Рішення № 79711633, 07.02.2019, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 695/3855/18

номер провадження 2/695/413/19

07 лютого 2019 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого – судді Середи Л.В.

за участю: секретаря – Оніщенко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Золотоноша цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, –

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення з нього аліментів на утримання повнолітньої дочки, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку останнього до закінчення дочкою навчання.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що сторони по справі перебували у шлюбі, який на час звернення до суду із даною позовною заявою був розірваний. Від вказаного шлюбу у сторін народилась дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Оскільки дочка досягла повноліття, аліменти із відповідача у примусовому порядку на її утримання не стягуються, а відповідач добровільно фінансової допомоги на утримання своєї дочки не надає, хоча дочка потребує допомоги, так як продовжує навчання. Станом на дату звернення до суду ОСОБА_3 навчається на денній формі навчання в Золотоніському коледжі ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету з 2015 року по 30.06.2019 року.

Відповідач матеріально нічим не допомагає, хоча, як наполягає позивач по справі, має постійний, стабільний, достойний заробіток. Коштів позивача критично не вистачає на належне утримання своєї повнолітньої дочки, а тому позивач звернулася до суду із відповідним позовом про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання із відповідача у примусовому порядку.

Вказана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін на підставі ухвали Золотоніського міськрайонного суду від 26.11.2018 року.

Ухвалою суду, яка направлена відповідачу в установленому порядку, останньому був наданий строк для подання заяви із обґрунтованими запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, а також строк для подання відзиву на позов.

Як вбачається із відзиву на позовну заяву, відповідач по справі позовні вимоги визнач частково та наполягає, що він розуміє свій обов’язок сплачувати аліменти на утриманні його дочки, яка продовжує навчання, однак заявлений розмір аліментів є необґрунтований, оскільки доходи відповідача є недостатніми для належного виконання усіх аліментних зобов’язань. Так відповідач наполягає, що на його утриманні перебуває дружин, яка знаходиться у декретній відпустці, та двоє неповнолітніх дітей, він сплачує ще аліменти на утримання свого сина від попереднього шлюбу ОСОБА_4, що не заперечує і сама позивач по справі. Таким чином, на думку відповідача, позивач не навела ніяких доказів того, що відповідач може надавати матеріальну допомогу в заявленому нею розмірі, а враховуючи наявність інших аліментних зобов’язань, а також перебування на його утриманні дітей від іншого шлюбу та дружини, яка знаходиться в декретній відпустці, вважав за можливе сплачувати аліменти на утримання своєї повнолітньої дочки, яка продовжує навчання у розмірі 300.0 грн. на місяць.

Суд, вивчивши матеріали справи приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення. При цьому суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до свідоцтва про народження (серії І-СР №082021 від 26.12.2000 року) ОСОБА_3 народилася 18.11.2000 року, а її батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_5.

Як вбачається з довідки Золотоніського коледжу ветеринарної медицини Білоцерківського національного аграрного університету №333 від 07.11.2018 року, ОСОБА_3 навчається на 4 курсі на денній формі навчання з терміном навчання з 2015 року по 30.06.2019 року.

Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 є дочкою відповідача по справі, яка досягла повноліття та навчається в навчальному закладі за денною формою навчання.

Відповідно до ст.,ст. 199, 200 СК України, якщо повнолітні дочка, син продовжує навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином та з урахуванням стану здоров'я та матеріального становища дитини, платника аліментів, наявність у платника інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, дочки, сина.

Із норм СК України вбачається, що утримання дітей, надання їм необхідного матеріального забезпечення, в тому числі в період навчання у навчальному закладі покладається на обох батьків та не може бути покладено на одного із них.

Положеннями ст. 141 СК України визначено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

При визначені розміру аліментів на утримання дочки сторін, що продовжує навчання, суд враховує матеріальне становище відповідача, оскільки відповідач є працездатним та матеріально забезпеченим, так як доказів про своє скрутне матеріальне становище, як підставу для відмови в задоволенні позову, суду не надав.

Згідно із ч. 1 ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Разом з тим, суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України з обов’язковим дотриманням норм чинного законодавства.

Так при розгляді вказаної справи суд враховує, що згідно норм ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивач в своєму позові посилалася на те, що відповідач має постійний, стабільний, достойний заробіток, а тому може та зобов’язаний сплачувати аліменти у розмір 1/4 частини всіх видів заробітку.

Відповідно до частини першої статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Крім того ч. 1 ст. 198 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.

Нормами ст. 199 СК України визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

Відповідно до п. 20 роз'яснень Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання, потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Як вбачається із довідки про склад сімї відповідача, яка видана виконавчим комітетом Золотоніської міської ради від 05.09.2018 року №6478, останній проживає разом із дружиною ОСОБА_6, її сином ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та їх дочкою ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3

Згідно з даними довідки № 194, виданої головою квартального комітету №4 від 05.12.2018 року, ОСОБА_6 перебуває в декретній відпустці. А на утриманні відповідача знаходяться двоє неповнолітніх дітей 2005 та ІНФОРМАЦІЯ_4.

Факт перебування відповідача у шлюбі із ОСОБА_6 стверджується свідоцтвом про шлюб (серії І-СР №160857 від 10.07.2018 року).

Згідно із свідоцтвом про народження (серії І-СР №265838 від 18.08.2018 року) відповідач по справі є батьком ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Також суд не може залишити поза увагою і той факт, що відповідач по справі сплачує на користь позивача аліменти на утримання їх спільного сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_6, що не заперечується самими сторонами по справі та стверджується виконавчим листом виданим Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області від 02.10.2017 року.

Таким чином судом встановлено, що на утриманні відповідача знаходиться його дружина, яка перебуває в декретній відпустці та малолітня його дочка, а також неповнолітній ОСОБА_7, який проживає разом із відповідачем по справі. Окрім того відповідач має також і аліментні зобов’язання перед позивачем, що не заперечується обома сторонами.

Вказані обставини безумовно впливають на матеріальний стан відповідача та відповідно можливість виконувати аліментні зобов’язання, які заявлені позивачем.

Разом з тим, позивачем не надано до суду жодного доказу на підтвердження можливості відповідача сплачувати аліменти у заявленому нею розмірі.

Як вже зазначалося вище, суд не може при винесенні судового рішення ґрунтуватися на припущеннях.

За вказаних обставин суд приходить до висновку, що вимога позивача про стягнення аліментів із відповідача у розмірі 1/4 частини усіх його є не обґрунтованою та такою, яка не підтверджена жодними доказами.

Окрім того суд також враховує положення ст.,ст. 199 та 200 СК України, щодо умови, що сторони у рівній кількості повинні надавати матеріальну допомогу на утримання своєї дитини.

Дослідивши довідку про заробітну плату, видану ТОВ «Золотоніський лікеро-горілчаний завод «Златогор» від 06.02.2018 року, №86, судом встановлено, що відповідач має постійний заробіток, оскільки офіційно працевлаштований, однак розміри заробітної плати суттєво відрізняються по місяцях. За таких обставин, враховуючи, що відповідач офіційно працевлаштований та має стабільний заробіток, аліменти мають бути стягнуті із останнього у частці від його заробітку.

Враховуючи обставини зазначені вище, суд вважає, що повнолітня дочка сторін по справі, яка навчається на денній формі навчання безумовно потребує допомоги від своїх батьків, та враховуючи, що мати, допомогу надає, але її недостатньо, суд вважає, що батько має можливість та зобов’язаний надавати допомогу повнолітній дочці. Однак розмір аліментів, який заявлений позивачем є не обґрунтованим, а тому суд приходить до висновку, що із відповідача необхідно стягувати 1/8 частину всіх видів його заробітку, що буде відповідати як інтересам сторін по справі так і повнолітньої ОСОБА_3 в межах тривалості навчання, що визначено відповідною довідкою навчального закладу, тобто до 30.06.2019 року.

Суд також вважає, що з відповідача необхідно стягти судові витрати відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.

На підставі зазначеного та керуючись

ст.,ст. 10, 264, 265 ЦПК України,

ст., ст. 199, 200 СК України суд –

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання – задовольнити частково.

Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, іден. код НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_8, іден. код НОМЕР_2, аліменти на утримання повнолітньої дочки, що продовжує навчання, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_9, в розмірі 1/8 частини всіх видів заробітку відповідача, починаючи стягнення з 19.11.2018 року і до закінчення навчання, тобто до 30.06.2019 року, але не більше ніж до досягнення ОСОБА_3 23-річного віку.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_7, іден. код НОМЕР_1 на користь держави кошти по сплаті судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп., який сплатити на рахунок: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код за ЄДРПОУ: 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку отримувача (МФО) 899998, Рахунок отримувача 31211256026001, код класифікації доходів бюджету – 22030106.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.,ст. 354-356 ЦПК України.

Суддя : Середа Л.В.