Рішення № 79711124, 07.02.2019, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа №746/670/18

2/746/18/19

РІШЕННЯ

Іменем України

07.02.2019 року

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді –Цигури Н. А.,

при секретарі - Жмаці – Каленіченко І. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Срібне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 селищної ради, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визначення частки у спільній сумісній власності, визнання права власності на неї та визнання права власності в порядку спадкування,

В С Т А Н О В И В :

У позовній заяві позивач ОСОБА_1 позовні вимоги обгрунтовує наступними обставинами.

Відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 02 жовтня 1989 року, його бабусі, ОСОБА_5, як голові колгоспного двору, належав житловий будинок з належними до нього будівлями і спорудами, розміщений за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Савинці , вул. Садова (до перейменування Щорса), 38, до складу якого входить: житловий будинок (А-1), загальною площею 84,1 м.кв., житловою- 41,7 м.кв., побудований в 1973 році, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм (Б-1), побудованим в 1976 році, літньою кухнею (В-1), побудованою в 1990 році, гаражем (б-1), побудованим в 1990 році, гаражем (б1-1), побудованим в 1990 році, погребом (Пг), побудованим в 1967 році, хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, огорожею № 4.

Станом на 15 квітня 1991 року в даному будинку проживали та були зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5.

Оскільки житловий будинок є частиною майна колгоспного двору, позивач, як член колгоспного двору, не втратив право в його майні, оскільки станом на 15 квітня 1991 року був неповнолітнім, відповідно є власником 1/4 його частини.

05 лютого 2003 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕЛ № 162612 від 06 лютого 2003 року.

Після її смерті відкрилась спадщина на все належне їй майно, в тім числі і на належну їй 1/4 частину вказаного вище домоволодіння.

За життя, 13 лютого 1997 року, ОСОБА_5 був складений заповіт на випадок смерті, відповідно до якого ОСОБА_1 являється єдиним спадкоємцем всього належного майна ОСОБА_5

В установленому законом порядку ОСОБА_1 прийняв спадщину , що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі.

Інші спадкоємці за законом чи заповітом, які прийняли спадщину відсутні.

Так як в правовстановлюючому документі, а саме: свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок від 02 жовтня 1989 року вказано, що нерухоме майно належить колгоспному двору, при цьому зазначено лише голову колгоспного двору при наявності інших його членів, в даний час ОСОБА_1 не може оформити спадщину та отримати свідоцтво про право на спадщину за заповітом на належну ОСОБА_5 1/4 частину житлового будинку, як частку в майні колгоспного двору.

Нотаріусом в оформленні спадщини на підставі такого правовстановлюючого документа відмовлено та рекомендовано звернутись до суду.

Позивач ОСОБА_1 просить суд визначити за ним, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 84,1 м.кв., житловою- 41,7 м.кв., побудований в 1973 році, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм (Б-1), побудованим в 1976 році, літньою кухнею (В-1), побудованою в 1990 році, гаражем (б-1), побудованим в 1990 році, гаражем (б1-1), побудованим в 1990 році, погребом (Пг), побудованим в 1967 році, хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, огорожею № 4, розміщений за адресою : Чернігівська область Срібнянський район с. Савинці, вул. Садова , 38, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору, також визнати за ним право власності на 1/4 частину вказаного нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла 05 лютого 2003 року.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в якій зазначає, що позовні вимоги підтримує, просить позов задовольнити, пославшись на підстави задоволення позову, викладені у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 селищної ради у судове засідання не з'явивилася, подала заяву про розгляд справи за її відсутності, в якій зазначає, що проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Відповідачі ОСОБА_3, ОСОБА_4 подали до суду заяви про розгляд справи за їх відсутності, в яких зазначають, що не заперечують проти позовних вимог позивача.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з врахуванням неявки сторін в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи думку позивача та думки представника відповідача ОСОБА_2 селищної ради та відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4, викладених у заявах до суду, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.

При вирішенні даного позову та ухваленні рішення суд застосувує наступні норми права.

Відповідно до частини першої статті 120 ЦК УРСР (у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) майно колгоспного двору належить його членам на праві сумісної власності.

Згідно із частиною другою статті 123 ЦК УРСР ( у редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин) розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.

Відповідно до роз'яснень, що викладені в пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 1995 року № 20 "Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності", спори щодо майна колишнього колгоспного двору, яке було придбане до 15 квітня 1991 року, мають вирішуватися за нормами, що регулювали власність цього двору, а саме:

а) право власності на майно, яке належало колгоспному двору і збереглося після припинення його існування, мають ті члени двору, котрі до 15 квітня 1991 року не втратили права на частку в його майні. Такими, що втратили це право, вважаються працездатні члени двору, які не менше трьох років підряд до цієї дати не брали участі своєю працею і коштами у веденні спільного господарства двору (в цей строк не включається час перебування на дійсній строковій військовій службі, навчання в учбовому закладі, хвороба);

б) розмір частки члена двору визначається виходячи з рівності часток усіх його членів, включаючи неповнолітніх та непрацездатних. Частку працездатного члена двору може бути зменшено або відмовлено у її виділенні при недовгочасному його перебуванні у складі двору або незначній участі працею чи коштами в господарстві двору. Особам, які вибули з членів двору, але не втратили права на частку в його майні, вона визначається виходячи з того майна двору, яке було на час їх вибуття і яке збереглося.

Статтею 534 ЦК УРСР передбачено , що кожний громадянин може залишити за заповітом усе своє майно або частину його (не виключаючи предметів звичайної домашньої обстановки і вжитку) одній або кільком особам як тим, що входять, так і тим, що не входять до кола спадкоємців за законом, а також державі або окремим державним, кооперативним та іншим громадським організаціям.

Згідно ст. 548 ЦК УРСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається прийняття спадщини під умовою або з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з моменту відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Як встановлено в суді, ОСОБА_5 відповідно до свідоцтва про право особистої власності на житловий будинок від 02 жовтня 1989 року, як голова колгоспного двору, являлася власником житлового будинку з належними до нього будівлями і спорудами, розміщеного за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Савинці, вул. Садова (до перейменування Щорса), 38 .

Станом на 15 квітня 1991 року в будинку за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Савинці, вул. Садова (до перейменування Щорса) , 38, проживали та були зареєстровані ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, про що вбачається з довідки Срібнняської селищної ради №413 від 14.12.2018 року.

Відповідно до ст. 123 ЦК УРСР ОСОБА_1, ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 мають право на частки в майні колгоспного двору, виходячи з рівності часток його членів.

05 лютого 2003 року померла ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЕЛ № 162612 від 06 лютого 2003 року.

ОСОБА_1, як спадкоємець за заповітом, в установленому порядку прийняв спадщину після померлої 05 лютого 2003 року ОСОБА_5, про що вбачається з копії спадкової справи № 204/2007 до майна померлої 05 лютого 2003 року ОСОБА_5. Свідоцтво про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розміщеного за адресою: Чернігівська область, Срібнянський район, с. Савинці , вул. Садова (до перейменування Щорса), 38 ОСОБА_1 не отримав, так як у свідоцтві про право особистої власності на житловий будинок №38 від 02 жовтня 1989 року, вказано, що нерухоме майно належить голові колгоспного двору, проте зазначено лише голову колгоспного двору при наявності інших його членів. В зв'язку з цим нотаріусом в оформленні спадщини на підставі такого правовстановлюючого документа відмовлено, про що зазначено в повідомленні від 06.12.2018 року №919/02-14.

Таким чином, суд визначає за ОСОБА_1, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 84,1 м.кв., житловою- 41,7 м.кв., побудований в 1973 році, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм (Б-1), побудованим в 1976 році, літньою кухнею (В-1), побудованою в 1990 році, гаражем (б-1), побудованим в 1990 році, гаражем (б1-1), побудованим в 1990 році, погребом (Пг), побудованим в 1967 році, хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, огорожею № 4, розміщений за адресою : Чернігівська область, Срібнянський район, с. Савинці, вул. Садова (до перейменування Щорса), 38, в розмірі 1/4 його частини та визнає право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору, також визнає за ним право власності на 1/4 частину вказаного нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_5, яка померла 05 лютого 2003 року.

Керуючись ст.ст. 259, 264, 265 ЦПК України, ст.ст. 120, 123, 534, 548, 549 ЦК УРСР 1963 року, ст. 328 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Визначити за ОСОБА_1, як членом колгоспного двору, долю у спільній сумісній власності на житловий будинок (А-1), загальною площею 84,1 м.кв., житловою- 41,7 м.кв., побудований в 1973 році, з господарськими будівлями та спорудами: сараєм (Б-1), побудованим в 1976 році, літньою кухнею (В-1), побудованою в 1990 році, гаражем (б-1), побудованим в 1990 році, гаражем (б1-1), побудованим в 1990 році, погребом (Пг), побудованим в 1967 році, хвірткою №1, ворітьми №2, огорожею №3, огорожею № 4, розміщений за адресою : Чернігівська область Срібнянський район с. Савинці, вул. Садова (до перейменування Щорса), 38, в розмірі 1/4 його частини та визнати право власності на вказану частину нерухомого майна, як частку в майні колгоспного двору; також визнати за ним право власності на 1/4 частину вказаного нерухомого майна в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7, яка померла 05 лютого 2003 року.

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя