Рішення № 79723553, 04.02.2019, Луганський окружний адміністративний суд

10.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

04 лютого 2019 рокуСєвєродонецькСправа № 360/3734/18

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Свергун І.О.,

за участі секретаря судового засідання - Карча В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

19.11.2018 до Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України, в якому позивач просить суд: визнати протиправними дії відповідача щодо порушення порядку розгляду заяви позивача про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та документів, затверджених постановою КМУ від 25.12.2013 № 975; скасувати пункт 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 3 від 19.01.2017; зобов'язати відповідача розглянути заяву позивача з питання виплати одноразової грошової допомоги у визначеному законом порядку та прийняти стосовно заяви позивача рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні; встановити судовий контроль за виконанням судового рішення.

В обґрунтування позову зазначено, що позивач проходив військову службу на території Демократичної Республіки Афганістан. З 01.05.2016 позивачу встановлено інвалідність 2 групи внаслідок травми, отриманої при виконанні обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велися бойові дії.

Постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.09.2016 № 812/332/16, яка набула законної сили 21.11.2016, Луганський обласний військовий комісаріат було зобов'язано прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням 2 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби.

09.10.2018 у відповідь на адвокатський запит Департамент фінансів Міністерства оборони України направив лист № 248/6704, в якому повідомив, що документи позивача було повернуто Міністерством оборони України на доопрацювання відповідно до пункту 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, № 3 від 19.01.2017. Документи направлено на доопрацювання у зв'язку з тим, що, на думку відповідача, позивачем не надано документа, що свідчить про обставини поранення.

Позивач вважає, що рішення відповідача у формі пункта 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум № 3 від 19.01.2017 не відповідає вимогам закону та підлягає скасуванню.

Позивач посилається, що наданими документами підтверджується зв'язок отриманого поранення з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії, та ним надано всі необхідні документи, передбачені Порядком № 975.

Крім того, законодавством не передбачено можливості прийняття Міністерством оборони України рішення про доопрацювання документів.

Ухвалою суду від 23.11.2018 позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків.

У встановлений строк недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою суду від 07.12.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, визначено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

08.01.2019 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач посилається на таке.

Згідно з матеріалами справи позивач проходив строкову військову службу у Збройних Силах колишнього СРСР, під час якої приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, та був звільнений зі строкової військової служби 24.06.1981.

Як убачається з матеріалів справи, позивачем було надано до військового комісаріату неповний пакет документів, а саме - не було надано жодного документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема, про те, що воно не пов'язане зі вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження. А відтак, за відсутності вказаних документів неможливо визначити право позивача на отримання одноразової грошової допомоги.

Крім того, в документах позивача відсутні будь-які документи, які б підтверджували його госпіталізацію та надання медичної допомоги у лікувальному закладі після отримання мінно-вибухової травми, контузії головного мозку.

Що стосується витягу з протоколу ЦВЛК, відповідач зазначає, що постанови військово-лікарських комісій видаються лише з метою встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення, контузії, травми, каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів та осіб, звільнених з військової служби, та можуть підтверджувати та встановлювати виключно причинний зв'язок та період, в якому було отримане відповідне ушкодження здоров'я, а не обставини, при яких військовослужбовець отримав поранення, контузію, травму або каліцтво.

Також відповідач зазначає, що акт судово-медичного обстеження (висновок експерта) є необхідним документом для встановлення причинного зв'язку ушкодження здоров'я (отримання протоколу ВЛК про встановлення причинного зв'язку) та жодним чином не відноситься до документів, що можуть свідчити про причини та обставини ушкодження здоров'я, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

У відповідності до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України документами про обставини травми та поранення позивача можуть бути документи, які діяли на час отримання цією особою поранення, травми, контузії, каліцтва, зокрема:

- довідки про обставини поранення, травми, контузії, каліцтва, видані військовою частиною, а за їх відсутності інші достовірні документи про причини і обставини одержання колишнім військовослужбовцем поранення, травми, контузії, каліцтва: записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення, травми, контузії, каліцтва, витяг з медичної карти стаціонарного хворого, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення, травми, контузії, каліцтва та інші медичні або військово-облікові документи;

- записи в документах (медична карта стаціонарного хворого, довідка архіву, медична довідка, медична, червоноармійська або службова книжка, прохідне свідоцтво, особова справа, свідоцтво про звільнення від військового обов'язку, військовий квиток, витяг із документів військової частини, матеріалів службового розслідування, дізнання, досудового слідства або суду) (якщо свідоцтво про хворобу не збереглося);

- записи у військово-медичних документах, у яких є згадки про поранення голови, шиї або про одночасно одержані множинні осколкові поранення (двома і більше осколками) будь-якої локалізації;

- згадки у військово-медичних документах, складених в періоди ведення бойових дій, у період проходження військової служби, про захворювання, поранення, травму, контузію, каліцтво або зазначення в цих самих документах тільки окремих симптомів захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва;

- витяги із наказів по частині, бойові, службові характеристики, атестації, нагородні листи, дані про захворювання, поранення, травми, контузії, каліцтва за матеріалами спецперевірки після звільнення з полону.

Таким чином, чинними нормативно-правовими актами чітко встановлений перелік документів, які можуть свідчити про причини та обставини одержання поранення (травми), контузії військовослужбовцем, що в повній мірі доводить той факт, що позивачем не було надано на адресу військового комісаріату необхідних та обов'язкових документів, передбачених пунктом 11 Порядку № 975, та, в свою чергу, спростовує твердження позивача про протиправність дій відповідача.

Відповідач також зазначає, що в пункті 22 «Какие имеет ранения и контузии (дата и характер ранения (контузии)» Розділу II «Отношение к военной службе»» військового квитка військовослужбовця, який проходив дійсну строкову службу в Збройних Силах колишнього СРСР, на підставі довідок військово-лікувальних закладів (військово-лікувальних комісій) в обов'язковому порядку зазначалися дані про всі отримані під час проходження дійсної строкової військової служби поранення, контузії, травми, каліцтва, захворювання, що засвідчувалися підписами військового комісара або командира військової частини та гербовою печаткою.

Отже, фактичну відсутність у позивача необхідних і допустимих доказів про причини та обставини мінно-вибухової травми і поранення підтверджує також відсутність в пункті 22 «Какие имеет ранения и контузии (дата и характер ранения (контузии)» Розділу II «Отношение к военной службе» військового квитка Позивача будь-яких даних про поранення, контузії, травми, каліцтва, захворювання, засвідчених підписами військового комісара або командира військової частини та гербовою печаткою.

На підставі викладеного відповідач просив відмовити в задоволенні позовних вимог (арк. спр. 103-107).

У відзиві на позовну заяву відповідач також просив залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Луганський обласний військовий комісаріат.

Ухвалою суду від 04.02.2019 у задоволенні клопотання відповідача про залучення третьої особи відмовлено.

21.01.2019 від представника позивача до суду надійшла відповідь на відзив, у якій останній наполягає, що відповідачу було надано всі необхідні документи для призначення та нарахування одноразової грошової допомоги, а позицію відповідача він вважає протиправною (арк. спр. 114-116).

У судове засідання позивач та представник позивача не прибули, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неприбуття суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

ОСОБА_2 є учасником бойових дій та інвалідом 2 групи, що підтверджується посвідченнями серії Є № 056208 та серії АА № 585198 (арк. спр. 9, 10).

Довідкою Рубіжансько-Кремінського об'єднаного міського військового комісаріата від 19.09.2018 № 233 підтверджується, що ОСОБА_2 проходив військову службу в складі діючої армії в період бойових дій (в тому числі під час виконання інтернаціонального обов'язку, перебування в партизанських загонах і з'єднаннях) з 27 січня 1980 року по 24 червня 1981 року (підстава - військовий квиток НОМЕР_1) (арк. спр. 19).

Згідно з довідками до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААА № 157292 від 16.04.2015, серії 12 ААА № 441165 від 31.05.2016 та серії 12 ААА № 781192 від 31.05.2018 позивачеві встановлено другу групу інвалідності, причина інвалідності - поранення (контузія) та захворювання «так» пов'язані з виконанням обов'язків військової служби, при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (арк. спр. 14, 15, 16).

У 1981 році позивач отримав осколкові поранення голови та лівої руки. Відповідно до висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи Київського міського клінічного бюро судово-медичної експертизи від 26.02.2015 № 332/ж дугоподібний рубець довжиною 2,7 см в правій надбрівній ділянці, білого кольору, м'який, рухомий, подібних властивостей рубці лінійної та дугоподібної форми розташовані на спинці носу в верхній третині довжиною 1,6 см, долонній поверхні проксимальної та середньої фаланг 3 пальця лівої кисті довжиною 2,8 см і 2,4 см, описані рубці є наслідком загоєння ран, які могли утворитись внаслідок вогнепальних (осколкових) поранень, отриманих у 1981 році (арк. спр. 18).

Відповідно до витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця від 02.03.2015 № 702 вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку - 1981 р.) колишнього військовослужбовця ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії (арк. спр. 17).

Рішенням Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.09.2016 у справі № 812/332/16 підтверджується, що 25.02.2016 ОСОБА_2 звернувся до Луганського обласного військового комісаріату з комплектом документів на виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975. До заяви, крім паспорту, військового квитка та ідентифікаційного номеру, позивачем було надано наступні документи: копія посвідчення інваліда війни 2 групи, копія довідки МСЕК від 16.04.2015, якою підтверджується інвалідність, яка настала внаслідок поранення, копія висновку спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи, копія витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв. Листом від 29.02.2016 № ВСЗ-106-ОГД-36 Луганський обласний військовий комісаріат відмовив у оформленні документів та направленні для призначення позивачу одноразової грошової допомоги. Вказаним рішенням суд визнав відмову Луганського обласного військового комісаріату у оформленні документів на призначення одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 неправомірною та зобов'язав Луганський обласний військовий комісаріат прийняти документи для призначення та виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням 2 групи інвалідності згідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року за № 975 та направити їх до комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та осіб, звільнених з військової служби (арк. спр. 11-13).

За наслідками розгляду звернення позивача ОСОБА_2 щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги згідно з витягом з протоколу комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 13.01.2017 № 3 комісія дійшла висновку про необхідність повернення документів на доопрацювання: молодшого сержанта в запасі ОСОБА_2 (Луганський ОВК), документи якого надійшли відповідно до постанови Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 16.09.2016 за справою № 812/332/16 та ухвали Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.11.2016, якого 24.06.1981 звільнено зі строкової військової служби та 15.04.2015 під час первинного огляду органами МСЕК визнано інвалідом 2 групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велися бойові дії (довідка МСЕК серія 12 ААА № 157292 від 16.04.2015), оскільки заявником не подано документ, що свідчить про обставини поранення (арк. спр. 51).

Листом Міністерства оборони України від 09.10.2018 № 248/6704 на адвокатський запит представника позивача повідомлено, що комісія Міністерства оборони України з призначення одноразової грошової допомоги 13.01.2017, розглянувши подані ОСОБА_2 матеріали, дійшла висновку про необхідність повернення їх на доопрацювання, оскільки документа, що свідчить про причину та обставини поранення, немає (арк. спр. 50).

Надіючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Згідно з пунктом 4 частини другої статті 16 Закону «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

Одноразова грошова допомога призначається і виплачується у розмірі 250-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності I групи, 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності II групи, 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (підпункт «б» частини другої статті 16-2 цього Закону).

На виконання вказаного Закону Кабінетом Міністрів України прийнято постанову «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві» від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975).

Пунктом 1 Порядку № 975 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що цей Порядок визначає механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 975 днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги у разі встановлення інвалідності або ступеня втрати працездатності без встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії.

Таким чином, до факту встановлення позивачу інвалідності, як підстави для виплати одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням інвалідності, повинні застосовуватися нормативно-правові акти, які діяли на день встановлення позивачу інвалідності 2 групи.

Крім того, право на одноразову грошову допомогу у військовослужбовця виникає і у тому разі, коли інвалідність настала після перебігу тримісячного строку з дня його звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або одержаного каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я, яке мало місце в період її проходження.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 18.11.2014 № 21-446а14, від 21.04.2015 № 21-135а15.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 975 військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи:

заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності;

довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії:

постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання;

документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження;

сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації;

документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

Пунктом 12 Порядку № 975 визначено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги військовослужбовцям, військовозобов'язаним та резервістам, яких призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, здійснюється Міноборони, іншими центральними органами виконавчої влади, що здійснюють керівництво військовими формуваннями та правоохоронними органами, та іншими органами державної влади, військовими формуваннями та правоохоронними органами, в яких передбачено проходження військової служби військовослужбовцями, навчальних (або перевірочних) та спеціальних зборів - військовозобов'язаними, проходження служби у військовому резерві - резервістами (далі - розпорядник бюджетних коштів).

Згідно з пунктом 13 Порядку № 975 керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку.

Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

Призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність чи часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного чи резервіста є наслідком: вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення; вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом); подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги (пункт 19 Порядку № 975).

Наказом Міністра оборони України від 12.04.2007 № 168 передбачено створення постійно діючої комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби (п. 1) та визначено, що голова комісії (заступник Міністра оборони України) повинен забезпечити, зокрема, підготовку пропозицій та подання їх Міністру оборони України для прийняття рішення про призначення грошової допомоги та її розмір; роботу зі зверненнями громадян із зазначених питань.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для повернення на доопрацювання документів ОСОБА_2 слугували висновки комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про те, що позивачем не надано документ, що свідчить про обставини поранення.

Проте, в матеріалах справи міститься витяг із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишнього військовослужбовця № 702 від 02.03.2015, в якому зазначено, що вогнепальні осколкові поранення голови, лівої руки (контузія головного мозку) колишнього військовослужбовця ОСОБА_2, ТАК, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Враховуючи вищевикладене, суд робить висновок, що зазначене рішення Центральної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, викладене у формі протоколу № 702 від 02.03.2015 засвідчує відсутність в діях позивача протиправного діяння на момент отримання поранення (контузії) і є належним документом, що свідчить про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

При цьому з витягу з протоколу не вбачається, що поранення пов'язане із вчиненням правопорушення чи є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 25.05.2018 у справі № 729/426/17.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач не мав правових підстав для прийняття рішення про повернення документів позивача на доопрацювання з підстав ненадання позивачем документа, що свідчить про обставини поранення.

Крім того, суд звертає увагу, що повернення документів на доопрацювання не передбачено Порядком № 975, відтак, повертаючи вказані документи на доопрацювання, відповідач діяв усупереч вимогам закону.

Вказаної правової позиції також дотримується Верховний Суд у постанові від 17.04.2018 у справі № 296/3517/17.

На підставі викладеного суд вважає обґрунтованими й такими, що належать до задоволення вимоги позивача про скасування пункта 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 3 від 19.01.2017, та зобов'язання відповідача розглянути заяву позивача з питання виплати одноразової грошової допомоги у визначеному законом порядку та прийняти стосовно заяви позивача рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Що стосується позовної вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо порушення порядку розгляду заяви ОСОБА_2 про призначення та виплату одноразової грошової допомоги та документів, затверджених Постановою КМУ від 25.12.2013 № 975, суд не знаходить підстав для її задоволення.

Під терміном «дії» слід розуміти певну активну поведінку суб'єкта. Самі по собі дії відповідача не тягнуть для позивача правових наслідків. Такі наслідки має акт індивідуальної дії, в даному випадку - протокол засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, № 3 від 19.01.2017.

Оскільки суд дійшов висновку про скасування пункту 13 вищевказаного протоколу, а також зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення, що є ефективним, належним і необхідним засобом поновлення порушеного права позивача, суд не знаходить підстав для додаткового визнання протиправними дій відповідача.

За таких обставин позовні вимоги належать до часткового задоволення.

Питання про розподіл судових витрат не вирішується, оскільки позивач у встановленому законом порядку звільнений від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними, скасування пункту протоколу та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 13 Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, від 19.01.2017 № 3.

Зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_2 з питання виплати одноразової грошової допомоги та прийняти відповідне рішення, передбачене Законом України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Порядком призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановленні інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою КМУ від 25.12.2013 № 975.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 11 лютого 2019 року.

Суддя І.О. Свергун