Ухвала суду № 79714296, 23.10.2018, Святошинський районний суд міста Києва

пр. № 4-с/759/157/18

ун. № 2608/17104/12

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2018 року Святошинський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді - Журибеди О.М.,

при секретарі - Крічфалушій М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Києва цивільну справу за скаргою ОСОБА_1, на постанову державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.12.2016 року, виконавче провадження № 50382769, заінтересована особа: ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою в якій просить суд постанову Головного державного виконавця Відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Євпатової Т.Г. від 22.12.2016 р. ВП № 50382769 "Про повернення виконавчого документа Стягувачу" - скасувати як незаконну, та зобов'язати Святошинський районний Відділ ДВС в м. Києві Головного територіального управління юстиції в м. Києві - відновити виконавче провадження ВП № 50382769. Рішення Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 10.07.2017 року ВП № 54236310 - скасувати як незаконне; Визнати неправомірною бездіяльність Святошинського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві під час виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва згідно Виконавчого листа № 2/759/936/13 виданого 30.05.2013 р.

Ухвалою суду від 27.04.2018 року, вказану скаргу залишено без розгляду (а.с. 176-189).

Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 01.08.2018 року, ухвалою суду від 27.04.2018 року, скасовано а справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції (а.с. 221-225).

31.08.2018 року, здійснено автоматизований розподіл судової справи між суддями Святошинського районного суду м. Києва, визначено головуючого суддю Журибеда О.М. (а.с. 227).

Обґрунтовуючи скаргу тим, що згідно рішення Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2013 р. справа № 2/759/936/13 стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 борг в розмірі 329 188 грн. (триста двадцять дев'ять тисяч сто вісімдесят вісім гривень), витрати за розміщення оголошення в редакції газети"Урядовий кур'єр - в розмірі 428,2 грн. (чотириста двадцять вісім гривень 20 коп.), судовий збір в розмірі 3 219.88 грн. (три тисячі двісті дев'ятнадцять гривень, 88 коп.), всього стягнуто 332 836,28 гривень (триста тридцять дві тисячі вісімсот тридцять шість гривень 28 коп.) 30.05.2013 р. видано Виконавчий лист № 2/759/936/13 від 30.05.2013 р.

Скаржник зазначив, що 31.05 2013 р. ОСОБА_1, як Стягувач звернувся до Відділу Державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження та додав оригінал Виконавчого листа № 2/759/936/13, що виданий 30.05.2013 р. Святошинським районним судом м. Києва. Станом на 25.07.2017 р. судове рішення не виконано саме з вини Святошинського районного Відділу ДВС м. Києва. Згідно Постанови ВП № 38363334 від 07.06.2013 р. старшого державного виконавця Святецького Д.В. було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду на підставі Виконавчого листа №2/759/936/13 від 30.05.2013 року що виданий Святошинським районним судом м. Києва. Згідно Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 18.09.2013 р. провадження № 4-с/759/130/13 (суддя П'ятничук І.В.) скасовано Постанову державної виконавчої служби Святошинського районного управління юстиції в місті Києві від 07.06 2013 р. "Про відмову у відкритті виконавчого провадження " та зобов'язано прийняти до виконання Виконавчий лист і відкрити виконавче провадження. Згідно Постанови ВП № 40750005 від 14.11.2013 р. старшого державного виконавця Святецького Д.В. - вдруге було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду на підставі Виконавчого листа №2/759/936/13 від 30.05.20 1 3 р., що виданий Святошинським районним судом м. Києва. Згідно Ухвали Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2014 р. провадження № 4-с/759/130/13 (суддя Лопатюк Н.Г.) визнано незаконною та скасовано Постанову державного виконавця Святецького Д.М. "Про відмову у відкритті виконавчого провадження" від 14.11.2013 р. та зобов'язано прийняти до виконання Виконавчий лист, що виданий 30.05.2013 р. Святошинським районним судом м. Києва та відкрити виконавче провадження. Згідно Постанови старшого державного виконавця Святецького Д.В. Відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 28.08.2014 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 44517090 на підставі Виконавчого листа № 2/759/936/13 від 30.05.2013 р., що виданий Святошинським районним судом м. Києва. Згідно Постанови Відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 16.06.2015 р. ВП № 44517090 "Про повернення виконавчого документа Стягувану" було повернуто Виконавчий лист № 2/759/936/13 від 30.05.2013 р., що виданий Святошинським районним судом м. Києва - без виконання.

Скаржник зазначив, що згідно інформації з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень від 25.08.2016 р. ВП № 50382769 Ідентифікатор для доступу 67ЕГ5ГЗВ2Д2Д - жодних виконавчих дій передбачених ЗУ "Про виконавче провадження" окрім як відкриття 04.03.2016 р. виконавчого провадження ВП № 50382769 вчинено державним виконавцем не було, - що прямо вказує на бездіяльність Відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві. Згідно Постанови Головного державного виконавця Євпатової Т.Г. Відділу ДВС Святошинського ГУЮ в м. Києві від 22.12.2016 р. ВП № 50382769 "Про повернення виконавчого документа стягувачу", - Виконавчий лист № 2/759/936/13 від 30.05.2013 р„ що виданий Святошинським районним судом м. Києва - повернуто стягувану без виконання, а тому вважає такі дії протиправними.

Скаржник у судове засідання не з'явився подав заяву про розгляд справи за його відсутності, на вимогах скарги наполягав.

Заінтересована особа в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

Суд ухвалив розглянути скарги за відсутності стягувача та суб'єкта оскарження, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду скарги відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Святошинського районного суду м. Києва від 11.04.2013 р. на користь ОСОБА_1 було стягнуто з ОСОБА_2 а.а. борг і розмірі 329 188 грн., витрати на розміщення оголошення в редакції газети "Урядовий кур'єр" і розмірі 428,20 грн., судовий збір в розмірі 3 219,88 грн.

30.05.2013 р. стягувачу було видано виконавчий лист № 2/759/936/13.

31.05.2013 р. стягувач звернувся до ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження.

Постановою від 07.06.2013 р. стягувачу було відмовлено в прийнятті до провадження виконавчого документа.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 18.09.2013 р. постанову державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва від 07.06.2013 р. скасовано, зобов'язано прийняти виконавчий лист до виконання та відкрити виконавче провадження.

Постановою старшого державного виконавця державної виконавчої служби Святошинського РУЮ м. Києва від 14.11.2013 р., стягувачу ОСОБА_1 повторно було відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою Святошинського районного суду м. Києва від 14.04.2014 р. (справа №4--с/759/130/13) постанову державного виконавця Святетцького Д.М. про відмову у відкритті виконавчого провадження визнано незаконною, скасовано та зобов'язано прийняти виконавчий лист до виконання.

Постановою старшого державного виконавця Святетцького Д.М. від 28.08.2014 р. було відкрито виконавче провадження ВП № 44517090 на підставі виконавчого листа за № 2/759/936/13 від 30.05.2013 р.

Постановою від 16.06.2015 року старшого державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ у м. Києві Святетцького Д.В., виконавчий документ було повернуто стягувачу з підстав викладених у п.2 ч. І ст.47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" .

Постанова про повернення виконавчого документа стягувачу, з підстав викладених у п.2 ч. І ст.47, ст. 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 16.06.2015 року не оскаржувалась.

Постановою Відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 04.03.2016 р. було відкрито виконавче провадження за №ВП 50382769.

Постановою Головного державного виконавця ВДВС Святошинського РУЮ в м. Києві від 22.12.2016 р. виконавчий документ було повернуто стягувану без виконання. Постанова стягувачем не оскаржувалась.

05.10.2016 р. року набрав чинності Закон України "Про виконавче провадження" в редакції від 02.06.2016 р. за №1404-УІІІ, згідно якого, зокрема ч.2 ст.26 передбачено сплату авансового внеску у розмірі 2% від суми, що підлягає стягненню.

Встановлено, що скаржник не повідомляв суд у який спосіб було пред'явлено повторно до виконання вищезазначений виконавчий лист, проте згідно повідомлення від 10.07.2017 року виконавчий документ повернуто стягувачу у зв'язку із не сплатою авансового платежу.

Відповідно до ч.1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 5 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 8 частини четвертої статті 8 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо стягувач не надав підтвердження сплати авансового внеску, якщо авансування є обов'язковим.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Відповідно до частини другої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»до заяви про примусове виконання рішення стягувач додає квитанцію про сплату авансового внеску в розмірі 2 відсотків суми, що підлягає стягненню, але не більше 10 мінімальних розмірів заробітної плати, а за рішенням немайнового характеру - у розмірі одного мінімального розміру заробітної плати з боржника - фізичної особи, та у розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи.

Від сплати авансового внеску звільняються стягувачі за рішеннями про: стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових правовідносин; обчислення, призначення, перерахунок, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг; відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також смертю фізичної особи; стягнення аліментів; відшкодування майнової та/або моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Від сплати авансового внеску також звільняються державні органи, інваліди війни, інваліди I та II груп, законні представники дітей-інвалідів і недієздатних інвалідів I та II груп, громадяни, віднесені до категорій 1 та 2 осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, у разі їх звернення до органів державної виконавчої служби.

У разі виконання рішення Європейського суду з прав людини авансовий внесок не сплачується.

Згідно п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»підставою для повернення виконавчого документа без прийняття до виконання є відсутність підтвердження сплати авансового внеску.

У п.1 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» роз'яснено, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ № 6 від 07.02.2014р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначається, що при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні враховувати, що Законом про виконавче провадження передбачено заборону на зловживання процесуальними правами під час здійснення виконавчого провадження.

Пунктом 2 цієї Постанови визначено, що при розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК), законами України: від 23 лютого 2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", від 24 березня 1998 року № 202/98-ВР "Про державну виконавчу службу", від 21 квітня 1999 року № 606-XIV "Про виконавче провадження" (у редакції Закону України від 4 листопада 2010 року № 2677-VI) (далі - Закон про виконавче провадження), іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.

Відповідно до статті 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Судом встановлено, що неодноразово, державним виконавцем виносились постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження за заявою стягувача ОСОБА_1, з різних підстав. Проте, дані постанови були скасовані ухвалами суду. Таким чином, встановлено неодноразово порушення прав стягувача.

Оскільки судом встановлено неодноразові порушення прав стягувача при винесені постанов про відмову у відкритті виконавчого провадження та з метою захисту інтересів учасників виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного вище, керуючись статтями 19, 55, Законом України «Про державну виконавчу службу», Законом України «Про виконавче провадження», статтями 208, 258-261, 353, 354, 431, 447-453, пп.15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення ЦПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу ОСОБА_1, на постанову державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 22.12.2016 року, виконавче провадження № 50382769, заінтересована особа: ОСОБА_2- задовольнити.

Постанову Головного державного виконавця Відділу ДВС Святошинського РУЮ в м. Києві Євпатової Т.Г. від 22.12.2016 р. ВП № 50382769 "Про повернення виконавчого документа Стягувачу" - скасувати та зобов'язати Святошинський районний Відділ ДВС в м. Києві Головного територіального управління юстиції в м. Києві - відновити виконавче провадження ВП № 50382769 ( ст. 41 ЗУ «Про виконавче провадження»).

Рішення (Повідомлення) Святошинського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 10.07.2017 року ВП № 54236310 - скасувати.

Визнати неправомірною бездіяльність Святошинського районного відділу ДВС м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві під час виконання рішення Святошинського районного суду м. Києва згідно Виконавчого листа № 2/759/936/13 виданого 30.05.2013 р.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Святошинський районний суд м. Києва протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.М. Журибеда