Ухвала суду № 79722865, 11.02.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

11 лютого 2019 року м. Київ № 320/629/19

Суддя Київського окружного адміністративного суду Лисенко В.І., розглянувши позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів "ДУБКИ-1" про зобов'язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Державна архітектурно-будівельна інспекція України з позовом до Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів "ДУБКИ-1", в якому просить суд зобов`язати відповідача знести об`єкт самочинного будівництва - будівлю, невстановленого призначення.

Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Частиною третьою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з приписами частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з пунктом третім частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до адміністративного суду суб'єктом владних повноважень або юридичною особою позовної заяви немайнового характеру встановлюється ставка судового збору у розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» установлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2019 року становить 1921,00 грн.

Таким чином, під час звернення до суду з даним адміністративним позовом позивачеві належало сплатити 1921,00 грн. судового збору.

У той же час, доказів сплати судового збору позивач до матеріалів позовної заяви не приєднав.

Натомість, у прохальній частині позовної заяви позивач просить відстрочити йому сплату судового збору до розгляду справи.

Розглядаючи дане клопотання по суті, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Вказана норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугують гарантуванню принципу рівності (стаття 10 Кодексу адміністративного судочинства України) всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.

У клопотанні сторона повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та надати суду відповідні докази.

Разом з тим, позивачем не надано до суду жодних доказів на підтвердження обставин того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору за поданий ним позов у встановленому законом порядку.

Той факт, що позивач віднесений до неприбуткових організацій, або ж відсутність у кошторисі позивача видатків на оплату судових витрат, не є свідченням скрутного матеріального становища позивача.

З урахуванням викладеного, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами 1, 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Недоліки позовної заяви мають бути усунені протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали шляхом подання до суду оригіналу документу про сплату судового збору за подання позовної заяви, що має немайновий характер, оформленого відповідно до вимог чинного законодавства, за належними реквізитами та у розмірі, визначеному статтею 4 Закону України «Про судовий збір».

Керуючись статтями. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до Обслуговуючого кооперативу "Автокооператив по будівництву та експлуатації гаражів "ДУБКИ-1" про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачеві десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Лисенко В.І.