Рішення № 79712573, 06.02.2019, Глибоцький районний суд Чернівецької області

Справа № 715/1516/18

Провадження № 2/715/34/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 лютого 2019 року Глибоцький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Цуренка В.А.,

секретар судового засідання Оршевська С.М.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідачки ОСОБА_3,

третьої особи ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Глибока справу за позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах якого діє: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за законом та за позовною заявою третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа: приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у спільному майні,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 в інтересах якого діє: ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що 19 вересня 2017 року помер батько ОСОБА_5 - ОСОБА_7, який на день смерті проживав за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. 03 червня 2013 року ОСОБА_7 був складений заповіт, відповідно до якого все майно, що належало останньому на день смерті і на що він згідно закону мав право, останній заповів своєму синові - ОСОБА_5. Після смерті ОСОБА_7І, залишилася квартира №5, що знаходиться в будинку за №13, по провулку Гагаріна, селі Глибока Глибоцького району, Чернівецької області, гараж №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться в смт. Глибока, по вул. І. Бойка, 1а Глибоцького району Чернівецької області та транспортний засіб марки «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску. Дана квартира належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 грудня 1994 року Глибоцькою селищною радою народних депутатів. Відповідно до відповіді на адвокатський запит №31/24/08-1873 від 12.06.2018 року автомобіль марки «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску зареєстрований за громадянином ОСОБА_7. Крім того, за життя, ОСОБА_7, згідно з дозволом виконавчого комітету Глибоцької селищної ради народних депутатів, був збудований гараж №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться в смт. Глибока, по вул. І. Бойка, 1а Глибоцького району Чернівецької області, однак право власності ним оформлене не було. 26 вересня 2017 року відповідач ОСОБА_2 звернулась із заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_6 про прийняття спадщини після смерті її чоловіка - ОСОБА_7.

ОСОБА_2 на день смерті спадкодавця була непрацездатною за віком і відповідно до ст. 1241 Цивільного кодексу України має право на обов'язкову частку у спадщині, яка становить 1/4 частину спадкового майна. 28 вересня 2017 року позивач ОСОБА_5 звернувся із заявою до нотаріуса про прийняття спадщини за заповітом. За результатами розгляду заяви сторін про прийняття спадщини приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу ОСОБА_6 23.04.2018 року була винесена постанова № 406/02-31 про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Згідно п. 4.15 Глави 10 Розділу II Порядку вчинення нотаріальних нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно. У зв'язку із відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у ОСОБА_5 виникає необхідність у зверненні з позовом до суду про визнання права власності на спадкове майно.

Просить суд, визнати за ним право власності на нерухоме майно, а саме: на 3/4 частки двохкімнатної квартири, загальною площею 55,2 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., яка розташована по провулку Гагаріна, 13/5 в смт.Глибока Глибоцького району Чернівецької області, на 3/4 частини будівлі гаражу №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул.І.Бойка, 1-А смт.Глибока Чернівецька область та на 3/4 частини легкового автомобіля марки «ВАЗ», модель «21101», 2007 року випуску, №ХТА21101071033854, тип ТЗ-легковий седан, реєстраційний номер: СЕ9548АН. А також, просить суд витрати, що пов’язані із розглядом справи покласти на відповідача.

24 липня 2018 року ОСОБА_2 направила до суду зустрічну позовну заяву, в якій зазначає що, 19 вересня 2017 року помер її чоловік ОСОБА_7, про що складено відповідний актовий запис №80 від 19.09.2017 року в Глибоцькому районному відділі РАЦС Глибоцького територіального управління юстиції у Чернівецькій області. Шлюб був зареєстрований 23 жовтня 2003 року в відділі РАЦС Глибоцького РУЮ, актовий запис за № 80. 29 травня 2000 року рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області був розірваний шлюб між ОСОБА_7, померлим 19.09.2017 року та ОСОБА_8.

15 січня 2003 року Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_7 пре розділ майна подружжя було закрито з підстав добровільного розділу майна і відмови від позову. Згідно ст.1220 ЦК України після смерті чоловіка ОСОБА_7, відкрилася спадщина на наступне нерухоме майно: двохкімнатна квартира загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 30.8 кв.м. що знаходиться за адресою в смт. Глибока , провулок Гагаріна, буд, 13АДРЕСА_1, свідоцтвом про право власності на житло, видане Глибоцькою селищною радою Глибоцького району Чернівецької області 12 грудня 1994 року, яка зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.06.2003 року. Ринкова вартість квартири становить 144348 грн.; легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель «21101», 2007 р., реєстраційний номер НОМЕР_1, заводський номер ХТА21101071033854, об’єм двигуна - 1596 куб.см., колір сірий, ринковою вартістю 56300 грн.; депозит на суму 17335.30 грн. в філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк». Всього вартість спадкового майна становить 217983,30 грн.

За час шлюбу з ОСОБА_7 вони набули наступне майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя: автомобіль марки «ВАЗ 21101», 2007 р. реєстраційний номер: СЕ 9548 АН, вартістю 56300 грн. та депозит в сумі 17335.30 грн. в філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк». Всього майна на суму 73635.30 грн., з якого ОСОБА_2 належить майно на суму 55226.47 грн., а саме: 3/4 частки автомобіля вартістю 42225 грн. (1/2 + 1/4 = 3/4), 3/4 частки депозиту в сумі 13001.47 грн. (1/2 + 1/4 = 3/4). Крім цього, ОСОБА_2, як спадкоємниця за законом обов’язкової частки у спадщині, має право на 1/2 частку двохкімнатної квартири АДРЕСА_2, загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 30,8 кв.м. на суму 72174 грн. Всього ОСОБА_2 належить спадкове майно на суму 127400.47 грн.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії № 406/02-31 від 23.04.2018 року ОСОБА_2 відмовлено в видачі свідоцтва про право на спадщину за законом згідно пп.4.15, 4.18,4.19, п.4 гл.10 розд.2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Просить суд, ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на наступне спадкове майно: 1/2 частку двохкімнатної квартири загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 30,8 кв.м. вартістю 72174 грн., яка розташована в АДРЕСА_3; 3/4 частки депозиту в сумі 13001.47 грн. в філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 10025/096 , відкриті 06 червня 2010 року. Легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель «21101», 2007 р.в., № ХТА21101071033854, тип ТЗ-легковий седан, реєстраційний номер:СЕ9548АН вартістю 56300 грн. і стягнути з неї на користь відповідача ОСОБА_5 1/4 частку вартості автомобіля , що становить 14075 грн. грошової компенсації.

26 липня 2018 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно за законом, підготовче судове засідання призначено на 11 год. 45 хв. 16 серпня 2018 року.

27 липня 2018 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах якого діє: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, підготовче судове засідання призначено на 11 год. 30 хв. 16 серпня 2018 року.

14 серпня 2018 року від ОСОБА_2 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, в якій вона просить, визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на наступне спадкове майно: 1/2 частку двохкімнатної квартири загальною площею 55,2 кв.м., житловою площею 30,8 кв.м. вартістю 72174 грн., яка розташована в АДРЕСА_4; 3/4 частки депозиту в сумі 13001.47 грн. в філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 10025/096, відкриті 06 червня 2010 року; 1/2 частку будівельних матеріалів та обладнання витрачених на будівництво гаража №24 загальною площею 27,3 кв.м., розташована по вул. І.Бойка, 1-а, Глибоцького району Чернівецької області вартістю 19997,50 грн.. Легковий автомобіль марки ВАЗ, модель 21101,2007 р.в., № ХТА21101071033854, тип ТЗ-легковий седан, реєстраційний номер:СЕ9548АН вартістю 56300 грн. і стягнути з неї на користь відповідача ОСОБА_5 1/4 частку вартості автомобіля, що становить 14075 грн. грошової компенсації.

29 серпня 2018 року від ОСОБА_5 надійшов відзив на позовну заяву із збільшеними позовними вимогами, в якому він зазначає, що 14 серпня 2018 року ОСОБА_2 подана позовна заява про збільшення позовних вимог в якій позивач просить визнати за нею право власності на 1/2 частку двохкімнатної квартири АДРЕСА_5, 3/4 частки депозиту в сумі 13001,47 грн. в філії - Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 10025/096, відкриті 06.06.2010 року, 1/2 частку будівельних матеріалів та обладнання витрачених на будівництво гаража №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться в смт. Глибока, по вул. І. Бойка, вартістю 19997, 50 грн., легковий автомобіль марки ВАЗ 21101, реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску вартістю 56300 грн. і стягнути з неї на користь відповідача 1/4 вартості автомобіля, що становить 14075 грн. грошової компенсації. ОСОБА_5 не погоджується із позовними вимогами в частині визначення розміру часток у спадковому майні. Після смерті ОСОБА_7І, залишилася квартира №5, що знаходиться в будинку за №13, по провулку Гагаріна, смт. Глибока, Чернівецької області. Дана квартира належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 12 грудня 1994 року Глибоцькою селищною радою народних депутатів, а тому ОСОБА_2 може претендувати лише на 1/4 частку вищевказаної квартири. Крім того, ОСОБА_2 ставить вимогу щодо визнання права власності на 1/2 частку будівельних матеріалів та обладнання витрачених на будівництво гаража №24 площею 17,3 кв.м., що знаходиться в смт. Глибока, по вул. І. Бойка, вартістю 19997, 50 грн. Вищевказаний гараж був збудований ОСОБА_7 на підставі дозволу на будівництво гаражу виданого виконкомом Глибоцької селищної ради №58/8 від 24.08.1990 року. В купівлі будівельних матеріалів та будівництві гаражу померлому допомагав його син ОСОБА_5, а тому на момент укладення шлюбу ОСОБА_7 з ОСОБА_2, даний гараж вже існував у виді збудованої, цілісної споруди. Оскільки гараж є новоствореним майном то вимоги позивача, щодо визнання права власності на частину будівельних матеріалів не відповідає характеру правовідносин. На підставі вищевикладеного, позов ОСОБА_2 визнає частково.

05 вересня 2018 року до суду надійшла заява від ОСОБА_5 про виклик та допит свідків у судовому засіданні.

06 вересня 2018 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області винесено ухвалу про об'єднання в одне провадження позовні заяви ОСОБА_5 в інтересах якого діє: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно за законом.

06 вересня 2018 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області закрито підготовче провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_5 в інтересах якого діє: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно за законом, судове засідання призначено на 11 год. 00 хв. 19 вересня 2018 року.

19 вересня 2018 року від ОСОБА_4 надійшла до суду заява про залучення її у якості третьої особи у справі, яка не залучає самостійних вимог щодо предмету спору, та про відкладення розгляду справи.

11 грудня 2018 року ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області, залучено ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, жительку смт. Глибока, пров. Гагаріна, 13/5, Глибоцького району Чернівецької області до участі у справі за позовом ОСОБА_5 в інтересах якого діє: ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом та зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання права власності на спадкове майно за законом в якості третьої особи.

26 грудня 2018 року ОСОБА_4 направила до суду позовну заяву третьої особи, в якій вказує що, як вбачається з матеріалів справи право власності спадкодавця на спірну квартиру виникло на підставі рішення органу приватизації - Глибоцької селищної ради та відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 12.12.1994 року, записаного у реєстрову книгу за № 1. Отримати безкоштовно копії та дублікати вказаних документів навіть за умови їх втрати позивачами – не становить ніякої проблеми, оскільки орган приватизації Глибоцька селищна рада Глибоцького району Чернівецької області існує і всі документ зберігаються в архіві вказаного органу. Підтвердженням цього є отриманий ОСОБА_9 від Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області дублікат свідоцтва про право власності на нерухоме майно, що має силу оригіналу. Отже, намагаючись оминути нотаріальне оформлення права на спадщину, яке в даному випадку повинне було проводитись, позивачі звернулись з відповідними позовами до суду, без залучення ОСОБА_9 в якості відповідача по справі та Глибоцької селищної ради Глибоцького району Чернівецької області в якості третьої особи. Однак, після ознайомлення з позовними заявами позивачів стало відомо про те, що ОСОБА_5 та ОСОБА_2 у такий спосіб намагаються заволодіти всією квартирою, співвласником якої є ОСОБА_9 Такі вимоги позивачів не лише стосуються об'єкту, право на який має ОСОБА_4, а й спрямовані на порушення права власності останньої на вказане майно. Звертає увагу суду на те, що відповідно до постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії № 406/02-31 від 23.04.2018 року приватний нотаріус на другій сторінці постанови роз'яснив спадкоємцям, що оскільки спірна квартира приватизована ОСОБА_7 та ОСОБА_10, то об'єктом спадщини є лише 1/2 частка вищевказаної квартири. Крім того, відповідно до наявної у справі копії домової книги у спірній квартирі постійно прописана ОСОБА_9 Отже позивачі ОСОБА_5 та ОСОБА_2, будучи обізнаними з тим, що співвласником квартири є ОСОБА_9, яка зареєстрована у вказаній квартир зобов'язані були вказати її в своїх позовних заявах у якості учасника справа, однак цього не зробили. З 19.07.1986 року ОСОБА_9 перебувала у зареєстрованому шлюб ОСОБА_7 Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29.05.2000 року шлюб між вказаними особами був розірваний. Однак, відповідно до ст. 44 КпШС України, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 A M. припинився 16.09.2003 року. У листопаді-грудні 1994 року ОСОБА_9 та ОСОБА_7 приватизували квартиру, використавши (кожен) своє право на приватизацію житла. Відповідно до довідки Глибоцької селищної ради № 131 від 19.11.1999 року вказана приватизація проведена на підставі поданої заяви та довідки про склад. Відповідно до заяви від 04.11.1994 року участь в приватизації вказаної квартири приймали ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Вказаною заявою відповідно до вимог ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» був визначений «уповноважений власник», на ім'я якого було виписане свідоцтво, та визначено вид спільної власності - «спільна сумісна». Так само, у свідоцтві про право власності на житло від 12.12.1994 року було вказана «спільна сумісна власність». Реєстрація права власності була проведена Чернівецьким ОБТІ, про що зроблена відповідна відмітка у свідоцтві. Отже, співвласником спірної квартири була і є ОСОБА_9 Ніяких угод про відчуження, відмову або припинення права на вказану квартиру ОСОБА_9 не укладала. У вказаній квартирі ОСОБА_9 була зареєстрована і є зареєстрованою по даний час. Ні спадкодавець ОСОБА_7, ні ОСОБА_9 не звертались в суд про поділ, виділ, сплату або стягнення компенсації за частку, припинення спільної сумісної власності, виселення, позбавлення права на квартиру чи скасування реєстрації місця проживання тощо. Таким чином, вимоги ОСОБА_7 М І. та ОСОБА_2 в частині визнання за ними права по 1/2 частині спірної квартири є безпідставними та незаконними, оскільки вони можуть претендувати лише по 1/2 частині від спадщини, тобто по 1/4 частині спірної квартири кожному. На іншу 1/2 частину квартири відповідно до ст. 112 ЦК України (в редакції 1963 року), ст. 22 КпШС України, ст. 16 Закону України «Про власність», ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» мала і має ОСОБА_9 Просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ОСОБА_4, 10.04.1953 р.и., право власності на 1/2 частину квартири, яка розташована по провулку Гагаріна № 13/5 в смт. Глибока Чернівецької області загальною площею 55,2 кв.м.

02 січня 2019 року ОСОБА_5 направив до суду заяву про збільшення позовних вимог, в якій просить суд, визнати за ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, паспорт серії КТ 081767, виданий Герцаївським РВ УМВС України в Чернівецькій області 18.07.2012 р., ІПН НОМЕР_2 право власності на 1/4 частину депозиту в філії Чернівецького обласного управління АТ «Ощадбанк» в сумі 4333,83 грн.

15 січня 2019 року Глибоцьким районним судом Чернівецької області винесено ухвалу про об'єднання в одне провадження позовну заяву ОСОБА_5 в інтересах якого діє: ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за заповітом, зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_5, третя особа: ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно за законом та позовну заяву третьої особи ОСОБА_4 до ОСОБА_5, ОСОБА_2, третя особа: Приватний нотаріус ОСОБА_6 про визнання права власності на частку у спільному майні.

17 січня 2019 року ОСОБА_2 направила до суду відзив на позовну заяву третьої особи, в якому зазначила, що в матеріалах справи є ксерокопія матеріалів цивільної справи № 2-38, 2003 року за позовом ОСОБА_8 (на даний час третьої особи з самостійними вимогами ОСОБА_9) «Про поділ майна подружжя», пред’явлений до ОСОБА_7, який помер 19 вересня 2017 року. До суду позов поданий 21.11.2002 року. В своїй позовній заяві про визнання права власності на частку у спільному майні, третя особа наголошує на тому, що «... її шлюб з ОСОБА_7 був розірваний 29.05.2000 року, а припинився 16.09.2003 року. Проте, ці обставини не мають ніякого значення для справи про поділ майна, оскільки згідно ч.2 ст.29 КпШС України поділ спільного майна подружжя може бути проведений як під час перебування в шлюбі, так і після розірвання шлюбу. До позовної заяви про поділ майна подружжя позивачка ОСОБА_10 додала документи, які посвідчували право власності на квартиру АДРЕСА_6 та можливість її поділу, а саме: свідоцтво про право власності на житло; техпаспорт на квартиру; довідку про склад сім’ї на час приватизації житла; копію заяви про приватизацію житла; довідку архітектурного бюро; акт опису майна від 19,11,1999 р.; будівельну експертизу. Згідно з висновком будівельної експертизи №02/1864 від 01.07.2002 року, позивачка просила виділити їй та визнати за нею право власності на 49/100 ідеальної частки квартири , вартістю 17268 грн., при загальній вартості квартири -33003 грн. Отже, вказані факти спростовують заяву ОСОБА_9 про те, що вона не зверталася до суду з заявою про поділ, виділ, сплату або стягнення компенсацію за частку що свідчить про її недобросовісність та намір ввести суд в оману. Також третя особа ОСОБА_9 зазначає в позовній заяві адресу місця проживання та реєстрації: буд. №13 кв.5 провулок Гагаріна смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, хоч вона знялася з реєстрації 09 листопада 2015 року, що підтверджується домовою книгою. Рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29.05.2000 року про розірвання шлюбу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_10, справа №2-186, 2000р., встановлено, що сторони проживали окремо з 03 липня 1999 року. Тобто, в спірній квартирі ОСОБА_9 не проживає з 03 липня 1999 року. Згідно протоколу судового засідання від 15 січня 2003 року цивільної справи №2-38 позивачка ОСОБА_10: «... заявила клопотання що вони з відповідачем розділили майно добровільно від позовних вимог відмовляється просить справу провадженням закрити». В рахунок своєї частки зі спільного майна подружжя вона отримала кухонний набір меблів та 3000 (три тисячі) доларів США, що підтверджується її розпискою. Заява позивачки про закриття провадження справи та розписка підтверджують відсутність з її боку претензій майнового характеру до відповідача, а також роз’яснення їй наслідків закриття провадження справи. Ухвалою суду від 15 січня 2003 року клопотання позивачки ОСОБА_8 було задоволено і справа провадженням закрита у зв’язку з добровільним поділом майна та відмовою від позову. Ухвала сторонами цивільної справи не оскаржувалася і набрала законної сили 28 січня 2003 року. Вище вказані факти та обставини свідчать про те, що поділ спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_7І, відбувся 15 січня 2003 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_9 є безпідставними і в їх задоволенні необхідно відмовити.

17 січня 2019 року ОСОБА_5 направив до суду відзив на позовну заяву третьої особи ОСОБА_4, в якій зазначає, що квартира АДРЕСА_7 була набута ОСОБА_7 та ОСОБА_10 у спільну сумісну власність під час шлюбу. Відповідно до ч.1 ст. 22 КпШС України, який був чинний на час виникненню спірних правовідносин, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю. Отже, за вказаною нормою закону спільною сумісною власністю подружжя є все майно, нажите ним за час шлюбу, а не кожна річ, у тому числі неподільна, що входить до його складу. При вирішенні спору про поділ спільного майна подружжя суд визначає розмір частки кожного з них щодо всього майна виходячи з його повної вартості, а не щодо кожної речі, та обирає спосіб його поділу із передбачених статтею 29 КпШС У країн а саме: поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарської призначення; розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; присудження майна в натурі одному подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружи його частку грішми. Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Глибоцького районного суду Чернівецької області від 29 травня 2000 року шлюб між ОСОБА_7 га ОСОБА_8 було розірвано, а у січні 2003 року ОСОБА_10 звернулася до суду про поділ спільного майна подружжя. Ухвалою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 15 січня 2003 року провадження у справі за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_7І, про поділ спільного майна подружжя закрито у зв'язку з добровільним поділом майна подружжям та відмовою позивачки від позову. При цьому ОСОБА_10 15 січня 2003 року написала розписки про те, що вона отримала від ОСОБА_7 3000 доларів США та кухонний набір в рахунок її частки у спільному майні, в тому числі частки у квартирі АДРЕСА_8. З огляду на викладене вважає, що поділ спільного майна подружжя відбувся відповідно до положень ст. 29 КпШС України, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин, тому вимоги ОСОБА_9 про визнання права власності на 1/2 частину вказаної квартири є безпідставними і задоволенню не підлягають

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 зміненні позовні вимоги первісного позову підтримала повністю і просила суд їх задовольнити, змінені зустрічні позовні вимоги просила задовольнити частково відповідно до визначених ними часток, у задоволенні позовної заяви третьої особи, просила відмовити в повному обсязі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 змінений зустрічний позов підтримали у повному обсязі, змінені первісні позовні вимоги просили суд задовольнити частково, у задоволенні позовної заяви третьої особи, просила відмовити в повному обсязі.

Третя особа по справі ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення змінених первісних позовних вимог та змінених зустрічних позовних вимог, просила суд відмовити у їх задоволенні, позовну заяву третьої особи підтримала в повному обсязі, просила суд задовольнити її у повному обсязі.

Вислухавши пояснення учасників процесу та, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що зміненні позовні вимоги та зміненні зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, у задоволенні позовної заяви третьої особи слід відмовити у повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Як вбачається із змісту ч.2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:

1) визнання права;

2) визнання правочину недійсним;

3) припинення дії, яка порушує право;

4) відновлення становища, яке існувало до порушення;

5) примусове виконання обов'язку в натурі;

6) зміна правовідношення;

7) припинення правовідношення;

8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Згідно свідоцтва про смерть серії І-МИ №180195 ОСОБА_7 помер 19 вересня 2017 року у селищі Глибока, Глибоцького району, Чернівецької області.

Як вбачається з свідоцтва про шлюб серії І-МИ №070297 ОСОБА_7 та ОСОБА_11 уклали шлюб 23 жовтня 2003 року, після чого остання змінила прізвище на «Сувейко».

Згідно з пенсійним посвідченням № НОМЕР_3 ОСОБА_2 є пенсіонеркою за віком.

Як вбачається з довідки Чернівецького обласного управління ПАТ «Державний Ощадний банк України» на ім’я померлого ОСОБА_7 станом на 10 липня 2018 року, відкриті рахунки в ТВБВ 10025/096: №26204000071628 на суму 0 грн. 00 коп. – відкритий 06.06.2010 року; компенсація № 915519285 на суму 1589 грн. 70 коп. – відкритий 01.01.2001 року; № 26258500086749 на суму 545 грн. 60 коп. – відкритий 15.10.2014 року; №26307028730224 на суму 15200 грн. 00 коп. – відкритий 27.02.2017 року.

Відповідно до заповіту посвідченого приватним нотаріусом Глибоцького районного нотаріального округу, все майно ОСОБА_7, де б воно не було, і з чого б воно не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати на день смерті і на що він за законом матиме право, заповідає ОСОБА_5

Згідно із домовою книгою для прописки громадян, що проживають ІНФОРМАЦІЯ_5, пров. Гагаріна, смт. Глибока, ОСОБА_4 знята з реєстрації 09.11.2015 року.

Відповідно до відповіді на адвокатський запит №31/24/08-1873 від 12.06.2018 року автомобіль марки «ВАЗ 21101», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску зареєстрований за громадянином ОСОБА_7.

Згідно ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди, тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання, тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Відповідно до дозволу виконавчого комітету Глибоцької селищної ради народних депутатів Глибоцького району Чернівецької області, ОСОБА_7 збудував гараж №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться в смт. Глибока, по вул. І. Бойка, 1а, Глибоцького району Чернівецької області, однак право власності ним оформлено не було, будівлю не було введено в експлуатацію відповідно до вимог норм законодавства, що діяли на час виникнення цих правовідносин. Зокрема, як вбачається з дозволу на будівництво гаражу, вказаний дозвіл був підписаний головним архітектором району тільки 23 липня 1992 року. Свідки ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 в судовому засіданні підтвердили, що будівництво гаражу тривало близько року. Точний рік побудови гаражу вказані свідки назвати не змогли, допускають, що це був 1991 рік, 1992 рік, коли Глибоцький районний відділ міліції розділився на Глибоцький і Герцаївський (06 грудня 1991 року Постановою № 1942/12 Верховної ОСОБА_3 України Герцаївський район відновлено. Реорганізація райвідділів міліції відбулося дещо пізніше вказаної дати). Допитаний у якості свідка позивач ОСОБА_5 пояснив, що він брав участь у будівництві гаражу особисто і це відбувалося протягом 1993-1995 років, зокрема коли навчався у професійному училищі. Тому суд бере за основу показання свідка ОСОБА_5 За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_5 в частині визнання за ним права власності на 3/4 частини об’єкту нерухомості гаража №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться в смт. Глибока, по вул. І. Бойка, 1а, Глибоцького району Чернівецької області не підлягають задоволенню, оскільки вказаний об’єкт нерухомості не був зареєстрований відповідно до вимог законодавства, а із позовними вимогами про визнання за ним права власності на будівельні матеріали, обладнання, роботи, тощо, що використані при будівництві вказаного гаражу позивач ОСОБА_5 не звертався. В той же час, відповідачка ОСОБА_2 вірно визначилась із предметом спору в цій частині, проте, враховуючи, що будівництво гаражу відбулося до реєстрації її шлюбу з ОСОБА_7, її позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме в розмірі 1/4 частини будівельних матеріалів і обладнання витрачених на будівництво гаражу №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться в смт. Глибока, по вул. І. Бойка, 1а, Глибоцького району Чернівецької області.

Як вбачається з відомості з реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 січня 2018 року, ОСОБА_7 на праві приватної власності належить квартира за адресою АДРЕСА_9.

Згідно протоколу судового засідання від 15 січня 2003 року цивільної справи №2-38 позивачка ОСОБА_10 заявила клопотання, що вони з відповідачем розділили майно добровільно від позовних вимог відмовляється просить справу провадженням закрити. В рахунок своєї частки зі спільного майна подружжя вона отримала кухонний набір меблів та 3000 (три тисячі) доларів США, що підтверджується її розпискою. Заява позивачки про закриття провадження справи та розписка підтверджують відсутність з її боку претензій майнового характеру до відповідача, а також роз’яснення їй наслідків закриття провадження справи.

Ухвалою суду від 15 січня 2003 року клопотання позивачки ОСОБА_8 було задоволено і справа провадженням закрита у зв’язку з добровільним поділом майна та відмовою від позову. Ухвала сторонами цивільної справи не оскаржувалася і набрала законної сили 28 січня 2003 року. Вище вказані факти та обставини свідчать про те, що поділ спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_10 та ОСОБА_7І, відбувся 15 січня 2003 року, а тому позовні вимоги ОСОБА_9 є необґрунтованими і не підлягають задоволенню.

Копію Ухвали суду від 15.01.2003 року про закриття провадження справи ОСОБА_10 отримала 25 жовтня 2004 року, згідно поданої заяви, зареєстрованої судом за №3999/01-07 від 25.10.2004 року. Під час розгляду справи третя особа ОСОБА_4 не зменшувала позовні вимоги і квартира була предметом позовних вимог під час всього процесу.

Провадження у справі в частині позовних вимог третьої особи ОСОБА_4 на підставі п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України не може бути закрито у зв’язку з тим, що у даній справі беруть участь інші сторони і третьою особою ОСОБА_4М зазначені інші підстави позовних вимог. Однак у їх задоволенні слід відмовити на підставі вищевикладеного.

Згідно ст. 1222, 1261 ЦК України спадкоємницею за законом першої черги є ОСОБА_15, а спадкоємцем за заповітом є син покійного - ОСОБА_5. Інших спадкоємців за законом чи за заповітом немає.

Згідно ст.1241 ЦК України ОСОБА_2, має право на обов’язкову частку у спадщині так як на день смерті спадкодавця є непрацездатною за віком, що становить 1/4 частину спадкового майна (1/2 : 2 спадкоємців = 1/4).

Згідно ст.1268 ЦК України, сторони по справі своєчасно прийняли спадщину шляхом подачі заяви до приватного нотаріуса ОСОБА_6 Глибоцького районного нотаріального округу, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі №49237130 від 26.09.2017 року.

Згідно ст. 1278 ЦК частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними.

Згідно ст. 1226 ЦК Частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.

У відповідності зі ст. 368 ЦК України до спільної сумісної власності належить майно, набуте подружжям за час шлюбу.

Згідно ч.3 ст.1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщини.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, зміненні позовні вимоги первісного позову та зміненні зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме за позивачем ОСОБА_5 слід визнати право власності на 3/4 частини двохкімнатної квартири, загальною площею 55,2 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., яка розташована по провулку Гагаріна, 13/5 в смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, 1/4 частку депозиту в сумі 4333 (чотири тисячі триста тридцять три) гривні, 83 коп. у філії – Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 10025/096, відкриті 06 червня 2010 року; за відповідачкою ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/4 частину двохкімнатної квартири, загальною площею 55,2 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., яка розташована по провулку Гагаріна, 13/5 в смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, 3/4 частин депозиту в сумі 13001 (тринадцять тисяч одна) гривня, 47 коп. у філії – Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 10025/096, відкриті 06 червня 2010 року, право власності на 1/4 частину будівельних матеріалів та обладнання, витрачених на будівництво гаража №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. І.Бойка, 1-А смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області та право власності на легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель «21101», 2007 року випуску, №ХТА21101071033854, тип ТЗ-легковий седан, реєстраційний номер: СЕ9548АН, стягнувши з ОСОБА_2 компенсацією вартості 1/4 частини вказаного транспортного засобу на користь ОСОБА_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, у розмірі 14075 (чотирнадцять тисяч сімдесят п’ять) гривень, 00 копійок. У задоволенні позову третьої особи ОСОБА_4 слід відмовити повністю, у зв’язку з тим, що дана особа вже отримала грошову компенсацію за частку вказаного спільного майна, і відмовилася від вимог щодо вказаного майна.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 319, 328, 346, 1216-1223,1233-1235, 1268 ЦК України, ст. ст. 4-13,19,76-81,89,206,259,263-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Змінені позовнi вимоги ОСОБА_5 – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_5, жителем ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, право власності на нерухоме майно, а саме: на 3/4 частини двохкімнатної квартири, загальною площею 55,2 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., яка розташована по провулку Гагаріна, 13/5 в смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, 1/4 частку депозиту в сумі 4333 (чотири тисячі триста тридцять три) гривні, 83 коп. у філії – Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 10025/096, відкриті 06 червня 2010 року.

В задоволенні решти змінених позовних вимог ОСОБА_5 відмовити.

Зустрічні зміненні позовні вимоги ОСОБА_2 – задовольнити частково.

Визнати за ОСОБА_2, жителькою смт. Глибока, пров. Гагаріна, 3/5, Глибоцького району Чернівецької області, паспорт громадянина України серії КР 814766 виданий Глибоцьким РВ УМВС України в Чернівецькій області, право власності на нерухоме майно, а саме: на 1/4 частину двохкімнатної квартири, загальною площею 55,2 кв.м. в тому числі житловою площею 30,8 кв.м., яка розташована по провулку Гагаріна, 13/5 в смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області, 3/4 частин депозиту в сумі 13001 (тринадцять тисяч одна) гривня ,47 коп. у філії – Чернівецьке обласне управління АТ «Ощадбанк» 10025/096, відкриті 06 червня 2010 року, право власності на 1/4 частину будівельних матеріалів та обладнання витрачених на будівництво гаража №24 площею 27,3 кв.м., що знаходиться за адресою: вул. І.Бойка, 1-А смт. Глибока Глибоцького району Чернівецької області та право власності на легковий автомобіль марки «ВАЗ», модель «21101», 2007 року випуску, №ХТА21101071033854, тип ТЗ-легковий седан, реєстраційний номер: СЕ9548АН, стягнувши з ОСОБА_2 компенсацією вартості 1/4 частини вказаного транспортного засобу на користь ОСОБА_5, жителя ІНФОРМАЦІЯ_6, ІПН НОМЕР_2, у розмірі 14075 (чотирнадцять тисяч сімдесят п’ять) гривень, 00 копійок.

В задоволенні решти зустрічних змінених позовних вимог ОСОБА_2 відмовити.

В задоволенні позовних вимог третьої особи ОСОБА_4 – відмовити повністю.

Повний текст судового рішення виготовлено 08 лютого 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається через суд першої інстанції.

СУДДЯ: