Ухвала суду № 79708023, 08.02.2019, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 638/1306/19

Провадження № 1-кп/638/1017/19

08.02.2019 року Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В. М.

за участю секретаря - Жакун Н. О.

з участю прокурора - Загурської С. Г.

з участю обвинуваченого - ОСОБА_1

з участю захисника - Ярмоли О. В.

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні питання щодо можливості призначення справи до судового розгляду та продовження строків тримання під вартою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України,-

ВСТАНОВИВ:

31 січня 2019 року до Дзержинського районного суду м. Харкова із Харківської місцевої прокуратури №1 надійшов обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному в Єдиний реєстр досудового розслідування за №12018220480005060 від 23.12.2018 року за підозрою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України.

Підготовче судове засідання по справі призначене на 08.02.2019 року.

Прокурор зазначив, що на підставі обвинувального акту є можливість призначити судовий розгляд.

Обвинувачений ОСОБА_1, та його захисник Ярмола О.В. також вважали можливим призначити справу до судового розгляду.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 складений у відповідності з вимогами Кримінального процесуального кодексу України і поверненню прокурору не підлягає.

Провадження за обвинувальним актом підсудне цьому суду.

Підстав для закриття провадження чи його направлення прокурору для проведення досудового провадження немає.

Порушення вимог КПК України, які б унеможливлювали призначення провадження до судового розгляду, відсутні, відтак суд приходить до висновку про необхідність призначення провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_1 усудове засідання.

Зазначене судове засідання з урахуванням виду правопорушення, слід проводити у відкритому судовому засіданні.

Коло осіб, які беруть участь у судовому розгляді є наступним: обвинувачений, захисник, прокурор, потерпілі, свідки.

Вирішуючи питання щодо кола осіб у учасників судового провадження, про виклик в судове засідання осіб для їх допиту, суд виходить з часу надходження матеріалів провадження до суду за клопотанням прокурора, забезпечення принципу змагальності сторін та їх рівності у наданні доказів згідно положень ст.22 КПК України, а тому вважає за необхідне на даній стадії судового провадження задовольнити позиції прокурора, висловленій у відповідному списку.

З урахуванням викладеної думки суду, на даний час є недоцільним витребування будь-яких документів чи речей.

Сторони не позбавлені права заявити повторні клопотання щодо виклику для допиту осіб, витребування документів чи речей, зокрема, і під час безпосередньо судового розгляду згідно положень ст.350 КПК України.

У підготовчому судовому засіданні прокурор також заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_1, посилаючись на продовження існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, що стало підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_1, та його захисник Ярмола О.В. заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважали за можливим застосувати більш м'який запобіжний захід.

Суд, вислухавши думку учасників підготовчого судового розгляду, приходить до наступних висновків.

Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Так, ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.12.2018 року відносно підозрюваногоОСОБА_1 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 20.02.2019 року.

Положеннями статті 29 Конституції України гарантовано право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Так, у рішенні «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, визначено, що тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Так, Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, ухилення від явки до суду, вчинення іншого злочину.

Вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують, та міжнародними контактами.

Частиною 1 статті 194 КПК України визначено, що суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Вислухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши надані прокурором документи, які підтверджують необхідність та достатність підстав для продовження строку тримання під вартоюОСОБА_1, суд приходить до висновку про відсутність даних, які б свідчили, що ті ризики, які були враховані судом під час обрання запобіжного заходу, відсутні.

Розглянувши обвинувальний акт, враховуючи реальне існування ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, враховуючи особу обвинуваченого, наявні підстави вважати, що знаходячись на волі обвинувачений може продовжити злочинну діяльність, суд вважає, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на теперішній час не вбачається.

У відповідності з положеннями статті 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності вище перелічених ризиків, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, оцінюючи всі обставини у їх сукупності, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_1, та який з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності може переховуватись від суду, та перебуваючи на свободі може продовжити свою злочинну діяльність, що свідчить про неможливість запобігання ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, вік та стан здоров'я обвинуваченого, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого в місці його постійного проживання, відсутність місця роботи, наявність судимостей, приходить до висновку про те, що підстав для заміни або скасування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_1, на теперішній час судом не вбачається.

На підставі викладеного, керуючись п.1 ст.5 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, Рішенням Європейського суду з прав людини від 10.02.2011, справа «Харченко проти України», ст.165-1 КПК України 1960 р., ст.ст.314-316, 331, 334, 369 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Кримінальне провадження відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінальних правопорушень-злочинів, передбачених частиною 2 статті 187, частиною 2 статті 186 Кримінального кодексу України призначити до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 25 лютого 2019 року на 17 годину 00 хвилин.

Продовжити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Харкова, громадянину України, строк тримання під вартою терміном на 60 днів, тобто до 08 квітня 2019.

Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, потерпілих, обвинуваченого, його захисника, а також осіб для допиту як свідків в частині погодженої позиції прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий: