Рішення № 79718601, 07.02.2019, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.2019 Справа № 917/1476/18

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022

до Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська дитяча лікарня", вул. Павлова, 16, м. Кременчук, Полтавська область, 39617

про стягнення 18 149,47 грн.

Суддя Ціленко В. А.

Секретар судового засідання Білоус О.В.

Представники:

від позивача: Лещенко Г.М.

від відповідача: Стецик Ю.М.

Суть справи: розглядається позовна заява Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", м. Полтава про стягнення з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська дитяча лікарня", м. Кременчук 18 133,89 грн. пені та 15,58 грн. 3% річних за несвоєчасне виконання грошових забов'язань.

Відповідач позовні вимоги не заперечує, разом з тим посилаючись на те, що відноситься до комунальної власності, фінансується виключно за рахунок місцевого бюджету, що призводить до несвоєчасного надходження коштів до позивача та просить суд зменшити розмір пені на 90%.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

16 травня 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго", м. Полтава та Комунальним некомерційним медичним підприємством "Кременчуцька міська дитяча лікарня", м. Кременчук було укладено договір про постачання електричної енергії № 98 (надалі Договір), відповідно до п. 1 договору та додатку № 2 до нього, постачальник зобов'язався продати електричну енергію, а споживач оплачувати її вартість, згідно з умовами договору, за однозначним роздрібним тарифом, встановленим до нормативно-правових актів НКРЕКП.

Позивач у справі вважає, що у зв'язку з порушенням договірних зобов'язань та несвоєчасною оплатою за надані послуги відповідач зобов'язаний понести відповідальність у вигляді пені та 3% річних.

При вирішенні спору судом враховано наступне.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

Правовідносини, що склалися між сторонами регулюються договором постачання енергетичних ресурсів через приєднану мережу, де одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання (ст. 714 Цивільного кодексу України).

Як свідчить укладений між Публічним акціонерним товариством "Полтаваобленерго" та Комунальним некомерційним медичним підприємством "Кременчуцька міська дитяча лікарня» договір, предметом якого є послуги, щодо забезпечення електричною енергією, договірні відносини, що склалися регулюються і нормами спеціального законодавства, а саме Закон України «Про ринок електричної енергії» 2019-VIII від 13.04.2017 року, згідно якого споживач має право купувати електричну енергію для власного споживання за умови укладення ним договору та зобов'язаний сплачувати за електричну енергію відповідно до укладеного ним договору (ст. 58 Закону).

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, так як одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Позивачем у справі надано достатньо об'єктивних та переконливих доказів того, що споживачем порушувалися умови порядку розрахунків за спожиту електроенергію, порядку визначеного додатком № 2 до Договору від 16.05.2014 року в редакції від 25.09.2017 року відповідно до яких Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька міська дитяча лікарня" зобов'язано здійснювати повну оплату вартості обсягу споживання електричної енергії заявленого на наступний розрахунковий період за формою попередньої оплати до 19 числа місяця, що передує розрахунковому періоду. Останній точний розрахунок споживач здійснює на підставі виставленого рахунку, відповідно до даних про фактичне споживання електроенергії, за показанням розрахункових засобів обліку, протягом 5 операційних днів з дня отримання рахунків для споживачів, які оплачують спожиту електричну енергію самостійно. Як свідчать належним чином завірені копії рахунків, відомості про фактичні показники розрахункових приладів обліку електричної енергії, платіжні доручення про фактичну сплату , розрахунки, оплата проводилася відповідачем з прострочкою.

Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3 % річних.

Згідно ч. 2 ст. 546 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання, ніж неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток. Виконання зобов'язання може забезпечуватися пенею, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення .

Відповідно до Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996 року № 543/96-В, за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань підлягають стягненню штрафні санкції у вигляді пені, розмір якої повинен визначатися обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами та узгоджуватися в договорі.

Відповідальність щодо сплати пені обумовлена сторонами у п. 4.2.1 договору у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

При викладених обставинах позивач правомірно нарахував 18 115,83 грн. пені та 14,03 грн. 3% річних за активну електроенергію та 18,06 грн. пені та 1,55 грн. 3% річних за реактивну електроенергію.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені на 90% , судом враховано наступне.

Утримання медичного закладу і оплата праці працівникам здійснюється за рахунок бюджетних коштів. Несвоєчасність проведення розрахунків зумовлено рядом причин, зокрема, відсутністю належного фінансування та порядком проведення розрахунку за отриману електричну енергію. Як свідчать надані докази Комунальне некомерційне медичне підприємство "Кременчуцька міська дитяча лікарня" проводило оплату за надані послуги з постачання електричної енергії в повному обсязі, тобто поточний борг по сплаті за послуги наразі відсутній. Перерахування коштів здійснюється через органи державного казначейства в Полтавській області, що призводить до невчасного надходження коштів до позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України та ст. 233 Господарського кодексу України розмір неустойки (до якої віднесено штраф і пеню) встановлюється договором або актом цивільного законодавства і може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи що дії відповідача щодо несвоєчасного виконання взятих на себе зобов'язань за Договором не мали негативних наслідків для позивача у вигляді збитків, виходячи із загальних засад, встановлених у ст. 3 Цивільного кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд зменшує розмір пені на 70% до суми 5 440,17 грн.

Отже, до стягнення з відповідача підлягає пеня у розмірі 5 440,17 грн. В іншій частині вимог щодо стягнення пені суд відмовляє в позові.

Витрати по оплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 129, 232-233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального некомерційного медичного підприємства "Кременчуцька міська дитяча лікарня", (вул. Павлова, 16, м. Кременчук, Полтавська область, 39617, код ЄДРПОУ 05385571) на користь Публічного акціонерного товариства "Полтаваобленерго", (вул. Старий Поділ, 5, м. Полтава, 36022, на р/р 26003572077001 в АТ "ТАСКОМБАНК" у м. Києві, МФО 339500, код ЄДРПОУ 25717118) 5 440,17 грн. пені, 15,58 грн. 3% річних та 1762,00 грн. судового збору.

3. В іншій частині вимог в задоволенні позову відмовити.

4. Копію рішення направити сторонам по справі.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

Повне рішення складено 11.02.2019 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст.256 ГПК України). Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.А. Ціленко