Рішення № 79723347, 05.02.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №1340/4980/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 лютого 2019 року

м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді Сакалоша В.М.,

за участю секретаря судового засідання Гулкевича В.О.,

представника відповідача Колеснік І.С.,

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якій просить суд:

-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити перерахунок з 01.01.2008 та виплачувати надалі ОСОБА_2 пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" з урахуванням 5% внаслідок отриманого захворювання, пов'язаного з проходженням служби в підрозділах МНС України до грошового забезпечення, тобто 61% відповідних сум грошового забезпечення, а також виплатити йому одноразовою виплатою недоотриману різницю, що виникла після перерахунку пенсії з 01.01.2008.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 05.05.2005 року ОСОБА_2 був звільнений зі служби в підрозділах МНС України у запас Збройних сил України за п. 64 «б» (через хворобу). Пенсія йому призначена відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон 2262-ХІІ) в редакції, що діяла на час виникнення права на пенсію, основний розмір якої становив 61% суми грошового забезпечення, з яких 55% відповідних сум грошового забезпечення, як звільненому зі служби за станом здоров'я (через хворобу) та 6% за вислугу понад 20 років - по 3% за 1 рік служби. 21.02.2005 року військово-лікарською комісією Міністерства оборони України позивача було визнано непридатним до військової служби в мирний час, обмежено придатним у воєнний час. Під час ознайомлення з документами, що містяться в пенсійній справі, позивачу стало відомо про те, що відповідачем з 01.01.2008року було занижено основний розмір пенсії з 61% до 56% від розміру грошового забезпечення.

Вважаючи такі дії незаконними, 02.10.2018 ОСОБА_2 звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку пенсії з урахуванням 61% відповідної суми грошового забезпечення з 01.01.2008 року та здійснення в подальшому виплату пенсії у вказаному вище розмірі і проведення виплати виниклої перед позивачем заборгованості у вигляді неоотриманої позивачем частини пенсії.

Листом від 12.10.2018 року Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області відмовило позивачу у проведенні перерахунку пенсії у зв'язку з відсутністю для цього законодавчо визначених підстав.

Не погодившись з такою відмовою, позивач звернувся з позовом до суду.

Ухвалою суду від 29.10.2018 року залишено позовну заяву без руху.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням сторін.

29.11.2018 року на адресу Львівського окружного адміністративного суду від Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області надійшов відзив на адміністративний позов, у якому відповідач у справі, посилаючись на норми законодавства України, зазначив, що позивачу з 05.05.2005 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в розмірі 61% відповідних сум грошового забезпечення. Відповідно до п 1 Порядку проведення перерахунку пенсій призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», пенсії призначені відповідно до цього закону, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців перераховуються в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. При зміні грошового забезпечення військовослужбовців законодавством передбачено проведення масового перерахунку всіх пенсій військовослужбовцям, а не індивідуально по окремих особах. У зв'язку із вступом в силу нової редакції Закону 2262-ХІІ, з 01.01.2008 року Пенсійним фондом було проведено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого на 01 січня 2008 року, яке не передбачає зазначене збільшення розміру пенсії за вислугу років особам, постраждалим внаслідок Чорнобильської АЕС 2 категорії у розмірі 5%. З огляду на це, відповідач просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити.

Не погодившись з доводами відповідача, позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій зазначив, що пенсія йому призначена відповідно до пункту «а» статті 13 Закону 2262-ХІІ, а не пункту «в», на який посилається відповідач у своєму відзиві, тому відповідачем незаконно був здійснений перерахунок пенсії позивачу.

Представник відповідача позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити, з підстав, що викладені у відзиві на позовну заяву.

Позивач в судове засідання не з'явився, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі.

Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши і дослідивши подані документи та матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Згідно з Висновком ГУ МНС України у Львівській області від 12.05.2005 року про призначення пенсії за вислугу років позивачу була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» у розмірі 61% суми грошового забезпечення.

Водночас, позивачу, як потерпілому 2 категорії від аварії на ЧАЕС було додатково нараховано 5 грн.97 коп.

З 01.01.2008 року позивачу був проведений перерахунок пенсії з підстав вступу в силу Постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Відповідно до наказу Головного управління МНС України у Львівській області від 15.04.2005 року №75 о/с, ОСОБА_2 звільнено з органів внутрішніх справ України за п.«б» ст.64 (через хворобу) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ.

02.10.2018 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду у Львівській області з проханням здійснити перерахунок пенсії з врахуванням розміру 61 % відповідної суми грошового забезпечення з моменту виникнення права на перерахунок, тобто з 01.01.2008 року по час звернення та здійснювати в подальшому виплату пенсії у вказаному вище розмірі, провести виплату виниклої заборгованості у вигляді недоотриманої позивачем пенсії з 01.01.2008 року по час звернення.

Листом від 12.10.2018 року № 20115/02.02-06 Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надало відповідь на запит позивача, у якій зазначило, що Законом України від 04.04.2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» було внесено зміни до пункту «в» статті 13 Закону 2262-ХІІ, якими не передбачено грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 2 категорії в розмірі 5% сум грошового забезпечення. З врахуванням викладеного, позивачу з 01.01.2008 року було проведено перерахунок пенсії, та її розмір склав 56% відповідних сум грошового забезпечення.

Позивач, не погодившись із відмовою в перерахунку пенсії, викладеною у його зверненні та з метою відновлення порушеного відповідачем його права, звернувся до суду з зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.

Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (надалі по тексту - Закон №2262-ХІІ) визначено умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом. Закон має на меті реалізацію особами, які мають право на пенсію за цим Законом, свого конституційного права на державне пенсійне забезпечення у випадках, передбачених Конституцією України та цим Законом, і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України. Відповідно держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Відповідно до пункту «а» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ, пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачу була призначена пенсія з 05.05.2005 року відповідно до статті 13 Закону №2262-ХІІ (в редакції чинній на момент призначення пенсії) у розмірі 61% грошового забезпечення.

Відповідно до пункту «в» частини 1 статті 13 Закону №2262-ХІІ в редакції чинній на момент призначення пенсії зазначено, що особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи від час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10%, а віднесеним до категорій 2,3 - на 5% відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України від 04.04.2006 року № 3591-IV «Про внесення змін до законів України з питань пенсійного забезпечення та соціального захисту військовослужбовців» було внесено зміни до Закону 2262-ХІІ та пункт «в» статті 13 викладено у наступній редакції: «особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям над - строкової служби та військової служби за контрактом, які звільняються з військової служби на умовах Закону України «Про державні гарантії соціального захисту військовослужбовців, які звільняються зі служби у зв'язку з реформуванням Збройних Сил України, та членів їхніх сімей» ( 1763-15 ) (пункт «в» статті 12): за вислугу 15 років - 40 процентів відповідних сум грошового забезпечення із збільшенням цього розміру на 2 проценти за кожний повний рік вислуги понад 15 років, але не більше ніж 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43)».

З 01.01.2008 року на підставі статті 63 Закону №2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України «Про впорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу» від 07.11.2007 року № 1294 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області було здійснено перерахунок пенсії позивачу з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого на 01 січня 2008 року для відповідних категорій осіб.

Судом встановлено, що позивач був звільнений з органів МНС України 15.04.2005 року у званні підполковника внутрішньої служби, має вислугу років 22 роки 05 місяців 19 днів та має статус потерпілого від аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.

Позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту «а» статті 13 Закону №2262-ХІІ. Водночас пунктом «в» статті 13 вище вказаного закону в редакції, чинній на момент призначення пенсії було передбачено збільшення розміру пенсії за вислугу років на 5 % відповідного грошового забезпечення особам, які брали участь у ліквідації Чорнобильської катастрофи, віднесеним до 2 категорії.

При проведенні перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2008 року, орган Пенсійного фонду діяло в межах норм Закону №2262-ХІІ зі змінами від 04 квітня 2006 року, який не передбачав збільшення розміру пенсії на 5 %.

З огляду на це відповідач своїми діями щодо перерахунку пенсії позивача з урахуванням розміру грошового забезпечення, встановленого з 01.01.2008 року для відповідних категорій осіб, не порушив чинного законодавства України.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії, діяв у межах своїх повноважень та у спосіб,передбачений Конституцією та законодавством України. Доводи позивача не підтверджують протиправності поведінки відповідача та не дають суду підстав для задоволення позову.

Згідно ст.139 КАС України, сплачений при зверненні до суду з даним позовом судовий збір не підлягає поверненню позивачу.

Керуючись ст.ст.14, 72-77, 139,241-247,250,251, 255,295, 297 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В :

У задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення складений та підписаний 11.02.2019.

Суддя В.М. Сакалош