Ухвала суду № 79711992, 04.02.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/6/18

1-кп/703/202/19

УХВАЛА

про відмову у задоволенні клопотання про відвід прокурора

04 лютого 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі Бойко Л.М.

за участі прокурора Бондаренко М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,-

встановив:

В провадженні Смілянського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив відвід прокурору, який приймає участь по вказаному кримінальному провадженню. Свою заяву обґрунтував тим, що досудове розслідування по даному кримінальному провадженню здійснюється з 2013 року, а повідомлення про підозру його підзахисному пред’явлено у 2017 році, майже через чотири роки, тобто весь цей час ОСОБА_1 формально не мав процесуального статусу підозрюваного чим самим порушувалося його право не свідчити проти себе та збирати і подавати докази щодо своєї невинуватості. Вказав, що обвинувачений є інвалідом ІІ групи, спочатку по даному кримінальному провадженню він викликався в якості свідка та до нього, за підтримки клопотання прокурора, слідчим суддею було застосовано привід, однак, мета такого приводу на даний час так і не відома, оскільки, кримінальне провадження було розпочато відносно службових осіб, ОСОБА_1 був службовою особою, а тому ніякої потреби у допиті його як свідка не було, він не міг свідчити проти себе, про що було завідомо відомо прокурору. Однак останній не вжив жодних заходів для припинення неправомірних дій відносно обвинуваченого. Вказані вище факти свідчать про упереджене ставлення прокурора до його підзахисного, відтак, просив заяву про відвід задовольнити.

Обвинувачений підтримав заявлене клопотання захисником та просив його задовольнити.

Прокурор проти задоволення заяви про відвід заперечувала, посилаючись на те, що дане клопотання уже розглядалося суддею Кам’янського районного суду і в задоволенні такого було відмовлено, а ухвала суду залишена в силі. Крім того, зазначила, що дійсно, кримінальне провадження розслідувалося за фактом вчинення злочину службовими особами. До пред’явлення підозри ОСОБА_1, як службову особу-підприємця викликали для допиту як свідка, в тому числі і в порядку ст. 225 КПК України. Оскільки, останній на виклики не з’являвся слідчим суддею було задоволено клопотання про його привід. Зазначила, що відомості про наявність інвалідності ОСОБА_1 надав під час розгляду клопотання про його привід. Зауважила також, що в день виконання ухвали про привід обвинувачений почував себе недобре, тому вона особисто наказала працівникам поліції не застосовувати до нього привід. Повідомила, що на ухвалу слідчого судді про застосування приводу була подана скарга, однак така залишена в силі, що свідчить про її правомірність. Що стосується упередженого ставлення вказала, що функція державного обвинувачення, згідно вимог КПК України покладена саме на прокурора, відтак це є не упередженим ставленням, а виконанням своїх професійних обов’язків.

Заслухавши думку учасників процесу, захисника, обвинуваченого та прокурора перевіривши обвинувальний акт в межах заявленого клопотання суд приходить до наступного.

Статтею 77 КПК України визначені підстави для відводу прокурора.

Відповідно до частини 5ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим. Для відводу прокурора необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

В підготовчому судовому засіданні було з'ясовано, що правовою підставою заявленого прокурору відводу є незгода стороною захисту з процесуальними рішеннями прокурора, однак, будь-які докази, які підтверджують наявність підстав для відводу передбачені ст. 77КПК України суду не надані.

Інших обставин, які б викликали сумнів в необ'єктивності та упередженості прокурора не виявлено.

Таким чином, суд вважає, що підстави для відводу прокурору, передбачені ст. 77КПК України в данному кримінальному провадженні відсутні, а заявлений захисником йому відвід є невмотивованим та безпідставним, відтак задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 77, 372 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про відвід прокурора у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 8 лютого 2019 року.

Головуючий: Опалинська О.П.