Вирок № 79702734, 06.02.2019, Південноукраїнський міський суд Миколаївської області (до 25.04.2025 - Южноукраїнський міський суд Миколаївської області)

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 486/536/17

Провадження № 1-кп/486/5/2019

06 лютого 2019 року Южноукраїнський міський суд Миколаївської області

у складі: головуючого - судді Савіна О.І.

при секретарі - Кучмар В.С.

за участю: прокурора - Руденко О.В.

обвинувачених - ОСОБА_1, ОСОБА_2

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4

предсавника органу пробації – ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Южноукраїнську Миколаївської області кримінальне провадження на підставі обвинувального акту №12017150120000417 від 02.05.2017 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що має середньо-спеціальну освіту, працюючого адміністратором магазину «ГудБір» в м. Южноукраїнську Миколаївської області, не одруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого;

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, що має середню освіту, не працюючого, не одруженого, дітей на утриманні не має, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

без участі: представника потерпілої сторони ТОВ «АТБ - Маркет»,

В С Т А Н О В И В:

01.05.2017 року близько 06 год. 40 хв. ОСОБА_1 за попередньою змовою з ОСОБА_2, з метою вчинення крадіжки чужого майна, прийшли до магазину ТОВ «АТБ - Маркет» по пр. Незалежності, буд. 25 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області. Перебуваючи в торгівельному залі магазину та реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розподілили між собою злочинні ролі, а саме: ОСОБА_2, у якого був одягнений на плечах портфель, діючи не помітно для сторонніх осіб, таємно викрав з полиці торгівельного ряду з алкогольними напоями, дві пляшки горілки «Finlandia» об’ємом 0.5л, вартістю 177.30 грн. за одну пляшку, та передав їх ОСОБА_1, які той сховав до портфелю одягненого на плечах у ОСОБА_2. Не розрахувавшись за товар, останні вийшли з магазину. В подальшому розпорядилися викраденим на свій розсуд, спричинивши ТОВ «АТБ - Маркет» матеріальний збиток на суму 354.60 грн..

Своїми діями вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 01.05.2017 року близько 07 год. 10 хв. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийшли до магазину ТОВ «АТБ - Маркет» по пр. Незалежності, буд. 7 в м. Южноукраїнськ Миколаївської області, де в аналогічний спосіб, ОСОБА_2, таємно викрав з полиці торгівельного ряду з алкогольними напоями, одну пляшку горілки «Finlandia» об’ємом 0.5л, вартістю 177.30 грн.. Відійшовши від полиці, ОСОБА_2 сховав горілку до портфелю одягненого на плечах у ОСОБА_1. Не розрахувавшись за товар, останні вийшли з магазину. В подальшому розпорядилися викраденим на свій розсуд, спричинивши ТОВ «АТБ - Маркет» матеріальний збиток на суму 177.30 грн..

Своїми діями вчинили кримінальне правопорушення передбачене ч. 2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, повторно.

В судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 повністю визнали свою вину у вчиненні вказаних правопорушень та показали, що дійсно 01.05.2017 року знаходячись в магазині «АТБ-Маркет» по пр. Незалежності, 25 в м. Южноукраїнську, вчинили крадіжку трьох пляшок горілки «Finlandia», якою розпорядилися на власний розсуд. У вчиненому щиро розкаюються, погоджується з усіма доказами, зібраними органом досудового розслідування, які доводять їхню вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 185 КК України, та відмовляються від їх дослідження під час судового розгляду.

Представник потерпілого ОСОБА_6 в судове засідання не з’явився, направив до суду письмову заяву, в якій просить, розглянути справу без його участі та ухвалити вирок на розсуд суду. Зазначає, що претензій морального та матеріального характеру не має (а.с. 95).

Враховуючи те, що учасниками судового провадження не оспорювалися фактичні обставини справи і судом встановлено, що учасники провадження правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позицій, а тому вислухавши думку учасників судового провадження, та роз’яснивши їм положення ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Оцінивши встановлені по справі обставини суд вважає доведеною вину ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст. 185 КК України, як крадіжка, тобто таємне викрадення чужого майна вчинене за попередньою змовою групою осіб та таємне викрадення чужого майна вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно.

Вирішуючи питання стосовно призначення покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно до ст. 12 КК України віднесене до категорії невеликої тяжкості, обставини, що обтяжують та пом’якшують покарання, особи обвинувачених, які на «Д» обліку в лікаря-психіатра та лікаря нарколога не перебувають, за місцем проживання характеризується типово, раніше не судимі.

У розумінні ст. 66 КК України, обставинами, які пом'якшують покарання суд визнає повне визнання вини обвинуваченими, щиросердне каяття, сприяння у розслідуванні кримінальних правопорушень.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1 ст.368 КПК України, суд приймає до відома досудову доповідь Арбузинського міськрайонного відділу філії Державної установи «Центр пробації» в Миколаївській області, з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинувачених у кримінальному провадженні (а.с. 113-114, 116-117).

Враховуючи вищезазначене, позицію прокурора, який просив призначити обвинуваченим ОСОБА_1 та ОСОБА_2 покарання не пов’язане з позбавлення волі, із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України, а також правову позицію щодо призначення покарання обвинуваченим сторони захисту, щодо застосування ст. 69 КК України та призначення покарання у вигляді штрафу, суд вважає, що така правова позиція захисників обвинувачених є слушною.

У відповідності до тлумачення рішення Конституційного суду України №15-рп/2004 від 02.11.2005 року, щодо поняття справедливості призначення кримінальних покарань, окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину, категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права є безумовною підставою недискримінаційного підходу та неупередженості суду, що означає не тільки передбачений законом склад злочину та рамки покарання, а і те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Адекватність покарання ступеню тяжкості злочину випливає з принципу правової держави, із суті конституційних прав та свобод людини і громадянина, зокрема права на свободу, які не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України.

Суд вважає за необхідне вирішуючи питання призначення покарання застосувати практику Європейського суду з прав людини та Конвенцію з прав людини, як джерело права. У відповідності до ст. 17 Закону України від 23 лютого 2006 року, таким є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005 року), справа «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005 року), де Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». А тому для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

З рішення Європейського суду з прав людини у справі «Швидка проти України» (рішення від 30.10.2014 року), слідує, що при оцінці пропорційності втручання слід враховувати серед інших чинників, характер та суворість застосування стягнень.

Таким чином до обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 може бути застосовано ст. 69 КК України, яка регламентує призначення більш м’якого покарання, ніж передбачено законом, тобто санкцією ч.2 ст. 185 КК України.

Враховуючи вище зазначене та обставини, що пом’якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, з урахування особи винних такими є: повне визнання вини, щиросердне каяття та сприяння у розслідуванні кримінального провадження, а відтак суд вважає за можливе призначити покарання у вигляді штрафу. На переконання суду таке покарання буде достатнім та необхідним для виправлення обвинувачених та попередження вчинення ними нових злочинів.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.

Витрат пов’язаних з проведенням експертиз не понесено.

Речові докази у справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 374-376, 475 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України, у вигляді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, в сумі 850 (вісімсот п’ятдесят) гривень.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду через Южноукраїнський міський суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку, а засудженими з моменту отримання копії вироку, з підстав передбачених ч. 2 ст. 394 КПК України.

Суддя Южноукраїнського міського суду ОСОБА_7