Рішення № 79702547, 08.02.2019, Новомиргородський районний суд Кіровоградської області

Справа № 395/39/19 Провадження № 2-а/395/7/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.,

при секретарі - Таран С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції Руденка Романа Сергійовича, третя особа на стороні відповідача : Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р., у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. як таку, що винесена безпідставно та з порушенням чинного законодавства.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що поліцейський виніс постанову про те, що 10 січня 2019 року о 11 годині він рухався на власному автомобілі LEXUS RX 350, номерний знак НОМЕР_1, з м. Кропивницького в напрямку с. Велика Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області. Наближаючись до перехрестя доріг вул. Мурманська та вул. Бабичева в м. Кропивницькому на дозволене світло світлофора (зелене), виїхав на перехрестя та майже здійснив його перетин, але йому довелося призупинитися, в зв'язку з тим що пішохід всупереч заборонному світлу світлофора розпочав його перетин, тож він не мав змоги здійснити проїзд даного перехрестя на дозволене світло світлофора, тому йому довелося завершувати маневр на жовте світло світлофора, пропустивши пішохода.

Після чого ОСОБА_1 зупинили працівники патрульної поліції, пред'явивши, що він порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху, за що ч. 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність, у зв'язку із чим було складено постанову та накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень.

У судове засідання позивач не з'явився. До суду направив письмову заяву з проханням про розгляд справи без його участі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився, до суду надіслав відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час, місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань до суду не направив.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим вирішити спір по суті за сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, а саме: постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, інші матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Згідно вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак, зазначені вимоги закону при оформленні адміністративних матеріалів та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо працівниками поліції були стосовно ОСОБА_1 порушені, оскільки у постанові не зазначено доказів, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Фактично дійсні обставини даного порушення за участю позивача працівниками поліції залишились не встановленими, звинувачення ґрунтується лише на припущеннях працівника патрульної поліції, в постанові не зазначено жодного доказу, на підставі яких інспектор поліції прийшов до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

При винесенні постанови про скоєння правопорушення свідки, які підтвердили б вину ОСОБА_1, були відсутні, що є порушенням ч.2 ст.256 КУпАП.

Крім цього, у постанові зазначено невірно місце проживання правопорушника: с. Прищепівка Новомиргородського району, а насправді він проживає в с. Листопадове Новомиргородського району.

Відповідно до п.8.11 Правил дорожнього руху водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Тож ОСОБА_1 не вдався до екстреного гальмування по причині ожеледиці.

При розгляді справи поліцейський не роз'яснив водію його права та обов'язки, не повідомив про можливість відкладення справи для того щоб скористатися правовою допомогою, порушивши права на звернення за правовою допомогою, також не виявив обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого при винесенні постанови поліцейським не було враховано всі необхідні в даному випадку обставини справи.

Виходячи із норм, викладених в ст.77 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані на користь відповідача чи позивача.

Крім цього, у постанові серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 року зазначено, що проведено відео з реєстратора та нагрудної камери.

Однак, поліцейський знаходився на значній відстані від перехрестя, тож воно було поза полем його зору, томі він не міг точно встановити момент перетину межі перехрестя (стоп-лінії) відповідно до увімкненого на той момент сигналу світлофору внаслідок сильних опадів у вигляді снігу, через те і наданий відеозапис руху автомобіля під куруванням позивача має погану якість та не дає можливості безспірно встановити факт перетину перехрестя на заборонене світло світлофора.

Будь - які додаткові докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП до суду надано не було.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції Руденка Романа Сергійовича, третя особа на стороні відповідача : Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р., у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати та закрити провадження у вказаній адміністративній справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Р. А. Забуранний

копія

Справа № 395/39/19 Провадження № 2-а/395/7/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2019 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого - судді Забуранного Р.А.,

при секретарі - Таран С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції Руденка Романа Сергійовича, третя особа на стороні відповідача : Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Новомиргородського районного суду Кіровоградської області з адміністративним позовом, в якому просить визнати незаконною та скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р., у відповідності до якої його визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. як таку, що винесена безпідставно та з порушенням чинного законодавства.

В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначив, що поліцейський виніс постанову про те, що 10 січня 2019 року о 11 годині він рухався на власному автомобілі LEXUS RX 350, номерний знак НОМЕР_1, з м. Кропивницького в напрямку с. Велика Виска, Маловисківського району, Кіровоградської області. Наближаючись до перехрестя доріг вул. Мурманська та вул. Бабичева в м. Кропивницькому на дозволене світло світлофора (зелене), виїхав на перехрестя та майже здійснив його перетин, але йому довелося призупинитися, в зв'язку з тим що пішохід всупереч заборонному світлу світлофора розпочав його перетин, тож він не мав змоги здійснити проїзд даного перехрестя на дозволене світло світлофора, тому йому довелося завершувати маневр на жовте світло світлофора, пропустивши пішохода.

Після чого ОСОБА_1 зупинили працівники патрульної поліції, пред'явивши, що він порушив п.8.7.3 Правил дорожнього руху, за що ч. 2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність, у зв'язку із чим було складено постанову та накладено адміністративний штраф в розмірі 425 гривень.

У судове засідання позивач не з'явився. До суду направив письмову заяву з проханням про розгляд справи без його участі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився, до суду надіслав відзив, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи повідомлений у встановленому законом порядку про дату, час, місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, будь-яких клопотань до суду не направив.

Відповідно до ч. 3 ст. 205 КАС України, суд вважає можливим вирішити спір по суті за сторін на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, а саме: постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, інші матеріали справи, суд вважає, що адміністративний позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статтями 245-246 КУпАП України встановлено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її з точною відповідністю з законом.

Згідно вимог п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Однак, зазначені вимоги закону при оформленні адміністративних матеріалів та постанови про накладення адміністративного стягнення щодо працівниками поліції були стосовно ОСОБА_1 порушені, оскільки у постанові не зазначено доказів, на підставі яких поліцейський прийшов до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

Фактично дійсні обставини даного порушення за участю позивача працівниками поліції залишились не встановленими, звинувачення ґрунтується лише на припущеннях працівника патрульної поліції, в постанові не зазначено жодного доказу, на підставі яких інспектор поліції прийшов до висновку про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.

При винесенні постанови про скоєння правопорушення свідки, які підтвердили б вину ОСОБА_1, були відсутні, що є порушенням ч.2 ст.256 КУпАП.

Крім цього, у постанові зазначено невірно місце проживання правопорушника: с. Прищепівка Новомиргородського району, а насправді він проживає в с. Листопадове Новомиргородського району.

Відповідно до п.8.11 Правил дорожнього руху водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху. Тож ОСОБА_1 не вдався до екстреного гальмування по причині ожеледиці.

При розгляді справи поліцейський не роз'яснив водію його права та обов'язки, не повідомив про можливість відкладення справи для того щоб скористатися правовою допомогою, порушивши права на звернення за правовою допомогою, також не виявив обставини, які виключають адміністративну відповідальність, пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також не були з'ясовані інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, внаслідок чого при винесенні постанови поліцейським не було враховано всі необхідні в даному випадку обставини справи.

Виходячи із норм, викладених в ст.77 КАС України, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона. При розгляді справи щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суб'єкт владних повноважень - відповідач у справі зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, незалежно від того, на чию користь вони можуть бути використані на користь відповідача чи позивача.

Крім цього, у постанові серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 року зазначено, що проведено відео з реєстратора та нагрудної камери.

Однак, поліцейський знаходився на значній відстані від перехрестя, тож воно було поза полем його зору, томі він не міг точно встановити момент перетину межі перехрестя (стоп-лінії) відповідно до увімкненого на той момент сигналу світлофору внаслідок сильних опадів у вигляді снігу, через те і наданий відеозапис руху автомобіля під куруванням позивача має погану якість та не дає можливості безспірно встановити факт перетину перехрестя на заборонене світло світлофора.

Будь - які додаткові докази, які б підтверджували факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП до суду надано не було.

За таких обставин, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, а постанова про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р., про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.241-246, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до поліцейського капрала поліції Руденка Романа Сергійовича, третя особа на стороні відповідача : Управління патрульної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення серії ЕАВ № 849535 від 10.01.2019 р., у відповідності до якої ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 гривень - скасувати та закрити провадження у вказаній адміністративній справі.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного судупротягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя підпис

з оригіналом згідно

Суддя: Р. А. Забуранний