Рішення № 79712106, 08.02.2019, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/12339/18

Провадження № 2/712/350/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2019 року Соснівський районний суд м.Черкаси у складі:

головуючого - судді Мельник І.О.

з участю секретаря Хоменко А.В.

представників позивача – адвоката ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_2

відповідачки – ОСОБА_3, її представника – адвоката ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину,

В И Р І Ш И В:

Позивач ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про зміну розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину, мотивуючи свої вимоги тим, що 13.11.2017 заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області з нього на користь ОСОБА_3 на утримання їх спільного сина ОСОБА_6 Вікторовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, стягуються аліменти у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття. Вказує, що весь цей час він сплачував аліменти на утримання сина на підставі виконавчого листа, але, наразі, просить змінити розмір стягнення з нього аліментів до 1/6 частини всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, оскільки не має можливості сплачувати аліменти у такому розмірі за станом свого здоров»я.

Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 16.10.2018 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідачкою ОСОБА_3 скеровано до суду відзив, яким просить суд у задоволенні позову відмовити. В обгрунтування вимог вказує, що вона не має змоги сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини доходів. Вважає, що позивач має можливість сплачувати аліменти в розмірі, стягнутому за рішенням суду від 13.11.2017. Підстав для їх зменшення позивач не навів. Крім цього, не надав довідок про наявність чи відсутність у нього нерухомого майна, транспортних засобів, іншого цінного рухомого майна, грошових коштів в банках і т.д. Також, не надав суду довідки, яка б підтверджувала розмір його доходів. Не повідомив суд, чи займається він підприємницькою діяльністю, чи стоїть на обліку в Центрі зайнятості і чи отримує будь-яку допомогу.

Представники позивача – адвокати ОСОБА_1, ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі. Суду пояснили, що в кінці 2016 року позивач потрапив в лікарню, та відповідно до медичних довідок отримав консолідований перелом лівої малоберцової кістки, закритий перелом 6- ти ребер зліва, переніс кілька операцій. Весь цей час він лікувався, та не мав змоги нормально працювати. Про те, що розглядається справа про стягнення з нього аліментів позивач не знав, оскільки не отримував ніякого повідомлення з суду. Дізнався вже коли державний виконавець повідомив його про це. На той час у позивача не було можливості оскаржити дане рішення в зв’язку з проходженням лікування, сплачував аліменти по мірі можливості. Наразі, позивач не має ніякої заборгованості по сплаті аліментів. На даний час, вирішується питання про направлення медичних документів на МСЕК для встановлення позивачу групи інвалідності. В зв’язку з погіршенням здоров’я, позивач не може працювати та сплачувати аліменти відповідачці на утримання сина ОСОБА_6 у тому розмірі, який визначено судом.

В судовому засіданні відповідачка та її представник – адвокат ОСОБА_4 заявлений позов не визнали, просили у задоволенні позову відмовити. Вказали, що з відповідача стягуються аліменти в розмірі, встановленому законом, а тому, просили відмовити в задоволенні позову, пояснивши той факт, що в кінці 2016 року позивач отримав травми, але це не звільняє його від обов’язку утримувати дитину. Одноразові витрати, здійснені майже два роки назад, не можуть слугувати підставою для зменшення розміру аліментів. Вирішення питання про направлення медичних документів для встановлення групи інвалідності також не є підставою для зменшення розміру аліментів. Тим більше, що в разі отримання пенсії в зв’язку з інвалідністю, з неї також будуть відраховуватись аліменти за рішенням суду в розмірі ј частини.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд відмовляє у задоволенні позову із наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Черкаського районного суду Черкаської області стягнуто з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, аліменти на утримання сина ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі ј частини з усіх видів заробітку (доходу відповідача), але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для житини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 10.08.2017 і до досягнення дитиною повноліття.

Статтею 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 23 постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» роз'яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них. У новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.

Верховний Суд України в постанові від 05 лютого 2014 року в справі №6-143цс13 дійшов висновку, що з огляду на відсутність імперативної заборони змінювати розмір аліментів шляхом зміни способу їх присудження, за положеннямист.192 СК України зміна розміру аліментів може мати під собою й зміну способу їх присудження (зміна розміру аліментів, стягнутих за рішенням суду у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини на розмір аліментів у певній твердій грошовій сумі та навпаки). При розгляді позовів, заявлених з зазначених підстав, застосуванню підлягає не тільки ст.192 СК України, але й низка інших норм, присвячених обов'язку батьків утримувати своїх дітей (ст.182 «Обставини, які враховуються судом при визначенні розміру аліментів», ст.183 «Визначення розміру аліментів у частці від заробітку (доходу) матері, батька дитини», ст.184 «Визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі»).

З аналізу даних правових норм вбачається, що при вирішенні питання про зменшення розміру аліментів, слід з'ясовувати чи змінилося матеріальне становище, сімейний стан та стан здоров'я сторін, і що ця зміна впливає на змогу сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі. Особа, яка сплачує аліменти - платник аліментів, вправі звернутися до суду з позовом про зменшення розміру аліментів на дитину у тих випадках, коли погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров'я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров'я одержувача аліментів. При цьому, суд, з урахування встановлених обставин і сукупності належних та допустимих доказів, при наявності підстав щодо неможливості сплачувати аліменти у вже визначеному розмірі, може вирішити питання щодо зменшення розміру аліментів. За правилами ст. 191 СК України, лише для стягнення аліментів встановлено час, з якого вони присуджуються, а зменшення розміру аліментів відбувається за загальними правилами, а саме з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до ст.182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних утриманців та інші обставини, що мають істотне значення. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу (ч. 2 ст. 182 СК України).

Згідно з ст. ст.12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, на підтвердження своїх вимог щодо зменшення розміру аліментів, позивач в позові, та в поясненнях представників позивача під час судового розгляду, посилалися на те, що його доходів при сплаті аліментів на утримання не вистачає для нормального його існування, за станом здоров’я він не має змоги працювати. При цьому, суду не надано довідки про доходи. Як випливає з матеріалів справи та сторони в судовому засіданні підтвердили, що починаючи з часу винесення рішення про стягнення аліментів і на час розгляду справи у них не змінились матеріальний або сімейний стан.

Як встановлено відповідними медичними документами, наданими позивачем в якості доказів, у 2016 році він отримав відкритий уламковий перелом нижньої третини лівої гомілки зі зміщенням уламків, періодично проходить лікування амбулаторно.

Відповідач, не погоджуючись з розміром аліментів, визначеним судовим рішенням, не звертався до суду з заявою про перегляд заочного рішення. Рішення набрало законної сили і підлягає виконанню.

Інших доводів та доказів на підтвердження своїх вимог, окрім як отримання травми у 2006 році, які б слугували підставою для зменшення розміру аліментів, суду надано не було.

Враховуючи те, що позивач доказів про погіршення його матеріального стану з моменту стягнення аліментів на утримання сина не надав, а також обставини, що наводить позивач в обґрунтування та на підтвердження заявлених вимог, в розумінні вищезазначених норм матеріального закону (ст. 192 СК України) та позиції Верховного Суду України, на думку суду, не є істотними та достатніми для зменшення визначеного за рішенням суду розміру аліментів, адже факт наявності у позивача отриманої травми, не може слугувати самостійною підставою для зменшення їх розміру, та те, що розмір стягуваних аліментів за рішенням не є завищеним та відповідає розміру, передбаченому нормами діючого Сімейного кодексу України.

Аналізуючи наведене, суд не вбачає законних підстав для зменшення розміру аліментів.

Керуючись ст.ст. 2-13, 76-83, 141, 142, 258, 259, 274 ЦПК України, ст.ст.3, 180, 181, 182, 183, 192 СК України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про зміну розміру стягнення аліментів на неповнолітню дитину відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Черкаської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з моменту складання повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 10.02.2019.

Головуючий І.О.Мельник