Ухвала суду № 79708630, 04.02.2019, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Комінтернівський районий суд м.Харкова

Номер провадження №1-кп/641/271/2019 Справа №646/492/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 лютого 2019 року Комінтернівський районний суд м. Харкова у складі колегії суддів:

головуючого - судді Музиченко В.О.

суддів - Чайка І.В., Фанда О.А.

при секретарі - Леонідовій Т.А.

за участю прокурора - Мозгового М.Л.,

потерпілої - ОСОБА_1,

захисників обвинувачених- адвокатів Василенко Н.М., Калюжної Л.А.,

обвинувачених - ОСОБА_4, ОСОБА_5,

при розгляді в підготовчому судовому засіданні в м. Харкові клопотання прокурора Мозгового М.Л. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4, ОСОБА_5, вирішуючи питання щодо можливості призначення до судового розгляду обвинувального акта в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060001876 від 04.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Комінтернівського районного суду м. Харкова надійшов обвинувальний акт в кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060001876 від 04.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Судом роз'яснено обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно них судом присяжних.

Прокурор у судовому засіданні зазначив, що обвинувальний акт підсудний Комінтернівському районному суду м. Харкова. Його складено відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України. Підстав для закриття кримінального провадження за п.4-8 ч.1, ч.2 ст.284 КПК України та повернення обвинувального акту прокурору немає. Просив призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду у відкритому судовому засіданні.

Крім цього, прокурором заявлено клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, а саме переховування обвинувачених від суду, незаконного впливу на свідків і потерпілих та вчинення інших кримінальних правопорушень - не відпали, що виправдовує підстави тримання під вартою. Фактичні обставини умисних особливо тяжких злочинів проти життя та здоров'я особи, свідчать про їх підвищену суспільну небезпеку. Прокурор вказав, що оскільки обвинувачені вчинили злочини із застосуванням насильства та злочини, які спричинили загибель людини, то застосування до них інших, більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

Потерпіла ОСОБА_1 підтримала думку прокурора щодо продовження строку тримання обвинувачених під вартою та не заперечувала проти призначення справи до судового розгляду.

Захисники обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 - адвокати Василенко Н.М. та Калюжна Л.А. заперечували проти продовження строку запобіжного заходу їх підзахисним, оскільки ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не доведені. Щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду захисники не заперечували.

Обвинувачені підтримали позицію захисників.

Суд, вислухавши думку сторін, ознайомившись з обвинувальним актом та доданими до нього матеріалами, дійшов наступного.

Так, судом встановлено, що обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 ухвалами слідчого судді Червонозаводського районного суду м. Харкова від 06.09.2017 року застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 26.12.2018, запобіжний захід щодо обвинувачених продовжено до 23 лютого 2019 року, у зв'язку із існуванням ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Відповідно до вимог п. п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Враховуючи, що на даний час не відпали ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були встановлені під час застосування обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зокрема, що обвинувачені можуть переховуватись від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих в кримінальному провадженні, вчинити інші кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачуються, тому суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинувачених під час розгляду кримінального провадження і приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою на 60 днів.

З урахуванням вищенаведеного, клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою, підлягає задоволенню.

Разом з тим, при вирішенні питання щодо призначення обвинувального акту до судового розгляду, суд дійшов наступного.

Так, згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд вправі у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 КПК України.

Вимоги, які законодавець ставить до обвинувального акту у статті 291 КПК України, і між інших в пункті 5, вказано, що в обвинувальному акті повинні бути викладені фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Так, обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України, оскільки викладене в обвинувальному акті формулювання обвинувачення за своїм змістом є неконкретним, внаслідок чого вбачається порушення права обвинувачених на захист, яке не є формальним і не може бути забезпечено лише участю захисників, оскільки особи, які обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень мають чітко усвідомлювати, у вчиненні яких злочинів вони обвинувачуються, неконкретне обвинувачення виключає справедливий судовий розгляд.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Формулювання обвинувачення повинно складатись з обставин, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, обставини, які впливають на ступінь тяжкості кримінального правопорушення тощо.

Правова кваліфікація дій особи в обвинувальному акті повинна містити не тільки посилання на окрему статтю і частину цієї статті кримінального закону, а й точне формулювання, у тому числі, і об'єктивної сторони та кваліфікуючих ознак конкретного кримінального правопорушення.

Відсутність в обвинувальному акті формулювання обвинувачення та правової кваліфікації дій особи унеможливлює якісно і в повній мірі здійснювати захист від пред'явленого обвинувачення, що порушує право особи на захист.

Так, обвинувальний акт не містить обвинувачення, а лише містить зміст формулювання підозри ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчинених кримінальних правопорушеннях (злочинах), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України.

Крім того, в обвинувальному акті не визначено час нападу з зазначенням формулювання «вечірній час», не визначено спосіб, в який обвинувачені отримали доступ до житла, обмежившись формулюванням - «раптово увірвалися через вхідні двері до приміщення квартири», не визначений час та місце смерті потерпілої, що має значення для визначення правильності кваліфікуючих дій обвинувачених, що в розрізі ст. 91 КПК України - є обов'язковими обставинами, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Крім того, обвинуваченням не розмежовані дії кожного з обвинувачених під час нанесення тілесних ушкоджень потерпілій, не встановлено, чиїми саме діями, ОСОБА_4 чи ОСОБА_5 потерпілій було завдано закриту тупу травму грудної клітини з переломами ребер справа та зліва, внаслідок яких розвинулась гостра легенево-серцева недостатність, що стала причиною смерті ОСОБА_7.

Таким чином, в порушення вимог ст. 291 КПК України у обвинувальному акті формулювання обвинувачення викладено не конкретно, оскільки не містить в собі належним чином сформульованого, зрозумілого обвинувачення щодо обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5, не містить викладення обставин, які свідчать про наявність доведених даних про обставини наведені вище.

Як вказують приписи ч. 1 ст. 91 КПК України, обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, які, виходячи зі змісту закону, має містити обвинувальний акт в формулюванні обвинувачення, з посиланням на фактичні обставини, які прокурор вважає встановленими, - покладається на слідчого, прокурора.

Такий виклад фактичних обставин справи унеможливить зміну обвинувачення у суді, оскільки зміна обвинувачення в суді допускається як винятковий випадок за наявності підстав, передбачених у ст. 338 КПК України та згідно положень ст. 338 КПК України передбачає виключно зміну правової кваліфікації та/або обсягу обвинувачення, але не стосується викладу фактичних обставин кримінального правопорушення.

Крім того, зміна обвинувачення в суді - це право прокурора, яким він в процесі розгляду справи може і не скористатись. Тому суд приходить до висновку, що дані недоліки повинні бути усунуті до призначення справи до судового розгляду, щоб суд мав можливість постановити законний та обґрунтований вирок у справі, який би у разі апеляційного оскарження не був би скасований у зв'язку з недоліками, допущеними на досудовому слідстві.

Разом з тим, слід зазначити, що ухвалою Комінтернівського районного суду м. Харкова від 16 липня 2018 року, яка набрала законної сили, обвинувальний акт у даному кримінальному провадженні, затверджений 22 січня 2018 року, вже повертався прокурору прокуратури Харківської області для усунення вищевказаних недоліків та виконання вимог КПК України. Проте, новий обвинувальний акт, затверджений прокурором 05 вересня 2018 року, який надійшов до суду для нового розгляду є ідентичним, за винятком того, що відсутні відомості про захисника ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_8. та новий обвинувальний акт підписаний іншим слідчим.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 348 КПК України у судовому засіданні головуючий зобов'язаний роз'яснити обвинуваченим суть обвинувачення, однак, з огляду на наведене, виконати ці вимоги кримінального процесуального закону не можливо. Неконкретність і суперечливість обвинувального акту суттєво порушує право обвинувачених на захист та свідчить про невідповідність обвинувального акту вимогам КПК України.

Таким чином, викладені вище недоліки обвинувального акту свідчать про його невідповідність вимогам КПК України та унеможливлюють призначення судового розгляду у кримінальному провадженні.

Керуючись ст.ст. 291, 293, 177, 178, 197, 199, 314-315 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Клопотання прокурора Мозгового М.Л. про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_4, ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на 60 днів в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор".

Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, строком на 60 днів в Державній установі "Харківській слідчий ізолятор".

Строк дії ухвали до 04 квітня 2019 року.

Обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про кримінальне правопорушення у якому внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017220060001876 від 04.09.2017 року за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 4 ст. 187, п.п. 6, 12 ч. 2 ст. 115 КК України - повернути прокурору прокуратури Харківської області, для усунення недоліків та виконання вимог КПК України.

Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Комінтернівський районний суд м. Харкова протягом семи днів з дня її проголошення та набирає законної сили по закінченню строку на її оскарження.

Головуючий суддя- В . О . Музиченко

Судді- І.В. Чайка

О.А. Фанда