Рішення № 79703887, 01.02.2019, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Справа № 428/14353/18

Провадження № 2/428/620/2019

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 лютого 2019 року м. Сєвєродонецьк

Сєвєродонецький міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді Посохова І.С.,

за участю секретаря судового засідання Колядінцевої П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Гюндуду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа – Сєвєродонецька міська рада, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 Гюндуду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа – Сєвєродонецька міська рада.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що вона є власником квартири АДРЕСА_1. В даній квартирі зареєстрований колишній чоловік позивача – ОСОБА_2 Гюндуду, ІНФОРМАЦІЯ_1. З червня 2017 року відповідач не проживає у вищевказаній квартирі, за комунальні послуги не сплачує. Позивач просить визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням з тих підстав, що відповідач не проживає тривалий час у вказаній квартирі і добровільно з реєстраційного обліку не знімається.

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з’явилась, до суду подала заяву з проханням розглянути справу без її участі, позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити у повному обсязі. Проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з’явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяви про розгляд справи за його відсутності до суду не надходило. Відповідач своїм правом на подачу відзиву не скористався.

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з’явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечувала проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв’язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Представник третьої особи Сєвєродонецької міської ради в судове засідання не з’явився, про день, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступні фактичні обставини.

З матеріалів справи судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є власником квартири № 1, що розташована за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вулиця Курчатова, будинок № 16, на підставі договору дарування квартири серії ВАЕ № 856120 від 27.03.2003, посвідченого приватним нотаріусом Сєвєродонецького міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_3, зареєстрованого в реєстрі за № 964.

Згідно з довідкою про склад сім’ї або зареєстрованих у житловому будинку осіб станом на 29.10.2018 № 36080 за адресою: АДРЕСА_2, зареєстровані: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2 Гюндуду, ІНФОРМАЦІЯ_3

Як вбачається з акту про встановлення факту проживання/не проживання № 172 від 31.10.2018, затвердженого директором КП «Житлосервіс «Світанок», в квартирі за адресою: АДРЕСА_3, фактично мешкає ОСОБА_1, крім неї з липня 2017 в квартирі ніхто не мешкає.

Таким чином, з досліджених в судовому засіданні фактичних обставин справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу захисту позивачем свого права власності, а саме права користування та розпорядження житловим приміщенням. Вказані правовідносини регулюються нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Конституції України та Цивільного кодексу України.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, підписана від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікована Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до статті 405 ЦК України передбачено, що члени сім’ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Член сім’ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою, а також інших документів, які свідчать про припинення підстав на право користування житловим приміщенням.

Таким чином, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 Гюндуду за місцем реєстрації не проживає з липня 2017 року без поважних причин, тобто більше одного року, суд вважає, що досліджені судом докази, свідчать про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову ОСОБА_1 шляхом визнання ОСОБА_2 Гюндуду таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_4.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Понесення позивачем судових витрат підтверджується квитанцією про сплату судового збору № 0.0.1176942406.1 від 05.11.2018 у сумі 704, 80 грн., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Гюндуду про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, третя особа – Сєвєродонецька міська рада, задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 Гюндуду таким, що втратив право користування квартирою, розташованою за адресою: АДРЕСА_5.

Стягнути з ОСОБА_2 Гюндуду на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Рішення може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду через Сєвєродонецький міський суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

- позивач: ОСОБА_1, місце проживання: 93400, АДРЕСА_6, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1;

- відповідач: ОСОБА_2 Гюндуду, місце реєстрації: 93400, АДРЕСА_6, реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_2;

- третя особа: Сєвєродонецька міська рада Луганської області (місцезнаходження: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бул. Дружби Народів, б. 32, код ЄДРПОУ 26204220).

Суддя І. С. Посохов