Ухвала суду № 79722257, 18.01.2019, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 478/2030/15-к

Провадження № 1-кп/484/86/19

УХВАЛА

про продовження строку дії запобіжного заходу

18.01.2019 року Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

в складі колегії суддів: головуючого - судді Мельничук О.В.

суддів - Закревського В.І., Максютенко О.А.

запасного судді - Маржиної Т.В.

за участю секретаря судового засідання - Голубкової Н.М.

прокурора - Булаєвої І.Ю.

представника потерпілих - ОСОБА_1

захисників - Кравченко О.С., Макогоненко Є.О., Голубенко Р.С.

обвинувачених - ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Первомайську кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150240000371 відносно

- ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Баштанка Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, одруженого, маючого на утриманні одну дитину, одноосібника, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого:

19.05.2015 року Баштанським районним судом Миколаївської області за ст. ст. 345 ч.2, 342 ч.2, 75 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки;

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України;

- ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Піски Баштанкого району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого:

15.08.2014 року Центральним районним судом м. Миколаєва за ст. ст. 358 ч.ч.3, 4, ст. 205 ч.2, 75 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з іспитовим строком на 1 рік;

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, уродженця м. Баштанка Миколаївської області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, одруженого, маючого на утриманні одну дитину, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5, раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_14, уродженця с. Кежма Красноярського краю РФ, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працюючого, проживаючого та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого

який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України;

ВСТАНОВИВ:

До Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт за кримінальним провадженням № 12015150240000371 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.

В судовому засіданні прокурор заявила клопотання про продовження обвинуваченим дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, мотивуючи наступним.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_5 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.06.2015 року ОСОБА_5 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.06.2015 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

06.07.2015 року Казанківським районним судом Миколаївської області винесено ухвалу про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу.

07.07.2015 року ОСОБА_5 в порядку ст. 281 КПК України оголошено в розшук.

29.09.2015 року ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали Казанківського районного суду, та в подальшому повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_5, відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018р. та 10.12.2018 року ОСОБА_5 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 09.02.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_5, перебуваючи на свободі, може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні, а також тим, що після повідомлення йому про підозру 30.06.2015 року, ОСОБА_5 переховувався від органів досудового розслідування і перебував у розшуку. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_5 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_6 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.09.2015 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.09.2015 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_6 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_6, відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_6 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р. та 10.12.2018 року продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 09.02.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_6, перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник, та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_6 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені з застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_7 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.09.2015 року ОСОБА_7 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.09.2015 року ОСОБА_7 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_7 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263, ч.4 ст. 187 КК України.

Відносно ОСОБА_7, відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_7, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р. та 10.12.2018 року ОСОБА_7 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 09.02.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_7, перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що після скоєння кримінального правопорушення останній з місця скоєння злочину, та, в подальшому, з місця виявлення викрадених речей зник та в період часу з 29.06.2015 року по 29.09.2015 року переховувався від правоохоронних органів до того моменту, як був затриманий працівниками міліції. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_7 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Причетність обвинуваченого ОСОБА_8 до вчинення злочинів передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

29.06.2015 року ОСОБА_8 затримано в порядку ст. 208 КПК України за підозрою у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

30.06.2015 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 186, ч.2 ст. 289 КК України.

В подальшому, ОСОБА_8 повідомлено про підозру в учиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289, ч.1 ст. 263 КК України.

Відносно ОСОБА_8, відповідно до ухвали слідчого судді, застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою, який продовжено, відповідно до ухвал Ленінського та, в подальшому, Заводського районних судів м. Миколаєва.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 20.08.2018 року ОСОБА_8, обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, а також ухвалами від 18.10.2018 р. та 10.12.2018 року ОСОБА_8 продовжено дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строк якого закінчується 09.02.2019 року.

Беручи до уваги тяжкість скоєних кримінальних правопорушень (тяжкі та особливо тяжкі), загальнонебезпечний спосіб скоєння злочину, особу обвинуваченого (який не має постійного джерела прибутку), ризики того, що обвинувачений ОСОБА_8, перебуваючи на свободі може почати переховуватися від суду, на даний час не зменшились, що підтверджується тим, що останній при затриманні працівниками правоохоронних органів мав намір втекти з місця, де було виявлено речові докази та він здійснював дії по переливанню дизельного палива з викрадених транспортних засобів у власні. Крім того, знаходячись на свободі, ОСОБА_8 може продовжити злочинну діяльність і вчинити інше корисливе кримінальне правопорушення (оскільки, злочин, у вчиненні якого він підозрюється, є умисним, був вчинений у співучасті з іншими особами, з залученням транспортного засобу, з використанням масок для обличчя та зв'язуванням охоронця, що свідчить про підготовку до вчинення злочину, вжиття заходів до невикриття та уникнення покарання, а також, можливість планування особою вчинення інших кримінальних правопорушень з використанням вказаних речей).

Беручи до уваги, що обвинувачений з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватися від суду та може вчинити новий злочин, враховуючи тяжкість злочинів, які були вчинені із застосуванням насильства відносно потерпілих, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначених ризиків, передбачених п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, застосуванням більш м'яких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_7 просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора, як необґрунтованому.

Захисник Голубенко Р.С. просив відмовити в задоволенні клопотання, так як вважає, що зазначені прокурором ризи нічим не підтверджені, а саме клопотання подане з порушенням вимого КПК України.

Обвинувачений ОСОБА_6 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Захисник Макогоненко Є.О. просив відмовити в задоволенні клопотання, так як вважає, що зазначені прокурором ризи нічим не підтверджені і клопотання не обґрунтоване.

Обвинувачений ОСОБА_8 просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Захисник Кравченко О.С. просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора та застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження колегія суддів приходить до наступного.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини (справа «Харченко проти України») питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

На думку колегії суддів, підозри щодо обвинувачених ОСОБА_5 , ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 є обґрунтованими зібраними у межах кримінального провадження доказами, що визначено на стадії досудового розслідування. Питання щодо обґрунтованості та доведеності обвинувачення суд зможе вирішити лише за результатами судового розгляду і не вправі оцінювати докази у справі на даній стадії судового розгляду.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_5 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, поєднане з насильством відносно потерпілих та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду, також застосований до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою спливає та зазначеним ризикам неможливо запобігти, застосувавши до обвинуваченого будь-який більш м'який запобіжний захід.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_6 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, поєднане з насильством відносно потерпілих та з урахуванням того, що інкриміновані йому по даному провадженню правопорушення скоєні в період іспитового строку за попереднім вироком суду

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_7 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, поєднане з насильством відносно потерпілих та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

Також суд вважає, що ризики, які послужили обранню такого запобіжного заходу, продовжують існувати, з урахуванням того, що через загрозу суворого покарання з метою уникнення кримінальної відповідальності ОСОБА_8 може переховуватись від суду, скоїти нове кримінальне правопорушення, поєднане з насильством відносно потерпілих та з урахуванням того, що обвинувачений не працює, не має постійного заробітку та стійких соціальних зв'язків.

На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку про необхідність продовження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_14, строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою терміном на 60 (шістдесят) днів, при цьому суд не знаходить доцільним застосування на даній стадії розгляду кримінального провадження до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу, в тому числі і без визначення розміру застави відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 196, 197, 199, 331, 369-372 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора щодо продовження строку дії запобіжного заходу відносно обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 18.03.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 18.03.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_9, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 18.03.2019 року, включно, без визначення застави.

Продовжити ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_14, запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів терміном до 18.03.2019 року, включно, без визначення застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включені до апеляційної скарги на судове рішення.

ГОЛОВУЮЧИЙ:

СУДДІ:

Згідно з оригіналом. Суддя: