Львів, вул. Лазаренка, буд. 1 з метою проведення позапланової перевірки на підставі наказу від 29.09.2017 № 2167 та направлень на проведення перевірки від 02.10.2017 № 258, 259. Директор ТОВ «Корпорація КРТ» не допустив працівників контролюючого органу до проведення перевірки з тих підстав, що вважає наказ від 29.09.2017 № 2167 протиправним. Інспектори склали акт № 254/28-10-48-09/37786903 від 02.10.2017 про відмову у допуску до проведення посадовими особами ТОВ «Корпорація КРТ». Позивач зазначає, що оскільки відповідач відмовився від проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, необхідних документів для її проведення не надав, це є підставою для застосування арешту коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ» у банківських установах.

Відповідач позов не визнає, оскільки платник податків відмовив працівникам контролюючого органу у проведенні перевірки у зв'язку з тим, що наказ на перевірку не відповідав вимогам Податкового кодексу України. Надав суду докази того, що рішенням суду по справі № 813/3478/17, що набрало законної сили, наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 2167 від 29.09.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» скасовано як протиправний.

Суд заслухав пояснення представника позивача, дослідив долучені до матеріалів справи письмові докази, та встановив такі фактичні обставини справи і відповідні їм правовідносини:

30.08.2017 Офіс великих платників податків ДФС електронною поштою скерував Львівському управлінню Офісу великих платників податків ДФС запит «Про проведення зустрічної перевірки суб'єкта господарювання». В запиті, з метою дослідження операцій ТОВ «Стейт Оіл» з ТОВ «Корпорація КРТ» на протязі 2017 року Офіс великих платників податків ДФС звернувся з проханням провести зустрічну перевірку ТОВ «Корпорація КРТ» по взаємовідносинах з ТОВ «Стейт Оіл» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства (а.с. 6).

Львівське управління Офісу великих платників податків ДФС скерувало ТОВ «Корпорація КРТ» запит № 46817/10/28-10-48-09-11 від 05.09.2017 про проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання з наданням наявної інформації та її документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку результатів операцій по господарських відносинах із придбання ТМЦ в ТОВ «Стейт Оіл» за період лютий-липень 2017 року (а.с.11).

На запит контролюючого органу ТОВ «Корпорація КРТ» листом №18/09-03 від 18.09.2017 надало відповідь та зазначило про відсутність обов'язку надавати на нього відповідь з тієї причини, що запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах 1-5 п.73.3 статті 73 ПК України. Зокрема, у запиті не зазначена підстава для його скерування, конкретні причини проведення зустрічної звірки, наведені у п. 2 Порядку №1232 (перевірка якого саме платника податків спричинила надіслання запиту тощо) (а.с. 13).

У зв'язку з відмовою платника податків у наданні відповіді, - заступник начальника управління - начальник відділу моніторингу доходів та обліково-звітних систем Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС звернувся до начальника Львівського управління Офісу великих платників податків ДФС із доповідною запискою про проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» (а.с. 14).

29.09.2017 Офіс великих платників податків ДФС відповідно до пп.20.1.4 пункту 20.1 статті 20, пп. 75.1 статті 75, пп. 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, п. 82.2 статті 82 Податкового кодексу України прийняв наказ № 2167 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з ТОВ «Стейт Оіл» (код 39436796) за лютий-квітень 2017 року, червень-липень 2017 року, а також документального підтвердження використання у власній господарській діяльності товарів, робіт (послуг) або подальшої реалізації цих товарів, робіт (послуг), та з метою здійснення контролю за дотриманням вимог податкового законодавства, з 02.10.2017 тривалістю 15 робочих днів (а.с. 7).

02.10.2017 року посадові особи контролюючого органу для проведення перевірки здійснили вихід за фактичною адресою ТОВ «Корпорація КРТ»: м. Львів, вул. Лазаренка, буд. 1, вручили копію наказу від 29.09.2017 № 2167 та пред'явили направлення на проведення перевірки від 02.10.2017 № 258, 259 (а.с. 8, 9).

Директор ТОВ «Корпорація КРТ» Місьонг О.І. ознайомився з цим наказом, отримав його копію та не допустив працівників контролюючого органу до проведення перевірки, оскільки не погодився із правомірністю винесення наказу, про що розписався на примірнику наказу та зазначив про оскарження цього наказу (а.с. 7 звор.).

Інспектори склали акт № 254/28-10-48-09/37786903 від 02.10.2017 про відмову у допуску до проведення перевірки посадовими особами ТОВ «Корпорація КРТ». Примірник цього акта 02.10.2017 отримав директор ТОВ «Корпорація КРТ» Місьонг О.І., про що розписався в акті (а.с. 10 звор.).

09.10.2017 Офіс великих платників податків ДФС звернувся до суду з позовом застосувати арешт коштів на рахунках ТОВ «Корпорація КРТ».

ТОВ «Корпорація КРТ» звернулося до суду з позовом про скасування наказу №2167 від 29.09.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ» як незаконного. Рішенням Львівського окружного суду №813/3478/17 від 26.12.2017, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.04.2018, задоволено адміністративний позов ТОВ «Корпорація КРТ»: суд визнав протиправним і скасував наказ Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби № 2167 від 29.09.2017 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТзОВ «Корпорація КРТ» (а.с. 56-58, 74-76).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до пункту 20.1. статті 20 ПК України контролюючі органи мають право:

- звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу (підпункт 20.1.33. п. 20.1. статті 20 ПК України);

- проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення (підпункт 20.1.4. п. 20.1. статті 20 ПК України).

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка (абзаци 4, 5 пункту підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України).

Порядок проведення документальних позапланових перевірок регламентовано статтею 78 ПК України.

Згідно з підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності підстав - отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Відповідно до пункту 78.4. статті 78 ПК України про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 78.5. статті 78 ПК України).

Умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок визначено в статті 81 ПК України.

Відповідно до пункту 81.1. статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

- копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Абзацом 5 цього пункту визначено, що непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки, невідкладно складається у двох примірниках акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків.

У разі відмови платника податків та/або його посадових (службових) осіб (представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) підписати акт, що засвідчує факт відмови у допуску до проведення перевірки, посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт відмови в отриманні акта та/або наданні письмових пояснень до нього (пункт 81.2. статті 81 ПК України).

Відповідно до пункту 94.1. статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Арешт майна, згідно з підпункту 94.2.3. пункту 94.2. статті 94 ПК України, може бути застосовано, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Згідно з пунктом 94.3. статті 94 ПК України арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Пунктом 94.5. статті 94 ПК України визначено, що арешт майна може бути повним або умовним.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.

Згідно з пунктом 94.6. статті 94 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається:

94.6.1. платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна;

94.6.2. іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду.

Наказом Міністерства фінансів України № 632 від 14.07.2017 затверджено Порядок застосування адміністративного арешту майна платника податків (далі - Порядок № 632). Цей Порядок розроблено відповідно до статті 94 глави 9 розділу II ПК України та визначає загальну процедуру застосування адміністративного арешту майна платника податків.

Особливості застосування арешту коштів на рахунку платника податків визначено в розділі VII Порядку № 632.

Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду у разі звернення контролюючого органу до суду (пункт 1 розділу VII Порядку № 632).

Для застосування арешту коштів на рахунку платника податків контролюючий орган подає до суду позовну заяву в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, у день прийняття рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (пункт 3 розділу VII Порядку № 632).

При вирішенні спору суд керується такими мотивами:

29.09.2017 контролюючий орган прийняв наказ про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Корпорація КРТ». Посадові особи платника податку не допустили інспекторів контролюючого органу до проведення позапланової виїзної перевірки з мотивів протиправності наказу про призначення такої, а також повідомили про скарження цього наказу.

Відповідно до частини четвертої статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням суду (у справі між тими ж сторонами), що набрало законної сили, наказ про проведення позапланової перевірки скасовано як протиправний.

За таких обставин суд дійшов висновку, що платник податків мав підстави відмовитися від проведення позапланової документальної перевірки, оскільки у контролюючого органу не було законних підстав для її проведення.

Суд при прийнятті цього рішення також враховує правову позицію Верховного Суду (постанови від 06.02.2018 року у справі №К/9901/944/17, від 15.05.2018 року № 820/2312/17, від 15.05.2018 у справі № 820/4710/16), котра полягає у такому:

підпунктом 20.1.33. п. 20.1. статті 20 ПК України контролюючому органу надано право звертатися до суду з позовом про накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг. Для реалізації цих повноважень ПК України передбачає такі обставини: - у платника податків відсутнє майно, або його балансова вартість майна менша суми податкового боргу; якщо таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Отже, законодавством чітко встановлена не тільки процесуальна можливість на звернення до суду з законодавчо визначеним предметом позову, що складає суть вимог, але ж і за наявністю підстав (умов), за яких існує правова можливість для задоволення таких вимог. В даному випадку такими правовими підставами (умовами) є наявність податкового боргу, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Для звернення з позовними вимогами щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться в банку, платника податків з підстав не допуску перевіряючих до перевірки, не є передбаченою правовою підставою визначених положеннями податкового законодавства для накладання арешту на кошти, які перебувають на рахунках підприємства, відкритих в банківських установах.

В цій справі позивач не надав доказів того, що у відповідача є податковий борг, а також відсутнє майно або його балансова вартість майна менша суми податкового боргу або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу. Отже, ці обставини слугують іншою (незалежною від наведеної вище) підставою для відмови в задоволенні цього позову.

За встановлені судом фактичні обставини та оцінку аргументів учасників справи суд дійшов висновку, позовні вимоги Офісу великих платників податків ДФС є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

Оскільки суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог, то понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

відмовити в задоволенні позову Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби до товариства з обмеженою відповідальністю "Корпорація КРТ" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 11.02.2019.

Суддя Москаль Р.М.