Ухвала суду № 79701186, 07.02.2019, Кагарлицький районний суд Київської області

Справа № 372/3446/16-к

Провадження № 1-кп/368/49/19

УХВАЛА

Іменем України

"07" лютого 2019 р. Кагарлицький районний суд Київської області в складі головуючого судді Кириченко В.І. при секретарі Марчук Н.М.,

з участю прокурора Римара М.О. ,розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Кагарлику заяву обвинуваченого про відвід прокурора в кримінальному провадженні № 42014110230000057 від 14.07.2014 року про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 191 ч.4, 366 ч.2 КК України,-

в с т а н о в и в:

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 заявив про відвід прокурора Римара М.О., так як вважає, що прокурор незаконно підтримує обвинувачення . Мотивув тим, що групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів визначено керівником регіональної прокуратури . Прокурор Римар М.О. є керівником Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області, а не прокуратури Київської області і не здійснював процесуальне керівництво досудовим розслідуванням.

Прокурор вважав, що заява не підлягає до задоволення, так як частина прокурорів, що призначались здійснювати повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, працюють в іншому відділі прокуратури , а відділ де працювали вказані прокурори на даний час відсутній.

Судом встановлено слідуюче. Стаття 36 КПК України передбачає:

1. Прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов’язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.

2. Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, уповноважений:

15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом.

Стаття 37 КПК України передбачає:

1. Прокурор, який здійснюватиме повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні, визначається керівником відповідного органу прокуратури після початку досудового розслідування. У разі необхідності керівник органу прокуратури може визначити групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у конкретному кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів.

2. Прокурор здійснює повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення. Здійснення повноважень прокурора в цьому самому кримінальному провадженні іншим прокурором можливе лише у випадках, передбачених частинами четвертою та п’ятою статті 36, частиною третьою статті 313, частиною другою статті 341 цього Кодексу та частиною третьою цієї статті.

3. Якщо прокурор, який у відповідному кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати через задоволення заяви про його відвід, тяжку хворобу, звільнення з органу прокуратури або з іншої поважної причини, що унеможливлює його участь у кримінальному провадженні, повноваження прокурора покладаються на іншого прокурора керівником відповідного органу прокуратури. У виняткових випадках повноваження прокурора можуть бути покладені керівником органу прокуратури на іншого прокурора цього органу прокуратури через неефективне здійснення прокурором нагляду за дотриманням законів під час проведення досудового розслідування.

Стаття 36 ч.5 і ч.6 КПК України передбачає:

5. Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, їх перші заступники та заступники своєю вмотивованою постановою мають право доручити здійснення досудового розслідування будь-якого кримінального правопорушення іншому органу досудового розслідування, у тому числі слідчому підрозділу вищого рівня в межах одного органу, у разі неефективного досудового розслідування. Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування.

6. Генеральний прокурор, керівник регіональної прокуратури, керівник місцевої прокуратури, їх перші заступники та заступники при здійсненні нагляду за додержанням законів під час проведення досудового розслідування мають право скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих та прокурорів нижчого рівня у межах строків досудового розслідування, передбачених статтею 219 цього Кодексу. Про скасування таких постанов повідомляється прокурор, який здійснює нагляд за додержанням законів під час проведення відповідного досудового розслідування. Скасування таких постанов слідчих та прокурорів Національного антикорупційного бюро України може бути здійснено лише Генеральним прокурором або особою, яка виконує його обов’язки.

Стаття 341ч.2 КПК України передбачає:

Якщо прокурор вищого рівня відмовляє у погодженні обвинувального акта із зміненим обвинуваченням, клопотання про висунення додаткового обвинувачення чи початок провадження щодо юридичної особи або постанови про відмову від підтримання державного обвинувачення, він усуває від участі в судовому розгляді прокурора, який ініціював таке питання, та самостійно бере участь у ньому як прокурор або доручає участь іншому прокуророві. У такому разі судовий розгляд продовжується в загальному порядку.

Стаття 313 ч.3 КПК України передбачає:

У разі скасування рішення або визнання незаконними вчиненої дії чи бездіяльності прокурор вищого рівня має право здійснити заміну одного прокурора на іншого з числа службових осіб органів прокуратури того самого рівня в досудовому провадженні, де було прийнято або вчинено незаконне рішення, дія чи бездіяльність.

Групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні, а також старшого прокурора такої групи, який керуватиме діями інших прокурорів визначено керівником регіональної прокуратури , а саме прокуратури Київської області згідно , згідно даних обвинувального акту, і прокурора Римара М.О. в цю групу не було включено.

Постановою керівника регіональної прокуратури про зміну групи прокурорів від 18.01.2019 року в групу прокурорів також включено прокурора Римара М.О. який є керівником Кагарлицької місцевої прокуратури Київської області , а не прокурором прокуратури Київської області.

В постанові про зміну групи прокурорів вказано, що підставою прийняття постанови є виняткова складність кримінального провадження та зміни в штатному розкладі прокуратури області і не вказано який прокурор, який у цьому кримінальному провадженні здійснює повноваження прокурора, не може їх здійснювати з конкретної поважної причини. Але з даних обвинувального висновку і постанови про зміну групи прокурорів від 18.01.2019 року вбачається, що мінімум один прокурор працює на даний час у відділі прокуратури прокурори якого здійснюють повноваження прокурора у конкретному кримінальному провадженні і постанова не містить даних з яких конкретних поважних причин цей прокурор ( прокурори) не може ( не можуть) здійснювати повноваження прокурора у кримінальному провадженні з його початку до завершення.

Також з аналізу вказаного законодавства вбачається право прокурора регіональної прокуратури визначати групу прокурорів, які здійснюватимуть повноваження прокурорів у кримінальному провадженні з прокурорів регіональної прокуратури.

Вказані обставини є іншими обставинами які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора Римара М.О. і є підставою для відводу вказаного прокурора по заяві обвинуваченого.

Керуючись ст..ст. 77, 81 ч.3 КПК України , суд,-

Ухвалив :

Задоволити заяву про відвід прокурора Римара М.О.

Суддя В.І. Кириченко