Рішення № 79722133, 11.02.2019, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/5096/18

категорія 10.3.2

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черняхович І.Е., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації про зобов'язання донарахувати грошову компенсацію вартості домоволодіння,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (далі - відповідач), в якому просить зобов'язати відповідача донарахувати компенсацію вартості її домоволодіння, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, застосувавши індекси 1,24, 1,18 та 1,34 та визначивши остаточну суму в розмірі 104169,39 гривень.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначила, що згідно постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 27.08.2008 у справі №2-а-11641/08 її мати - ОСОБА_2 була поставлена в чергу для виплати грошової компенсації в сумі 53129,00 гривень за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 померла, натомість позивач, як спадкоємиця покійної, отримала у спадок вищезазначену грошову компенсацію в розмірі 53129,00 гривень за втрачене домоволодіння на радіоактивно забрудненій території, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Позива вказує, що станом на 31.03.2018 (дату проведення оцінки) житловий будинок був оцінений в 53129,00 гривень, однак, після поставлення у чергу для отримання компенсації вартості за втрачене домоволодіння, вартість житлового фонду індексувалась, з огляду на викладене позивач вважає, що має право на донарахування грошової компенсації шляхом здійснення індексації вартості втраченого домоволодіння з урахуванням індексів 1,24, 1,18 та 1,34. З метою донарахування компенсації за втрачене нерухоме майно з урахуванням індексів 1,24, 1,18 та 1,34 позивач звернулася із відповідною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації. Однак, відповідачем їй було відмовлено з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 №1243 "Про затвердження Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території", якою не передбачено нарахування такої індексації. Позивач вважає, таку відмову неправомірною оскільки вона поставлена на чергу для отримання компенсації з 16.12.2008, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 №1243.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Копію вищезазначеної ухвали 23 листопада 2018 року було надіслано рекомендованим листом на адресу Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, що повернулось на адресу суду, відповідач ухвалу про відкриття провадження у справі № 240/5096/18 отримав 27 листопада 2018 року.

Разом з тим, станом на дату розгляду справи відповідач свого права на заперечення проти заявлених позовних вимог не реалізував, відзиву на позовну заяву до суду не надавав.

Ухвалою суду від 26 грудня 2018 року позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, а позивачу було надано строк для усунення недоліків шляхом надання до суду доказів звернення позивача до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації із заявою про донарахування їй грошової компенсацію вартості домоволодіння та доказів відмови Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації в здійсненні їй такого донарахування.

Оскільки позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом та надав докази звернення до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації із заявою про донарахування їй грошової компенсацію вартості домоволодіння та докази відмови Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації в здійсненні їй такого донарахування, суд ухвалою від 22 січня 2019 року поновив провадження у справі №240/5096/18.

Відповідно до положень ч. 6 ст. 162, ч. 5 ст. 262, ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що у власності матері позивачки - ОСОБА_2 перебувало домоволодіння АДРЕСА_1.

Село Мамеч, Овруцького району Житомирської області відповідно до "Переліку населених пунктів, віднесених до зони радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №106 від 23.07.1991, відноситься до 3-ї зони гарантованого добровільного відселення.

З наявного у матеріалах справи акту від 14 травня 2008 року вбачається, що 14 травня 2008 року ОСОБА_2 знала належне їй домоволодіння АДРЕСА_1 на баланс Великочернігівської сільської ради (а.с.16).

Відповідно до наявного до матеріалах справи звіту про розрахунок грошової компенсації за житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами громадянки ОСОБА_2, що розташований за адресою АДРЕСА_1, грошова компенсації за вищевказаний житловий будинок станом на дату оцінки - 31.03.2008, була визначена в розмірі 53129,00 гривень (а.с.10-11).

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року у справі № 2-а-11641/08 було задоволено позов ОСОБА_2 було задоволено та зобов'язано Управління праці і соціального захисту населення Овруцької райдержадміністрації поставити ОСОБА_2 на чергу для виплати грошової компенсації за втрачене домоволодіння АДРЕСА_1 в сумі 53129,00 гривень (а.с.7).

На виконання зазначеної постанови та згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження ВП № 10279063, ОСОБА_2 з 16 грудня 2008 року була поставлена на чергу для виплати компенсації за втрачене на радіоактивно забрудненій території нерухоме майно в сумі 53129,00 гривень, що підтверджується довідкою від 26.09.2012 № 587 (а.с.15), а також інформацією зазначеною в листі від 08.01.2019 №07-04/91 (а.с.46).

Судом встановлено та підтверджено наявною у матеріалах справи копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2, що ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_2. (а.с.13)

Спадкоємцем майна ОСОБА_2 відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 05.02.2013, виданого державним нотаріусом Овруцької державної нотаріальної контори Житомирської області Кулініч О.Д, є її дочка - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.12)

Згідно даного свідоцтва, ОСОБА_1 є спадкоємцем грошової компенсації в розмірі 53129,00 грн. за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території, яке знаходиться в АДРЕСА_1, яке належало померлій ОСОБА_2, на підставі довідки № 587, виданої 26.09.2012 управлінням праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації Житомирської області.

На даний час, зазначена грошова компенсація в розмірі 53129,00 гривень ОСОБА_1 не виплачена.

Водночас, вважаючи, що вона має право на донарахування грошової компенсації шляхом здійснення індексації вартості втраченого домоволодіння з урахуванням індексів 1,24, 1,18 та 1,34, позивач звернувся до відповідача із відповідною заявою.

Однак, Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації повідомило заявника, що постановою Кабінету Міністрів України від 18.11.2009 № 1243 "Про затвердження Порядку виплати громадянам компенсації за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території" не передбачено нарахування та виплата індексації за втрачене майно (а.с.46).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, а також єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII.

Статтею 1 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачено, що державна політика в галузі соціального захисту потерпілих від Чорнобильської катастрофи базується, в тому числі, на принципах соціального захисту людей, повного відшкодування шкоди особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до частин 6, 8 статті 4 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" громадяни, які відселяються або самостійно переселяються, користуються компенсаціями, передбаченими цим Законом. Порядок відселення та самостійного переселення визначається Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 35 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи" компенсація громадянам за втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням відповідно до статті 4 цього Закону майно, включає грошову компенсацію у повному розмірі вартості жилих, дачних, садових будинків, гаражів, господарських будівель та споруд, яка здійснюється за цінами, встановленими на момент припинення права власності.

На час постановки позивача на чергу для виплати компенсації громадянам за майно, втрачене у зв'язку з евакуацією, відселенням або самостійним переселенням, передбаченої вказаною статтею Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII, порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій був визначений у Положенні про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755.

Згідно з вказаною постановою Кабінету Міністрів України № 775 від 15.07.1997 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій", у разі технологічних і екологічних катастроф, які припиняють право власності щодо володіння, користування і розпорядження нерухомим майном, власнику відшкодовуються збитки у повному обсязі. Громадянам, які втратили на радіоактивно забруднених територіях нерухоме майно виплачується грошова компенсація у повному обсязі за цінами на момент припинення права власності, яким є день виплати грошової компенсації. У разі, коли до перерахування грошової компенсації будуть прийняті нормативні акти, які передбачають індексацію балансової вартості об'єктів житлового фонду компенсація виплачується з урахуванням індексації.

Відповідно до абз. 1-2 пункту 8 Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 (чинного на момент постановляння позивача на чергу для виплатити компенсації, далі - Положення № 755), у разі коли у період до перерахування грошової компенсації Кабінетом Міністрів України були прийняті нормативні акти, за якими вартість житлового фонду індексується, компенсація виплачується з урахуванням цієї індексації. Розмір нарахованої грошової компенсації також підлягає перерахунку, якщо заява про здачу належного на праві власності майна була подана згідно з пунктами 4 і 6 цього Положення до місцевого органу виконавчої влади до дати набрання чинності нормативним актом про індексацію вартості житла, але фактично компенсація не була виплачена, нарахована за здане майно з вини державного органу або не отримана переселенцем чи спадкоємцем з поважних причин (перебування на стаціонарному лікуванні, у тому числі на примусовому, у тривалому відрядженні, відбуття покарання у вигляді позбавлення волі, а також смерть - до набуття спадкоємцем права на спадщину).

Так, судом встановлено, що наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 лютого 2008 року № 100, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 березня 2008 року за № 197/14888, проведено індексацію об'єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,18 станом на 01.01.2008.

Наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31 березня 2009 року № 133, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23 квітня 2009 р. за № 371/16387, проведено індексацію об'єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,34 станом на 01.01.2009.

Як вбачається з матеріалів справи, оцінка домоволодіння АДРЕСА_1, яка врахована Житомирським окружним адміністративним судом при прийнятті постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2008 року у справі № 2-а-11641/08, була проведена 31.03.2018.

З наявного у матеріалах справи розрахунку розміру грошової компенсації вбачається, що хоч вона й була проведена після набрання чинності наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 лютого 2008 року № 100, однак при розрахунку належної позивачу грошової компенсації запроваджений вищезазначеним наказом коефіцієнт індексації 1,18 врахований не був.

В свою чергу, наказ Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31 березня 2009 р. № 133, яким встановлено проведення індексацію об'єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,34, був прийнятий після здійснення розрахунку розміру грошової компенсації за домоволодіння АДРЕСА_1, а тому відповідно зазначений коефіцієнт 1,34 при розрахунку врахований не був.

Також суд наголошує, що в силу приписів пункту 8 Положення №755 індексація житлового фонду застосовувалася при виплаті компенсації. Проте виплата компенсації позивачу не проведена по даний час.

Отже, розмір нарахованої компенсації підлягав перерахунку до виплатити з урахуванням коефіцієнтів інфляції вартості житлового фонду.

Втім, з 28 листопада 2009 року постанова Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755 "Про затвердження Положення про порядок виплати компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій" втратила чинність, згідно зі п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243.

Одночасно, 28.11.2009, набрав чинності новий Порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затверджений вищезазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243.

У пункті першому Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, визначено, що дія цього Порядку поширюється на громадян, які не отримали зазначену компенсацію на дату набрання чинності постановою, якою затверджено цей Порядок, в тому числі тих громадян, які перебувають на черзі на отримання компенсації.

Поряд з цим, положення Порядку виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забрудненої території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, не передбачають врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації.

Згідно зі статтею 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Пунктом третім частини першої статті 13 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 28.02.1991 № 796-XII визначено, що держава бере на себе відповідальність за завдану шкоду громадянам та зобов'язується відшкодувати її за матеріальні втрати, що їх зазнали громадяни та їх сім'ї у зв'язку з Чорнобильською катастрофою, відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України.

Отже, позивач має право на отримання грошової компенсації - відшкодування вартості жилого будинку в повному розмірі.

Беручи до уваги наведене, а також те, що позивачем грошова компенсація не отримана ні під час дії приписів Положення про порядок виплати компенсації громадянам за втрачене нерухоме майно у разі відселення або самостійного переселення з радіоактивно забруднених територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 755, ні після набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2009 року № 1243, з вини державного органу, суд приходить до переконання, що на період з часу постановки для отримання компенсації до 28.11.2009 слід застосовувати норми Положення № 755, зокрема пункту 8, якими передбачено врахування індексації вартості житлового фонду для визначення розміру компенсації.

Крім того, суд звертає увагу на те, що Положення № 755 не містило норм, які б обмежували нарахування відповідачем індексації вартості домоволодінь до сум, визначених судом.

Натомість зміст Положення та Порядку використання коштів державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.09.2005 № 936, свідчать на користь висновку, що саме до компетенції Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації належить проведення індексації сум, які підлягають виплаті позивачці.

З огляду викладене, суд вважає, що не отримана позивачем компенсація повинна була бути проіндексована з урахуванням індексації вартості житлового фонду та встановлених наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 27 лютого 2008 року № 100 та наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 31 березня 2009 року № 133 коефіцієнтів 1,18 та 1,34, тобто згідно нормативних актів, прийнятих до 28.11.2009.

Щодо позивних вимоги в частині донарахування компенсації вартості втраченого домоволодіння шляхом застосування коефіцієнту 1,24, суд зазначає наступне.

Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №76 від 16.03.2007 було проведено індексацію об'єктів житлового фонду з коефіцієнтом 1,24 станом на 01.01.2007.

І наявного у матеріалах справи звіту розрахунку розміру грошової компенсації за домоволодіння АДРЕСА_1 (а.с.10-11), судом встановлено, що при розрахунку належної позивачу грошової компенсації, оцінювачем був застосований коефіцієнт індексації 1,24, затверджений наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України №76 від 16.03.2007, а тому суд приходить до висновку, що вимоги ОСОБА_1 в цій частині задоволенню не підлягають.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ч. 1 ст. 72 вказаного Кодексу).

За змістом статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Беручи до уваги приписи зазначених норм, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд визнає протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо відмови в донарахуванні позивачу грошової компенсації втраченого домоволодіння та зобов'язує відповідача здійснити перерахунок компенсації вартості домоволодіння АДРЕСА_1 з урахуванням коефіцієнтів індексації вартості житлового фонду 1,18 та 1,34.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

З наявної у матеріалах справи квитанції № 31 від 15.11.2018 (а.с.4) вбачається, що при зверненні до суду з даним адміністративним позовом позивачем сплачений судовий збір у розмірі 704,80 грн. У зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог суд дійшов висновку, що судові витрати, понесені позивачем, належать відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача у сумі 469,90 грн.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 241-246, 250, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1) до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (вул. Гетьмана Виговського, 17, м. Овруч, Житомирська область, 11101; код ЄДРПОУ 03192603) про зобов'язання донарахувати грошову компенсацію вартості домоволодіння - задовольнити частково.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (вул. Гетьмана Виговського, 17, м. Овруч, Житомирська область, 11101; код ЄДРПОУ 03192603) здійснити перерахунок компенсації вартості домоволодіння АДРЕСА_1, застосувавши коефіцієнти індексації вартості житлового фонду 1,18 та 1,34.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації (вул. Гетьмана Виговського, 17, м. Овруч, Житомирська область, 11101; код ЄДРПОУ 03192603) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; РНОКПП НОМЕР_1) понесені судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 469,90 грн. (чотириста шістдесят дев'ять гривень дев'яносто копійок).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Е.Черняхович