Рішення № 79721570, 06.02.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 р. Справа№200/11713/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кониченка О.М. при секретарі судового засідання Рудь Т.В., розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відповідача 1: Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача 1: Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача 2: Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що вона є пенсіонером за віком та внутрішньо переміщеною особою, з 01.01.2016 року ОСОБА_1, перебувала на обліку в Бахмутсько-Лиманському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. З 12.12.2017 року ОСОБА_1, перебуває на обліку в Павлоградському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Дніпропетровської області. Постановою КМУ № 821 від 08.11.2017 року Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області було реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області. По виплаті пенсії ОСОБА_1, має заборгованість за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року включно. Оскільки виплата пенсії була припинена Бахмутсько - Лиманським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Донецької області, з метою встановлення підстави припинення виплати пенсії ОСОБА_1, звернулась до відповідача - Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про пояснення підстав припинення виплати пенсії. З листа відповідача № 9851/02 від 30.08.2018 року позивач дізналась, що виплата пенсії була припинена у зв'язку з проведенням в червні 2017 року чергового інформаційного обміну з органами соціального захисту населення, оскільки не було підтверджено місце фактичного проживання. Ці дії позивач розцінює як протиправні, оскільки вони вчинені з порушенням вимог Конституції України та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Листом від 02.05.2018 року № Л6730-18 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило ОСОБА_1, про поновлення виплати пенсії з 01 лютого 2018 року, посилаючись на рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради від 15.02.2018 року № 4 та звертаючи увагу, що рішенням комісії не передбачена виплата пенсії за минулий період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року. Позивач вважає таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує конституційні права. Просила суд визнати протиправними дії Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення виплати пенсії за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року, визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року.

Крім того позивач просила суд звільнити її від сплати судового збору.

Ухвалою від 05 грудня 2018 року суд відкрив провадження по справі, призначивши до розгляду на 18 грудня 2018 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою від 05 грудня 2018 року суд частково задовольнив клопотання позивача та відстрочив сплату судового збору до ухвалення рішення по справі.

18 грудня 2018 року розгляд справи був відкладений на 10 січня 2019 року.

10 січня 2019 року розгляд справи був відкладений на 28 січня 2019 року.

28 січня 2019 року розгляд справи був відкладений на 06 лютого 2019 року.

18 грудня 2018 та 26 грудня 2018 року від Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області через канцелярію суду надійшов відзив на адміністративний позов, відповідно до якого відповідач просив суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Свою позицію Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вмотивовувало наступним. ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 0000434141 від 11.12.2017 року. Перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.02.2018 року, згідно заяви від 12.12.2017 про взяття на облік та витребування пенсійної справи з Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365 "Деякі питання соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам" питання щодо призначення (відновлення) або відмову у призначенні (відновленні) розглядається Комісією з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, утворених районними, районними у м. Києві і Севастополі держадміністраціями, виконавчими органами міських, районних у містах рад. Орган Пенсійного фонду складає та направляє до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення списки осіб, які звернулись за призначенням (відновленням) пенсії для розгляду на Комісії, та на підставі рішення Комісії призначає (відновлює) пенсійні виплати. Розпорядженням начальника відділу з питань призначення та перерахунку пенсій №18 Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 20.02.2018 року, на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради (протокол № 4 від 15.02.2018 року), ОСОБА_1, було призначено (відновлено) виплату пенсії з 01.02.2018 року. 26.04.2018 ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про надання інформації. Листом від 02.05.2018 року № Л6730-18 заявнику була надана відповідь про те, що рішенням Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам Павлоградської міської ради не передбачена виплата заборгованості за період з 01.07.2017 по 31.01.2018. За період з 01.02.2018 по 31.03.2018 пенсія виплачена основною відомістю в березні 2018 року. ОСОБА_1 до 01.02.2018 року перебувала на обліку в Бахмутському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області. В матеріалах пенсійної справи позивача міститься інша довідка № 1419071261 від 17.09.2015 року про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, заява від 29.09.2015 року про взяття на облік та витребування пенсійної справи з управління Пенсійного фонду України в м. Павлоград Дніпропетровської області. Згідно розпорядження Бахмутського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 02.01.2018 року про зняття з обліку ОСОБА_1, пенсія сплачена по 30.06.2017 року. Документи, на підставі яких припинено виплату пенсії з 01.07.2017 в матеріалах пенсійної справи відсутні. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зазначає що, позивачем 16.05.2018 року було подано аналогічну позовну заяву з того самого предмету, з тих самих підстав та того самого відповідача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, а саме: позовну заяву до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність управління щодо невиплати пенсії та зобов'язання здійснити нарахування та виплату пенсії за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за минулий період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 року по справі № 804/3647/18 у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії було відмовлено. Вищезазначене рішення не було оскаржене в строки, передбачені ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України, отже набрало законної сили.

08 січня 2019 року Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області надало через канцелярію суду відзив на адміністративний позов, відповідно до якого просило суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Свою позицію Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області вмотивовувало наступним. ОСОБА_1 на обліку в Управлінні не перебуває. 12.12.2017 року на адресу Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області надійшов запит пенсійної справи ОСОБА_1 від Павлоградського об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області від 12.12.2017 року №18434/02. Станом на 06.02.2018 року пенсійна справа ОСОБА_1 була відправлена до Павлоградського об'єднаного УПФУ Дніпропетровської області.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянкою України, про що свідчить паспорт громадянина України серії НОМЕР_4, ідентифікаційний код НОМЕР_3, місце реєстрації, згідно паспортних даних: АДРЕСА_1. Позивач є пенсіонером за віком про що свідчить пенсійне посвідчення № НОМЕР_3 серії НОМЕР_5 від 17.12.2013 року.

02 травня 2018 року позивач взятий на облік внутрішньо переміщених осіб за адресою проживання: АДРЕСА_2, про що свідчить довідка № 0000434141 від 02.05.2018 року. Довідка є чинною та на момент розгляду справи не скасована (доказів її скасування сторонами до суду не надано).

Відповідно до витягу з протоколу від 15.02.2018 року № 4 засідання комісії по розгляду подання про призначення (відновлення) або про відмову у призначені (відновлені) відповідної соціальної виплати та подання про припинення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам згідно подання Павлоградського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, ОСОБА_1 з 01.02.2018 року було призначено (відновлено) соціальні виплати.

Відповідач до відзиву на адміністративний позов додав рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року по справі № 804/3647/18 з якого вбачається, що у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за минулий період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року - відмовлено. Зазначене рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року по справі № 804/3647/18 набрало законної сили 27 серпня 2018 року.

На підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 року №821 «Деякі питання функціонування органів Пенсійного фонду України» Павлоградське об'єднане управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області реорганізовано шляхом приєднання до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.

Із встановлених обставин вбачається, що між позивачем та відповідачем, як фізичною особою та суб`єктом владних повноважень, виник публічно-правовий спір у сфері соціального захисту, з приводу правомірності невиплати такого виду страхової виплати, як пенсія.

Вирішуючи спірні правовідносини суд виходив з наступного.

Відповідно до положень частини 1 статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості. При цьому основи соціального захисту, а також форми і виді пенсійного забезпечення, визначаються виключно законами України (пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України).

Зокрема, з огляду на положення статті 4 Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, одним з видів загальнообов'язкового державного соціального страхування є пенсійне страхування. При цьому відносини, що виникають за цим видом соціального страхування, регулюються законами, прийнятими відповідно до цих Основ.

Разом з цим, положення частини 1 статті 27 цих же основ передбачають, що виплати та надання соціальних послуг, на які має право застрахована особа за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, може бути припинено: а) якщо виплати призначено на підставі документів, що містять неправдиві відомості; б) якщо страховий випадок стався внаслідок дії особи, за яку настає кримінальна відповідальність; в) якщо страховий випадок стався внаслідок умисної дії особи; г) внаслідок невиконання застрахованою особою своїх обов'язків щодо загальнообов'язкового державного соціального страхування; д) в інших випадках, передбачених законами.

Отже, Основи законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування вичерпних випадків припинення таких страхових виплат, як пенсія, не передбачають, але встановлюють, що вони можуть бути передбачені іншими законами.

Статус внутрішньо переміщеної особи врегульований Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 №1706-VII (далі - Закон №1706-VII).

Згідно статті 7 Закону №1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Питання виплати пенсій врегульовані статтею 47 Закону №1058, згідно з якою пенсія виплачується щомісяця організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України або перераховується на визначений цією особою банківський рахунок у порядку, передбаченому законодавством.

Підстави припинення виплати пенсії передбачені ст. 49 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 № 1058-VI (далі - Закон №1058).

Відповідно частини 1 статті 49 Закону України №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Отже, і закон, який є спеціальним, вичерпних випадків припинення пенсійних виплат не передбачав, але унормовував, що ці інші випадки припинення пенсійних виплат можуть бути передбачені тільки законом.

Також суд звертає увагу на те, що у будь-якому випадку, хоча припинення виплати пенсії могло мати місце й в інших випадках, передбачених іншим законом, воно можливе виключно на підставі рішення територіального органу Пенсійного фонду або за рішенням суду.

Доказів прийняття такого рішення та доведення його до позивача сторонами суду не надано.

Суд зазначає, що позивач має статус внутрішньо переміщеної особи, в силу положень статті 1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб". Проте будь-яких положень щодо незастосування до внутрішньо переміщених осіб Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у собі не містить, а положення Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" та Закону України "Про боротьбу з тероризмом" не містять вказівок про те, що ці закони є спеціальними по відношенню до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Положеннями статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені саме Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно з нормами частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.

Ухвалою від 06.02.2019 року суд закрив провадження в частині позовних вимог визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року, оскільки є рішення яке набрало законної сили Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.07.2018 року по справі № 804/3647/18 відповідно до якого в задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за минулий період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року було відмовлено.

Згідно п.4 ст. 78 Кодексу адміністративного судочинства України, Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Враховуючи ту обставину, що Бахмутсько-Лиманське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області не надало доказів протиправних дій щодо припинення виплати пенсії за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 05 грудня 2018 року суд відстрочив позивачеві сплату судового збору в розмірі 704,80 грн. до ухвалення судового рішення по справі.

Нормами частини другої статті 133 КАС України встановлено, якщо у строк, встановлений судом, судові витрати не будуть оплачені, позовна заява залишається без розгляду або витрати розподіляються між сторонами відповідно до судового рішення у справі, якщо сплату судових витрат розстрочено або відстрочено до ухвалення судового рішення у справі.

Згідно з положеннями частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Згідно з положеннями частини 8 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір в розмірі 352,40 грн. підлягає стягненню на користь Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до відповідача 1: Бахмутсько-Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, відповідача 2: Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ( Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 за період з 01.07.2017 року по 31.01.2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Бахмутсько - Лиманського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області ( Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, 35, код ЄДРПОУ 42172734) на користь Державного бюджету України суму судового збору в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) гривні 40 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 11 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.