Рішення № 79708441, 25.01.2019, Генічеський районний суд Херсонської області

Справа № 653/1590/18

Провадження № 2/653/523/19

РІШЕННЯ

іменем України

"25" січня 2019 р. м. Генічеськ

Генічеський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого судді – Крапівіна О.П.,

секретаря – Пшенична В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Генічеськ цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПрАТ «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ПрАТ «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі, у якому просить суд, стягнути за відповідача, код ЄДРПОУ 25168700 на його користь заборгованість по заробітній платі в сумі 31997,58 гривні, а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з 01.04.2017 року по 15.05.2018 року в розмірі 74622,19 гривень, а всього 106619,77 грн.

Свої позовні вимоги мотивує тим, що згідно запису в його трудовій книжці 15.05.2014 року він був прийнятий на роботу в ПрАТ «Пласт» на посаду оператора з добування нафти і газу на умовах строкового договору. Наказом від 30.03.2017 року він був звільнений з посади за згодою сторін на підставі ст.. 36 КЗпП України. В період його роботи на підприємстві відповідач систематично не виплачував йому заробітну платню і в день звільнення остаточний розрахунок не провів.

Відповідно до ч.1 ст. 274 ЦПК України Ухвалою суду від 18.10.2018 року справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Відповідачу були надіслані копії позовної заяви з додатками до неї, а також ухвала суду про відкриття провадження у справі, які ним були отримані, що підтверджується поштовим повідомлення про вручення кореспонденції адресату.

Відповідач в установлений судом строк заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не подав, але надіслав відзив, в якому визнає той факт, що ОСОБА_1 перебував з підприємством в трудових відносинах і що в день його звільнення розрахунок по заробітній платі з ним не здійснено не було. Згідно довідки ПрАТ «Пласт» 12.01.2018 року, заборгованість по заробітній платі на день звільнення позивача складає 31997,58 грн. Проте, відповідач зазначає, що середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні – розраховано не вірно. На думку відповідача, він має становити 71606,25 грн (з урахуванням саме робочих днів), з 31.03.2017 року по 15.05.2018 року. Також відповідач посилається на той факт, що вина підприємства у невиплаті ОСОБА_1 заробітної плати – відсутня, оскільки на майно та рахунки підприємства було накладено арешт.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного.

Як встановлено, 15.05.2014 року позивач був прийнятий на роботу в ПрАТ «Пласт», на посаду оператора з добування нафти і газу на умовах строкового договору, з якої він, на підставі ст.. 36 КЗпП України, звільнився за згодою сторін 30.03.2017 року.

Згідно довідки наданої позивачем, на день його звільнення у ПрАТ «Пласт» перед ним виникла заборгованість із заробітної плати, в розмірі 31997,58 грн. Даних, щодо заробітної плати нарахованої помісячно а також за останні два місяці роботи позивачем не надано.

Відповідно до частини першої статті 21 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95-ВР працівник має право на оплату праці відповідно до актів законодавства і колективного договору на підставі укладеного трудового договору.

Згідно з частиною першою статті 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Частиною першою статті 116 КЗпП України передбачено, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

З викладеного вище вбачається, що відповідач, який в день звільнення позивача не здійснив виплату останньому заборгованої заробітної плати, порушив вимоги законодавства щодо своєчасної виплати нарахованої заробітної плати. На час розгляду справи судом відомості про виплату позивачеві заборгованої заробітної плати також відсутні.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості із заробітної плати підлягають задоволенню у повному розмірі.

Відповідно до частини першої статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки зазначені в статті 116 цього Кодексу, тобто в день звільнення, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ним остаточний розрахунок по заробітній платі і розмір такої заборгованості сторонами не оспорюється, доказів відсутності вини відповідача в невиплаті даної заборгованості не надано, суд приходить до висновку що відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 31.03.2017 року тобто з дня, наступного за днем звільнення, по 24.05.2018 року, тобто по день звернення до суду.

Вирішуючи питання про розмір середнього заробітку, який підлягає стягненню на користь позивача, суд виходить з того, що відповідно пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати» (далі - Порядок) середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Згідно з пунктом 8 цього Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи з довідки ПрАТ «Пласт» №14 від 12.01.2018 року, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 становила 251,25 грн.

Визначаючи розмір заборгованості середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку, суд не погоджується з розрахунком позивача, який зроблений виходячи з даного розрахунку: (13х5527,57 гривень = 71858,41 гривень + 2763,78 грн за 15 днів травня місяця 2018 року). Згідно пункту 8 Порядку, розрахунок повинен виглядати наступним чином: 251,25 гривень (середньоденна заробітна плата) х 292 робочих днів прострочення виплати заробітної плати (кількість днів з 31.03.2017 року по 24.05.2018 року (день звернення до суду), а тому загальна сума стягнення розміру заборгованості середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку повинна становити 73365 грн.

Суд критично відноситься до посилань позивача на той факт, що вина ПрАТ «Пласт» у невиплаті ОСОБА_1 заробітної плати – відсутня. Накладення арешту на майно підприємства або на його рахунки – не звільняє підприємство від сплати заробітної плати своїм працівникам.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року N 3674-VIпозивачі звільняються від сплати судового збору за подання позовів про стягнення заробітної плати, поновлення на роботі та за іншими вимогами, що випливають із трудових відносин.

Відповідно до статті 142 ЦПК України якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а саме 704 гривні 80 копійок.

На підставі викладеного, керуючись статтею 21 Закону України «Про оплату праці», статтями 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, статтями 12, 13, 81, 2, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд, -

В И Р I Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ПрАТ «Пласт» про стягнення заборгованості по заробітній платі – задовольнити частково.

Стягнути з ПрАТ «Пласт», код ЄДРПОУ 25168700, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, заборгованість із заробітної плати у розмірі 31997,58 (тридцять одна тисяча дев’ятсот дев’яносто сім гривень п’ятдесят вісім копійок).

Стягнути з ПрАТ «Пласт», код ЄДРПОУ 25168700, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер – НОМЕР_1, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 31.03.2017 року по 24.05.2018 рік, в розмірі 73365 грн (сімдесят три тисячі триста шістдесят п’ять гривень).

В іншій частині позову – відмовити.

Стягнути з ПрАТ «Пласт», код ЄДРПОУ 25168700, в дохід держави судовий збір у розмірі 704 гривні 80 копійок на р/р № 31211256026001, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37993783, код платежу 22030106, призначення платежу / «Судовий збір», код 22030106, відповідно до З.У. «Про судовий збір»/.

Рішення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду в термін 30 днів з дня оголошення рішення. У разі, якщо рішення було постановлено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом 30 днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Генічеського районного суду ОСОБА_2