Ухвала суду № 79718545, 05.02.2019, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_______________

УХВАЛА

"05" лютого 2019 р.Справа № 922/1078/18

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Аюпової Р.М.

при секретарі судового засідання Васильєві А.В.

розглянувши скаргу СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" с. Старовірівка, на дії та рішення приватного виконавця (вх. № 2442 від 28.01.2019) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс", смт. Борова до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс", с. Старовірівка про стягнення коштів в розмірі 1165611,59 грн за участю представників сторін:

стягувача - Чорноткач Н.З., ордер Серія ХВ № 000018 від 08.01.2019; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Серія ТР № 000251 від 13.12.2017;

боржника (скаржник) - не з'явився;

приватний виконавець - Родін Г.В., посвідчення № 0034 від 06.06.2017.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2018 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" (63631, Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, вул. 40 років Перемоги, 227а, код ЄДРПОУ 31127574) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "А+Сервіс" (63801, Харківська область, смт. Борова, вул. Підлиманська, 25, код ЄДРПОУ 35776920) суму боргу за Договором купівлі-продажу товару № 030470СЕМ/16 від 04 січня 2017 року в розмірі 855576,62 грн., пеню в розмірі 173670,33 грн., штраф 5% в розмірі 42778,83 грн., 3% річних в розмірі 18213,23 грн., інфляційні витрати в розмірі 75372,58 грн., судові витрати в розмірі 17484,17 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2018 по справі № 922/1078/18 скасовано в частині стягнення пені у розмірі 58460,50 грн. та 877,71 грн. судового збору за подання позовної заяви. Прийнято в цій частині нове судове рішення, яким у позові відмовлено. В іншій частині рішення господарського суду Харківської області від 09.07.2018 по справі №922/1078/18 залишено без змін.

На виконання даної постанови, судом видано відповідний наказ від 13.09.2018.

СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" 28.01.2019 звернулось до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії та рішення приватного виконавця (вх. № 2442), в якій просить суд:

1) Поновити строк для подачі скарги на дії приватного виконавця Родіна Г. В.

2)Визнати неправомірними дії приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича щодо винесення постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.11.2018.

3)Скасувати постанову приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.11.2018.

4)Зобов'язати приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича зняти арешт з майна: транспорт та техніку СТОВ «Старовірівський птахокомплекс», що описані у Постанові приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.11.2018.

Ухвалою господарського суду від 29.01.2019 прийнято скаргу СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" (вх. № 2442 від 28.01.2019) до розгляду. Розгляд призначено на 05.02.2019 о 12:45 год.

04.02.2019 приватним виконавцем надано до суду відзив на скаргу (вх. № 3042), в яких проти доводів, викладених у відповідній скарзі заперечує та просить залишити подану боржником скаргу без розгляду.

У судове засідання 05.02.2019 представник скаржника не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Приватний виконавець у судовому засіданні 05.02.2019 проти задоволення скарги заперечував, з підстав, викладених у відзиві на скаргу.

Представник стягувача у судовому засіданні 05.02.2019 проти задоволення скарги заперечував, зазначив про правомірність дій приватного виконавця під час виконання наказу господарського суду з примусового виконання рішення суду по справі № 922/1078/18.

Подане виконавцем клопотання про залишення скарги без розгляду, у зв'язку з пропуском строку на звернення до суду, суд залишає без задоволення, оскільки при зверненні до суду з відповідною скаргою, скаржником було подано клопотання про поновлення строку для подачі скарги на дії та рішення приватного виконавця Родіна Г.В., яке судом задоволено.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 342 ГПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Розглянувши матеріали скарги, заслухавши пояснення приватного виконавця та представника стягувача, судом встановлено наступне.

25.09.2018 до приватного виконавця Родіна Геннадія Вікторовича стягувачем - ТОВ «А+СЕРВІС» подана заява про примусове виконання наказу господарського суду Харківської області, виданого на виконання постанови Харківського апеляційного господарського суду від 06.09.2018 по справі № 922/1078/18.

На виконання вищевказаного наказу господарського суду Харківської області, 25.09.2018 приватним виконавцем Родіним Г.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №57291639 про стягнення з СТОВ «Старовірівський Птахокомплекс» на користь ТОВ «А+Сервіс» суми боргу в розмірі 1123757,55 грн.

25.09.2018 винесена постанова про арешт коштів боржника.

28.09.2018 приватним виконавцем направлена вимога до регіонального сервісного центру МВС України в Харківській області щодо зареєстрованих за боржником транспортних засобів.

01.10.2018 винесено постанову про арешт коштів (каси) боржника.

02.10.201 направлена вимога до Головного управління Держпродспоживслужби Харківської області, з метою встановлення за боржником зареєстрованої сільськогосподарської техніки.

09.10.2018 надійшла відповідь з регіонального сервісного центру МВС України Харківської області щодо зареєстрованих транспортних засобів за боржником за вих. №31/20-4362 від 08.10.2018.

09.10.2018 винесено постанову про арешт майна боржника (транспортних засобів).

09.10.2018 винесено постанову про розшук майна боржника (транспортних засобів).

22.10.2018 надійшла відповідь з Держпродспоживслужби у Харківській області про наявність сільськогосподарської техніки за вих. №70/16201 від 22.10.2018.

02.11.2018 винесено постанову про арешт майна боржника (сільськогосподарської техніки).

02.11.2018 винесено постанову про розшук майна боржника (сільськогосподарської техніки).

05.11.2018 винесено постанову про залучення працівників органів внутрішніх справ Шевченківського РВ національної поліції України в Харківській області для забезпечення охорони громадського порядку та фізичного захисту приватного виконавця.

В рамках даного виконавчого провадження 14.11.2018 виїздом за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, вул. 40 років Перемоги, 227а, виконавцем складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, де було описано 14 одиниць техніки (автомобільної та сільськогосподарської техніки).

14.11.2018 складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, де було описано 14 одиниць техніки (автомобільної та сільськогосподарської техніки), з яких 13 одиниць було передано на зберігання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, одну одиницю, а саме: трактор колісний «ХТЗ» - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015 року, було передано на зберігання представнику стягувача Бобрусу Сергію Івановичу, ІНФОРМАЦІЯ_2

14.11.2018 винесена постанова про передачу майна на зберігання іншому зберігачу ВП №57291639, відповідно до якої трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015, передано на зберігання представнику стягувача Бобрусу Сергію Івановичу.

15.11.2018 до приватного виконавця Родіна Г.В. надійшла заява від відповідального зберігача - Бобруса Сергія Івановича про передачу на реалізацію через ДП «СЕТАМ» майна, що арештовано та передано йому на відповідальне зберігання у рамках виконавчого провадження №57291639, а саме: трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015; трактора колісного «ХТЗ» - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015.

16.11.2018 винесено постанову приватного виконавця про передачу майна на зберігання іншому зберігачу, а саме: трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015; трактора колісного «ХТЗ» - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015, представнику ДП «СЕТАМ» Роженку Вадиму Володимировичу, ІНФОРМАЦІЯ_3

15.11.2018 до приватного виконавця надійшла заява стягувача про призначення суб'єкта оціночної діяльності, в зв'язку з тим, що сторони не дійшли згоди щодо вартості арештованого майна боржника.

20.11.2018 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки вартості: трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015; трактора колісного «ХТЗ» - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015.

29.11.2018 отримано звіт № 5162 по незалежній оцінці майна сільськогосподарської техніки: трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015; трактор колісний «ХТЗ» - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015.

29.11.2018 було направлено повідомлення про оцінку майна сторонам виконавчого провадження.

29.11.2018 направлено заявку на публікацію у ДП "СЕТАМ". Станом на дату розгляду даної скарги, на сайті ДП "СЕТАМ" виставлено на продаж наступні лоти:

лот № 318654 трактора колісного, ХТЗ-17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво ЕА087780, номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015р. та трактора колісного, лот № 318658 БЕЛАРУС-82.1, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво ЕА087776, номерний знак 13959АХ, дата реєстрації 23.01.2015.

20.12.2018 рухоме майно придбано: ОСОБА_6 (АДРЕСА_1, ІПН НОМЕР_3) на підставі протоколу № 377187 (лот № 318658) від 20.12.2018 ДП "СЕТАМ" Міністерства юстиції України про проведення електронних торгів з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" (ЄДРПОУ 31127574, зареєстрований за адресою: 63631 Харківська обл., Шевченківський р., с. Старовірівка, вул. 40 років Перемоги, 227а).

Звертаючись до господарського суду із відповідною скаргою, боржник посилається на те, що під час арешту майна СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", приватним виконавцем, 14 листопада 2018 року винесено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, в якій виконавець не зазначив обов'язкові ознаки стосовно описаного майна СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", а саме колір, потребу у ремонті, комплектацію тощо, а також оцінка майна не проводилась та спеціалісти для проведення оцінки майна не залучалися. Під час винесення відповідної постанови, приватним виконавцем виконавчі дії проводились без участі представника боржника - СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" та повідомлення боржника про проведення виконавчих дій, щодо арешту майна СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" не здійснювалося. Також, 14 одиниць техніки боржника, перелічених у оскаржуваній постанові передані на відповідальне зберігання невідомій особі - ОСОБА_3, який не працює на СТОВ "Старовірівський птахокомплекс". Тобто, на думку скаржника, приватний виконавець Родін Г.В., передав на відповідальне зберігання техніку СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", а ні представнику TOB "А+Сервіс", а ні представнику боржника, по цій справі, а якійсь третій особі, без поважних на те причин. Також представника скаржника зазначає, що приватний виконавець Родін Г.В., віддав 1 одиницю техніки СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" на відповідальне зберігання представнику TOB "А+Сервіс" - Бобрусь С.І., натомість, про другу вилучену одиницю техніки - трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 приватним виконавцем не зазначено.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. З мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін (рішення у справі "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece), від 19 березня 1997 року, п. 40, Reports of Judgments and Decisions 1997-11); за певних обставин затримка з виконанням судового рішення може бути виправданою, але затримка не може бути такою, що спотворює сутність гарантованого пунктом 1 ст. 6 Конвенції права (рішення у справі "Іммобільяре Саффі" проти Італії", № 22774/93, п. 74, ECHR 1999-V).

Також, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина судового розгляду (пункт 43 рішення у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з приписами ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно із частиною 1 статті 28 ЗУ "Про виконавче провадження" боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Так, матеріалами скарги підтверджується направлення боржнику постанови про відкриття виконавчого провадження від 25.09.2018 №57291639 рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №6100304221239 та квитанцією.

Стосовно твердження скаржника щодо проведення виконавчих дій без участі представника боржника, суд зазначає, що Законом України "Про виконавче провадження" передбачено право боржника приймати участь у проведенні виконавчих дій виконавця, що не передбачає в свою чергу обов'язку приватного виконавця у забезпеченні реалізації такого права боржника.

Під час розгляду відповідної скарги, виконавець зазначив, що 14.11.2018 в рамках виконавчого провадження приватним виконавцем Родіним Г.В., разом з працівниками Шевченківського РВ Національної поліції України в Харківській області (які були залучені згідно з постановою про залучення працівників органів внутрішніх справ від 05.11.2018) був здійснений виїзд до боржника за адресою: Харківська область, Шевченківський район, с. Старовірівка, вул. 40 років Перемоги, 227а.

Виконавець та представники національної поліції, з дозволу ОСОБА_3, який представився в.о. директора СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", охороною підприємства боржника були допущені на територію боржника.

Після виконання відповідних виконавчих дій, було складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, де було описано 14 одиниць техніки (автомобільної та сільськогосподарської техніки). Копію постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 14.11.2018 було отримано ОСОБА_3, про що свідчить його підпис на даній постанові.

В наданій до суду скарзі, боржник посилається на те, що 14 одиниць техніки боржника, перелічених у оскаржуваній постанові, передані на відповідальне зберігання невідомій особі - ОСОБА_3, який не працює на СТОВ "Старовірівський птахокомплекс". Тобто, на думку скаржника, приватний виконавець Родін Г.В., передав на відповідальне зберігання техніку СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", а ні представнику TOB "А+Сервіс", а ні представнику боржника, по цій справі, а якійсь третій особі, без поважних на те причин. Також представник скаржника зазначає, що приватний виконавець Родін Г.В., віддав 1 одиницю техніки СТОВ "Старовірівський птахокомплекс" на відповідальне зберігання представнику TOB "А+Сервіс" - Бобрусь С.І., натомість, про другу вилучену одиницю техніки - трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 приватним виконавцем не зазначено.

На думку скаржника, вказані дії з боку виконавця, є порушенням порядку передачі арештованого майна на відповідальне зберігання, однак, зазначені обставини не відповідають фактичним обставинам спору, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Статтею 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачені особливості звернення стягнення на кошти та майно боржника - юридичної особи, фізичної особи - підприємця.

Так, згідно з ч. І ст. 52 даного Закону "Про виконавче провадження" виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувана.

Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи (ч. 2 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження").

Згідно з ч. 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Так, 14.11.2018 було складено постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, де було описано 14 одиниць техніки (автомобільної та сільськогосподарської техніки), з яких 13 одиниць було передано на зберігання ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, одну одиницю, а саме: трактор колісний "ХТЗ" - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015 року, було передано на зберігання представнику стягувана Бобрусю Сергію Івановичу, ІНФОРМАЦІЯ_2

Суд зауважує, що у відповідній постанові було зазначено назву, марку, модель, реєстраційний номер, рік випуску, заводський номер, дату реєстрації та номер свідоцтва транспортних засобів, тобто всі необхідні дані для ідентифікації описаної техніки боржника.

Частиною першою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що майно, на яке накладено арешт, крім майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, передається на зберігання боржникові або іншим особам (далі - зберігач), що призначені виконавцем у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника, під розписку. Копія постанови видається боржнику, стягувану, а якщо обов'язок щодо зберігання майна покладено на іншу особу - також зберігачу.

Згідно з частиною четвертою статті 58 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець своєю постановою може передати майно на зберігання іншому зберігачу. Копія постанови вручається новому зберігачу, до якої додається копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Враховуючи викладене, трактор колісний БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015, згідно з ч. 4 ст. 58 Закону України "Про виконавче провадження" була передана на зберігання іншому зберігачу - Бобрусю Сергію Івановичу (представнику ТОВ "А+СЕРВІС"), про що 14.11.2018 виконавцем винесена постанова про передачу майна на зберігання іншому зберігачу ВП №57291639.

Копію даної постанови було вручено новому зберігачу (про що свідчить його підпис у постанові) та направлено сторонам виконавчого провадження поштою.

Щодо твердження скаржника, про те, що згідно з п.9 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", під час проведення опису майна боржника - юридичної особи та накладення арешту на нього, виконавець також використовує відомості щодо належного боржнику майна за даними бухгалтерського обліку, що державним виконавцем також зроблено не було, суд зазначає, що відповідно до пункту 3 частини 5 статті 19 Закону України "Про виконавче провадження" боржник зобов'язаний за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Натомість, як зазначив виконавець, в порушення даної законодавчої норми, вказана декларація про доходи та майно боржника скаржником не була надана виконавцю.

Крім того, скаржник зауважує на те, що приватний виконавець не зазначив обов'язкові ознаки стосовно описаного майна СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", а саме колір, потребу у ремонті, комплектацію тощо", що, на думку скаржника, є порушенням п. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження".

Так, суд зазначає, згідно з п. З ч. 5 ст. 56 Закону України "Про виконавче провадження", якщо опису підлягає транспортний засіб, то у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов'язково зазначаються - марка, модель, рік випуску, об'єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Аналогічна норма міститься і в пункті 10 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (у редакції наказу Міністерства юстиції України №2832/5 від 29.09.2016 ), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 2 квітня 2012 року за №489/20802 з подальшими змінами та доповненнями, а саме: у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані: назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо).

Як вбачається з аналізу перелічених норм, законодавець дає орієнтований, але не виключний перелік відмінних ознак предмета, в даному випадку транспортного засобу, які необхідно зазначити у постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника. Основною метою такого визначеного переліку - є можливість ідентифікації вказаного предмету.

Отже, за тими відмінними ознаками, які були вказані приватним виконавцем в постанові, що оскаржується, а саме: назва, марка, модель, реєстраційний номер, рік випуску, заводський номер, дата реєстрації та номер свідоцтва, цілком можна ідентифікувати вказані транспортні засоби.

Суд зазначає, що не зазначення під час проведення опису транспортного засобу кольору, потреби у ремонті та комплектації (що не позначається на можливості його ідентифікації) не є підставою для скасування постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника.

Також, скаржник стверджує, що під час проведення опису транспорту та техніки боржника, приватним виконавцем оцінка майна не проводилась та спеціалісти для проведення оцінки майна не залучалися, чим приватним виконавцем було порушено норми Закону України "Про виконавче провадження".

Відповідно до частини 1-5 статті 57 Закону України "Про виконавче провадження", визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна. У разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання. У разі якщо визначити вартість майна (окремих предметів) складно, виконавець має право залучити суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для проведення оцінки майна. Виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Як встановлено судом, 15.11.2018 до приватного виконавця надійшла заява стягувача про призначення суб'єкта оціночної діяльності, в зв'язку з тим, що сторони не дійшли згоди щодо вартості арештованого майна боржника.

20.11.2018 винесено постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні для оцінки вартості: трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015; трактора колісного "ХТЗ" - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015 року.

29.11.2018 отримано звіт №5162 по незалежній оцінці майна сільськогосподарської техніки: трактора колісного БЕЛАРУС-82.1, реєстраційний номер НОМЕР_2, 2014 року випуску, заводський номер НОМЕР_5, свідоцтво НОМЕР_4 дата реєстрації 23.01.2015 року; трактор колісний "ХТЗ" - 17221-21, 2014 рік випуску, заводський номер НОМЕР_6, свідоцтво НОМЕР_4 номерний знак НОМЕР_1, дата реєстрації 18.02.2015 року.

29.11.2018 було направлено повідомлення про оцінку майна сторонам виконавчого провадження.

Отже, зазначені факти спростовують твердження боржника, що під час проведення опису транспорту та техніки боржника, приватним виконавцем оцінка майна не проводилась та спеціалісти для проведення оцінки майна не залучалися.

Таким чином, як свідчать фактичні обставини спору, приватний виконавець діяв виключно в межах повноважень, передбачених Законом України "Про виконавче провадження".

Суд зауважує, що лист Міністерства юстиції України щодо результатів позапланової невиїзної перевірки діяльності приватного виконавця Родіна Г.В. та внесення Шевченківським відділенням Куп'янського відділу поліції Головного управління Національної поліції до Єдиного реєстру досудових розслідувань інформації про вчинення приватним виконавцем Родіним Г.В. злочинів, передбачених ст. ст. 289, 364 КК України та проведення досудового розслідування за даним фактом, на які посилається скаржник, в обґрунтування вимог поданої скарги, не мають для суду преюдиціального значення, оскільки, відповідно до ст. 75 ГПК України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Суд враховує, що рішенням Європейського суду з прав людини від 25.07.2002 у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України", яке є в силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" джерелом права, визначено, що "право на справедливий судовий розгляд, гарантований статтею 6 § 1 Конвенції, повинно тлумачитися в світлі преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права як елемент спільної спадщини держав-учасниць. Одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів ("Брумареску проти Румунії", § 61)".

Згідно статті 73 ГПК України: доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до статті 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно з ч. 3 ст. 343 ГПК України якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Враховуючи викладене, матеріалами скарги не підтверджено порушення приватним виконавцем Родіним Г.В., під час проведення виконавчих дій з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області по справі № 922/1078/18, норм Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з чим вимоги СТОВ "Старовірівський птахокомплекс", викладені у даній скарзі, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 86, 234, 235, 343 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Старовірівський птахокомплекс" на дії та рішення приватного виконавця Родіна Г.В. (вх. № 2442 від 28.01.2019) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали, відповідно до ст. 256 ГПК України.

Ухвалу підписано 08.02.2019

Суддя Р.М. Аюповасправа № 922/1078/18