Ухвала суду № 79715057, 08.02.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/3297/19

Провадження № 1-кс/761/2704/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про повернення застави

08 лютого 2019 року Шевченківський районний суд м.Києва

в складі

слідчого судді Осаулов А.А.,

за участю секретаря Вольда М.А.,

прокурора Панченко О.І.

та адвоката підозрюваного Яремчук Р.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві в приміщенні суду клопотання заставодавця - ОСОБА_2 про повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 серпня 2018 року за №12018110130003380, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.152, ч.2 ст.153 КК України, -

в с т а н о в и в:

В січні 2019 року в провадження слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва Осаулова А.А. надійшло вказане клопотання заставодавця ОСОБА_2 про повернення застави.

Клопотання мотивоване тим, що на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2018 року було продовжено строк діх запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою щодо ОСОБА_3 із можливістю внесення застави у розмірі - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян. У зв»язку з цим, 05.10.2018 року заявницею за підозрюваного було внесено заставу, внаслідок чого ОСОБА_3 був звільнений з-під варти. Між тим, за звернення відділу поліції судом було повторно розглянуто клопотання про взяття під варту підозрюваного у цьому ж провадженні та взято його під варту знову при діючому запобіжному заході у вигляді застави, а питання про її повернення не вирішено. Відтак, внесена за підозрюваного застава підлягає поверненню заставодавцю.

В судове засідання заставодавець не з»явилась, але подала до суду заяву про розгляд клопотання у її відсутність та його задоволення.

Присутній в засіданні адвокат підозрюваного ОСОБА_3 клопотання підтримав та просив його задовольнити і повернути заставодавцю сплачений розмір застави, оскільки на даний час вказане провадженні розслідувається слідчим СУ НП у Київській області.

Прокурор прокуратури Київської області Панченко О.І. проти задоволення клопотання про повернення застави не заперечував.

Заслухавши думку присутніх учасників, дослідивши надані заявниками документи, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення вказаного клопотання з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону. Якщо інше не передбачено КПК України, здійснення кримінального провадження не може бути перешкодою для доступу особи до будь-яких засобів правового захисту, якщо під час кримінального провадження порушуються її права, гарантовані Конституцією України та міжнародними договорами України.

Конституційний Суд України у рішенні від 23 травня 2001 року №6-рп/2001 зазначив, що право на судовий захист належить до основних, невідчужуваних прав і свобод людини і громадянина, та відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції не може бути обмежене навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану, а недоторканість інституту судового контролю за досудовим слідством не може бути перепоною для оскарження актів, дій чи бездіяльності посадових осіб органів державної влади.

Пріоритет положень Конституції над законами та підзаконними актами є очевидним та не підлягає доведенню. Окрім іншого, це підтверджено у рішенні ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» та інших справах.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», завданням суду є здійснення правосуддя на засадах верховенства права, забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною радою України.

Згідно п.16-1 ч.1 ст. 3 КПК України, інша особа, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, - це особа, стосовно якої (в тому числі щодо її майна) здійснюються процесуальні дії, визначені цим Кодексом.

Відповідно до п.18 ч.1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Так, у судовому засіданні встановлено та не заперечувалось прокурором, що станом на час подачі вказаного клопотання до суду і на даний час в провадженні СУ НП в Київській області перебуває кримінальне провадження, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 08 серпня 2018 року за №12018110130003380, за підозрою ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.152, ч.2 ст.153 КК України.

У вказаному провадженні раніше ухвалою слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2018 року було продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою щодо ОСОБА_3 із можливістю внесення застави у розмірі - 80 прожиткових мінімумів доходів громадян.

Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

За вимогами ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

На виконання вказаної ухвали слідчого судді 05.10.2018 року заявником ОСОБА_2 була внесена застава у вказаному розмірі за підозрюваного ОСОБА_3, що підтверджується відповідними квитанціями та іншими документами у матеріалах судового провадження.

Між тим, 08.10.2018 року слідчим орагном ОСОБА_3 знову було затримано по ч.2 ст.208 КПК України та в подальшому Київським апеляційним судом ухвалою від 29.10.2018 року було скасовано ухвалу слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 10.10.2018 року та постановлено про задоволення клопотання слідчого і застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді утримання під вартою до 09.11.2018 року, тобто вже без альтернативи внесення застави за підозрюваного.

В той же час, заставу повернуто заставодавцям як власниками внесених за підозрюваного коштів не було.

Відтак, станом на даний час у зв»язку із обранням нового запобіжного заходу судом апеляційної інстанції строку дії запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою без визначення розміру застави, слід вважати, що дія запобіжного заходу вигляді застави за попередньою ухвалою слідчого судді від 04.10.2018 року у розумінні вимог ст.182 КПК України - припинилась, а існування одночасно двох запобіжних заходів в данному випадку не є виправданим.

За ч.11 ст.182 КПК України передбачено, що застава, що не була звернута в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Статтею 41 Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо свого будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, утримання коштів застави у відсутність законної підстави для цього (обрання нового запобіжного заходу), порушує право власності заставодавця, внаслідок чого він позбавлений змоги реалізувати свої право на користування та розпорядження своїм майном на власний розсуд.

Відтак, у зв»язку з припинення дії запобіжного заходу та наданням слідчому судді клопотання заставодавця про повернення застави, слідчий суддя проходить до висновку про можливість повернення заявниці внесених нею в якості застави грошових коштів за підозрюваного ОСОБА_3

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 131, 132, 176-179, 182, 193, 194, 196, 201, 309, 376, 532 КПК України, слідчий судя, -

п о с т а н о в и в :

Клопотання заставодавця - ОСОБА_2 про повернення застави, - задовольнити.

Заставу у розмірі - 140 960 (сто сорок тисяч дев»ятсот шістдесят) гривень, що внесена за підозрюваного ОСОБА_3 на рахунок №37312095018661 Державної казначейської служби України м.Києві, МФО 820172, ЄДРПОУ 26268059, одержувач ТУДСА України в Києвській області згідно квитанції №0.0.1151210411.1 від 05.10.2018 року, на підставі ухвали слідчого судді Броварського міськрайонного суду Київської області від 04.10.2018 року, - повернути заставодавцю - ОСОБА_2, паспорт громадянки України серії НОМЕР_2, виданий Броварським МВ ГУ МВС України в Київській області 29.05.1997 року (ідентифікаційний код НОМЕР_1).

У відповідності до вимог ст..309 КПК України ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя: А.А.Осаулов