Ухвала суду № 79706073, 09.02.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 09.02.2019 Справа № 554/1002/19

Єдиний унікальний номер справи: №554/1002/19

Провадження № 1-кс/554/2270/2019

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: слідчого судді Бугрія В.М., при секретарі - Колесніченко О.П., розглянувши клопотання cтаршого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції Пилипенко А.В.про арешт майна , -

В С Т А Н О В И В :

Слідчий звернувся до суду з клопотанням , посилаючи на те, що слідчим управлінням ГУНП в Полтавській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженню, яке внесено до ЄРДР за № 12019170000000084 від 08.02.2019 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що службові особи Кременчуцької міської ради протягом 2017-2018 року зловживаючи владою та своїм службовим становищем, використовуючи своє службове становище всупереч інтересам служби з метою одержання неправомірної вигоди, за попередньою змовою з невідомим особами шляхом підробки правовстановлюючих документів, а саме свідоцтв про право на спадщину за законом на наступні об'єкти нерухомості в м.Кременчуці: АДРЕСА_39, квартиру АДРЕСА_40, квартиру АДРЕСА_41, квартиру АДРЕСА_2, квартиру АДРЕСА_3, квартиру АДРЕСА_4, квартиру АДРЕСА_5, квартиру АДРЕСА_6, квартиру АДРЕСА_7, квартиру АДРЕСА_8, квартиру АДРЕСА_9, квартиру АДРЕСА_10, квартиру АДРЕСА_11, квартиру АДРЕСА_12, квартиру АДРЕСА_13, та подальшого їх переоформлення шляхом реєстрації нікчемних договір купівлі-продажу, здійснили незаконне відчудження вказаних об'єктів із комунальної власності міста Кременчука та реєстрацію їх за новим власником ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, спричинили тяжкі наслідки у вигляді матеріальних збитків. Аналогічним чином оформлено право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку НОМЕР_7 площею 0,0976 га.

Право власності до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 переходило на підставі договорів купівлі-продажу, а право власності у попередніх власників виникало у всіх випадках на підставі свідоцтв про право на спадщину за законом, рішення про державну реєстрації яких (з відкриттям розділу) здійснено одними й тими ж нотаріусами.

На час проведення досудового розслідування вищевказані об'єкти нерухомості у кримінальному провадженні визнані речовим доказом.

Разом з тим, встановлено, що об'єкти нерухомості розташовані за адресами: АДРЕСА_14, АДРЕСА_42, АДРЕСА_15, АДРЕСА_16, АДРЕСА_17 за підробленими документами зареєстровано за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_8, виданий 27.04.2012, видавник: Кременчуцький РВ УМВС України в Полтавській області та у подальшому продано.

На даний час є підстави вважати, що інші речові докази, а саме об'єкти нерухомості, розташовані за адресами: АДРЕСА_43, АДРЕСА_18, АДРЕСА_44, АДРЕСА_19, АДРЕСА_45, АДРЕСА_20, АДРЕСА_46, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23, земельна ділянка НОМЕР_7 площею 0,0976 га., які також за підробленими документами зареєстровано за ОСОБА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, паспорт громадянина України, серія та номер: НОМЕР_8, виданий 27.04.2012, видавник: Кременчуцький РВ УМВС України в Полтавській області можуть бути реалізовано.

Таким чином, є можливість втратити вказані речові докази у кримінальному провадженні, тобто існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Згідно ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та з метою відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Крім цього, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (тобто є речовим доказом). - є матеріальним об'єктом, який був знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберіг на собі його сліди або містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

У даному випадку існує сукупність підстав і розумних підозр вважати, що об'єкти нерухомості, розташовані за адресами: АДРЕСА_43, АДРЕСА_18, АДРЕСА_44, АДРЕСА_19, АДРЕСА_45, АДРЕСА_20, АДРЕСА_46, АДРЕСА_21, АДРЕСА_22, АДРЕСА_23; АДРЕСА_14, АДРЕСА_24, АДРЕСА_47, АДРЕСА_25, АДРЕСА_17, земельна ділянка НОМЕР_7 площею 0,0976 га., можуть бути втраченими, результат чого - втрата речових доказів у кримінальному провадженні.

Окрім того, з метою у подальшому призначення ряду експертиз щодо визначення вартості майна та визначення розмірів збитків необхідно зберегти технічний та майновий стан вищезазначених приміщень.

У разі відмови у арешті вилученого майна - повністю буде втрачена можливість виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст.2 КПК України - захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура, так як особи, причетні до реалізації вищевказаних приміщень, зацікавлені у знищенні доказів, в тому числі речових доказів, яким є об'єкти нерухомості у м. Кременчуці.

Слідчий в судове засідання не з»явилась, надала заяву в якій прохала клопотання задовольнити, та розглянути клопотання у її відсутність.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів. За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об»єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Стороною обвинувачення доведено, що вищевказане майно, має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав до арешту, вказаного в клопотаннях сторони обвинувачення майна, враховує можливість використання його як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а тому клопотання про арешт майна підлягаює задоволенню.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 2, 7, 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий

У Х В А Л И В :

Клопотання cтаршого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Полтавській області майора поліції Пилипенко А.В.про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, а саме об'єкти нерухомості, розташовані за адресами:

АДРЕСА_43,

АДРЕСА_26,

АДРЕСА_44,

АДРЕСА_27,

АДРЕСА_28,

АДРЕСА_29,

АДРЕСА_30,

АДРЕСА_31,

АДРЕСА_32,

АДРЕСА_33,

земельну ділянку НОМЕР_7 площею 0,0976 га.,

та на майно, яке перебувало у власності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1, а саме об'єкти нерухомості, розташовані за адресами:

АДРЕСА_34, яка належить ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2,

АДРЕСА_35, яка належить ОСОБА_5, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3;

АДРЕСА_36, яка належить ОСОБА_6, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4;

АДРЕСА_37, яка належить ОСОБА_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5

АДРЕСА_38, яка належить ОСОБА_8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_6 з позбавленням прав на їх відчуження, розпорядження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду протягом п»яти днів з дня її проголошення.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя В.М.Бугрій