Рішення № 79709352, 31.01.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 643/13186/17

Провадження № 2/643/338/19

31.01.2019 р. м. Харків

Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого - судді Харченко А.М.

за участю секретаря - Горборукової М.О.

представник позивача – ОСОБА_1

представника відповідача – адвоката ОСОБА_2

відповідача – ОСОБА_3,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_3, третя особа – Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант», про відшкодування матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою,

В С Т А Н О В И В:

12.10.2017. ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3, в якому просить стягнути з відповідача на його користь суму збитку у розмірі 26260 грн. та судовий збір в розмірі 640 грн. В обгрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 17 листопада 2015 року внаслідок ДТП водій марки «Дєу», д.н. НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_3, при зміні напрямку, не переконавшись, що це буде безпечним, скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5 та автомобілем НОМЕР_3, під керуванням ОСОБА_1, тим самим порушив п. 10.1. ПДР України, та ст. 124 КУпАП. Цивільна відповідальність водія автомобіля НОМЕР_4, ОСОБА_3 застрахована у Страховій компанії «Альфа Гарант» поліс АІ/602499 від 04.12.2014 року. 24 грудня 2015 року суддею Московського районного суду м. Харкова винесено постанову, якою ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу за порушення ПДР. Страховою компанією «Альфа-Гарант» 07.04.2016 року позивачу сплачено за цим страховим випадком 7145 грн. Згідно з страховим полісом АІ/602499, ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, становить 50000 грн., а розмір франшизи – 1000 грн. Ремонт свого транспортного засобу «VW Passat», д.н. НОМЕР_5, 2009 року випуску позивач зробив за власні кошти на СТО «Кузовсервіс» за адресою: м. Харків, пр. Пластичний, 17а, на загальну суму 33405 грн., що підтверджується ОСОБА_1 приймання-здачі виконаних робіт від 11 січня 2016 року. Таким чином сума, яка підлягає відшкодуванню, становить: 33405 грн. (фактичний розмір) – 7145 грн. (страхова виплата) = 26260 грн. (різниця). Виходячи з діючого законодавства, якщо позивачу недостатньо сплаченого страховиком відшкодування, він має право вимагати у винної у дорожньо-транспортній пригоді особи – ОСОБА_3 різницю між фактичним розміром і страховим відшкодуванням.

Ухвалою суду від 29.01.2018 року до розгляду справи в якості третьої особи залучена Страхова компанія «Альфа-Гарант» (а.с. 21).

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, який діє на підставі виданої довіреності, підтримав позовні вимоги позивача, посилаючись на вищенаведене, та просив позов задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та його представник – адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги позивача не визнали у повному обсязі та надали заперечення, в яких зазначили, що позов не визнають цілком, в зв’язку з тим, що позивач вже отримав спричинені йому збитки в повному обсязі в сумі 7145 грн. за оцінкою визначеного розміру шкоди в порядку страхового відшкодування шкоди за страховим полісом цивільної відповідальності № А-і/602499 відповідача від страхової компанії «Гарант-Альфа» на підставі Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». За умовами полісу за строком його дії ліміт відповідальності страховика за шкоду майну на одного потерпілого становить 50000 грн. з франшизою 1000 грн. Згідно з положеннями ст. 22, 35, 36 вказаного вище Закону, при настанні страхового випадку страховик, відповідно до встановленого полісом ліміту відповідальності відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінки шкоди, яка була заподіяна в результаті ДТП майну 3-ї особи. Якщо особа, яка має право на отримання відшкодування не задоволена рішенням страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування, вона має право подати до Моторно-транспортного страхового бюро України скаргу на рішення страхової компанії. Якщо прийняте МТСБУ рішення не задовольняє таку особу, вона має право звернутись до суду з відповідним позовом до страхової компанії щодо відшкодування спричиненої шкоди в судовому порядку. Як видно з позову, позивач посилається на спричинену йому шкоду в результаті ДТП у розмірі 33405 грн., що не перевищує встановленого полісом ліміту. Однак він не вказує, з яких причин він оспорює суму спричиненої йому шкоди, встановлену страховою компанією після ДТП та з яких причин він не оспорював рішення страхової компанії. Звернення з позовом до застрахованої особи, тобто відповідача нічим не обгрунтовано. Фактичні витрати позивача на ремонт належного йому автомобіля також нічим не підтверджені, так як немає первинної оцінки спричиненої шкоди з урахуванням стану автотранспортного засобу, його огляду та діагностики. Крім того, позивач звертався до Дзержинського районного суду м. Харкова з позовом до СК «Альфа-Гарант» про відшкодування спричиненої шкоди в повному обсязі до ліміту страхового полісу, однак йому було відмовлено (а.с. 16).

Третя особа - Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» в судове засідання на неодноразові виклики не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причину неявки суду не повідомили. Суд розглянув справу на підставі наявних доказів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, відповідача, дослідивши матеріали цієї справи та адміністративного матеріалу стосовно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП, надані сторонами докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_3 17.11.2015 року, о 15 годині 35 хвилин, в м. Харкові керував транспортним засобом марки «Дєу», д.н.НОМЕР_1, по вул. Академіка Павлова біля буд. 51, при зміні напрямку руху водій не переконався, що це буде безпечним для інших учасників руху, в результаті чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_5, який зіткнувся з автомобілем марки «Фольксваген», д.н. НОМЕР_5, під керуванням ОСОБА_1

Постановою Московського районного суду м. Харкова від 24.12.2015 року встановлено, що ОСОБА_3 порушив п.10.1. Правил дорожнього руху України та притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили (а.с.4).

Відповідно до ч.6 ст. 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов’язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На дату вчинення дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача - водія ОСОБА_3 була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Альфа-Гарант» (а.с. 19).

Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» сплачено власнику автомобіля НОМЕР_6, ОСОБА_4 страхове відшкодування у розмірі 7145 грн. (а.с. 5).

Не погодившись з зазначеною сумою страхового відшкодування, ОСОБА_4 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-Гарант» про стягнення страхового відшкодування.

Однак рішенням Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2017 року в позові ОСОБА_4 відмовлено (а.с. 37-38).

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 30 серпня 2017 року рішення Київського районного суду м. Харкова від 28 квітня 2017 року залишено без змін (а.с. 39-40).

Як зазначив представник позивача в судовому засіданні, на цей час позивач оскаржує рішення Київського районного суду м. Харкова в касаційному порядку та справа витребувана судом вищої інстанції.

Відповідно до вимог ст. 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Фактичні витрати позивача на ремонт автомобіля НОМЕР_6, склали 33405 грн., що підтверджується рахунком-фактурою № 08/12, ОСОБА_1 приймання-здачі виконаних робіт від 11 січня 2016 року, квитанцією № 1092303 від 11 січня 2016 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи (а.с.6, 7, 36).

Виконані роботи по ремонту автомобіля НОМЕР_7, механічних ушкоджень, викладених в копії висновку судової автотоварознавчої експертизи № 11365/8 від 20.02.2017 по цивільній справі № 640/7090/16-ц за позовом ОСОБА_4 до СК «Альфа Гарант» про стягнення страхового відшкодування та зафіксованим в схемі місця ДТП, яка сталася 17.11.2015 року (а.с. 52-58, матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 за ст. 124 КУпАП).

Різниця майнової шкоди між виплаченою сумою страхового відшкодування та фактичним розміром шкоди становить 26260 грн.

Зазначена шкода особисто винуватцем ДТП ОСОБА_3 не була відшкодована потерпілій особі.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 зазначав, що витрати на проведення ремонтних робіт завищені, однак належних доказів на підтвердження своїх пояснень не надав.

На підставі викладеного, суд вважає можливим позовні вимоги ОСОБА_4 задовольнити та стягнути з ОСОБА_3 на його користь на відшкодування матеріальної шкоди 26260 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати, пов’язані зі сплатою судового збору в розмірі 640 грн., що підтверджується відповідною квитанцією (а.с.1).

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 141, 258, 259, 264-265, 268 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_4 задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Харків, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня – ОСОБА_6), б. 36-Б, кв. 35, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження Вірменія, податковий № НОМЕР_8, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 31-В, кв. 68, на відшкодування матеріальної шкоди 26260 (двадцять шість тисяч двісті шістдесят) грн.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження м. Харків, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 (колишня – ОСОБА_6), б. 36-Б, кв. 35, на користь ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, місце народження Вірменія, податковий № НОМЕР_8, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, б. 31-В, кв. 68, витрати по сплаті судового збору у розмірі 640 (шістсот сорок) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складений 08 лютого 2019 року.

Суддя Харченко А.М.