Рішення № 79722431, 11.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/111/19

категорія 111020300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі: судді Черноліхова С.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління ДФС у Житомирській області до ОСОБА_1 про стягнення 37309,08 грн,

встановив:

Головне управління ДФС у Житомирській області звернулось до суду із вказаним позовом та просить стягнути з ОСОБА_1 податковий борг в сумі 37309,08 грн. В обгрунтування позову вказує, що ОСОБА_1 добровільно не сплатив узгоджену заборгованість з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Наявний борг виник на підставі податкових повідомлень-рішень №80002105313 від 22.01.2018 та № 0001571/5313-0650 від 22.03.2018.

Ухвалою судді від 09.01.2019 у справі відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали надати відзив на адміністративний позов.

Ухвала про відкриття провадження направлена відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання.

Станом на час розгляду справи відповідач відзив на адміністративний позов не надав.

Вивчивши матеріали справи та наявні докази у ній, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що податковими повідомленнями - рішеннями №80002105313 від 22.01.2018, № 0001571/5313-0650 від 22.03.2018 відповідача зобов'язано сплатити 225,88 грн штрафу та 37083,20 грн за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості. Вказані рішення направлені ОСОБА_1 23.01.2018 та 21.05.2018 відповідно (а.с.11,12-13).

Згідно зведеного розрахунку сума непогашеного ОСОБА_1 податкового боргу становить 37309,08 грн (а.с.8).

Відповідно до пункту 16.1.4. статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Статтею 266 ПК України визначено, що платниками податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.

Відповідно до пп.266.2.1 п.266.2 ст.266 ПК України об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.

Згідно з пп. 266.3.1, 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.

База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.

Відповідно до пп.266.6.1 п. 266.6 ст.266 ПК України базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

Згідно з пп.266.7.1 п.266.7 ст.266 ПК України обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів нежитлової нерухомості, які перебувають у власності фізичних осіб, здійснюється контролюючим органом за місцем податкової адреси (місцем реєстрації) власника такої нерухомості виходячи із загальної площі кожного з об'єктів нежитлової нерухомості та відповідної ставки податку.

Відповідно до пп.266.7.2. п.266.7 ст.266 ПК України податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку, обчисленого згідно з підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 цієї статті, та відповідні платіжні реквізити, зокрема, органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його податкової адреси (місцем реєстрації) до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Згідно з пп. 266.9.1 п. 266.9. ст. 266 ПК України податок сплачується за місцем розташування об'єкта/об'єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України.

Відповідно до пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10. ст. 266 ПК України податкове зобов'язання за звітний рік з податку сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, податкові повідомлення - рішення №80002105313 від 22.01.2018 та № 0001571/5313-0650 від 22.03.2018 направлені відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання та повернуті на адресу Головного управління ДФС у Житомирській області відділенням Укрпошти у зв'язку із закінченням строку зберігання поштових відправлень 27.02.2018 та 25.06.2018.

Положеннями пункту 58.3 статті 58 ПК України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 цього Кодексу.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, у разі несплати платником податків протягом 60 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення або ж закінчення процедури його оскарження, визначені рішенням податкові зобов'язання вважаються узгодженими. Факт узгодження податкового зобов'язання має наслідком обов'язок платника податку сплатити таке зобов'язання у встановлений законом строк.

З урахуванням викладеного, податкові повідомлення - рішення №80002105313 від 22.01.2018 та № 0001571/5313-0650 від 22.03.2018 вважаються врученими відповідачу у належний спосіб та з дотримання строку, передбаченого пп. «а» пп. 266.10.1. п. 266.10. ст. 266 ПК України.

Доказів оскарження у адміністративному або судовому порядку вказаних податкових повідомлень-рішень, а також сплати визначеного ними податку в сумі 37309,08 грн суду надано не було, відтак грошові зобов'язання набули статусу узгоджених.

Згідно з пунктом 59.3 вказаної статті податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Судом встановлено, що 06.09.2018 контролюючим органом на адресу відповідача направлена податкова вимога № 57726-53 на загальну суму боргу в розмірі 37309,08 грн (а.с.14-15).

Оскільки, у матеріалах справи відсутні докази сплати відповідачем податкового боргу в розмірі 37309,08 грн, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача та задоволення позову.

Судові витрати, сплачені позивачем при поданні позовної заяви, відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача стягненню не підлягають.

Керуючись статтями 77, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов Головного управління ДФС у Житомирській області (вул. Юрка Тютюнника, 7, м. Житомир, 10003, код ЄДРПОУ 39459195) до ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Головного управління ДФС у Житомирській області податкову заборгованість у розмірі 37309,08 грн (тридцять сім тисяч триста дев'ять грн 08 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Черноліхов