Ухвала суду № 79722269, 05.02.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

про закриття провадження в адміністративній справі

05 лютого 2019 рокум. Ужгород№ 260/1235/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої - судді Маєцької Н.Д.

при секретарі судового засідання - Данча М.І.,

за участю:

представник позивача - не з'явився,

відповідача - Ришкович О.В.,

третя особа 1 - не з'явилася,

представники третьої особи 2, 3 - ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

третя особа 4 - не з'явилася,

розглянувши в підготовчому засіданні адміністративну справу за позовною заявою заяву Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Ришкович Оксани Василівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, Державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

У відповідності до ч. 3 ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 05 лютого 2019 року проголошено вступну та резолютивну частини ухвали, повний текст ухвали складено 11 лютого 2019 року.

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк", в особі представника Петюшка Р.В. звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Ришкович Оксани Василівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, Державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради, якою просить: 1) Скасувати рішення реєстратора - приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. від 21 квітня 2012 року 11:54:04 про державну реєстрацію зміни (вилучення) обтяжень - заборони на нерухоме майно (реєстраційний номер обтяження 4700164) та рішення реєстратора - приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. від 28 квітня 2012 року 10:16:00 про державну реєстрацію зміни (вилучення обтяження) іпотеки (реєстраційний номер - 4700196); 2) Зобов'язати Державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради відновити запис від 26 березня 2007 року за № 4700164 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про обтяження нерухомого майна, а саме: домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 17337641; 3) Зобов'язати Державного реєстратора центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради відновити запис № 4700196 від 26 березня 2007 року в Державному реєстрі іпотек про іпотеку нерухомого майна, а саме: домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 17337641.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 23 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" та ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 11132497000, відповідно до якого ОСОБА_8 отримав кредит в сумі 50000 євро. З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором 26 березня 2007 року ОСОБА_5 уклала з АКІБ "Укрсиббанк" договір іпотеки, за яким передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 27 грудня 2006 року. Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано АКІБ Укрсиббанк" у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 26 березня 2007 року. На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКІБ "Укрсиббанк" змінило назву на ПАТ "Укрсиббанк".

08 грудня 2011 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, на підставі чого до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитних договорів та договорів іпотеки, в тому числі і по кредитному договору № 11132497000, належне виконання зобов'язань за яким забезпечено у відповідності до договору іпотеки від 26 березня 2007 року. В ході ліквідаційної процедури АТ "Дельта Банк" виявлено, що обтяження домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 вилучено приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В., після чого на підставі договору дарування будинку від 06 червня 2012 року право власності зареєстроване за ОСОБА_6 та ОСОБА_3. Відчуження вказаного нерухомого майна АТ "Дельта Банк" відбулося без його відома, чим порушено права та законні інтереси позивача як іпотекодержателя за іпотечним договором.

Представник позивача у підготовче засідання не з'явився, однак 05 лютого 2019 року надіслав суду заяву про проведення підготовчого засідання без його участі, позовні вимоги підтримує повністю.

01 лютого 2019 року разом з відзивом на позовну заяву від відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що відповідач не є суб'єктом владних повноважень, не є службовою та посадовою особою, а отже відсутні відносини влади та підпорядкування, а тому дана позовна заява повинна розглядатися за правилами цивільного судочинства.

В підготовчому засіданні відповідач підтримав клопотання про закриття провадження у справі.

Представники третіх осіб 2 та 3 в підготовчому засіданні підтримали клопотання відповідача про закриття провадження у справі.

Третя особа 1 та третя особа 4 у підготовче засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомленні про дату, час та місце його проведення.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства визначено захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Пунктом 9 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

У п.24 рішення в справі «Сокуренко і Стригун проти України» від 20 липня 2006 року Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Крім того, ЄСПЛ у справі «Занд проти Австрії» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч.1 ст.6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (…) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (…)». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, здійснює судовий розгляд на підставі практики, яка не передбачена законом.

Таким чином, беручи до уваги те, що визначальним принципом здійснення правосуддя в адміністративних справах є принцип офіційного з'ясування всіх обставин у справі і обов'язок суб'єкта владних повноважень доказувати правомірність своїх дій чи рішень, на відміну від визначального принципу цивільного судочинства, який полягає у змагальності сторін, суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні частини першої статті 6 Конвенції.

Судом встановлено, що 23 березня 2007 року між Акціонерним комерційним банком "Укрсиббанк" та ОСОБА_8 укладено кредитний договір № 11132497000, відповідно до якого ОСОБА_8 отримав кредит в сумі 50000 євро.

З метою забезпечення виконання грошових зобов'язань за вказаним кредитним договором 26 березня 2007 року іпотекодавець ОСОБА_5 уклала з АКІБ "Укрсиббанк" договір іпотеки, за яким передала у іпотеку нерухоме майно, а саме: домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, що належить їй на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого 27 грудня 2006 року Мукачівським управлінням міського господарства згідно рішення Мукачівського міськвиконкому № 308 від 19 грудня 2006 року та зареєстроване в державному реєстрі прав власності на нерухоме майно 27 грудня 2006 року за № 17337641 Мукачівським МБТІ.

Обтяження нерухомого майна іпотекою було зареєстровано АКІБ Укрсиббанк" у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 26 березня 2007 року за № 4700164 та у Державному реєстрі іпотек 26 березня 2007 року за № 4700196.

На підставі рішення загальних зборів акціонерів від 27 жовтня 2009 року АКІБ "Укрсиббанк" змінило назву на ПАТ "Укрсиббанк".

08 грудня 2011 року між ПАТ "Укрсиббанк" та ПАТ "Дельта Банк" укладено договір купівлі-продажу прав вимоги за кредитами, на підставі чого до позивача перейшло право вимоги, яке виникло з кредитних договорів та договорів іпотеки у обсязі та на умовах, що існували у первісного кредитора, в тому числі і по кредитному договору № 11132497000 від 26 березня 2007 рорку, належне виконання зобов'язань за яким забезпечено у відповідності до договору іпотеки від 26 березня 2007 року.

Згідно Інформаційної довідки № 145828399 від 19 листопада 2018 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна обтяження домоволодіння, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, номер РПВН: 17337641, вилучено приватним нотаріусом Мукачівського міського нотаріального округу Ришкович О.В. на підставі договору іпотеки № 1473 від 26 березня 2012 року, після чого на підставі договору дарування будинку від 06 червня 2012 року, посвідченого приватним нотаріусом Мукачівського районного нотаріального округу Гелетей Л.В. за реєстровим № 225право власності зареєстроване за ОСОБА_6 та ОСОБА_3.

Вирішуючи питання щодо можливості розгляду даної справи за правилами адміністративного судочинства, суд зазначає наступне.

Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Натомість однією з визначальних ознак приватноправових відносин є наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть і в тому випадку, якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

Разом з тим участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою класифікації спору як публічно-правового. Однак не кожен спір за участю суб'єкта владних повноважень є публічно-правовим.

За правилами п. 1 ч.1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Отже, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Так, з установлених судом фактичних обставин справи вбачається, що спірні правовідносини виникли між учасниками справи у зв'язку порушенням прав іпотекодержателя на предмет іпотеки - домоволодіння та позивачем не заявлено позовні вимоги щодо протиправності реєстраційних дій відповідача, а отже, існує спір про право, що виключає можливість розгляду цієї справи за правилами адміністративного судочинства. Такий спір має вирішуватися судами за правилами Цивільного процесуального кодексу України.

Аналогічну правову позицію щодо застосування зазначених норм процесуального права висловлено Верховним Судом України, зокрема, у постанові від 24 січня 2017 року у справі №815/6165/14 та постановах Верховного Суду від 17 квітня 2018 року по справі № 815/6956/15, від 14 листопада 2018 року по справі № 826/1656/18.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Згідно з ч. 1 ст. 183 КАС України у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КАС України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття провадження у справі.

З огляду на вищевикладене, суд вважає, що даний позов не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства та у відповідності до п. 1 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження у справі необхідно закрити.

Керуючись ст.ст. 238, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Закрити провадження у справі за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" до Приватного нотаріуса Мукачівського міського нотаріального округу Закарпатської області Ришкович Оксани Василівни, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_3, Державний реєстратор центру надання адміністративних послуг Виконавчого комітету Мукачівської міської ради про скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями). Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені пп. 15.5 п. 15 Розділу VII КАС України).

Суддя Н.Д. Маєцька