Ухвала суду № 79711965, 05.02.2019, Смілянський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 696/6/18

1-кп/703/202/19

УХВАЛА

05 лютого 2019 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Опалинської О.П.

при секретарі Бойко Л.М.

за участі прокурора Бондаренко М.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_1

захисника ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сміла кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України,-

встановив:

В провадженні Смілянського міськрайонного суду знаходиться кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України.

У підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого заявив клопотання про направлення обвинувального акту на доопрацювання. Своє клопотання обґрунтовує тим, що в обвинувальному акті прокурор кваліфікує дії його підзахисного за ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України та вказує на вчинення ним дії, час і місце яких в обвинувальному акті не зазначені. Таким чином, стороні обвинувачення невідомо, де знаходився ОСОБА_1 під час вчинення кожної окремої дії, чи їх сукупності, а отже і місце вчинення кримінальних правопорушень. Крім того, в обвинувальному акті містяться різні відомості щодо обставин подання ОСОБА_1 податкових накладних щодо придбання маркетингових послуг та товарів, податкових зобов’язань. Зазначив, що в обвинувальному акті відсутня суб’єктивна сторона злочинів, за вчинення яких його підзахисний притягується до кримінальної відповідальності. Не міститься також і посилання на розкриття поняття «сукупності злочинів» та по різному викладаються одні й ті самі обставини дій обвинуваченого. Зазначив також, що виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та формулювання обвинувачення є ідентичними та незрозуміло, чому вони мають різні назви. Вказав також на недоліки реєстру матеріалів досудового розслідування, а саме відсутності у ньому ухвал слідчого судді. Відтак вважає, що наявні недоліки унеможливлять належним чином підготуватися до захисту та належним чином розглянути дану справу.

Крім того захисником було заявлено клопотання про залучення до участі у даному кримінальному провадженні Смілянську ОДПІ, оскільки Кам’янське відділення Смілянської ОДПІ ГУ ДФС не є юридичною особою, відтак заявлений прокурором позов в інтересах Кам’янського відділення Смілянської ОДПІ ГУ ДФС у Черкаській області є безпідставним. Просив також змінити його підзахисному запобіжний захід із застави на особисте зобов’язання посилаючись на те, що він систематично виконує свої процесуальні обов’язки, з’являється до органу досудового розслідування, прокуратури та суду.

Обвинувачений підтримав думку захисника та просив задовольнити заявлені ним клопотання.

Прокурор просила в задоволенні заявлених клопотань відмовити, посилаючись на їх безпідставність та необґрунтованість. Зокрема зазначила, що обвинувальний акт складений відповідно до вимог ст. 291 КПК України. Стосовно зміни запобіжного заходу обвинуваченому зазначила, що санкція статті за якою ОСОБА_1 притягується до кримінальної відповідальності не передбачає більш м’якого запобіжного заходу ніж застава, відтак в задоволенні такого просила відмовити. Просила також відмовити і в задоволенні клопотання про залучення до участі у розгляді справи Смілянської ОДПІ, оскільки кримінальним правопорушенням завдано шкоди саме Кам’янському відділу Смілянської ОДПІ в інтересах якої і заявлено цивільний позов.

Заслухавши думку учасників процесу, захисника, обвинуваченого та прокурора, перевіривши обвинувальний акт в межах заявленого клопотання суд приходить до наступного.

Відповідно до ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акту прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.

Приписами ч. 4 ст. 110 КПК України встановлено, що обвинувальний акт є процесуальним документом, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. 291 КПК України, яка в свою чергу, містить вичерпний перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт і вони є обов`язковими для їх виконання слідчим і прокурором.

Статтею 291 КПК України передбачено чіткий перелік відомостей, які зазначаються в обвинувальному акті.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону та статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувачення має бути викладено чітко і конкретно. В ньому має бути виписана як об'єктивна так і суб'єктивна сторона кримінального правопрушення.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 92 КПК України обов'язок доказування вищевказаних обставин покладається на слідчого, прокурора.

Як вбачається з обвинувального акту досудовим розслідуванням вказані норми закону дотримані, обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, в ньому зазначено виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, його правову кваліфікацію з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення, а тому підстав для повернення обвинувального акту прокурору суд не вбачає.

Крім того, суд звертає увагу на недопустимість на стадії підготовчого судового засідання надання оцінки доказам обвинувачення, в тому числі, наперед вирішуючи питання про правильність кваліфікації дій обвинуваченого, оскільки такі мають бути перевірені під час судового розгляду справи по суті, окрім того, прокурор у відповідності до ст. 338 КПК України, має право змінити обвинувачення, в тому числі обсяг обвинувачення та правову кваліфікацію якщо під час судового розгляду будуть встановлені нові фактичні обставини кримінального правопорушення у вчиненні якого обвинувачується особа.

Суд роз’яснює стороні захисту, що в разі зміни обвинувачення прокурором суд відкладає розгляд справи не менш ніж на сім днів для надання обвинуваченому та його захиснику належним чином підготуватися до захисту.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам уникнення підозрюваного від слідства та суду, схильність до вчинення нових злочинів, а також імовірність намагання чинити тиск на іншого підозрюваного, свідків та потерпілих. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Слідчий суддя, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини передбачені ст. 178 КПК України.

Як вбачається з матеріалів справи обвинуваченим ОСОБА_1 запобіжний захід не порушувався, він з’являється на виклики до прокурора та не уникає явки до суду та з огляду на дотримання ним покладених на нього обов’язків суд вважає за можливе змінити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов’язання з покладенням на нього обов’язків передбачених ст. 194 КПК України.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Оскільки рішення по справі не прийнято, відтак суд вважає за необхідне повернути обвинуваченому заставу, внесену в розмірі 60 мінімальних заробітних плат.

Разом з тим, суд не вбачає підстав у задоволенні клопотання про залучення до участі у розгляді справи Смілянську ОДПІ, оскільки прокурор вправі самостійно визначати особу, в інтересах якої доцільно пред’являти цивільний позов.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 291, 314, 315, 331, 372 КПК України, -

ухвалив:

У задоволенні заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_1 – ОСОБА_2 про повернення обвинувального акту на доопрацювання та про залучення до справи Смілянську ОДПІ у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 212, ч. 4 ст. 358, ч. 1 ст. 366 КК України, відмовити.

Клопотання про зміну запобіжного з застави на особисте зобов’язання задовольнити.

Змінити ОСОБА_1 запобіжний захід застава на запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання.

Зобов'язати ОСОБА_1

- повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися за межі м. Києва без дозволу прокурора або суду.

Роз'яснити ОСОБА_1 що в разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 до 2 розмірів мінімальної заробітної плати.

Запобіжний захід діє впродовж 2 - х місяців.

Повернути ОСОБА_1 або іншій особі, якою було внесено на рахунок держави заставу в розмірі 33680 (тридцять три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали виготовлено 8 лютого 2019 року.

Головуючий: Опалинська О.П.