Ухвала суду № 79710197, 31.01.2019, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/117/19

№ провадження 1-кс/646/819/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.01.19 року м.Харків

Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова Сіренко Ю.Ю., за участю секретаря – Сімоненко К.Ю., прокурора – Красилі І.І., підозрюваного – ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові клопотання слідчого СВ Основ’янського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220060000038 від 03.01.2019, у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, розлученого, офіційно не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше неодноразово судимого,-

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченного ч. 3 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в:

До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого СВ Основ’янського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220060000038 від 03.01.2019, у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, клопотання погоджено з прокурором Харківської місцевої прокуратури № 5 ОСОБА_3

В обґрунтування клопотання слідчий зазначив, що 01 січня 2019 року у вечірній час, точний час в ході досудового розслідування не встановлений, ОСОБА_1, перебуваючи вдома, за адресою: АДРЕСА_1, маючи раптово виниклий умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок, пішки направився до багатоповерхового будинку, який розташований за адресою: м. Харків, пр-та Гагаріна, 68.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_1, прибувши до вищевказаного багатоповерхового будинку, шляхом вільного доступу, проник до підвального приміщення даного будинку, яке є сховищем для зберігання кабелів діючих ліній зв’язку ПАТ «Укртелеком», та, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, маючи при собі заздалегідь заготовлену пилку, обрізав, тим самим, скоїв крадіжку телефонних кабелів, а саме: марки ТПП 100х2х0,5, протяжністю 6 метрів, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/204се-19 від 23.01.2019 – 313 гривень 02 копійки (триста тринадцять ) гривень 02 копійки, марки ТПП 100х2х0,5, протяжністю 6 метрів, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/204се-19 від 23.01.2019 – 313 гривень 02 копійки (триста тринадцять ) гривень 02 копійки, марки ТПП 100х2х0,5, протяжністю 6 метрів, вартістю згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №6/204се-19 від 23.01.2019 – 313 гривень 02 копійки (триста тринадцять ) гривень 02 копійки, після чого ОСОБА_1 разом з викраденим майном з місця вчинення злочину зник та розпорядився викраденим майном на власний розсуд, чим спричинив ПАТ "Укртелеком" матеріальну шкоду на загальну суму 939,06 грн.

29.01.2019 р. ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України – таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

Отже, щоб запобігти ризикам передбаченим ст.177 КПК України, орган досудового слідства вважає, що до підозрюваного ОСОБА_1 потрібно застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів без визначення застави.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та зазначив, що на його думку необхідність взяття під варту підозрюваного є обґрунтованою, та відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України, а тому менш суворі запобіжні заходи не достатні для їх запобігання. Крім того, просив не визначати заставу при обранні запобіжного заходу ОСОБА_1.

У судовому засіданні підозрюваний проти задоволення клопотання не заперечував, вважав можливим не визначати заставу при обранні запобіжного заходу.

Підозрюваний ОСОБА_1 зазначив, що пояснення слідчому давав добровільно, незаконні засоби впливу до нього не застосовувались.

Вислухавши думку прокурора, підозрюваного, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, дійшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У відповідності до ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

До Єдиного державного реєстру досудових розслідувань внесені відомості за №12019220060000038 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у сховище.

29.01.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Щодо обґрунтованості підозри, то вона є обґрунтованою щодо дій ОСОБА_1 та підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події від 03.01.2019 неподалік будинку за адресою: м. Харків, вул. Зелена, 71; протоколом огляду речей та документів від 05.01.2019 (відрізок кабелю); протоколами допитів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9; протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками за участю свідка ОСОБА_9, протоколом огляду від 29.01.2019 підвального приміщення, де скоєно крадіжку та іншими доказами.

Поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві України, тому, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України та позиції Європейського суду з прав людини, відображеної у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).

При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

За таких умов, щодо пред'явленої підозри, з точки зору достатності та взаємозв'язку, слідчий суддя приходить до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, передбачених параграфами 3-5 ОСОБА_3 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші), які свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення, які могли б об'єктивно зв'язувати його з ними, тобто підтвердити існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний міг вчинити дані кримінальні правопорушення.

Допитаний у судовому засіданні підозрюваний ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України, винним себе визнав.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до вимог ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування або суду, незаконно впливати на свідків, знищити, сховати або спотворити речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

В клопотанні слідчого зазначено, що на даний час існують ризики, які дають достатньо підстав вважати, що відносно підозрюваного ОСОБА_1 неможливо застосувати жоден із більш м'яких запобіжних заходів, а саме: може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків у цьому провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Зокрема, ризик переховування ОСОБА_1 від органів досудового розслідування та суду обґрунтовується тим, що підозрюваний, усвідомлюючи можливість реального покарання за вчинений злочин, які за ступенем тяжкості є тяжким, буде намагатись уникнути кримінальної відповідальності шляхом зміни місця проживання, неявки на виклики слідчого, прокурора та суду (п.1 ч.1 ст.177 КПК України).

Слідчий зазначив, що аналізуючи вказаний ризик в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenkov. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі може оцінюватись у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Beccievv. Moldova (Бекчиев проти Молдови)).

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного, слідчий суддя враховує вимоги п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, а також те, що метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, вчинити інші кримінальні правопорушення.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання, довели наявність обґрунтованої підозри у вчиненні останнім вказаних кримінальних правопорушень, що підтверджується вищевказаними доказами, які зібрані під час досудового розслідування.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків, але слідчий суддя вважає, що підозрюваний не буде виконувати покладені на нього процесуальні обов’язки.

Таким чином, слідчий суддя у відповідність до положень ст.ст. 177, 178 КПК України та практики Європейського Суду з прав людини враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_1, 06.01.198 року народження, який раніше неодноразово судимий, останній раз 04.10.2013 Червонозаводським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ст. 70, ч. 4 ст. 70, ч. 1 ст. 71 КК України, до 4 років 6 місяців позбавлення волі, звільненого 16.05.2017р. ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова на підставі ст. 81 КК України, відносно останнього 29.12.2018 до Червонозаводського районного суду м. Харкова направлено обвинувальний акт за ч.2 ст. 185 КК України у кримінальному провадженні № 12018220060001357 від 31.07.2018, має незняті та непогашені у встановленому законом порядку судимості, належних висновків для себе не зробив, та, знову, повторно вчинив умисний корисливий злочин проти власності, що свідчить про стійку злочинну спрямованість особи підозрюваного, офіційно ніде не працює, тобто не має постійного джерела доходу, що може спонукати його на вчинення нового умисного корисливого злочину, та може в подальшому переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків по кримінальному провадженню, а також, те що він вчинив тяжкий умисний злочин проти власності, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Беручи до уваги думку підозрюваного ОСОБА_10, який у судовому засіданні відмовився від визначення застави у зв’язку з неможливістю її внесення, слідчий суддя при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_10 розмір застави не визначає.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання слідчого СВ Основ’янського ВП ГУНП в Харківській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220060000038 від 03.01.2019, у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, - задовольнити.

Обрати у відношенні ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком 58 днів.

Підозрюваного ОСОБА_1 взяти під варту в залі суду.

Строк тримання під вартою обчислювати з 31.01.2019 року о 16 годині 15 хвилин.

Дата закінчення дії ухвали 29.03.2019 року о 16 годині 15 хвилин.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали буде виготовлено та оголошено 01.02.2019 о 15 годині 05 хвилин.

Слідчий суддя - Ю.Ю. Сіренко