Ухвала суду № 79723583, 11.02.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 194/243/19

Номер провадженняя № 1-кс/194/88/19

УХВАЛА

про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

11 лютого 2019 року м. Тернівка

Слідчий суддя Тернівського міського суду Дніпропетровської області Корягін В.О. за участю прокурора Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Букур М.Є., а також слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Ігнатцевої Я.С., при секретарі Шеймухової А.В., розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Ігнатцевої Я.С. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, українця, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

-21 листопада 2018 року Тернівським міським судом Дніпропетровської області за ч.1 ст.190 КК України до 140 годин громадських робіт.

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України та додані до клопотання матеріали, -

ВСТАНОВИВ:

Старший слідчий Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Ігнатцева Я.С. звернулася до суду з клопотанням, узгодженим з прокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Букур М.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.

Своє клопотання мотивує тим, що ОСОБА_3 знаходячись в приміщенні фреш-маркету «Брусничка», розташованому по вул. Сергія Маркова №7 м. Тернівка Дніпропетровської області по раптово виниклому умислу, спрямованому на незаконне збагачення шляхом викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, підійшов до вітрини, на полицях якої знаходились цукерки, де з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, з полиці таємно, повторно викрав три упаковки цукерок марки «Ferrero Rocher», які помістив в поліетиленовий пакет, що знаходився при ньому. Після чого пішов до турнікету, через якій відвідувачі фреш-маркету входять в нього, в цей час вантажник фреш-маркету ОСОБА_4, розуміючи сутність злочинних дій ОСОБА_3 намагався словесно його зупинити, але останній не реагуючи на зауваження в частині повернення відкрито викраденого майна, зник з місця події. Таким чином, своїми умисними злочинними діями направленими на відкрите викрадення чужого майна, ОСОБА_3 спричинив ТОВ «Український Рітейл» майнову шкоду на загальну суму 364,50 грн.

У діях ОСОБА_3 вбачаються ознаки злочину, відповідальність за вчинення якого передбачена ч. 2 ст. 186 КК України.

Слідчий в судовому засіданні, посилаючись на обставини викладені в клопотанні, просив суд застосувати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки будучи засуджений вироком Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2018 року за ч.1 ст.190 КК України до 140 годин громадських робіт, на шлях виправлення та перевиховання не став, належних висновків для себе не зробив та скоїв нове умисне, корисливе, тяжке кримінальне правопорушення, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі від 4-х до 6 років, ніде не працює, не має постійного джерела прибутку, не має міцних соціальних зв'язків, тому може вчинити інше кримінальне правопорушення та переховуватись від органів досудового розслідування та суду з метою уникнути кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення.

Прокурорв судовому засіданні підтримав клопотання слідчого щодо обрання у відношенні підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,посилаючись на обставини, викладені в клопотанні, просив суд застосувати підозрюваному ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів.

Підозрюваний ОСОБА_3 в судовому засіданні зазначив, що все викладене в підозрі вірне та відповідає дійсності. Заперечував проти обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та просив суд обрати йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки його мати хворіє. Також, суду повідомив, що відносно нього на досудовому слідстві мається ще одне кримінальне провадження за ст. 309 КК України. Крім того, також підтвердив, що мати на даний час знаходиться в м. Москва на заробітках.

Вислухавши підозрюваного, прокурора, слідчого, дослідивши доводи клопотання та надані письмові докази, приходжу до наступного висновку.

Матеріали досудового розслідування внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 09 лютого 2019 року за №12019040400000067.

09 лютого 2019 року о 11-40 годині підозрюваний ОСОБА_3 був затриманий в порядку п.2 ч.1 ст. 208 КПК України.

09 лютого 2019 року за вищевказаними фактами ОСОБА_3 було повідомлено про підозру за ч. 2 ст. 186 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри у вчинені ОСОБА_3 інкримінованого злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами: протоколом огляду місця події від 09 лютого 2019 року, протоколом допиту представника потерпілого ОСОБА_5 від 09 лютого 2019 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_4 від 09 лютого 2019 року, протоколом пред'явлення особи для впізнання від 09 лютого 2019 року, протоколом огляду предмету від 09 лютого 2019 року, постановою про долучення речового доказу від 09 лютого 2019 року.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Питання доведеності вини підозрюваного у скоєнні інкримінованих йому злочинів і правильності кваліфікації його дій, слідчим суддею під час розгляду зазначеного клопотання не вирішувалося, оскільки є предметом дослідження досудового розслідування і судового розгляду справи по суті.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року).

Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_3 у вчиненні злочину обґрунтованою. Такий висновок узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року, де суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року де суд зазначив «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування»; у справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року, де суд зазначив «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Таким чином, враховуючи вимоги ст.ст. 177,178,183 КПК України та те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні корисливого злочину, який у відповідності зі ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, вважаю, що клопотання слідчого є обґрунтованим та підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який він вчинив в короткий строк після вироку Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 листопада 2018 року, за яким його засуджено за ч. 1 ст. 190 КК України та призначено покарання у вигляді громадських робіт на строк 140 годин, які він станом на 11 лютого 2019 року взагалі не відбув, не працює, не має офіційного джерела доходу, не одружений, дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у нього міцних сімейних та соціальних зв'язків в м. Тернівка, перебуває на обліку у лікаря-нарколога з діагнозом: психічні та поведінкові розлади, викликані вживанням алкоголю, синдром залежності, активне вживання, на досудовому слідстві відносно нього розслідується кримінальне провадження за ст. 309 КК України, таким чином менш суворий запобіжний захід, ніж тримання під вартою, не зможе запобігти таким ризикам, як те, що підозрюваний може переховування від органів досудового розслідування та/або суду з метою уникнення від покарання у вигляді позбавлення волі і може вчиняти інші кримінальні правопорушення, отже є всі підстави вважати, що ОСОБА_3 буде переховуватися від органів досудового розслідування та суду для притягнення його до кримінальної відповідальності і може вчиняти інші кримінальні правопорушення, та враховуючи те, що менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаним ризикам.

Однак з урахуванням зазначеного та враховуючи підстави та обставини передбачені ст. 177,178,182,183 КПК України, вважаю за необхідне визначати ОСОБА_3 розмір застави у вигляді сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент застави, тобто 76840,00 грн.

З урахуванням вище переліченого, та того, що ОСОБА_3 09.02.2019 р. оголошено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, не одружений, дітей на утриманні не має, що вказує на відсутність у нього міцних сімейних та соціальних зв'язків в м. Тернівка, слідчий суддя вважає, що не має підстав для обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.

Що стосується доводів підозрюваного про те, що він розкаявся у вчиненому, це ніяким чином не може впливати на обрання запобіжного заходу.

Також, слідчий суддя не приймає до уваги доводи підозрюваного про те, що у нього є хвора мати, оскільки як він визнав остання знаходиться на заробітках в РФ.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст. ст. 32, 131, 132, 176, п.1,5 ст. 177, 178, 183- 184, 193-194, 196-197, 369, 372 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого Тернівського ВП ПВП ГУ НП в Дніпропетровській області Ігнатцевої Я.С., погодженого зпрокурором Тернівського відділу Павлоградської місцевої прокуратури Дніпропетровської області Букур М.Є., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_3 задовольнити частково.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернівка Дніпропетровської області, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 17-00 годин 08 квітня 2019 року.

Ухвала слідчого судді діє до 17-00 годині 08 квітня 2019 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Для утримання під вартою підозрюваний ОСОБА_3 підлягає направленню до Дніпропетровської установи виконання покарань УДПСУ у Дніпропетровській області (№ 4).

Відповідно до ст. 183 КПК України визначити ОСОБА_3 розмір застави, достатньої для виконання підозрюваного обов'язків, передбачених КПК України в розмірі сорока прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто 76840 грн.

Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: Отримувач коштів - ГУК у м. Києві/м. Київ/22030200, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) - 899998, Рахунок отримувача - 31217205026001, Код класифікації доходів бюджету -22030200.

Призначення платежу: застава згідно КПК по справі 194/243/19 (провадження № 1-кс/194/88/19).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави на ОСОБА_3 покласти такі обов'язки: прибувати до слідчого із встановленою періодичністю, не відлучатися з м. Тернівка Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця проживання та/або місця роботи, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її оголошення, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали.

Слідчий суддя В.О. Корягін