Рішення № 79723534, 11.02.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2019 р. справа № 400/3216/18 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі судді Мороза А.О., розглянув в спрощеному позовному провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, пр. Богоявленський ,55-е, м. Миколаїв,54018

про:зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернувся з адміністративним позовом до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області, в якому просить суд зобов'язати відповідача зарахувати до стажу позивача період його військової служби з 05.08.1975 р. по 01.02.1993 р. у пільговому обчисленні загальним строком 26 років 10 місяців та 29 днів та провести з 11.02.2018 року перерахунок і виплату пенсії за віком враховуючи фактично сплачені суми коштів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач протиправно не зарахував позивачу військову службу у пільговому обчисленні 26 років 10 місяців 29 днів, хоча і законодавство колишнього СРСР, і законодавство України передбачає пільгове обчислення періоду проходження військової служби. Такі дії відповідача призвели до заниження показника коефіцієнту страхового стажу та відповідно і до заниження розміру пенсії позивача.

Відповідач надав до суду відзив, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки пільгове обчислення стажу військової служби передбачено лише за умови отримання пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262 (далі-Закон №2262). Оскільки, позивачу призначено пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страховий стаж обчислюється відповідно до вимог цього Закону, а не Закону №2262.

Ухвалою від 28.12.2018 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заяв і клопотань учасники справи суду не подавали.

Процесуальних дій у справі судом не вчинялось.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне.

Позивач з 28.02.1993 року перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримував пенсію за вислугою років, як військовослужбовець.

З 11.02.2018 року позивач перебуває на обліку в Інгульському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду м. Миколаєва Миколаївської області та отримує пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі-Закон №1058).

В трудовій книжці позивача зазначено, що у період з 05.08.1975 р. по 01.02.1993 р. він проходив військову службу у Збройних Силах.

Згідно довідки Миколаївського обласного військового комісаріату від 08.10.2018 р. №12/6259, вислуга років позивача на день звільнення з військової служби становить 26 років 10 місяців 29 днів, з яких 16 років 05 місяців 26 днів у календарному обчисленні і 10 років 05 місяців 3 дні в пільговому обчисленні.

Однак, відповідач при призначенні позивачу пенсії за віком згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" врахував військову службу в календарному обчисленні 16 років 05 місяців 26 днів.

Статтею 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон №2262) встановлено, що особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом, при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

Відповідно до статті 1-1 Закону № 2262 законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" 1058-ІV та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно із статтею 7 Закону №2262 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині 1 статті 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року № 1058-ІV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 3 статті 45 цього Закону встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ.

Законодавство колишнього СРСР і чинне законодавство України передбачають зарахування періоду проходження військової служби до різних видів трудового стажу, а також пільгове обчислення цього періоду військовослужбовцям, які проходили військову службу у віддалених районах СРСР.

Законом СРСР "Про загальний військовий обов'язок" від 12 липня 1967 року №1950-VII і Положенням про пільги для військовослужбовців, військовозобов'язаних, осіб, звільнених з військової служби у відставку, та їх сімей, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 17 лютого 1981 року №193, було передбачено зарахування часу перебування громадян на дійсній військовій службі у Збройних Силах СРСР до загального трудового стажу, безперервного трудового стажу та стажу роботи за спеціальністю.

Постановою Верховної Ради України "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" від 12 вересня 1991 року №1545-ХХІІ встановлено, що до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, які не врегульовані законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції і законам України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей" від 17 липня 1992 року №393 передбачено, що для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб" до вислуги років зараховується, зокрема, дійсна військова служба, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях колишнього СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ колишнього СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства колишнього СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років у цьому випадку обчислюється у порядку, встановленому законодавством колишнього СРСР, якщо цією постановою не передбачено пільгових умов зарахування до вислуги років часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького та рядового складу органів внутрішніх справ.

Відповідно пункту 4 цієї Постанови строкова військова служба зараховується до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним у абзаці першому пункті 1 цієї постанови, у календарному обчислені, а в разі проходження цієї служби відповідно до умов, визначених у пункті з цієї постанови, або які згідно із законодавством колишнього СРСР були підставою зарахування до вислуги років для призначення пенсії на пільгових умовах, - у відповідному пільговому обчисленні.

Крім того, згідно п.2.1 Положення "Про затвердження Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та членів їх сімей", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2014 року №530 особам, звільненим з військової служби, які мають право на пенсію відповідно до Закону, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються: дійсна військова служба, прикордонних, внутрішніх, залізничних військах, в органах державної безпеки та інших військових формуваннях СРСР, а також служба в органах внутрішніх справ СРСР та інші види служби і періоди роботи, які відповідно до законодавства СРСР зараховувалися до вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям, а також особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ. Вислуга років (у тому числі на пільгових умовах) у цьому разі обчислюється в порядку, установленому законодавством СРСР, якщо цим Положенням не передбачено більш пільгових умов зарахування часу служби для призначення пенсій військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (перелік внутрішніх військ СРСР наведений у додатку 1 до цього Положення).

Додатком 2 встановлено періоди дійсної військової служби у Збройних Силах СРСР, які підлягають зарахуванню до вислуги років на пенсію на пільгових умовах, один місяць служби за півтора місяця: у віддалених місцевостях СРСР, перелічених у пункті 4 цього додатка, - зі строків, зазначених у цьому пункті.

З виписки із наказу командира військової частини 20413 №41 від 31.01.1993 року вбачається, що позивач на час звільнення мав пільгову вислугу років «один за півтора» за службу у віддаленій місцевості с. Видяєво Мурманської області та пільгову вислугу років «один за два» за службу на ПЛ с СЕУ. А також, наявність у позивача вислуги років на день звільнення 26 років 10 місяців 29 днів підтверджено довідкою Миколаївського обласного військового комісаріату від 08.10.2018 р. №12/6259.

Таким чином, відповідач протиправно не врахував період військової служби з 5.08.1975 р. по 01.02.1993 р. у пільговому обчисленні загальним строків 26 років 10 місяців 29 днів.

Позов належить задовольнити.

З урахування задоволення позовних вимог, на підставі ч. 1 ст. 139 КАС України, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в розмірі 704,80 грн, сплачений квитанцією №0.0.1223578281.1 від 26.12.2018 р.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241- 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) до Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський ,55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) задовольнити.

2. Зобов'язати Інгульське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський, 55-е, м. Миколаїв, 54018, ідентифікаційний код 41250638) зарахувати до стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) період військової служби з 05.08.1975 р. по 01.02.1993 р. у пільговому обчисленні загальним строком 26 років 10 місяців та 29 днів та провести з 11.02.2018 року перерахунок і виплату пенсії за віком враховуючи фактично сплачені суми коштів.

3. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Інгульського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м.Миколаєва Миколаївської області (пр. Богоявленський ,55-е,Миколаїв,54018 41250638) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) судовий збір в розмірі 704,80 грн.

4. Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя А. О. Мороз