
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 11-кп/793/198/19 Справа № 712/14863/17 Категорія: ч. 2 ст. 185 КК УкраїниГоловуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 січня 2019 року Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого суддів при секретарі ОСОБА_2 ОСОБА_3, ОСОБА_4 ОСОБА_5з участю прокурораОСОБА_6
обвинуваченого ОСОБА_7
захисника ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси кримінальне провадження за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 25 вересня 2018 року, яким
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, фактично проживаючого: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше судимого:09.02.2017 Драбівським районним судом Черкаської області за ч. 1 ст.185 КК України, до покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 грн.
Засуджено за ч.2 ст.185 КК України та призначенои йому покарання у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання приєднано покарання призначене за вироком Драбівського районного суду Черкаської області від 09.02.2017 року, в виді штрафу, визначивши ОСОБА_7 остаточне покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі та штрафу у розмірі 850 гривень.
Згідно ч.3 ст.72 КК України, призначене ОСОБА_7 покарання у вигляді штрафу, виконувати самостійно.
Запобіжний захід ОСОБА_7, у вигляді тримання під вартою, до набрання вироком законної сили, залишений без змін.
Строк відбуття покарання ОСОБА_7 рахується з 26.09.2018 року.
В строк відбуття покарання, ОСОБА_7 зараховано за правилами визначеними ч.5 ст.72 КК України (в редакції закону від 18.05.2017), період його попереднього ув’язнення з 28.11.2017 року по 25.09.2018 року, з розрахунку 1 (один) день попереднього ув’язнення відповідає 1 (одному) дню позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_7, на користь держави витрати за проведення судової товарознавчої експертизи №4/1154 від 15.06.2017, в розмірі 395 (триста дев’яносто п’ять) гривень 48 копійок.
Вирішена доля речових доказів, відповідно до положень ст. 100 КПК України,
в с т а н о в и л а :
Згідно вироку суду ОСОБА_7 06.06.2017 приблизно о 09.00 год. перебуваючи у стані алкогольного сп’яніння, за раптово виниклим умислом на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном, знаходячись у приміщенні «Першого Черкаського Хостелу», що за адресою: м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, 22, впевнившись, що за його умисними протиправними діями ніхто не спостерігає, повторно, таємно, умисно, шляхом вільного доступу заволодів чужим майном, яке перебувало на столі адміністратора закладу, а саме, мобільним телефоном марки «LEAGOO Z1 WHITE», який належить ОСОБА_9, чим завдав останній матеріальних збитків, які згідно з висновку експерта №4/1154 від 15.06.2017, становлять 1210 грн.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 порушує питання про скасування вироку суду першої інстанції відносно нього, просить виправдати та закрити кримінальне провадження. При цьому вважає, що суд першої інстанції не повно з’ясував обставини справи, керувався недопустимими доказами.
Заслухавши доповідь судді-доповідача апеляційного суду, міркування прокурора, який просив вирок суду залишити без змін, а апеляційну скаргу обвинуваченого без задоволення, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника в підтримку доводів апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 370 КПК України вирок суду повинен бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, ухваленим згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Ці вимоги закону судом виконані.
Колегія суддів вважає, що висновок суду щодо доведеності вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України при обставинах наведених у вироку відповідає фактичним обставинам справи і підтверджується наведеними у вироку доказами, які судом досліджені повно, всебічно і об’єктивно.
Дії ОСОБА_7 судом першої інстанції за ч.2 ст.185 КК України кваліфіковані вірно.
Як свідчать матеріали кримінальної провадження і дані журналу судового засідання, органом досудового розслідування й судом першої інстанції досліджено всі ті обставини, які мали значення для прийняття рішення у справі, а тому посилання в апеляційній скарзі обвинуваченого ОСОБА_7 про невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставним, що не грунтуються на матеріалах справи.
Вина ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України підтверджується матеріалами кримінального провадження та доказами дослідженими судом першої інстанції в їх сукупності.
Перевіркою матеріалів кримінального провадження не встановлені об’єктивні дані, які б ставили під сумнів достовірність наведених у вироку доказів, які підтверджують, що ОСОБА_7 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку) вчинене повторно.
Ці заперечення обвинувачення були детально розглянуті судом першої інстанції та спростовані наведеними у його вироку доказами.
Так, мотивуючи висновки про винність ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України, суд обгрунтовано послався на дані протоколу огляду предметів від 22.06.2017 року, яким зафіксовано проведений слідчим огляд DVD-R диску з 8 відео файлами нагрудного відео реєстратора інспектора роти №3 УПП в м. Черкаси. Данні файли датовані 06.06.2017 року, загальним об’ємом 1,11 Гб, час відео починається о 18 годині 29 хвилин, закінчується 18 годині 52 хвилини. Відеозапис ведеться з камери DSIX300103 CA0103. На наявних відеозаписах відображаються обставини затримання ОСОБА_7, за адресою: м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, буд.59, поруч з під’їздом №1, в якого з лівої кишені, під час затримання, вилучено мобільний телефон «LEAGOO Z1 WHITE», який був викрадений з приміщення «Першого Черкаського Хостелу», за адресою: м. Черкаси, вул. 30 років Перемоги, буд.22 та належав потерпілій ОСОБА_9.
Відповідно до даних протоколу прийняття усної заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 06.06.2017 року від ОСОБА_9, яка пояснила, що 06.06.2017 року близько 09 години 00 хвилин виявила зникнення мобільного телефону «LEAGOO Z1 WHITE», IMEI 1:359827074064059 в приміщенні хостелу по вул. 30-років Перемоги, 22 в м.Черкаси.
Згідно даних протоколу огляду місця події від 06.06.2017 року та фототаблицею до нього, працівниками поліції в присутності понятих, було оглянуто прибудинкову територію біля під’їзду №1 будинку №59 що по вулиці Сумгаїтській, м. Черкаси. На зазначеній території було зафіксовано перебування ОСОБА_7, біля якого знаходився мобільний телефон «LEAGOO», білого кольору;
Даними протоколу огляду предметів від 09.06.2017 року, яким зафіксовано проведений слідчим огляд, гарантійного талону на мобільний телефон «LEAGOO Z1 WHITE», а також чеку на переказ коштів за придбання мобільного телефону; даними протоколу огляду предметів від 09.06.2017 року та фототаблицею до нього, яким зафіксовано проведений слідчим огляд мобільного телефону «LEAGOO Z1 WHITE», IMEI 1:359827074064059, IMEI 2:359827074064067; даними висновку експерта №4/1154 від 15.06.2017 року, згідно якого середня ринкова вартість телефону «LEAGOO Z1 WHITE», придбаного 03.06.2017 року (при умові комплектності та технічної справності на момент скоєння кримінального правопорушення) станом на 09.06.2017 року, могла складати 1210,00 грн.; даними випискою з амбулаторної карти №1339 КЗ «Черкаський обласний наркологічний диспансер», якою було встановлено факт алкогольного сп’яніння ОСОБА_7, 06.06.2017 року та даними посвідченою копією гарантійного талону на мобільний телефон «LEAGOO Z1 WHITE», а також чеку на переказ коштів за придбання мобільного телефону.
Колегія суддів вважає, що при дослідженні доказів, суд першої інстанції дотримався вимог ст.94 КПК України, оцінив кожний доказ з точки зору належності, допустимості та достовірності та прийшов до обгрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України
Немає підстав вважати, що докази, які суд першої інстанції поклав в основу обвинувачення ОСОБА_7 в інкримінованому злочині є недопустимими, які отриманні внаслідок істотного порушення його прав та свобод. Кожний доказ по даному кримінальному провадженню отриманий у порядку встановленому Законом та беззаперечно встановлює факти та обставини, що мали значення для кримінального провадження.
Колегія суддів не вбачає, що при отриманні доказів були істотно порушені права ОСОБА_7 Крім того, в суді першої інстанції ОСОБА_7 вину у пред’явленому йому обвинуваченні визнав в повному обсязі, щиросердно розкаявся, зібраних доказів і фактичні обставин кримінального провадження не оспорював, просив вибачення та суворо його не карати. В зв’язку з чим, доводи ОСОБА_7 про його виправдання із закриттям провадження у справі є безпідставними. Не визнання вини ОСОБА_7 під час апеляційного розгляду, колегія суддів розцінює, як намагання уникнути кримінальної відповідальності за скоєне.
При призначенні ОСОБА_7 покарання, суд першої інстанції дотримався вимог статей 65, 66, 67 та п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», з урахуванням тяжкості вчиненого злочину (ст. 12 КК України), даних про особу винного, яке за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення і попередження вчиненню ним нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що призначене покарання ОСОБА_7 в межах санкції ч.2 ст.185 КК України, із застосуванням вимог ст.71 КК України у вигляді 2 років позбавлення волі та штрафу 850 гривень та в даному випадку є справедливим і таким, що відповідає загальним засадам призначення покарання.
На підставі вищевикладеного колегія суддів не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку суду першої інстанції, в зв’язку з чим апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 слід залишити без задоволення.
Згідно ст.404 КПК України, вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним в межах апеляційної скарги.
З врахуванням викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів судової палати, -
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Соснівського районного суду м.Черкаси від 25 вересня 2018 року, стосовно ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала можу бути оскаржена до Верховного Суду протягом 3 (трьох) місяців з дня проголошення, а засудженим з моменту вручення йому копії судового рішення.
Головуючий :
Судді :
Судове рішення № 79712531, Апеляційний суд Черкаської області було прийнято 31.01.2019. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 712/14863/17. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: