Ухвала суду № 79702490, 09.02.2019, Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

Новоархангельський районний суд Кіровоградської області

26100 смт. Новоархангельськ Кіровоградської області, вул. Слави 26

09.02.2019

394/110/19

1-кс/394/46/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Слідчий суддя Новоархангельського районного суду Кіровоградської області Краснопольська Л.П., при секретарі судового засідання Владовій В.В., за участю прокурора Малкова В.В., підозрюваного ОСОБА_1 Д, П., захисника ОСОБА_2, розглянувши клопотання слідчого СВ Новоархангельського відділення поліції Голованівського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3, яке погоджене начальником Новоархангельського відділу Новоукраїнської місцевої прокуратури про обрання міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця селище Тахта міста Івділь Свердловської області Російської Федерації, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, зі слів має на утриманні 2 малолітніх дітей, не працюючого, стан здоров'я задовільний, пільг немає, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за злочини,судимість за які відповідно до п.8 ст. 89 КК України не погашена

що підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

До Новоархангельського районного суду Кіровоградської області надійшло клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Своє клопотання слідчий обгрунтовує тим, що 7 лютого 2019 року слідчим відділенням Новоархангельського відділення поліції Голованівського відділу поліції головного управління національної поліції в Кіровоградській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019120200000037, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, вступив у злочину змову з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 з якими, діючи спільно та умисно, переслідуючи корисливу мету направлену на незаконне збагачення, 7 лютого 2019 року приїхали в село Тимофіївка Новоархангельського району Кіровоградської області на автомобілі ВАЗ 21083 з реєстраційним номером ВА 2964АМ, що відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6.

З цією метою ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4, близько 11 години 00 хвилин прибули до домоволодіння ОСОБА_7, що розташоване в селі Тимофіївка Новоархангельського району Кіровоградської області по вулиці Центральна, 14, де розподілили ролі між собою таким чином, що ОСОБА_1 залишається чекати за кермом автомобіля, а ОСОБА_5 та ОСОБА_4 викликають господаря на територію домоволодіння де входять у довіру господарю з подальшим проникнення у його житло.

В подальшому ОСОБА_5 та ОСОБА_4 діючи спільно та цілеспрямовано, усвідомлюючи суспільну небезпечність своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, діючи умисно та цілеспрямовано, переслідуючи корисливу мету, направлену на таємне викрадення чужого майна, скориставшись довірою ОСОБА_7 проникли до приміщення житлового будинку.

Перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_5 під приводом проведення ритуалу по очищенню негативної енергії з житлового будинку, відвела потерпілого ОСОБА_7 і відвела його до вітальної кімнати, а ОСОБА_4 в цей час усвідомлюючи, що її дії не будуть помічені з поверхні тумби спальної кімнати викрала грошові кошти в сумі 2260 гривень та з поверхні лежанки викрала невеликий металевий сейф в якому зберігалися грошові кошти в сумі 16500 гривень, документи та ювелірні вироби.

В подальшому, ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 з викраденим з місця скоєння кримінального правопорушення зникли, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 майнову шкоду на загальну суму 18760 гривень.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у житло, тобто кримінальне правопорушення, передбачене частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України.

7 лютого 2019 року о 12 годині 49 хвилин в порядку статті 208 КПК України за підозрою у вчинені кримінального правопорушення затримано ОСОБА_1.

8 лютого 2018 року в кримінальному провадженні №12019120200000037 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

09 лютого 2019 року о 06 годині 00 хвилин підозрюваному ОСОБА_1 та його захиснику були надані копії клопотання та матеріалів, якими обґрунтовується необхідність обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Клопотання слідчий обґрунтовує тим, що є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення, а також наявність ризику, який дає достатні підстави вважати, що останній може вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор просив задовольнити клопотання, вважає його обгрунтованим та вказав на недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Підозрюваний ОСОБА_1 раніше неодноразово вчиняв злочини, вчинив дане кримінальне правопорушення, маючи не зняту та не погашену в законному порядку судимість (п.8 ст. 89 КК України), злочин, у якому він підозрюється є умисним, особливо підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння. Саме керуючи автомобілем, з його допомогою, іншим співучасникам злочину вдалося покинути місце злочину. З огляду на викладене, відповідно до ст.177 КПК України є підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, та вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 підозрюється у вчиненні правопорушення, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі понад три роки ( від 3 до 6 років), не працює, стійских соціальних звязків немає, разом з тим, не має постійного джерела доходів, з чого вбачається, що застосування більш м’якого запобіжного заходу не забезпечить виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов’язків та не зможе запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України. Тому вважає, що на даний час до даної особи найбільш доцільним буде застосування такого запобіжного заходу як утримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_1 заперечував заперечував щодо обрання йому міри запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначив, що має на утриманні 2 дітей, просив застосувати до нього домашній арешт.

Захисник підозрюваного в судовому засіданні висловив думку щодо можливості застосування такої міри запобіжного заходу як домашній арешт, так як його підзахисний здатен його виконувати, має на утриманні малолітніх дітей, такий запобіжний захід як тримання під вартою вважає недоцільним.

Заслухавши учасників провадження, вивчивши копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, суд встановив наступне.

Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12019120200000037 вбачається, що 07.02.2019 року було внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

З копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу, вбачається наявність обґрунтованої підозри вчинення кримінального правопорушення зокрема: рапорт чергового про вчинення крадіжки грошових коштів у ОСОБА_7;

-протокол огляду місця події від 07 лютого 2019 року в домоволодінні ОСОБА_7;

-протокол допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.02.2019 року;

-протокол додаткового допиту потерпілого ОСОБА_7 від 07.02.2019 року;

-протокол пред’явлення осіб для впізнання за фотознімками, проведеного з потерпілим ОСОБА_7 від 07.02.2019 року;

-протокол обшуку іншого приміщення від 07.09.2019 року;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_1 від 08.02.2019 року;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_4 від 08.02.2019 року;

-протокол допиту підозрюваного ОСОБА_8 від 08.02.2019 року.

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Також не можна не зазначити, що практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Враховувати, що запобіжні заходи у кримінальному провадженні обмежують права особи на свободу та особисту недоторканість, гарантовані ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (Конвенція), а тому можуть бути застосовані тільки за наявності законної мети та підстав, визначених КПК, з урахуванням відповідної практики Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ);

Загальне положення щодо розумних строків у таких випадках викладено у правовій позиції ЄСПЛ в рішенні у справі “Харченко проти України”, згідно з якою “розумність строку тримання під вартою не може оцінюватись абстрактно. Вона має оцінюватись в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Згідно ст. 177 ч. 1 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 5 ч. 1, ч. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Вирішуючи питання про вид заходу забезпечення кримінального провадження, враховуючи вік та стан здоров'я підозрюваного, майновий стан, місце проживання, відсутність міцних соціальних зв’язків, особу підозрюваного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності, має не зняті та непогашені судимості за корисливі злочини, і перебуваючи на волі без законного джерела доходів, підозрюваний може вчинити інший злочин, слідчий суддя приходить до висновку про те, що є достатньо підстав вважати, що застосування підозрюваному більш м'якого, окрім виняткового, запобіжного заходу не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а також, зважаючи на доведеність прокурором наявності всіх обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, вважаю за необхідне клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у виді тримання під вартою задовольнити. Вищезазначені обставини на даний час є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в утриманні підозрюваного ОСОБА_1 під вартою.

Разом з тим, враховуючи вимоги ч. 3 ст. 183 КПК слідчий суддя вважає за можливе визначити заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України у розмірі 80 прожиткових мінімумів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 184, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя-

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання слідчого СВ Новоархангельського відділення поліції Голованівського відділу поліції ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_3 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді утримання під вартою строком на 60 діб.

Строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 рахувати з 12 годині 50 хвилин 07 лютого 2019 року.

Визначити заставу, достатню для забезпечення виконання ОСОБА_1 обов'язків, передбачених ст. 194 КПК України – 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153680 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_1, обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- не відлучатись із населеного пункту, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора, суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в’їзд в Україну;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Роз’яснити ОСОБА_1, що у разі невиконання ним покладених обов'язків, застава буде звернена в дохід держави та до нього може бути застосований запобіжній захід у виді тримання під вартою.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Краснопольська Л.П.