Рішення № 79710175, 31.01.2019, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/814/18

Провадження № 2/635/225/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 січня 2019 року

смт. Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді - Токарєвої Н.М.,

секретар судового засідання - Антонян М.В.,

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство

ОСОБА_1 «ПриватБанк»,

представник позивача - ОСОБА_2,

діє на підставі довіреності від 12.09.2017,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

07 лютого 2018 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором б/н від 21.07.2011 в сумі 105859,72грн., судового збору в розмірі 1762,00грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідно до укладеного договору б/н від 21.07.2011, відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі, що встановлений «Тарифами Банку». У порушення зазначених вимог відповідач зобов’язання за вказаним договором належним чином не виконав. Станом на 30.09.2017 відповідач має заборгованість у розмірі 105859,72грн., яка складається з наступного: 5965,74грн. – заборгованість за кредитом; 97161,86грн. – заборгованість по процентам за користування кредитом; 273,12грн. – заборгованість за пенею та комісією.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 03 березня 2018 року провадження по справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження, призначено судове засідання на 25 квітня 2018 року о 14 год. 00 хв.

Представником позивача ОСОБА_2 подано до суду клопотання про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала, просила суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, надав суду заяву про слухання справи за його відсутністю та відзив на позов, в якому проти задоволення позовних вимог заперечував. Зазначив, що згідно розрахунку позивача заборгованість виникла 30.04.2014, тож заявлений позов подано з порушенням строків позовної давності, незаконно було нараховано проценти, пеню та комісію, він не ознайомлений з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку, також незаконно була змінена процентна ставка за користування кредитом оскільки він не був повідомлений про це Банком, просить суд при вирішенні справи застосувати строк позовної давності та відмовити у позові.

Представником позивача ОСОБА_2 подано до суду відповідь на відзив, в якій зазначено, що відповідач повинен виконати взяті на себе грошові зобов’язання, що у разі прострочення платежу банком нараховується пеня та штраф, позичальник ознайомлюється з Умовами та правилами надання банківських послуг та Тарифами Банку шляхом підписання заяви на отримання кредиту, у всіх документах міститься підпис відповідача, тарифи розміщені на офіційному сайті Банку, строк позовної давності не сплив, оскільки картки згідно кредитного договору були видані відповідачу зі строком дії до останнього дня липня 2018 року.

За загальним правилом частини першої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

В зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи та надані докази, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що у відповідності до укладеного договору б/н від 21.07.2011, відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі, що встановлений «Тарифами Банку», на його ім’я було відкрито картковий рахунок № 5577212709466737, зі строком внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно наданого позивачем розрахунку залишок заборгованості за наданим кредитом виник 28 лютого 2014 року в сумі 267,22 грн.

Тож право на звернення до суду з позовом про стягнення заборгованості виникло з 28 лютого 2014 року.

Частиною 1 ст. 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. ст. 11, 12, 15, 20 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Право на захист особа здійснює на свій розсуд. Нездійснення особою права на захист не є підставою для припинення цивільного права, що порушене, крім випадків, встановлених законом.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 525, ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст. 610 ЦК України вбачається, що порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 256 ЦК України передбачено, що це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу - позовна давність.

Загальна позовна давність відповідно до ст. 257 ЦК України встановлюється тривалістю у три роки, при цьому відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення, при цьому сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Як вбачається з довідки позивача від 06.09.2018 на ім’я ОСОБА_3 було відкрито два карткових рахунки № 5577212709466737 та № 5168755505878476, останній має термін дії до останнього дня липня місяця 2018 року. Термін дії карткового рахунку № 5577212709466737 не зазначений.

Як вбачається з матеріалів справи на картковий рахунок № 5168755505878476 грошові кошти позивачем не нараховувались.

Отже заборгованість у розмірі 267,22 грн. виникла 28 лютого 2014 року.

Судом встановлено, що відповідач отримав у позивача в борг грошову суму у розмірі 6000,00грн. 21.08.2011, протягом трьох років здійснював погашення заборгованості.

Судом також встановлено, що позивач до суду з позовом про стягнення з відповідача суми боргу звернувся 07 лютого 2018 року.

З урахуванням правил ст. 264 ЦК України початком перебігу позовної давності для позивача за кредитним договором є відповідно 28 лютого 2014 року.

Враховуючи, що для заявлених вимог встановлена загальна позовна давність, а позивач звернувся до суду 07 лютого 2018 року позовні вимоги не можуть бути задоволені з огляду на припис ч. 1 ст. 267 ЦК України, при цьому суд не приймає до уваги посилання позивача на те, що строк повернення коштів на картковий рахунок не сплив, оскільки письмових доказів на підтвердження вказаних обставин позивач не надав, відповідач вказані обставини у письмовій заяві заперечує, а відповідно до ст. 218 ЦК України заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо-, відеозапису та іншими доказами.

Позивачем не спростовано доводів відповідача про те, що звернення до суду було здійснено поза межами строків позовної давності.

Також, позивачем на подавалось клопотання про поновлення строків звернення до суду.

Інших обставин, які об'єктивно перешкоджали позивачу протягом трьох років (особисто або за участі представника) пред'явити позов, позивачем не зазначено.

Враховуючи викладене, суд за заявою відповідача застосовує позовну давність та відмовляє позивачу в задоволенні позовних вимог про стягнення суми боргу через сплив позовної давності.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України, а саме – судовий збір у зв’язку з відмовою у задоволенні заявлених вимог суд залишає за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 12, 78, 80, 81, 141, 258, 263-265, 280-282, 286-289 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

В задоволені позову Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості – відмовити.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору залишити за рахунок позивача.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі знаходиться за посиланням: inbox@hr.hr.court.gov.ua.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення відповідно до Перехідних положень ЦПК України в редакції Закону України 2147-VIII 03.10.2017р., може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Харківської області через Харківський районний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги особою, яка її оскаржує, протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Позивач – Акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПРИВАТБАНК», код ЄДРПОУ 14360570, рахунок № 29092829003111 (для погашення заборгованості), МФО 305299, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 50;

Відповідач – ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії ММ № 616610, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області 09.09.2000, місце реєстрації за адресою: Харківська область, Харківський район, смт. Березівка, вул. Молодіжна, б. 40, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Повний текст рішення складений 08 лютого 2019 року.

Суддя Н.М. Токарєва